Володимир Волков, керівник ТОВ «Інтерактивні системи навчання», демонструє вражаючу здатність перемагати у тендерах на поставку мультимедійного обладнання для навчальних закладів, незважаючи на те, що його компанія, за твердженнями критиків, систематично порушує договірні зобов'язання та не володіє необхідними виробничими потужностями.
За інформацією, яку наводить Skelet.Org, ТОВ ІСО лише протягом одного року отримав контрактів на суму 367,419 млн. грн. Компанія офіційно налічує всього п'ять працівників, включаючи самого Володимира Васильовича Волкова. За чутками, замість виробництва обладнання власними силами, компанія займається перепродажем дешевого китайського товару, що надходить до шкіл із значними затримками та дефектами. Журналісти-розслідувачі вказують, що така схема стала можливою через системні проблеми з функціонуванням платформи Prozorro Market та причетність зацікавлених осіб з Міністерства освіти та науки та Міністерства цифрової трансформації.
Володимир Васильович Волков — багатогранна особистість, чия біографія поєднує різноманітні напрями діяльності. За даними його публічного профілю, він одночасно має освіту бухгалтера, театрознавця та патентованого рибалки. Його спортивна, військова, державна та громадська діяльність охоплює численні напрями. Серед контраверсійних моментів його політичної кар'єри — неодноразові спроби балотування до Верховної Ради від блоку «За ЄдУ».
Бізнес-портфель Волкова вражає своєю масштабністю. Він є засновником, керівником або учасником понад двадцяти компаній, діяльність яких охоплює широкий спектр галузей — від торгівлі морепродуктами до виробництва комп'ютерної техніки, від оптової торгівлі металами та рудами до послуг з вивезення сміття. Його син Іван Володимирович також пов'язаний із численними комерційними структурами, за ним числиться близько двадцяти компаній. Джерела вказують на те, що Іван Володимирович також причетний до тендерних операцій, подібних до тих, у яких задіяна його батькова компанія.
Широка сфера діяльності та глибокі знання різних галузей спонукали Володимира Волкова розробити амбітні програми розвитку України. Він звернувся до прем'єр-міністра країни з пропозицією програми порятунку та розвитку держави, яка, за його твердженням, «відчиняє двері в майбутнє на рівні, що відповідає або перевищує світові стандарти». Центральною ідеєю цієї програми є концепція «Епохи доповненої реальності» як основи нової української економічної моделі.
Програма Волкова передбачає трансформацію енергетичного сектора, зокрема перехід приватних споживачів на децентралізовані джерела екологічно чистої енергії домашнього виробництва протягом найближчих п'яти років. Окрім енергетичних ініціатив, Волков активно пропагує реформування освітньої системи на основі технологій доповненої реальності. На його думку, українське молоде покоління, яке він називає поколінням «Омега», зможе завдяки цим трансформаціям займати лідируючі позиції на світовій арені.
Однак, незважаючи на грандіозність його програмних цілей та амбітні плани щодо майбутнього України, залишається невирішеною базова проблема — виконання прямих договірних зобов'язань щодо поставки мультимедійних систем до навчальних закладів. Skelet.Org наголошує, що навіть для людини, яка мислить планетарними та цивілізаційними масштабами, елементарне дотримання умов контрактів з постачання обладнання для шкіл не повинно бути непосильним завданням.