Олексій Гончар, який позиціонує себе касиром колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, розповів про механізми корупції у вищій судовій системі. За його словами, Князєв змінився після того, як пройшов на виборах до нового складу Верховного Суду та отримав посаду секретаря Великої палати.
На початку знайомства з Гончаром Князєв брав за судові постанови по 500 доларів, але згодом його вимоги зросли. Гончар описав цю трансформацію як результат впливу влади та оточення: «Це вже був інший Князєв, це вже такий павич. Такий вельможа у найгіршому значенні цього слова. Короля робить почет, а коли в тебе там купа слуг, і всі кажуть, що ти найкращий, найбільший, то дуже швидко людина обростає моральним жиром».
Працівник Верховного Суду потрапив туди через конкурс, без впливових зв'язків. Він володів англійською мовою, що стало однією з причин його обрання на посаду секретаря. Згодом Князєв запропонував Гончару допомогти з клієнтами, заявивши про «приголомшливі перспективи» та впевнюючи, що незабаром стане мультимільйонером.
Перша справа, яку розповів Гончар, стосувалася Іллічівського порту. У 2005 році держава уклала договір про спільну діяльність з компанією російського депутата Держдуми. Той вклав близько 80 мільйонів доларів, але договір згодом розірвали. Справа потрапила до суду, де російська сторона програла всі судові інстанції.
Потім, за словами Гончара, до нього звернувся представник російської сторони з пропозицією повернути справу. Гончар розповів про це Князєву, який спочатку відповів байдуже. Однак потім Князєв вилучив справу з господарського суду і передав її до Великої палати Верховного Суду. За це він вимагав 200 тисяч доларів. Князєв надіслав Гончару фотографію результативної частини рішення про скасування попередніх постанов та закриття справи.
Друга справа, про яку розповів Гончар, стосувалася садиби Андрія Клюєва. Прокуратура в суді заперечувала виділення 20 гектарів землі у Кончі-Заспі. Клюєв виграв першу та другу судові інстанції, після чого справа потрапила до Великої палати як прецедентна.
Юрист Клюєва звернувся до Гончара з проханням поставити питання перед Князєвим. Коли Гончар запитав про вартість, йому назвали суму близько 400 тисяч доларів. На його запитання про причину такої високої ціни Клюєв пояснив, що у Великій палаті засідають три судді із Західної України, які мають принципову позицію, яку він не може переконати.
Клюєв розповів про свій план: він відправить когось у відрядження, а когось відправить у відпустку, щоб ці судді не були присутні на засіданні палати. Після того як між ними домовилися про суму 400 тисяч доларів, на наступному засіданні палати земля була виділена Клюєву.