Четвертий рік повномасштабної війни ставить перед суспільством гострі питання щодо розподілу державних ресурсів. Коли країна балансує між військовими видатками, соціальними гарантіями та утриманням апарату влади, громадяни все уважніше стежать за тим, як витрачаються бюджетні кошти. Особливу увагу привертають додаткові виплати державним службовцям, зокрема так звана «матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань», яку отримують прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Законодавство встановлює чіткі межі для таких виплат. Згідно з частиною 3 статті 83 Закону України «Про прокуратуру», матеріальна допомога не може перевищувати середньомісячну заробітну плату прокурора і надається не більше ніж раз на рік. Однак розмір цих виплат викликає запитання, особливо на тлі економічних труднощів звичайних громадян. У 2024 році середня заробітна плата українців становила 20 592–24 000 гривень на місяць, при цьому значну частину цих коштів люди витрачають на допомогу Збройним силам України. Для порівняння, прокурори САП отримують матеріальну допомогу, яка у десять разів перевищує середню зарплату пересічного громадянина.
Згідно зі статтями 89 та 90 Закону України «Про прокуратуру», фінансування прокуратури здійснюється на основі кошторисів та щомісячних розписів видатків, передбачених Державним бюджетом України. Надання матеріальної допомоги є необов'язковою виплатою, яка залежить від рішення керівника прокуратури. Таке рішення приймається на підставі заяви працівника за наявності коштів у бюджеті. Законодавство не визначає конкретний перелік соціально-побутових питань, на які може надаватися допомога, однак Інструкція зі статистики зарплати від 2004 року згадує матеріальну допомогу разового характеру у випадках сімейних обставин, оплати лікування, оздоровлення дітей та поховання.
Олександр Іванющенко, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримки публічного звинувачення та представництва у суді САП, 23 серпня 2024 року отримав від держави матеріальну допомогу у розмірі 162 392 гривень. Того ж дня він задекларував набуття права власності на цінні папери iShares GSCI Commodity Dynamic Roll Strategy ETF від американської компанії BlackRock. Це збіг дат ставить під сумнів цільове використання державної виплати.
Протягом усього 2024 року Іванющенко активно інвестував у закордонні цінні папери та криптовалюту. Його портфель включав акції світових корпорацій та ETF-фонди. У травні 2024 року він придбав SPDR Gold Shares (ETF) від World Gold Trust Services (США) та облігації Турецької Республіки від Міністерства фінансів Туреччини. У червні 2024 року він став власником SPDR S&P 500 ETF від State Street Corporation (США) та акцій Caterpillar Inc. (США), виробника важкої техніки. У листопаді 2024 року він придбав акції фармацевтичного гіганта Eli Lilly and Company (США). У грудні 2024 року він купив iShares 20-Year Treasury Bond ETF від BlackRock, Inc. та 98 акцій Novo Nordisk (Данія), відомого виробника інсуліну.
Криптовалютні операції Іванющенка охоплювали численні придбання через біржу WhiteBIT. 21 березня 2024 року він придбав 264,7 токенів Optimism (OP). 6 квітня 2024 року він інвестував у 1132,9 токенів Radiant (RDNT). 13 квітня 2024 року він купив 17,3 токенів Ethereum Name Service (ENS). 18 червня 2024 року він придбав 391,9 токенів ApeCoin (APE). 27 червня 2024 року він купив 358 токенів dYdX (DYDX). 27 липня 2024 року він здійснив значні покупки: 2118,5 токенів Arbitrum (ARB) та 1505 токенів Blur (BLUR). 18 липня 2024 року він придбав 239,2 токенів Lido DAO (LDO). 19 вересня 2024 року він зробив великі покупки: 1,744 Ethereum (ETH), 83,5 токенів Chainlink (LINK) та 248,4 токенів Filecoin (FIL).
Щорічна декларація Іванющенка за 2024 рік фіксує загальну заробітну плату у розмірі 3 003 013 гривень, з яких 2 279 128 гривень надійшло від САП та 723 885 гривень від Офісу Генпрокурора. Його середньомісячна зарплата становила близько 250 251 гривні, а матеріальна допомога дорівнювала приблизно 65% цієї суми. На кінець року він мав готівку у розмірі 26 700 доларів США, 15 000 євро та 238 077 гривень.
Другий випадок стосується прокурора САП Ростислава Батога. Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, поданим до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), 8 серпня 2025 року Батог отримав матеріальну допомогу у розмірі 165 655 гривень від САП. На той час він займав посаду заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримки публічного звинувачення та представництва у суді САП, до чого був нещодавно підвищений з посади звичайного прокурора відділу.
Через кілька днів після отримання матеріальної допомоги, 13 серпня 2025 року, Батог задекларував чергову заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 246 326 гривень. Сукупно ці суми перевищили серпневу зарплату керівника САП Олександра Клименка, який отримав 305 692 гривні.
Декларація Батога за 2024 рік показує, що його дружина Олександра Бунчак протягом літа та осені 2024 року придбала облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП). Конкретно, вона здійснила покупки 6 червня 2024 року та 6 вересня 2024 року. Навіть у розпал війни та при наявності у сім'ї готівки та заощаджень у іноземній валюті, Батог через дружину інвестував кошти в державні облігації, що виглядає як спосіб збереження та примноження капіталу через отриману від САП матеріальну допомогу.
Щорічна декларація Ростислава Батога за 2024 рік свідчить про отримання загалом 2 753 917 гривень заробітної плати, з яких 2 284 711 гривень надійшло від САП та 469 206 гривень від Офісу Генпрокурора. Його середньомісячна зарплата становила близько 229 493 гривень, а матеріальна допомога дорівнювала майже 72% цієї суми. На кінець 2024 року Батог мав заощадження у розмірі 26 700 доларів США готівкою, понад 216 574 гривні на рахунках у ПриватБанку, 26 463 гривні в Універсал Банку та облігації внутрішньої державної позики. Наявність значних грошових заощаджень у валюті та на депозитах, державних облігацій та високої зарплати свідчить, що він не перебуває у складних соціально-побутових умовах.
Подібна ситуація спостерігається і у випадку детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександра Скомарова. У грудні 2023 року він задекларував матеріальну допомогу у розмірі 152 167 гривень. Того ж місяця він здійснив низку операцій з криптовалютами. 4 грудня 2023 року він придбав біткоїн (BTC), 13 грудня 2023 року купив Ethereum (ETH). Раніше, 5 травня 2023 року, Скомаров придбав Binance Coin (BNB). 14 грудня 2023 року він задекларував отримання від НАБУ матеріальної допомоги на суму 152 167 гривень. Фактично, протягом одного тижня він об'єднав придбання криптовалют із отриманням державної «допомоги на соціально-побутові потреби», яка за законом має надаватися у випадках фінансових труднощів чи непередбачених витрат. У 2025 році його ім'я неодноразово фігурувало у резонансних журналістських матеріалах, де його називали одіозним детективом.
Приклади прокурорів САП Ростислава Батога та Олександра Іванющенка, які отримали сотні тисяч гривень матеріальної допомоги, незважаючи на наявність значних заощаджень у валюті, банківських рахунках та державних облігаціях, а також детектива НАБУ Олександра Скомарова, який у грудні 2023 року об'єднав покупку криптовалют з отриманням державної допомоги, свідчать про системну проблему.
Формально такі виплати мають компенсувати соціально-побутові проблеми державних службовців. Фактично ж вони перетворилися на додатковий прихований бонус, який використовується для інвестицій у дорогі закордонні активи, криптовалюту та інші фінансові інструменти. У цих випадках суспільство має право вимагати пояснень. Чому чиновники з місячними зарплатами понад 200 тисяч гривень та мільйонними заощадженнями отримують ще й сотні тисяч державної «допомоги»?
Логічним та необхідним кроком має стати фінансовий моніторинг з боку НАЗК. Агентство має ретельно перевірити як цільове використання матеріальної допомоги, так і співвідношення доходів та витрат у реальному житті цих посадових осіб. Тільки такий контроль може дати суспільству відповідь, чи не перетворилася система соціальної підтримки прокурорів та детективів на чергову схему преміювання за рахунок бюджету.