Катерина Рожкова мала безпосередній стосунок до історії Платинум Банку на двох етапах: спочатку як керівник установи, а потім як заступник голови Національного банку України. Саме у цій другій посаді вона опинилася у центрі скандалу, пов'язаного з рішеннями щодо долі проблемного банку.
У січні 2017 року НБУ офіційно визнав Платинум Банк неплатоспроможним, а у лютому прийняв рішення про його ліквідацію. Однак, за інформацією джерел Skelet.Org, НБУ, де вже працювала Рожкова, щонайменше на півроку відклав закриття цього проблемного банку, що завдало додаткової шкоди. Наслідки виявилися катастрофічними: державному Фонду гарантування вкладів фізичних осіб довелося виплатити клієнтам близько 5 млрд гривень (у розмірі до 200 тисяч гривень на людину, які мали більше грошей у банку — решта втратила все) для 97% вкладників. Кошти юридичних осіб здебільшого зникли, включаючи 404 млн гривень державного Украероруху та 113,2 млн гривень державного порту «Чорноморськ».
НБУ стверджував, що у червні 2016 року було затверджено необхідний обсяг додаткового фінансування для «Платинуму». Ці кошти мали надійти до 1 січня 2017 року, але банк так і не досяг позитивного значення капіталу. Фактичний співвласник банку Борис Кауфман намагався внести до установи 120 млн гривень та викупити 75% плюс одну акцію, однак НБУ не дав згоду через проблеми з підтвердженням джерел коштів. За даними ЗМІ, навіть цього було б недостатньо — не вистачало ще 280 млн гривень.
Рожкова займала посаду заступника голови НБУ і була відповідальною за банківський нагляд. Її завдання полягало у спостереженні за тим, щоб банки дотримувалися чинних норм, не порушували законодавство і не були надто збитковими. До того, що Платинум Банк став неплатоспроможним, має певне відношення саме Рожкова. Раніше, з 2013 року, вона працювала там заступником голови правління, а у 2014-2015 роках була виконуючою обов'язки голови правління «Платинума».
18 березня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зобов'язав Катерину Рожкову та 9 інших колишніх топ-менеджерів Платинум Банку виплатити по 147,77 млн гривень кожному. Причина судового рішення полягала у тому, що керівництво «Платинума» у грудні 2013 — травні 2014 року видало кредити фіктивним підприємствам на суму 84 млн доларів. Ці компанії були пов'язані з інвесторами банку і мали повертати кошти. Як наслідок, збитки банку досягли 1 млрд 477 млн 708 тисяч 16 гривень, які частково мають покрити топ-службовці.
Фінансист Олександр Паращий зазначив, що зловживання Катерини Рожкової та інших із керівництва Платинум Банку при виділенні кредитів пов'язаним компаніям можна порівняти зі зловживаннями колишнього топ-менеджменту ПриватБанку. На думку представників Фонду гарантування вкладів, подібні операції призвели до нестачі в банку необхідної кількості коштів для виконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, порушення правил НБУ, банкрутства банку, завдання збитків вкладникам, кредиторам та самому Фонду. Жодної кримінальної відповідальності для Катерини та її колег за видачу сумнівних кредитів фіктивним компаніям, підконтрольним інвесторові та співвласнику банку, не передбачено.
На думку юристів, такі дії підпадають під статтю 367-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за доведення банку до неплатоспроможності з тяжкими наслідками. Це карається позбавленням волі до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом до 12 750 гривень або без нього.
Під час інспекційних перевірок НБУ Рожкова була поінформована про неодноразові проблеми Платинум Банку. Серед них були: недостатність регулятивного капіталу; надання надто великих кредитів в одні руки; наявність позичальників із ознаками фіктивних; незадовільна якість класифікованих активів; надання кредитів у валюті, коли це було неможливо; кредити, які були не забезпечені чи погано забезпечені; малий обсяг ліквідних активів; непрозорість при ухваленні рішень. У звіті НБУ також зазначено, що позичальники не повертали кредити, але банк ці кредити реструктуризував, продовжуючи їх. При цьому процентна ставка за новими кредитами у 2014 році склала менше 5% річних у гривні та валюті — значно дешевше за ринкові умови.
Олександр Завадецький, юрист та колишній директор департаменту Нацбанку України з реєстраційних питань та ліцензування, зазначає, що восени 2016 року у Платинум Банку спливав термін проблемності і його потрібно було або виводити з ринку, або повертати на ринок. У банку були три основні проблеми: якість активів, пов'язане кредитування та структура власності. За словами юриста, Платінум Банк кредитував пов'язані зі своїми власниками та інвесторами компанії приблизно в таких пропорціях, як це робив ПриватБанк, який згодом був націоналізований. Також «Платинум» був останнім банком на ринку із непрозорою структурою власності.
Фонд гарантування вкладів заявив, що 95,5% корпоративних кредитів (2,7 млрд гривень) Платинум Банку видано пов'язаним особам — тобто майже всі кредити юридичних осіб діставалися «своїм». Вартість активів «Платинума» була завищена в 4 рази. Відповідно, після закриття банку Фонд гарантування не міг компенсувати державних збитків від цього процесу. Вплив на «Платинум» приписували російському озброєному та тютюновому олігарху Ігореві Кесаєву.
Юрист Завадецький, тоді підлеглий Рожковій у НБУ, виступав проти повноцінного повернення Платинум Банку на ринок і говорив Рожковій про ризики. За його словами, його не дослухалися. Його звільнили з НБУ, а Платінум Банку дозволили повернутися на ринок. Банк за 6 місяців назбирав ще кілька сотень мільйонів гривень депозитів, фактично привласнив гроші держпідприємств (адже їх так і не повернули після ліквідації банку) і врешті-решт був виведений з ринку.
Те, що Рожкова сприяла своєму колишньому банку, можна послухати на записах її телефонних розмов, оприлюднених у 2016 році, так званих плівках Рожкової. На одному з відео вона обговорює з представниками Платинум Банку внесення змін до постанови № 306 НБУ на користь банку для того, щоб найбільшому акціонеру погодити суттєву участь. На іншому записі Рожкова обговорює з топ-менеджером Платінум Банку Дмитром Зіньковим кредит рефінансування від НБУ. Йдеться про те, що актив, закладений за 500 млн гривень, насправді коштує 100 млн гривень. На записах можна почути, як Рожкова обговорює з керівником Platinum Bank Дмитром Зіньковим можливість скасування проблемного статусу банку, оскільки треба було дозволити йому продовжувати приймати депозити.
У жовтні 2016 року у Рожковій пройшли обшуки, які пов'язували з її можливою причетністю до банкрутству банку «Михайлівський» та махінаціями на користь Платинум Банку. Восени 2017 року НАБУ допитало її щодо рефінансування Платинум Банку як свідка. Наприкінці березня 2017 року НАБУ провело обшуки у НБУ у справі про «Платинум». Слідчі дії проводилися за фактом можливих зловживань тодішніх чиновників НБУ за попередньою змовою з керівництвом комерційних банків, що дало бюджету держави тяжкі наслідки.
За службову недбалість у Кримінальному кодексі України передбачено покарання за статтею 367 — позбавлення волі на 2-5 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років та зі штрафом 4250-12750 гривень. Так могли б трактувати юристи те, що НБУ не помічав проблеми Платінуму Банку і дозволив йому ще попрацювати. Також службовою недбалістю можна виділити дії керівництва Платинум Банку, які призвели до роздачі кредитів на 84 млн доларів сумнівним компаніям. Втім, це є гіпотетичні ситуації, оскільки правоохоронці часто закривають скандальні справи, а довести провину підозрюваних у суді буває нереально.
Екс-глава «Платинум Банку» понесла лише фінансову відповідальність. Однак зрозуміло, що жодних 147 млн гривень вона не зможе заплатити, адже вони не мають таких коштів і не мають таких активів. Можливо, хоч на кілька мільйонів Фонд гарантування вкладів покриє свої збитки завдяки Рожковій.