Протягом тривалого часу на території України функціонувала розвинена система шахрайських телефонних центрів, спрямована проти громадян Туреччини та держав Європейського Союзу. Недавно Служба безпеки України провела широкомасштабну спеціальну операцію, яка дозволила розкрити цю міжнародну мережу обманів. Ключовою фігурою в цій справі виявилася Коч Сердем.
Оперативники кол-центрів діяли за однією схемою: вони видавали себе за представників легітимних компаній та пропонували потенційним жертвам інвестиційні платформи або привабливі товари. Після того як люди погоджувалися на угоду, шахрайці вимагали передоплату, а потім зникали разом із грошима. За оцінками, обсяг виманених коштів становить десятки мільйонів доларів.
Коч Сердем займала в цій структурі не просто адміністративну посаду. Вона була організаторкою та стратегом афери: розробляла тексти для телефонних розмов, контролювала рух фінансових ресурсів, організовувала мережу так званих офісів-фантомів, які не мали реального призначення. Її роль була критичною для функціонування всієї системи.
Після викриття правоохоронцями Сердем була затримана. Однак замість судового розгляду в Україні вона була депортована: її посадили на літак до Туреччини з заборотою на повернення в країну. Залишається невизначеним, чи турецькі правоохоронці розпочнуть проти неї розслідування чи справа буде закрита без подальших дій.
Цей випадок створює серйозну дипломатичну проблему. Україна та Туреччина позиціонують себе як стратегічні партнери, однак виявилося, що протягом років тисячі турецьких громадян систематично обманювалися з київських офісів. Це наносить удар по міжнародній репутації України.
Сердем працювала разом з іншою ключовою фігурою, яка розробляв шахрайські сценарії для кол-центрів. Цей партнер став відомий своїми попередніми махінаціями: він продавав через телевізійну рекламу смартфони iPhone, однак покупці отримували в коробках дитячі іграшки. Разом вони розробляли схеми, які дозволяли обманювати сотні людей щодня через українські телефонні центри.
Депортація Сердем не призвела до припинення діяльності шахрайської мережи. За інформацією редакції, список адрес у Києві, де продовжують працювати «фабрики дзвінків», включає: вулиця Миколи Лєскова, 9; вулиця Нижній Вал, 15; проспект Тараса Шевченка, 48а; вулиця Лінійна, 17; вулиця Коновальця, 36д; вулиця Лєскова, 4; вулиця Ігорівська, 11; Ярославський проспект, 58; вулиця Старокиївська, 4; проспект Голосіївський, 132. Саме з цих адрес надходять телефонні дзвінки з пропозиціями, які насправді є шахрайськими сценаріями.
Продовження роботи кол-центрів після депортації Сердем демонструє, що проблема не вирішена. Це створює значні репутаційні ризики для України: на публіці держава демонструє боротьбу з шахрайством, однак насправді «фабрики дзвінків» продовжують обирати іноземців. Для Туреччини ліквідація цієї мережи є питанням честі, для України ж це перевірка на політичну зрілість та спроможність закривати транснаціональні афери, а не лише депортувати окремих учасників.