Державне агентство «ПлейСіті» нарешті розпочало процедуру створення системи, яка мала б забезпечити контроль над азартними іграми в Україні. Закон про необхідність такої системи був ухвалений ще у 2020 році, однак без неї держава не може відстежувати, чи сплачують податки організатори онлайн-казино, що призводить до мільярдних втрат бюджету.
У вересні Рахункова палата опублікувала детальний звіт під назвою «Гральний бізнес: очікування та реальність», який виявив критичні проблеми у регулюванні цього сегменту. Незважаючи на законодавчу легалізацію грального бізнесу у 2020 році, в Україні так і не було запроваджено ефективного державного регулювання та контролю за цим ринком. Відповідальною за це мала бути Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАЇЛ), створена у 2020 році. До весни 2025 року саме КРАЇЛ видавала ліцензії операторам та контролювала їхню діяльність. За законом членів комісії мали обирати через відкритий конкурс, однак голову КРАЇЛ Івана Рудого, якого ГБР підозрює у сприянні роботі російського онлайн-казино в Україні та незаконному зберіганні наркотиків, Кабмін призначив без конкурсу. Аналогічно поступили й з іншими членами комісії.
Протягом 2021-2024 років КРАЇЛ видала 7,2 тисячі ліцензій на проведення азартних ігор. Однак згодом було анульовано 4,1 тисячі ліцензій, причому більш ніж на 83% причиною стала несплата. У 2022 році Кабмін постановою №314 дозволив операторам відкласти сплату за ліцензії через запровадження воєнного стану. Через відсутність механізму стягнення цих боргів бюджет не отримав 1,3 млрд гривень. За період 2021-2024 років загальна плата за ліцензії склала 6,6 млрд гривень.
У 2023 році через відсутність кворуму у КРАЇЛ, спричиненого внутрішніми суперечками між членами комісії, які фактично блокували її роботу, регулятор зміг ухвалити рішення про анулювання ліцензій трьох великих організаторів азартних ігор, пов'язаних з Російською Федерацією, лише через п'ять місяців. Попри санкції, компанія «Укр Гейм Технолоджі» під брендом Pin-Up у 2024 році офіційно заробила 1,97 млрд гривень. У лотерейній сфері державний нагляд взагалі не проводився понад 10 років, оскільки не були затверджені ліцензійні умови. Оператори державних лотерей працювали на основі ліцензій, отриманих ще у 2001 році. Лише після запровадження обов'язкового подання звітності у 2025 році її подали 79% операторів.
За даними Рахункової палати, протягом чотирьох років обсяг нарахованих податків, зборів та інших платежів від грального бізнесу та операторів державних лотерей становив 36,4 млрд гривень, з яких до бюджету надійшло 29,1 млрд гривень. Водночас організатори азартних ігор отримали 282,3 млрд гривень доходів. Їхній загальний фінансовий результат до оподаткування становив 14,9 млрд гривень, включаючи прибуток у розмірі 30,8 млрд гривень та збитки у розмірі 15,9 млрд гривень. Найбільш вражаючим фактом є те, що понад 50% операторів ринку азартних ігор в Україні декларують збиткову діяльність.
Державна податкова служба за результатами перевірок донарахувала операторам 78,7 млрд гривень податків. Однак було погоджено та доведено лише 1,4 млрд гривень, з яких до бюджету надійшло всього 12,7 млн гривень, що становить 0,9%. Через оскарження податкових донарахувань у судах фактично було сплачено лише 1,8% суми. Понад 88% судових рішень приймалися на користь операторів ринку азартних ігор, оскільки суди визнавали рішення територіальних органів податкової служби необґрунтованими та скасовували їх переважно через недостатню доказову базу.
БізнесЦензор виявив поточний судовий процес однієї з найбільших гемблінгових компаній проти Головного управління Державної податкової служби у Києві. Податківці програли вже у двох інстанціях, суди визнали податкові вимоги щодо сплати 2,13 млрд гривень недійсними та вирішили їх скасувати. Паралельно з легальними онлайн-казино, які ДПС підозрює в ухиленні від сплати податків, добре розвивається нелегальний ринок азартних ігор. КРАЇЛ за всі роки свого функціонування так і не змогла ефективно протидіяти цьому явищу. Представники самої КРАЇЛ пояснювали це недостатністю повноважень, зокрема неможливістю блокувати вебсайти, на яких організовувалися азартні ігри без ліцензії.
За словами президента Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександра Когута, незалежні оцінки трьох дослідницьких агенцій свідчать, що половина ринку гемблінгу в Україні працює поза законом. Якщо легальний ринок гемблінгу оцінюється приблизно у 59,6 млрд гривень на рік, то нелегальний становить від 37,72 до 66,53 млрд гривень. Майже половина ринку перебуває у тіні, при цьому 90% усіх нелегальних казино мають російське походження. Міжнародна компанія Kantar оцінила частку нелегального ринку у 52,1%, Gradus – у 39%, Factum – у 53%. Кількість гравців, які беруть участь в азартних іграх і отримали доходи у вигляді виграшів, за період 2021-2024 років зросла більш ніж у 41 раз, з 15,6 до 640,3 тисяч громадян, або з 0,09% до 5,5% населення. Однак держава не має точних даних ні про кількість гравців, ні про реальні доходи організаторів грального бізнесу.
Рахункова палата зазначає, що через невпровадження Державної системи онлайн-моніторингу та непредставлення організаторами азартних ігор звітності немає вичерпних даних про загальну кількість гравців. Без системного збору даних та проведення соціальних досліджень держава фактично діє невпевнено у питанні боротьби з ігровою залежністю. Це знижує ефективність профілактики, збільшує соціальні ризики та ускладнює формування обґрунтованої державної політики у сфері захисту громадян від негативного впливу азартних ігор.
У грудні 2024 року, через чотири роки після створення КРАЇЛ, Верховна Рада ухвалила закон про її ліквідацію через незадовільні результати діяльності. У січні 2025 року президент Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX. Крім ліквідації КРАЇЛ, він передбачає заборону реклами азартних ігор, за винятком нічного ефіру на телебаченні та радіо, видань для аудиторії 21+ та платформ з цільовою аудиторією, посилення фінансового нагляду та обмеження рекламних дзвінків та SMS від операторів.
У березні Кабмін створив на місці КРАЇЛ нового регулятора – державне агентство «ПлейСіті», яке координується міністерством цифрової трансформації на чолі із віце-прем'єр-міністром Михайлом Федоровим. Керівником агентства уряд призначив Геннадія Новікова, який раніше був заступником голови апарату ліквідованої КРАЇЛ. Загалом 34 з 39 чиновників ліквідованої КРАЇЛ перейшли працювати в новостворене агентство. Новіков розповів про це на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченому стану справ на ринку азартних ігор.
Одна з критичних проблем полягає у відсутності Державної системи онлайн-моніторингу, яка повинна забезпечувати цілодобову передачу та прийом даних про кожну операцію з прийняття або повернення ставок та виплату виграшів. Без цієї системи неможливо відслідковувати діяльність організаторів азартних ігор, зокрема щодо сплати податків. На засіданні ТСК член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна з фракції «Європейська солідарність» висловила припущення, що невведення системи в експлуатацію протягом чотирьох років може бути навмисним, оскільки комусь це вигідно та хтось отримує побори з цього ринку.
Під час засідання ТСК Геннадій Новіков пояснював, що цілий рік тривали консультації з операторами ІТ-ринку щодо ціни за створення системи. Незалежні фахівці оцінили повну вартість такої системи у 65,7 млн гривень. 2 вересня держагентство «ПлейСіті» оголосило тендер на створення державної системи онлайн-моніторингу першої черги з очікуваною вартістю 30 млн гривень. 11 вересня агентство оперативно провело аукціон, на який погодилися троє учасників. ТОВ «Кедртех» запропонувало виконати завдання за 19,9 млн гривень, ТОВ «Комп'ютерні інформаційні технології» – за 25,94 млн гривень та ТОВ «Стрімко Юкрейн» – за 27,14 млн гривень. Тендер не був конкурентним, оскільки учасники протягом аукціону не змінили своїх пропозицій ні на копійку.
ТОВ «Кедртех» зі статутним капіталом у 10 тисяч гривень було засновано півроку тому жителем Львова Назаром Заровним та Святославом Лукашкевичем з Тернопільщини. Як аналогічний досвід компанія подала акти на послуги веб-дизайну вартістю близько 75 тисяч гривень для львівської фірми Flying Age та для львівської Studio на суму $3. Однак «ПлейСіті» відхилила найдешевшу пропозицію, стверджуючи, що «Кедртех» нібито не надав «забезпечення тендерної пропозиції», хоча в його документах була банківська гарантія на 900 тисяч гривень.
«ПлейСіті» оголосило переможцем закупівлі ТОВ «Комп'ютерні інформаційні технології» Олександра Єфремова. Структури цього бізнесмена давно заробляють на державних підрядах та є основними виконавцями всіх проектів із цифровізації державних органів в Україні. Головний актив Єфремова – компанія Kitsoft, розробник онлайн-порталу держсервісів «Дія». Минулого року фірма «Комп'ютерні інформаційні технології» заробила на тендерах 30,16 млн гривень. З початку 2025 року вона отримала 6,93 млн гривень. Зокрема, компанія виграла підряди з модернізації програмного модуля «Квартучет», техпідтримки інформаційно-комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр ветеранів війни» Міністерства у справах ветеранів, модернізації Системи електронного запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти в Києві та інших послуг з функціонування інформаційно-комунікаційних систем.
За законом Державна система онлайн-моніторингу призначена для здійснення державного нагляду та контролю за діяльністю організаторів азартних ігор. Вона має забезпечувати моніторинг та контроль господарської діяльності організаторів на відповідність ліцензійним умовам та технічним стандартам, отримання, обробку, накопичення та реєстрацію інформації про всі операції, пов'язані з проведенням азартних ігор, у режимі реального часу, ведення та адміністрування електронних реєстрів у галузі організації та проведення азартних ігор. Крім того, система має гарантувати захист інформації від несанкціонованого доступу, втрати, спотворення та інших загроз, а також сприяти дотриманню принципів відповідальної гри. Одна з основних цілей запровадження моніторингу – державний контроль за обігом коштів через оперативний збір та обробку повної та достовірної інформації про роботу організаторів у режимі реального часу.
БізнесЦензор запитав голову агентства Геннадія Новікова, чи зможе перша черга системи, за якою вже провели тендер, виконувати головну функцію – автоматичний моніторинг інформації про кожну транзакцію у організатора гри. Новіков відповів, що повноцінно система має запрацювати наступного року. Перший етап планується завершити наприкінці 2025 року. На цьому етапі система отримуватиме від онлайн-систем організаторів азартних ігор у режимі реального часу дані про перерахування гравцем коштів організатору, придбання та обмін ігрових замінників гривні, виплату коштів гравцю та унікальні ідентифікатори. Другий етап намічено на 2026 рік, коли система збиратиме повний обсяг інформації про всю діяльність оператора та дії гравців, включаючи дані про кожну ставку та повернені ставки, виплати виграшів, рух коштів між гравцем та організатором, повернення внесених коштів, ігровий баланс, форму розрахунків та зареєстровані ставки, а також модулі відповідальної гри. Вся інформація передаватиметься до системи через API у режимі реального часу у неперсоніфікованому вигляді.
Однак питання щодо того, чи запуститься Державна система онлайн-моніторингу хоча б на першому етапі до кінця року, досі залишається відкритим. Хоча переможця тендеру обрано 15 вересня, договір з «Комп'ютерними інформаційними технологіями» не підписано досі. Держаудитслужба розпочала перевірку закупівлі, оскільки виявила ознаки порушень у організатора торгів на етапі розкриття тендерних пропозицій та їх оцінки.