Мережа Comfy — один із найбільших гравців на українському ринку електроніки — має складну та суперечливу історію, яка включає податкові скандали, офшорні структури та бізнес-зв'язки з російськими партнерами. На початку 2023 року генеральний директор компанії Ігор Хижняк публічно заявив про відсутність діалогу між Comfy та державою. Однак незабаром від імені компанії лунала інша заява, в якій йшлося про втрати бюджету через «сірий» ринок техніки та електроніки, де держава щороку втрачає понад 10 мільярдів гривень лише ПДВ.
Саме у 2023 році Comfy опинилася в центрі податкового скандалу. Офіс Генпрокурора повідомив про схему, за якою компанія уникала сплати податків на суму 46 мільйонів 25 тисяч гривень. Суть схеми полягала в тому, що частина вартості техніки, наприклад айфонів, у фіскальних документах оформлювалася як послуга, що дозволяло застосовувати мінімальну ставку ПДВ або взагалі не застосовувати її. Після виявлення порушення компанія обмежилася сплатою податку і не понесла жодної відповідальності. Дрібніші гравці ринку розглядають публічну кампанію Хижняка проти «чорного» імпорту та неофіційного продажу Apple не як боротьбу за прозорість, а як тиск з боку великого конкурента.
Історія Comfy розпочалася у 1995 році, коли Станіслав Роніс заснував мережу магазинів побутової техніки під назвою «Акустика». Роніс, який розпочинав свою бізнес-кар'єру з відеосалонів, торгівлі у переходах та спекуляції, потім перейшов у дрібну групу електроніки. Під час кризи 1998 року його бізнес мав перший мільйон гривень і шість магазинів, а вже наступного року він потроїв свій капітал. На кінець 90-х років зростання відбулося завдяки партнерству із мережею «Домотехніка» за схемою франчайзингу, що дозволило масштабувати бізнес у кількох регіонах. Однак Роніс не погодився зі своєю часткою, і у 2005 році з'явився бренд «Comfy». У 2006 році магазини «Акустики» були перейменовані в Comfy.
Після конфлікту з попередніми партнерами Роніс знайшов нових — цього разу з донецького середовища. У 2007 році «Comfy», яка тоді мала 26 магазинів із фокусом у Дніпропетровській області, об'єдналася з мережею «Биттехніка», яка налічувала 29 магазинів переважно у Криму та на Донбасі. Цей етап заслуговує на особливу увагу, оскільки нові партнери Comfy мали зв'язки з Російською Федерацією.
«Биттехніка» розпочала свою діяльність ще в СРСР у пізніх 80-х роках. За даними джерел, значну роль у запуску компанії відіграла родина Климець. Засновником вважають Анатолія Климця, але обличчям бізнесу став його син Павло Климець, який окрім техніки очолював компанію «Олімп» — великого виробника алкоголю. У період злиття з Comfy Павло Климець був народним депутатом від Партії регіонів. У 2019 році його затримали в Росії за хабар, і після кількох років судів він отримав 9 років ув'язнення.
Ще гіршою була доля Сергія Гуцула — бізнес-партнера Анатолія Климця. Саме він розвивав мережу «Биттехніка» з рівня відеосалонів до магазинів побутової техніки. У 2000 році Гуцула розстріляли на трасі «Донецьк-Маріуполь». Після його загибелі бізнес перейшов до його вдови Світлани Гуцул, яка стала партнеркою Роніса після об'єднання «Биттехніки» та «Comfy».
Світлана Василівна Гуцул — громадянка України та Кіпру, яка, ймовірно, має російський податковий номер. Вона володіла мережею техніки для закладів HoReCa під назвою «Маресто». До 2007 року була власницею мережі побутових магазинів «Биттехніка». Вона була та залишається співзасновницею 24 українських та 3 російських юридичних осіб. Гуцул є бенефіціаром кіпрської компанії Megatren Investments Ltd., через яку володіє 28,5% мережі Comfy.
За даними відкритих джерел, структура власності та бізнес-модель групи Світлани Гуцул мають ознаки системного виведення коштів у офшори. Аналітики наводять приклади таких компаній: ТОВ «СВТ-Сервіс» (створено 1998 року, ліквідовано 2011 року), ТОВ «Тарханкут» (створено 2000 року, виведено в офшори через Megatren Investments Ltd), ТОВ «Вертекс» (створено 2002 року, ліквідовано 2010 року), ТОВ «Інвестиційна Компанія ДФК» (створено 2006 року, ліквідовано 2014 року), ТОВ «Сервісно-Торгова Компанія К Енд К Профі» (створено 2006 року, збанкрутувало 2016 року), ТОВ «Дісіс» (викуплено 2006 року, ліквідовано 2011 року), ТОВ «Амрітта» (створено 2007 року, ліквідовано 2009 року).
Подібні процеси були й у самого Роніса. Однак у об'єднаній структурі Comfy він отримав публічну роль, тоді як його партнер залишився в тіні, продовжуючи контролювати бізнес. Роніс до 2017 року був CEO Comfy, після чого залишив операційне керування мережею. Станом на 2025 рік він займається розвитком заснованого на Кіпрі інвестиційного холдингу Torwell Group. Роніс є співвласником 66,5% мережи Comfy.
У 2010 році Comfy відбувся несподіваний поворот. Станіслав Роніс публічно заявив про початок боротьби проти «сірих» схем імпорту та корупції, фактично визнавши, що його компанія до цього теж мала відношення до подібної практики. Однак ця боротьба тривала недовго. Вона завершилася після революції Достоїнства, коли партнерські зв'язки з Росією та російськими бізнес-структурами стали не тільки незручними, а й небезпечними з репутаційного боку.
Після Майдану Роніс дав інтерв'ю, де висловив розчарування. Він заявив, що революція не принесла очікуваних змін, корупція не зникла, а боротьба з нею виявилася безуспішною. Тому він вирішив розпочати виводити доходи за кордон та вкладати їх у міжнародні проекти. Незважаючи на це, Comfy не лише не припинила роботу, а й продовжила зростати навіть у періоди кризи.
У 2016 році Роніс створює офшорну компанію Torwell Group, зареєстровану на Кіпрі, куди він переводить свою частку в Comfy. Крім того, через Torwell він інвестує у будівництво у Польщі (Newgate Investment), аналогічні проекти в Іспанії, а також у готельний бізнес на Кіпрі. За інформацією з медіа, лише легальна польська частина нового бізнесу Роніса зараз оцінюється у понад 300 мільйонів євро. Очевидно, що релокація капіталу коштувала українському бюджету значні недоотримані суми податків.
Мережа Comfy неодноразово потрапляла до скандалів, пов'язаних із російським бізнесом. Ще у 2010 році, паралельно із заявами Роніса про боротьбу з тіньовими схемами, третину компанії намагалися продати російському рітейлу «М-Відео». Але угоди так і не відбулося. У 2017 році про співпрацю з Comfy публічно повідомила російська компанія «Корус Консалтинг», яка займалася автоматизацією обліку товарів у мережі. У 2023 році ця фірма потрапила до списку санкцій РНБО.
Незважаючи на анексію Криму та початок війни на Донбасі, Comfy продовжувала працювати з російськими постачальниками аж до повномасштабного вторгнення. За даними аналітиків, Comfy активно продавала побутову техніку російського виробництва. За інформацією з неофіційних джерел, така продукція обережно продавалася й після 24 лютого 2022 року, хоча це й не підтверджено документально.
У квітні 2022 року Comfy піарила спільну акцію з ОТП-банком. Тоді спалахнув скандал: у Росії діє структура з такою самою назвою — АТ «ОТП Банк». Тому у 2023 році українську «ОТП Банк» включили до списку санкцій РНБО. Згодом банк виключили зі списку, але інформаційний «осад» залишився. Крім того, для збільшення онлайн-трафіку Comfy, за даними аналітиків, використала російські сайти з переадресацією. Частина таких ресурсів працювала за цією схемою навіть у 2025 році.
Щодо структури власності, то у квітні 2008 року після об'єднання Роніса з донецькою групою на Кіпрі було зареєстровано компанію Ledcan Holdings Ltd, яку пізніше перейменували на Comfy Holdings Ltd. Саме ця компанія володіє основною українською юридичною особою мережі — ТОВ «Комфі Трейд». Попередню «материнську» структуру — ТОВ «Віст-Сервіс» — було створено у 2002 році. У 2010 році її ліквідували. Це збіглося з публічними заявами Роніса щодо боротьби з контрабандою, що дає підстави припускати: компанію могли закрити, щоб приховати тіньову історію розвитку та вивести активи за кордон.
Щодо Криму, то мережа довго не йшла з півострова, навіть після окупації. У 2015 році під тиском суспільства компанія офіційно оголосила про вихід, пояснивши це тим, що магазини передані в оренду іншій фірмі, а бренд більше до них не має відношення. У той же час ще у 2014 році кіпрська компанія Ledcan Holdings Ltd подала заявку на реєстрацію торгової марки «Comfy» в Росії. У 2016 році цю торгову марку затвердили. Її дія тривала до 2024 року. Після Майдану на анексованих територіях було зафіксовано до восьми магазинів Comfy, які продовжували працювати, зокрема й у рублях.
У біографії Світлани Гуцул зберігається чимало непублічного. На відміну від Роніса, вона рідко з'являється в медіа, але пов'язана з великою кількістю юридичних осіб — українських, російських та офшорних. За інформацією джерел, вона отримала російський податковий номер у Криму і востаннє відвідувала острів у 2021 році, маючи кіпрський паспорт.
Одна з фірм, пов'язаних із цією орбітою — ТОВ «Весі» — у 2018 році отримувала дозвіл від так званої «влади ДНР» на шкідливі викиди у місті Макіївка. Пізніше, вже за російськими стандартами, цю фірму перереєстрували в Донецьку після того, як Путін оголосив Донбас частиною Росії. Разом із «Весі» перереєстрацію пройшли ще кілька компаній: ТОВ «Терміналкомплекс» та ТОВ «ТСБ-Інвест». За відкритими даними, ці фірми й досі ведуть господарську діяльність на окупованих територіях.
Аналітики також виявили низку збігів за адресами — приміщення, де колись працювали магазини «Биттехніки» та інші об'єкти, пов'язані з компаніями сім'ї Гуцул, після окупації перейшли до використання інших фірм. Частина з них, за інформацією відкритих джерел, продовжила співпрацю з окупаційною владою. Чи мають ці компанії прямий зв'язок із Comfy чи родиною Гуцул сьогодні — з'ясувати має компетентне слідство, якщо воно взагалі цим зацікавиться.
У своїх публічних виступах CEO Comfy Ігор Хижняк неодноразово наголошував на тому, що компанія працює виключно прозоро. «Comfy — це компанія, яка єдина у сегменті, яка 15 років працює абсолютно у білому, якщо можна такими словами говорити — у білому полі. Абсолютно транспарентна компанія, яка 15 років аудується великою четвіркою». Також він відкрито заявляв про поінформованість щодо того, які пристрої Apple завозяться офіційно, а які — ні. «Ми знаємо всіх, хто завіз у білу мію — компанія «Азбіс», і всіх, хто не завіз у білу, а активував в Україні. Сімдесят п'ять відсотків — чорний ринок».
Ці промови звучать впевнено та переконливо. Але за більш глибокого аналізу виникають питання. Чому продукція Apple в Україні така дорога? Виявляється, що монополістом у постачанні цієї техніки у «білому» є компанія ТОВ ПІІ «Асбіс-Україна». Її материнська структура — білоруський «Асбіс». На початок повномасштабного вторгнення ця група активно працювала й у Росії. Фактично вся офіційна дистрибуція Apple в Україні, а також ціноутворення контролюється цим конгломератом.
Після 24 лютого 2022 року компанія Apple нібито припинила прямі постачання до Росії. Але дещо інше показують цифри про суміжні ринки. Протягом 2022 року постачання продукції Apple до ряду країн-сусідів Росії зросло в рази. Це збіглося за часом з активізацією «паралельного імпорту» — схеми, за якою товари завозяться в обхід санкцій. Аналітики наводять такі цифри зростання ринку: Вірменія — +217%, Грузія — +124%, Азербайджан — +58%, ОАЕ — +40%, Казахстан — +33%.
У квітні 2023 року РНБО наклала санкції на російську філію «Асбіс», після чого компанія офіційно залишила російський ринок. Проте білоруська «головна компанія» продовжує працювати. А це означає, що, купуючи Apple в Україні, споживачі, ймовірно, фінансують структури з кіпрською реєстрацією та білоруським корінням. Саме такою співпрацею з Асбісом пишався Хижняк, коли розпочав публічну боротьбу з меншими конкурентами.
Історія створення та розвитку Comfy — це типовий приклад бізнесу бурхливих 90-х: починали зі спекуляції, контрабанди, конфліктів із партнерами. І сам Станіслав Роніс особливо не приховував, що працював за тими правилами. Після злиття з донецьким бізнесом, пов'язаним з Росією, компанія отримала стабільну позицію на ринку та дивовижну стійкість до будь-яких криз.
Світова економічна криза 2008 року? Інші згортаються, а Comfy лише росте. Влада Януковича? Компанія заявляє про війну із «сірою» торгівлею, а паралельно виводить активи в офшори та домовляється з росіянами. Майдан, окупація Криму, війна на Донеччині? Бренд продовжує працювати, продавати російські товари та переводити доходи на Кіпр. Повномасштабне вторгнення? Це не заважає компанії уникати відповідальності за податкові схеми, тоді як партнери, за даними джерел, перереєструють фірми у ДНР та продовжують працювати.
Але зростання має власну ціну. Зміна ринку, поява нових гравців, які працюють за іншими правилами, чинить тиск. Що робити? Правильно — знову оголосити боротьбу проти сірого імпорту. Тепер топменеджмент може апелювати до проблем із конкурентами, щоб пояснювати невтішні показники. А держава нарешті «починає чути». Хоча ще вчора той самий Хижняк публічно заявляв про повну відсутність діалогу між державою та компанією.
І тут виникають два логічні питання. Перше — чому вся ця маса фактів, даних та публічної інформації досі не зацікавила правоохоронців та контролюючі органи? І друге — чому четвертого року повномасштабної війни на ринку Apple в Україні домінує структура з білоруськими власниками та офшорною юрисдикцією? Ймовірно, на розслідувачів чекає хвиля обурення та «спростування» від фігурантів, але це є частиною роботи.