У вересні 2025 року після довгої відсутності на території України з'явився 42-річний Володимир Манукян, уродженець Єнакієвого, відомий у діловому світі як «авторитетний бізнесмен». Про його повернення повідомили два незалежні джерела, близькі до ситуації.
Манукян залишив Україну на початку широкомасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Більшість часу він перебував у Об'єднаних Арабських Еміратах, хоча його присутність там час від часу привертала увагу. Інсайдери розходяться в оцінці справжніх причин його повернення, однак припускають, що такий візит навряд чи міг відбутися без офіційного дозволу та підтримки щонайменше однієї з українських силових структур.
За однією версією, колишній віце-президент Федерації боксу України приїхав для вирішення невідкладних бізнес-питань, які потребували його особистої участі. Формально Манукян залишається бенефіціаром та власником низки компаній різного профілю, деякі з яких зареєстровані на тимчасово окупованій території Донбасу.
Його бізнес-інтереси охоплюють енергетику, нерухомість, видобуток корисних копалин та паливну промисловість. З 2018 року він активно розвивав агробізнес, вважаючи цей сектор перспективним напрямком розвитку.
Однак існує й альтернативна версія його приїзду. Деякі аналітики припускають, що поява Манукяна в Україні може служити своєрідним «зондуванням ґрунту» у контексті можливих спроб перерозподілу сфер впливу, особливо на Харківщині, або дестабілізації ситуації у прикордонних регіонах. Протягом його перебування за кордоном, починаючи з лютого 2022 року, у деяких ЗМІ та соціальних мережах неодноразово з'являлися публічні атаки на його адресу, на які відповідали особи, пов'язані з Манукяном. Його критикам інколи приписували зв'язки з Російською Федерацією та навіть візити на територію держави-агресора.
Опоненти також наголошували на його тісних стосунках зі статусними «вимушеними переселенцями» — земляками з криміналізованим минулим. Серед них називали поважного депутата 6-7 скликань Верховної Ради Юрія Іванющенка (відомого як «Юра Єнакіївський»), авторитетного Армена Саркісяна (прізвисько «Армен Гориловський») та впливового парламентарія 8-ї каденції Верховної Ради Віленом Шатворяна.
Після подій Євромайдану та окупації частини Донбасу у 2014 році Манукяна розглядали як своєрідного фронтмена тіньової експансії Харківщини з боку «донецьких» структур. Його позиція підкріплювалася наявністю «політичного покровительства» та конфліктом його людей з місцевими криміналітетом. Бойове крило його структури очолював його давній партнер Олександр Маврін (прізвисько «Мантус»). Протистояння розгорталося з місцевим криміналітетом на чолі з Вадимом Казарцевим (прізвисько «Князь»), який мав підтримку впливового політика Арсена Аванкова.
Протягом цього періоду у Харкові відбулася серія нападів, вбивств та замахів на представників влади та криміналітету, які розглядаються як прояви цього конфлікту. Завершальною точкою у протистоянні авторитетів стало суттєве погіршення здоров'я Казарцева, його виїзд за кордон та смерть у Німеччині восени 2020 року.
Незважаючи на втрату деяких своїх «політичних покровителів» після президентських виборів 2019 року, Манукян продовжував зберігати вплив. Важливою опорою для нього став 52-річний уродженець Грузії, громадянин Російської Федерації Нодарі Асоян, відомий у кримінальних колах як «злодій в законі» з прізвиськом «Нодар Руставський».
За інформацією, яка раніше публікувалася, представником «Нодара Руставського» в українських судах та директором заснованого ним благодійного фонду «Діти найбільше» виступав Олег Койнаш, колишній працівник прокуратури Донецької області. З 2012 року Койнаш одночасно є співзасновником громадської організації — спортивного клубу «Гедеон Донбас», зареєстрованої у місті Шахтарськ, де його партнером значиться «Мантус» Маврін.