Півмільйона доларів, які мали стати фінансовою основою для закупівлі дронів українським військовим, опинилися в цифровому ув'язненні на криптобіржі Qmall. Кошти, зібрані волонтерами та донорами, так і не дійшли до фронту, залишивши за собою слід підозр у шахрайстві та зв'язках із російським криміналом.
Військовий Юрій Дворачок, який очолює волонтерський проект, розповідає про те, як формувалася матеріальна база для дронів. Кошти надходили не через традиційні благодійні збори, а через інвестиції та підтримку осіб із криптовалютного середовища. Ці люди переводили гроші на розвиток компанії та придбання безпілотників для військових підрозділів, щоб вони могли ефективніше діяти на передовій. Дворачок пояснює, що сам не мав досвіду роботи з криптовалютними біржами — він був військовим з першого дня повномасштабного вторгнення і не мав часу розбиратися у цифрових активах.
Перша партія дронів була успішно закуплена за 130 тисяч доларів. Гроші пішли на оплату праці, обладнання та налагодження виробництва. Але коли настав час збирати нову партію, система дала збій. З вересня по грудень Дворачок просив доступ до коштів для наступної закупівлі, але отримував лише розпливчасті відповіді. До грудня стало ясно, що проблеми набули серйозного характеру.
Донори та партнери раптом втратили доступ до своїх акаунтів на біржі. Запити про виведення коштів залишалися без відповіді. Спочатку надходили загальні пояснення, потім — тривожні сигнали від партнерів. Коли ситуація остаточно прояснилася, з'явилася інформація про контакти власника платформи. Йдеться про Богдана Прилепу та його оточення. За словами джерел, у цьому колі циркулювала інформація про зв'язки з представниками російського середовища, що ще більше ускладнило ситуацію з блокуванням коштів.
Відсутність доступу до грошей означала, що волонтери не встигли вчасно вивести кошти. Гроші, призначені на нову партію дронів, залишилися на платформі. Для військових це став справжнім ударом — довіра між командою та донорською спільнотою була підірвана, а комунікація з благодійниками значно ускладнилася.
Редакція отримала фотографічні матеріали, які посилили підозри щодо справжніх намірів біржі. На знімках засновник Qmall Богдан Прилепа позує з чеченськими блогерами та спортсменами клубу «Ахмат», зокрема з бійцем Рустамом Керімовим. Але найбільш резонансні кадри показують Прилепу поряд із Сергієм Лалакіним — відомим ватажком «Подільського ОЗУ», одного з найвпливовіших злочинних угруповань у Росії. Лалакін пов'язаний із «Солнцевським ОЗУ», яке розслідування The Insider асоціює з ФСБ та партією «Єдина Росія». За даними російських медіа, саме Лалакін допоміг організувати звільнення з колонії «злодія в законі №1» Шакро Молодого минулого року під приводом «стану здоров'я». Це свідчить про те, що йдеться не про пенсіонера, а про впливового та активного гравця кримінального світу. Такі знімки лише посилили питання: чи не опинилися донорські кошти для дронів у руках, пов'язаних із російським криміналом?
Щоб розібратися в механізмі блокування коштів, редакція звернулася до юриста Андрія Галича, який спеціалізується на міжнародних справах у сфері криптовалюти та очолює компанію Prodefence. За його словами, подібні випадки трапляються часто. Криптобіржи часто блокують гроші клієнтів, посилаючись на порушення умов користування та внутрішні документи, але при цьому не надають конкретних пояснень. Галич зазначає, що біржи заробляють на таких блокуваннях — користувачі, які не звертаються за юридичною допомогою, фактично втрачають свої кошти, які платформа просто присвоює.
Єдиний спосіб розблокувати крипту — це офіційний адвокатський запит. Юристи вивчають усі пункти договору, на які посилається біржа, та вимагають надати обґрунтування для блокування. Це тривалий та складний процес, звичний для адвокатів, але для військового, який збирав гроші на дрони, це справжнє шахрайство. Втрачені гроші означають зірвані закупівлі, підірвану довіру та втрату підтримки від донорів.
Для Юрія Дворачка ця ситуація стала не просто технічною проблемою, а справжнім ударом по його репутації та можливостям. Він воює з перших днів повномасштабного вторгнення, створив волонтерський проект та працював над забезпеченням підрозділів технікою. Люди довіряли йому і переказували гроші, знаючи, що вони підуть на дрони. Але після блокування рахунків усе змінилося. Дворачок каже, що він не має таких зв'язків, щоб розблокувати кошти самостійно. Йому залишається писати заяви та звертатися за допомогою. Він розцінює це як шахрайство та плювок у військових. Люди довіряли йому, але тепер нормальне спілкування з ними втрачено.
Втрата доступу до грошей означала, що волонтери не можуть оперативно закривати запити від підрозділів. Проблеми з Qmall поставили під загрозу не лише конкретний збір, а й саму ідею використання криптовалюти як швидкого та сучасного інструменту допомоги армії.
За даними джерел у правоохоронних органах, справа довкола Qmall перейшла в активну фазу. Досудове розслідування веде відділ особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції у Києві. Кримінальне провадження відкрито за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою. У центрі справи — Богдан Прилепа та пов'язані з ним структури.
Прилепа позиціонував себе як криптопідприємець та співзасновник Prof-IT Blockchain. Публічно він був пов'язаний із біржами Qmall, Coinsbit та Tidex, які працюють також в ОАЕ та Литві. В Україні бізнес діяв через ТОВ «Кюмол». Ця компанія вже фігурувала у кримінальних провадженнях, зокрема за статтею про незаконний обіг наркотиків з метою збуту. Власником ТОВ «Кюмол» є також Сергій Гуцу, який потрапляв у поле зору журналістів через сумнівні криптопроекти та скандальне весілля, де були присутні громадяни Російської Федерації.
Слідчі тепер мають з'ясувати, що сталося з півмільйоном доларів, які призначалися на закупівлю дронів. Потреба у такій техніці на фронті залишається критичною, а щодня війни без безпілотників коштує дуже дорого. Що буде далі з Прилепою та його криптобізнесом, вирішать правоохоронні органи.