Родина Сергія Лисицького, голови Олевська на Житомирщині, протягом останніх років здійснила низку значних фінансових придбань, які викликають питання щодо їхнього походження та прозорості. Ці операції відбувалися в період, коли більшість українців змушені економити через повномасштабну війну, а сам Олевськ стикається з невиконаними обіцянками щодо розвитку міської інфраструктури.
У 2023 році сім'я мера оформила право власності на дві квартири в престижному київському житловому комплексі Manhattan City, розташованому на проспекті Берестейському, 11, корпус 3 (квартири 15 та 18 на 5 поверсі). За декларацією, вартість цих об'єктів становила 1,526 мільйона гривень для квартири Сергія Лисицького та 1,665 мільйона гривень для квартири його дружини Світлани. Разом це склало понад 3,1 мільйона гривень. Однак задекларована вартість значно нижча за ринкову ціну, яка на момент покупки становила близько 3,5 мільйона гривень за один об'єкт. Цікаво, що ці квартири раніше, у 2020 році, фігурували в декларації як незавершене будівництво, а право власності було оформлено лише 7 листопада 2023 року.
Уже у 2024 році обидві квартири були перереєстровані на сина мера — Ігора Сергійовича Лисицького. Той же Ігор Лисицький у 2023 та 2021 роках придбав п'ять земельних ділянок та комерційне приміщення, в якому розташовані аптека та стоматологічний кабінет, за 559 тисяч гривень.
Сім'я також почала користуватися преміальним автомобілем BMW X7 2022 року випуску. Спочатку цей транспортний засіб був оформлений на Тетяну Лисицьку (імовірну дочку мера), а з 2024 року — на матір мера Олену Пилипівну. При цьому користуються автомобілем сам мер та його син. У жодній із декларацій ціна цього автомобіля не вказана, однак маркетплейси показують його вартість понад 4 мільйони гривень. Варто зазначити, що раніше у користуванні родини були два інші автомобілі 2014 та 2016 років випуску, але в деклараціях немає інформації про їх продаж. Можливо, ця інформація міститься у фінансовому документі за 2022 рік, однак сам мер цієї декларації не подав.
Крім того, у власності мера перебувають два стоматологічні кабінети. Один із них, площею 94,5 квадратних метра з аптечним пунктом, був придбаний у 2010 році. Другий, площею 200,45 квадратних метра з зуботехнічною лабораторією, придбаний у 2018 році. Того ж року мер придбав земельну ділянку площею 512 квадратних метрів.
Офіційні доходи сім'ї за 2024 рік залишаються відносно скромними. Зарплата мера становила 660 тисяч гривень, дружина отримала 232 тисячи гривень від «зеленого тарифу» та 120 тисяч гривень як підприємиця. Готівкові заощадження сім'ї складають 1,28 мільйона гривень та 42,5 тисячи доларів. Незрозуміло, де син мера та його мати отримали кошти для таких значних придбань, адже сам Сергій Лисицький не міг їм у цьому допомогти.
Проблема невідповідності між офіційними доходами та масштабом витрат стає ще більш очевидною на тлі того, що деякі земельні ділянки, пов'язані з парковим проектом, належать матері мера Олені Пилипівні та Івану Антоновичу Лисицькому (імовірно батькові мера). При цьому цільове призначення цих земель не відповідає парковій зоні.
На тлі цих багатомільйонних придбань у самому Олевську зростає невдоволення громадян через невиконані обіцянки міської влади. Проект облаштування сучасного парку та набережної біля річки Уборть, який мав стати окрасою міста, на практиці перетворився на стихійне звалище. Замість зони відпочинку для сімей з дітьми територія накопичує сміття.
За словами керівника Олевського відокремленого підрозділу громадської організації «Стоп корупції» Олександра Ігнатьєва, роботи зі створення парку так і не були виконані. «Роботи не виконувались – не було проекту навіть. Вони обіцяли, розпочали роботи, але проектів ніяких не було — і звернули землю вгору — ґрунт із дна підняли біля парку, вирубали дерева, ґрунт підняли, але робіт ніяких подальших не виконувалось», — зауважив він. У результаті залишилася лише зіпсована земля та втрачені дерева, а громада так і не побачила обіцяного «європейського парку».
Щодо можливих зловживань із засобами ситуація виглядає ще більш непрозорою. За інформацією Ігнатьєва, ці роботи нібито приступили до коштів благодійників, але невідомо, хто ухвалив рішення щодо збору коштів. Влада, за його словами, мовчить. Крім того, проекти ухвалювалися без відкритого діалогу з жителями міста. «Самій місцевою владою це і було запропоновано, але зроблено це без обговорення з суспільством і без обговорення з депутатським корпусом, чи обговорення було кулуарним — люди не знали, що там робилося насправді, що планувалося», — наголосив керівник осередку.
Окреме занепокоєння викликають роботи зі зміни берегової зони річки Уборть. За словами місцевих активістів, ці дії проводяться без відповідного погодження із суспільством та, ймовірно, без відповідних дозволів від природоохоронних органів. Такі методи роботи вони розцінюють як самоврядність місцевої влади.
Ігнатьєв також звернув увагу на проблему передачі міських земель пов'язаним особам. Біля мосту, за його словами, ставили мафи — просто віддали землю в цій зоні без торгів. Однак замість мафів там зробили залізні конструкції, які вбетонували, що вже перетворило це на будівництво, а не на тимчасові споруди.
Серед інших проблем — стихійні звалища, які перетворюють міську територію на покинуту. Дорожне сміття возили в центрі міста та викидали за будинком культури, де планувалося облаштувати парк. Замість цього там виникло сміттєзвалище. Робота по боротьбі зі стихійними звалищами не проводиться.
Контраст між приватними витратами сім'ї мера та невиконаними міськими проектами створює основу для сумнівів щодо пріоритетів влади. Аналітики «СтопКору» направили низку офіційних запитів до компетентних органів, щоб з'ясувати походження стану родини мера Олевська та перевірити можливі порушення законодавства. Зокрема, до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло прохання перевірити повноту та достовірність декларацій Сергія Лисицького з огляду на невідповідність між офіційними доходами та масштабними придбаннями.