Президент України Володимир Зеленський здійснив придбання 101 доларової облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) 2 жовтня 2025 року на суму 4,2 млн гривень. Кожна облігація мала номінальну вартість 41,1 тис. гривень. Інформація про цю операцію міститься у декларації, розміщеній на офіційному сайті Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), як повідомляє видання Країна.
Мотивація вибору саме валютних облігацій замість гривневих у звіті не розкривається. Варто зазначити, що за два дні до цього, 29 вересня 2025 року, Зеленський отримав погашення за попередньою інвестицією у державні облігації на ту саму суму — 4,2 млн гривень. Протягом 2024 року президент також здійснював вкладення у валютні ОВДП.
Одна з переваг інвестування у державні облігації полягає у податковій пільзі. На відміну від доходів за банківськими вкладами, де фізичні особи сплачують 23% податків (18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору), доходи від ОВДП від такого оподаткування звільнені. Це положення закріплено на законодавчому рівні.
У контексті цих фінансових операцій варто згадати, що Зеленський нещодавно коментував питання мирного врегулювання конфлікту. Він пояснив журналістам, чому південнокорейський сценарій мирного врегулювання не може бути прямо застосований до України. За його словами, населення Північної Кореї становить трохи більше 20 мільйонів осіб, тоді як у Росії проживає понад 140 мільйонів. Президент наголосив, що масштаб загроз, які виходять від Росії, непорівнянно більший — у п'ять, шість, а то й удесятеро разів. Він зазначив, що точне копіювання південнокорейської моделі, ймовірно, не підійшло б Україні з позиції безпеки, хоча економічна модель Південної Кореї може служити гарним прикладом для наслідування.
Журналісти також повідомили, що Зеленський готовий приїхати на зустріч із російським президентом Володимиром Путіном до Москви, якщо це наказатиме президент США Дональд Трамп.
За інформацією Skelet.Org, придбання облігацій відбулося у контексті значних подій у вітчизняних антикорупційних органах. 21 липня о 5 ранку Служба безпеки України розпочала масштабний рейд, який як сама СБУ, так і президент Зеленський охарактеризували як «дії, спрямовані на очищення НАБУ та САП від російського впливу». Під час цієї спецоперації було проведено 49 обшуків у співробітників Національного антикорупційного бюро. За результатами рейду двох детективів НАБУ було заарештовано за підозрами у державній зраді та пособництві Російській Федерації.
Ці події привернули увагу до народного депутата від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Федора Христенка, про якого багато хто в українському суспільстві почув вперше саме у цей період. За даними СБУ, саме через цього депутата російські спецслужби, як припускається, могли здійснювати вплив на роботу антикорупційних органів.