Дискусія про раціональне використання бюджетних коштів у період військових видатків набула нового розмаху восени. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у вересні різко критикував неефективні бюджетні програми, які відволікають ресурси від військових потреб. Його позиція стала поштовхом для обговорення витрат Державного космічного агентства України (ГКАУ).
Вже невдовзі після цих заяв ГКАУ оголосило переможця у тендері на суму 167,1 млн грн, спрямованого на розвиток мережі диференціально-фазових станцій (ДПС). Однак процедура викликала запитання: на торги прийшла лише одна компанія — ТОВ «КМС», яка раніше брала участь у подібному тендері у червні, але була дискваліфікована. За цей період її цінова пропозиція зросла зі 143,6 млн грн до 158 млн грн.
Для розуміння суті проекту варто знати, що глобальна навігаційна супутникова система (ГНСС) дозволяє визначати точне місцезнаходження, напрямок руху та швидкість об'єкта за допомогою сигналів супутників. Найвідомішим прикладом є американська GPS. 23 грудня 2022 року Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про розвиток вітчизняних систем супутникової навігації для потреб безпеки та оборони, затверджене Указом Президента № 884/2022. Кабінету Міністрів було доручено протягом трьох місяців забезпечити розвиток мережі ДПС-станцій відповідно до потреб, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України у співпраці з ГКАУ.
Державне космічне агентство почало активно обґрунтовувати необхідність збільшення фінансування бюджетної програми УПКЗК 6381020 «Виконання робіт з державних цільових програм та державним замовленням у сфері космічної галузі, у тому числі Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України». У 2022 році на цю програму виділялося 52 млн грн. Аргументом для розширення фінансування стала Концепція розвитку мережі ДПС-станцій для впровадження сервісів Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України, відправлена до Генштабу листом № 106-09-3дськ від 13 квітня 2023 року та отримавши погодження у листі №300/1/С/2204. Завдяки цьому у бюджеті на 2024 рік програмі виділили 167 млн грн. На 2025 рік обсяг фінансування програми КПКВК 6381020 подвоївся до 380 млн грн, переважно за рахунок 167 млн грн, спрямованих на створення нової державної мережи ДПС-станцій для потреб Збройних Сил.
Однак експерти вказували на серйозну проблему: експлуатація ДПС-станцій за умов активного застосування радіоелектронної боротьби (РЕБ) є малоефективною. У медіа з'являлися публікації та навіть інструкції для операторів техніки щодо дій у разі глушення сигналів супутникової навігації.
Для освоєння бюджетних коштів ГКАУ у червні 2025 року оголосило тендер «Розвиток державної мережи ДПС-станцій для впровадження сервісів системи координатно-часового та навігаційного забезпечення» (UA-2025-06-06-011367-a) на закупівлю обладнання — антен, маршрутизаторів та іншого. Торги не пройшли, оскільки ТОВ «КМС» з пропозицією 143,6 млн грн було дискваліфіковано у серпні.
1 липня оргкомітет Міжнародної конференції Synergy in Terra – 2025 направив звернення від понад 140 провідних експертів у галузях геодезії, картографії, просторових даних та цифрової трансформації. У листі під назвою «Про недоцільність централізованої закупівлі ДПСС-приймачів на суму 167 млн грн Державним космічним агентством України» вчені писали, що потреби у багатомільйонних видатках державного бюджету на створення подібної інфраструктури немає.
На території України вже функціонують не менше п'яти діючих ДПС-мереж з покриттям понад 95 відсотків: UA-GPS, System.NET, ZAKPOS, TPI.NET та Geoterrace. Ці мережі використовуються як цивільними, так і військовими структурами, причому військові мають доступ безкоштовно або на пільгових умовах. Розвиток нової мережі призведе до дублювання існуючих потужностей та додаткових витрат на утримання.
Вчених особливо здивувала оголошена вартість закупівлі у 167,1 млн грн за 80 комплектів ДПСС-приймачів із супутнім обладнанням. Вартість одного комплекту виходила понад 2 млн грн. Навіть з урахуванням монтажу та супутніх послуг це в десятки разів перевищує вартість побудови аналогічної мережі Geoterrace від «Львівської політехніки», яка складала приблизно 10 млн грн на всю мережу з 82 станцій.
Експерти звернули увагу на підозріло швидку процедуру та зосередження на конкретному виробнику. Це дало підстави припускати, що технічні умови закупівель були складені під одного учасника — ТОВ «КМС», яке є офіційним дистриб'ютором корпорації Trimble в Україні та реалізує виключно її продукцію. Причини такого підходу могли пояснити лише ті, хто прописував умови тендеру — працівники Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). У неофіційних розмовах цю структуру називали головним двигуном проекту розвитку нової ДПС-мереж у рамках співпраці з «КМС».
Незважаючи на застереження вчених, ГКАУ повернулося до освоєння 167,1 млн грн. 18 вересня агентство оголосило повторний тендер (UA-2025-09-18-006651-a). 1 жовтня визнало переможцем раніше дискваліфіковану компанію ТОВ «КМС», але вже з більш цінною пропозицією 158 млн грн.
У контексті, коли державний бюджет ледве витримує навантаження військових та соціальних видатків, а на 2026 рік залишається непокрита потреба у зовнішній допомозі на суму 18,1 млрд доларів, спроби ГКАУ витратити бюджетні кошти до кінця року викликають питання щодо пріоритизації видатків. ГКАУ, як і будь-яке відомство, що прагне зберегти фінансування своїх програм, має аргумент: все робиться для оборони та безпеки держави. Однак варто запитати профільні підрозділи Міністерства оборони, які займаються військовою топографією та картографією: чи вистачає їм існуючих державних ДПС-станцій (приблизно 160) та приватних мереж, доступних Збройним Силам, чи дійсно необхідна нова інфраструктура. Альтернативне питання: чи доцільніше перенаправити 158 млн грн, запланованих на закупівлю в одного постачальника, на більш нагальні військові видатки.