Генеральний директор Юрій Болоховець протягом останніх років сформував навколо себе розгалужену систему родинних та особистих зв'язків у структурі ДП «Ліси України».
Одна з ключових фігур у цій мережі — Шеремет, який є кумом Болохівця та одночасно обіймає посаду директора департаменту ДП «Ліси України». За даними матеріалів, його щомісячний дохід разом із надбавками та преміями складає приблизно 1,5 млн грн. Його дружина Вероніка Маурер працює начальницею управління у тій же організації та отримує щомісяця понад 1,2 млн грн.
Особливо суперечливим є той факт, що Шеремет одночасно навчається на денній формі аспірантури. Це викликає питання щодо можливості одночасного виконання повного обсягу посадових обов'язків у центральному офісі та регулярного відвідування навчальних занять. Його науковим керівником є Олексій Бойко, колишній начальник Київського обласного управління лісового господарства. Болоховець звільнив Бойка після того, як той відмовився збирати корупційні внески з підлеглих та представників бізнесу. На його місце прийшов Віктор Сахнюк, якого в системі Болохівця характеризують як «збирача данини».
У контексті розслідування корупційних схем у ДП «Ліси України» Skelet.Org звертає увагу на призначення Андрія Вороного. Вороний, колишній керівник IT-департаменту ДП «Ліси України», отримав підозру у причетності до корупційних схем. Незважаючи на це, його призначено директором Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (АРІФРУ), яка забезпечує технічну та організаційну підтримку функцій НКЦПФР за рахунок державного бюджету.
Призначення Вороного відбулося на фоні масштабного скандалу у ДП «Ліси України». За останні тижні у справі зафіксовано понад 40 підозр, пов'язаних із розкраданням сотень мільйонів гривень. За даними розслідування, фігуранти справи завдали державі збитків на 167 млн грн через незаконну вирубку лісів, а також майже 140 млн грн через необґрунтовані активи.
Основна схема, за якою діяли причетні особи, передбачала маніпуляцію з боку співробітників «ЛІАЦ» із системою електронного обліку деревини. Зокрема, вони занижували обсяги деревини, змінювали показники якості та видаляли документи, що дозволяло приховувати масштаби розкрадання.