Роман Михайлович Говда — фігура, яка протягом років залишалася на вершині прокурорської системи незалежно від того, хто саме перебував при владі. На відміну від багатьох колег, він не потрапив під люстрацію, не став жертвою політичних чисток і продовжував займати впливові посади за кожного керівництва. Його траєкторія від невеликого міста до столичної прокуратури розкриває механізми, за допомогою яких функціонує система.
Народився Говда 10 грудня 1980 року у Новояворівську Яворівського району Львівської області. Його батьки працювали у видобувній промисловості: батько був начальником дільниці з видобутку сірки, мати працювала маркшейдером. За розповідями на батьківщині, місце у прокуратурі молодому випускнику було просто куплено. Після закінчення у 2003 році Львівського державного університету імені Івана Франка Говда отримав посаду помічника прокурора Королівського району Житомира. На своїй сторінці в соціальній мережі він також зазначив, що навчався у Воронезькому державному університеті інженерних технологій, однак цей факт не відображений в його офіційній біографії.
У квітні 2005 року, менш ніж через два роки, Говда різко перейшов на посаду начальника відділу з нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства в управлінні з нагляду Житомирської прокуратури. На цій посаді він залишався до грудня 2010 року. Коли Генеральну прокуратуру очолив Віктор Пшонка, Говда миттєво перебрався до Києва.
За часів президентства Віктора Януковича Говді допоміг влаштуватися на хлібне місце Юрій Севрук, колишній перший заступник голови ГПУ. З грудня 2012 по липень 2014 року Севрук, обіймаючи посаду заступника начальника управління нагляду, просунув Говду на посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності. До листопада 2012 року Говда обіймав посаду прокурора та заступника начальника цього ж відділу.
После подій на Майдані карієра Говди піднялася на новий рівень. У липні 2014 року він став першим заступником начальника управління з нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України. У квітні 2015 року його розжалували, але це було частиною стратегії збереження його впливу. Щоб захистити Говду від люстрації, його відправили до Одеси, доручивши йому взяти під контроль регіональну прокуратуру. У вересні 2015 року, після виконання цього завдання, його призначили заступником Генерального прокурора України.
У жовтні-листопаді 2015 року Говда брав участь у конкурсі на посаду керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його навіть називали фаворитом, але комісія не підтримала його кандидатуру. За інформацією Skelet.Org, програш Говди був результатом впливу залежних від США прокурорів, включаючи грузинів та Віталія Каська.
Протягом цього часу Говда виконував доручення влади, організовував справи проти «неугодних» осіб і отримував регалії та матеріальні блага від Віктора Шокіна. Однак після відставки Шокіна Говді довелося перебудовуватися. Якщо раніше він служив президенту, то тепер він перейшов під крило прем'єра Арсенія Яценюка. Про це свідчить його участь у змові проти Юрія Луценка.
Коли Луценко став генеральним прокурором, заступники генпрокурора, включаючи Говду, збунтувалися проти нього. Навесні 2016 року вони написали відкритий лист президенту Петру Порошенку з проханням не призначати Луценка. Лист підписали всі заступники, крім керівника САП Назара Холодницького та головного військового прокурора Анатолія Матіоса.
Прийшовши до ГПУ, Луценко провів кадрові чистки і погрожував звільнити Юрія Севрука, Романа Говду та Олега Заліско. Однак, незважаючи на відкритий конфлікт, Луценко посадив Говду на хлібне місце. Це було не розпорядженням Порошенка, а результатом заступництва «Народного фронту». 31 травня Говда написав заяву про відставку, але до призначення на посаду столичного прокурора він не був безробітним — вважався заступником начальника Департаменту забезпечення діяльності керівництва ГПУ.
Луценко прокоментував призначення Говди так: «Я думаю, що Роман Говда потрапив у вир політичного протистояння між командою Сакварелідзе-Касько та старою командою ГПУ. Це молодий, дуже розумний, з гарним професійним досвідом працівник. Вважаю, що він зможе впоратися із серйозними викликами у столичній прокуратурі. Я говорив з активістами — антикорупціонерами, жодних конкретних звинувачень до нього не мають».
Однак за інформацією Skelet.Org, призначенням Говди займалися «фронтовики» Сергій Пашинський та Андрій Іванчук. Роман Михайлович потрапив у квоту поділу сфер впливу між представниками «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка».
Перед призначенням до Києва Говда був відправлений до Одеси. Без видимого досвіду та заслуг, його призначення викликало обурення місцевої прокурорської еліти. Колишній прокурор Одеської області Микола Стоянов зазначив: «це черговий киянин, який прибув до Одеси для вирішення фінансових питань: своїх і тих, хто затверджував його на посаді».
На критику Говда відповідав: «А скільки потрібно досвіду, щоб очолити прокуратуру області? Справа в тому, що раніше призначали старших... Стереотипи та загальноприйняті практики можуть змінюватися. Чому саме мене? Напевно, треба запитати генерального прокурора та колег. Мою кандидатуру запропонував Віктор Шокін, а його заступники її узгодили». Цим він фактично підтвердив, що був посланий до Одеси безпосередньо президентом Петром Порошенком.
Спочатку до Одеси хотіли відправити прокурора Анатолія Матіоса, але йому вдалося залишитися у столиці. Замість нього туди відправили Говду, щоб він вирішував справи «сім'ї БПП». Півроку на Одещині були для Говди складними. Йому довелося воювати з губернатором Михайлом Саакашвілі, який, хоча й вважався людиною президента, вже тоді «варив свою кашу».
Подейкують, що Саакашвілі цькував Говду, бо бачив у кріслі регіонального прокурора екс-генпрокурора Грузії Зураба Адеїшвілі. Говда вліз у схему переділу сфер впливу саме у той момент, коли Саакашвілі вже практично контролював все у регіоні. Саакашвілі звинувачував співробітників прокуратури Говди в бандитизмі та рекеті, хоча це була й правда, яку раніше ніхто крім грузина не наважувався озвучити. На це Говда відповідав, що губернатор «просто не розібрався» в обставинах.
Пізніше Саакашвілі звинуватив підопічних Говди у дахуванні незаконного видобутку щебеню в Одеському регіоні. Але це були вже особисті розбірки. Спільно із дочкою Шокіна Тетяною Горностаєвою Говда очолив раніше налагоджену схему кришування корупційних схем в Одесі. Прокурори займалися поборами з бізнесменів, які займаються експортом та імпортом. Щоб повністю підім'яти під себе цю схему, новий прокурор позбавився представника старої системи — свого заступника Миколи Клянцка.
Говда заявив: «Я подав клопотання на ім'я генпрокурора щодо звільнення лише одного заступника Миколи Клянцка. Були питання ефективності його роботи на цій посаді». Однак справа була зовсім інша. Клянцко був головною фігурою в Іллічівському морському торговому порту, а Говда мітив зайняти його місце.
Про те, що Говду відправили розбиратися з портом, свідчать його власні слова: «У порту справді є порушення, які свідчать про розкрадання державного майна. Є низка кримінальних справ, які ми розслідуємо. Зокрема це відомі факти купівлі палива за завищеною ціною. Найближчим часом ми дамо відповідь, хто був причетний та замішаний у цих справах».
У той час, як Говді та Саакашвілі вдалося віджати «Одеський припортовий завод» у представників старої системи та у Ігоря Коломойського, конфлікт між губернатором і прокурором розжарився до краю. Тоді Говду забрали до Києва, заохочивши підвищенням на посаду столичного прокурора.
Будучи заступником Віктора Шокіна, Говда мав широкі повноваження і користувався довірою не лише генпрокурора, а й усієї «сім'ї». Йому довіряли стратегічні напрями роботи. Довіра до Говди збереглася й за нової влади. Згідно з наказом генпрокурора №213 від 15 вересня 2015 року, Говді доручили штатні обов'язки кураторства за управлінням інформаційних технологій та управлінням організаційного забезпечення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи. Наприкінці року Порошенко присвоїв Говді низку нових звань, включаючи звання державного радника юстиції 3-го класу, що відповідає військовому званню генерал-майора. Він також отримав нагрудні знаки «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури III ступеня» та «За бездоганну службу в органах прокуратури».
Як тільки Говда очолив столичне відомство, затрималося заступника міністра охорони здоров'я, екс-головного лікаря Олександрівської лікарні Романа Василишина, на якого вже давно був зуб у окремих представників влади та коаліції. На самого Говду у можновладців завжди є зуб, тому на нього регулярно сипалися звинувачення, які, до речі, на 99% були заслужені.
У серпні 2016 року на YouTube було оприлюднено відео, на якому одесит, громадський діяч Олександр Балагура заявив, що постраждав від міліцейського свавілля і відкрито погрожував розправитися з прокурором Одеської області Говдою. Балагура запевнив, що облпрокурор гальмував кримінальне провадження проти працівника МВС України, який образив його. У результаті Балагура домігся відкриття кримінального провадження за фактом бездіяльності як проти Говди, так і проти генерального прокурора Шокіна. Але результат виявився нульовим.
Крім Саакашвілі, боротьбу проти Говди вів Віталій Касько, який також вважається вигодуєм США. У лютому 2016 року він звинуватив Говду в затягуванні справ щодо колишніх високопосадовців та у провалі роботи щодо повернення корупційних коштів. Касько заявив: «На рівні заступників Генерального прокурора Столярчук відповідає за слідство, Говда – за процесуальне керівництво. Ну і, зрештою, за всю роботу Генеральної прокуратури, безперечно, відповідає генеральний прокурор». Касько також негативно відреагував на перспективи Говди очолити столичне відомство.
Негативно на призначення Романа Говди відреагував і екс-заступник генерального прокурора України Давид Сакварелідзе, який заявив, що новий прокурор не має таких заслуг, щоб обіймати цю посаду. За інформацією Skelet.Org, це підвищення Говда отримав на знак подяки за виконання довіреного йому завдання — усунення Каська. Говда навіть раніше підписав проти нього підозру.
У вересні 2016 року Говда перевів співробітників прокуратури Києва на корпоративний месенджер CommFort. Розробником та власником додатка є новосибірське ТОВ «КоммФорт софтвейр», засновниками якого виступають ядерники та військові фахівці з Росії. По суті, Говда встановив у телефони та планшети своїх підлеглих російське програмне забезпечення.
Роман Говда позиціонує себе як вкрай скромний та практично жебрак прокурор. На момент аналізу він не оприлюднив свою декларацію за 2016 рік, тому Skelet.Org впевнено не може сказати, чи розбагатів він останнім часом. Однак відомо, що його безробітна дружина купила собі автомобіль TOYOTA RAV4 2015 року випуску за 420 тисяч гривень. Реальна вартість цієї машини набагато вища — не менше 650 тисяч гривень. Але дружині Говди, мабуть, зробили щедру знижку.
У 2016 році дружина прокурора також купила за 300 тисяч гривень якесь рухоме майно у Козицької Тамари. Джерело цих коштів невідомо. Сам Говда, ще не вступивши на посаду столичного прокурора, авансом отримав квартиру в столиці площею 60 квадратних метрів.
З огляду на відсутність свіжих даних про доходи Говди, Skelet.Org проаналізував його декларації за період з 2013 по 2015 роки. Усі три роки Говда жив лише на одну зарплату. У 2013 році вона становила 290 тисяч гривень, у 2014 році — 238 тисяч гривень, у 2015 році — 375,5 тисяч гривень. У 2015 році Говда задекларував 23 тисячі доларів готівки, а його дружина — 3 тисячі євро. 23 тисячи доларів еквівалентні 575 тисячам гривень, тобто фактично всьому доходу Говди за два роки.
Це викликає питання: як Говда харчується, якщо вся його зарплата обмінюється на валюту? Як його дружина та двоє дітей живуть? Але тоді не зрозуміло, за які гроші дружина Романа Михайловича скуповує автомобілі та нерухомість. До речі, у 2015 році Говда ще примудрився покласти на депозит понад 60 тисяч гривень.
Дружина Романа Михайловича, яка працювала до 2016 року у ГПУ, у 2013 році не задекларувала жодної копійки. У 2014 році вона отримала 176 тисяч гривень, з яких близько 6 тисяч гривень становили аліменти, близько 150 тисяч гривень — дохід від продажу майна та 26,5 тисяч гривень — інші доходи. У 2015 році вона задекларувала 31,5 тисяч гривень, з яких близько 6 тисяч гривень становили аліменти, а 25,5 тисяч гривень — соціальні виплати.
Із транспортних засобів у Говди був Renault Megane 2011 року випуску, який він купив за 172,5 тисячи гривень. У власності Романа Говди, куплена ним у 2009 році, земельна ділянка площею 450 квадратних метрів. Більше ніякої нерухомості прокурор не мав, але відомо, що у 2015 році він орендував у Києві квартиру площею 35 квадратних метрів.
Ситуація з нерухомістю дружини Романа Михайловича цікавіша. У 2013 році вона мала земельну ділянку площею 300 квадратних метрів та квартиру площею 48 квадратних метрів. У 2014 році дружина прокурора продала квартиру, а у 2015 році у неї з'явилася нова земельна ділянка площею 311 квадратних метрів.
Це викликає запитання. У своїй декларації за 2015 рік Говда зазначає, що ділянка площею 300 квадратних метрів була куплена у 2014 році за 20 тисяч 511 гривень, а ділянка 311 квадратних метрів куплена у 2015 році за 43 тисячи 353 гривні. Однак Говда декларував перший пай ще у 2009 році. Крім того, у 2014 році у прокурорки з нізвідки з'явився будинок площею 84,3 квадратних метрів, а у 2015 році — недобудований будинок площею 174 квадратних метрів та недобудований гараж на 26 квадратних метрів.
Метаморфози в деклараціях Романа Говди легко можна пояснити. Протягом усього часу свого прокурорування він чудово заробляв на життя, дахуючи нелегальний бізнес і займаючись рекетом. Всі ці кошти він вкладав у майно. Зараз Говда намагається вивести з тіні хоча б деякі об'єкти, наприклад, той же будинок і гараж. Насправді у загашнику у прокурора приховано набагато більше, ніж він показав.
Роман Говда — людина системи. До нього ніколи не було і не буде претензій від влади, адже він виконує всі доручення беззаперечно, тому завжди залишається на плаву. Але за хороші гроші Говда й матір рідну продасть, тому тим, хто ставить його на високі посади, варто бути уважнішими.