Вадим Альперін — ізраїльський бізнесмен українського походження, чиє ім'я пов'язане з низкою скандальних подій у світовому судноплавстві та українській економіці. Найбільш відомі випадки його діяльності — захоплення піратами судна «Фаїна» з вимаганням викупу та історія із судном «Етель», коли власники залишили лівійських бізнесменів без великої партії автомобілів «Хюндай». Однак у правоохоронних органах України його підозрюють у набагато більш масштабних махінаціях, пов'язаних із мінімізацією податкових виплат та розкраданням бюджетних коштів.
Кар'єра Альперіна розпочалася у 1990-х роках, коли він повною мірою скористався розпадом СРСР та хаосом у розподілі державного майна. Той період став ідеальним середовищем для бізнес-схем та розкрадань. Держава виділяла значні суми на утримання СБУ, митниці та інших органів контролю за товарними та грошовими потоками через кордон. Однак за допомогою сумнівних судових рішень Альперіну та йому подібним бізнесменам вдалося організувати товарні потоки через власні компанії, перенаправивши гроші, які мали надійти до державної скарбниці, на приватні рахунки.
Після першої хвилі розкрадань між партнерами почалися конфлікти. Альперін, захопивши значну частину викрадених коштів, втік до Ізраїлю. Там він створив так звану «Пенсійний фонд», кошти якого так і не дійшли до пенсіонерів — замість цього він вкладав їх у власні бізнес-проекти, включаючи придбання судна «Фаїна».
Одна з його схем передбачала уникнення податків при постачанні товарів приватним особам. Альперін заплатив приватній особі суму від 8,5 тисяч доларів, після чого великі партії вантажів почали оформлятися на її ім'я. Це дозволило йому закуповувати товари на 20 відсотків дешевше за конкурентів і методично витісняти їх з ринку через демпінг. Після чергових проблем він знову повернувся до Ізраїлю, але ненадовго.
Правоохоронні органи України порівнюють Альперіна з Сергієм Курченком, який за допомогою зв'язків у фіскальній та правоохоронній системі побудував багатомільйонні фінансові схеми і розшукується Інтеролом.
Одна з найбільш значущих його корупційних зв'язків — співпраця з Леонідом Черновецьким, екс-мером Києва. Альперін став постачальником автомобільної техніки для дорожних робіт у столиці. За словами джерел, замовлення йому дав лідер «молодої команди» одразу після особистої розмови. Техніка, закуплена за державним замовленням від Черновецького, пройшла через фірму Альперіна і зросла в ціні в кілька разів, а залишок від продажу потрапив у кишені обох осіб.
Інші корупційні зв'язки Альперіна та його бізнес-партнера Артура Прузовського простягалися до колишнього керівництва Південної митниці ДФС України — Володимира Передерія та Ігоря Устименка. Крім того, він співпрацював з Олександром Сомиком, кумом Альперіна, який обіймав посаду заступника начальника УВБ ГУМВС України в Одеській області.
Згідно з документацією, ці особи перешкоджали підприємствам-імпортерам розмитнити деякі групи товарів, перевищуючи свої службові повноваження. Імпортери мали оформляти свій імпорт лише через систему «відкатів», яка перебувала під контролем Альперіна.
За інформацією громадського активіста Олександра Крачка, до числа людей Альперіна на митниці входили: Могила А.В. (1-й заступник начальника митниці), Галенко В. (в.о. начальника вартості), Суворов В. (о. заступника начальника Управління вартості), Панамаренко Т.В. (заступник начальника Управління платежів), Сізова Н.В. (в.о. начальника Управління інфраструктури), Євстратов В.М. (заступник начальника Поста Одеса-Порт), Ткаченко В.С. (заступник начальника ВМО 3 Одеса-порт), Бойчун І. (в.о. заступника начальника Поста Одеса-Порт), Липковський А.С. (заступник начальника ВМО 1 Одеса-порт), Білак Н.І. (заступник начальника Управління інфраструктури) та Давидова М. (колишня співробітниця, звільнена за хабар, згодом завідувачка складів). Якщо ця інформація відповідає дійсності, то стає зрозумілим, чому протягом багатьох років ніхто не зміг викорінити схеми Альперіна та його компаній.
25 квітня о 21:00 у місті Іллічівськ було затримано контейнер. За словами співробітників ДФС, на території терміналу проводилося вилучення «чорного контрабандного контейнера», вміст якого не відповідав декларації. Вартість товару становила 25 тисяч доларів. Під час цієї операції один із присутніх на території терміналу «Бонд», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводився агресивно, знімав осіб журналістів та громадських активістів, називаючи себе журналістом. Чоловік відмовився надавати документи. Коли журналісти та громадські діячі звернулися до міліціонерів у легковій машині сріблястого кольору з державними номерами «ВН 2259 ЄВ» з проханням встановити особу неадекватної людини біля фури з контрабандою, ті відмовилися допомогти.
Питання про те, чому Вадим Олександрович залишається на волі, залишається без відповіді. За час його діяльності змінилося кілька президентів, голів СБУ та керівників митниці, але Альперін невтомно працює, заробляючи гроші. Найдивовижніше, що про його злочинну діяльність знають фактично всі правоохоронні відомства, однак він не лише перебуває на волі, а й фактично контролює весь потік чорної контрабанди та податкових ухилень на Одещині.
Секрет його успіху, ймовірно, полягає в тому, що він щедро ділиться доходами зі співробітниками СБУ, митниці та іншими впливовими особами. З не меншою старанністю він скуповує думки ЗМІ або платить за видалення незручних матеріалів.
Після парламентських виборів Альперін уклав негласний союз з нардепом Віталієм Хомутинником, головою депутатської групи «Відродження». Хомутинник був близьким до «сім'ї» Януковича, однак правоохоронні органи претензій до нього не висувають. Це викликає питання про те, що насправді змінилося в Україні після «скидання» Януковича.