Андрій Олексійович Вадатурський — син покійного зернового магната та колишнього народного депутата Олексія Опанасовича Вадатурського. На сьогодні п'ятидесятитрирічний бізнесмен керує однією з найбільших агрокомпаній України — «Нібулон», яку заснував його батько на Миколаївщині. Попри широку відомість прізвища та компанії, навколо діяльності Вадатурського молодшого залишається чимало невідомого: податкові схеми сімейного бізнесу, авіарейс до Білорусі напередодні повномасштабного вторгнення, численні виїзди за кордон після 24 лютого 2022 року та розкидані по різних областях земельні активи.
Політична кар'єра та звинувачення у лобіюванні
Вадатурський мав досвід парламентської роботи, представляючи Раду восьмого скликання від партії «Блок Петра Порошенка». У 2016 році він вийшов із БПП, пояснивши це незгодою з місцевою політикою та пріоритизацією проблем Миколаївщини. Однак під час його депутатства медіа Politeka неодноразово згадували про ймовірне лобіювання ним інтересів сімейної компанії «Нібулон», зокрема через спроби реформувати систему річкових перевезень за рахунок коштів дорожнього фонду та критику ініціатив, які могли б фінансово обтяжити компанію.
Доказом таких спроб могла служити кримінальна справа №757/42536/**-*, розглянута Печерським судом Києва. Вона стосувалася притягнення народного депутата до відповідальності за частину 2 статті 172-7 КУпАП за нібито вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів через депутатське звернення до Мін'юсту. Суд закрив провадження через відсутність складу правопорушення, встановивши, що звернення було спрямоване на отримання офіційних роз'яснень законодавства в межах депутатських повноважень і не мало ознак приватного інтересу.
У 2017 році, за даними видання Politeka, у Генеральній прокуратурі нібито були наміри вручити Вадатурському підозру у створенні корупційних схем через судовий позов «Нібулону» до «Укрзалізниці». Аграрна компанія тоді відсудила у перевізника понад 120 мільйонів гривень через суперечку щодо експортних тарифів. Однак офіційного підтвердження про підозру Вадатурському так і не надійшло, оскільки в повідомленнях Офісу генпрокурора (станом на 2025-2026 роки) ні про які підозри щодо нього не повідомлялося.
Структура бізнесу та масштаби агроімперії
Видання Znaj вказувало, що публічно Вадатурський позиціонує себе як «не олігарх», однак згідно з відкритими реєстрами він є засновником і кінцевим бенефіціаром у восьми компаніях з багатомільйонними доходами: ТОВ «НІБУЛОН ДИДЖИТАЛ» (засновано 20.11.2023), ТОВ «Суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» (засновано 01.07.2021), ТОВ «НІБУЛОН АГРО» (засноване 04.08.2020), ТОВ «КОЛОСІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (засновано 11.08.2004), ТОВ «СТАРОБІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (засновано 11.12.1998), ТОВ «КОМОДИТИЗ ГРУП» (засновано 22.10.2007), ТОВ СП «НІБУЛОН» (засновано 31.01.2003) та ТОВ «Агрокомбінат «Врадієвський» (засновано 06.03.1995).
Масштаби цієї агроімперії вражають. За офіційною інформацією компанії, вона розпоряджається розгалуженою інфраструктурою: 23 елеваторні комплекси, власні автотранспортні та залізничні потужності, а також флот, побудований на власній суднобудівній верфі. Навіть у воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення по Дніпру, Дунаю та Південному Бугу, забезпечуючи агровиробникам логістичні рішення.
Компанія працює понад 34 роки і більше 20 років утримує позицію першого в Україні експортера зерна, яке доставляється до 76 країн світу. На сьогодні «НІБУЛОН» обробляє понад 73 тисячі гектарів сільгоспземель, з яких 22,9 тисячи гектарів тимчасово окуповано або заміновано внаслідок російської агресії. П'ять років перед 24 лютого 2022 року були найуспішнішими в історії компанії. У 2021 році вона експортувала 5,6 мільйона тонн сільськогосподарської продукції до 34 країн, отримала рекордні прибутки та значно скоротила заборгованість. У 2024 році компанія експортувала 3,12 мільйона тонн продукції, а у 2024/25 маркетинговому році відвантажила 2,4 мільйона тонн зерна, забезпечивши 5,1% українського ринку та залишившись серед п'яти найбільших експортерів.
Бюджетні відшкодування та податкові питання
За даними аналітичного матеріалу KSE на основі реєстру Державної казначейської служби, ТОВ СП «НІБУЛОН» у 2019-2020 роках було 6-м найбільшим одержувачем бюджетного відшкодування ПДВ в Україні із сумою 8,8 мільярда гривень. Офіційний звіт ДКСУ за 2021 рік показує, що компанія залишалася серед найбільших отримувачів такого відшкодування: за цей рік їй було відшкодовано 5,3 мільярда гривень, або 3,3% загальної суми по країні.
Виїзди за кордон та авіарейс до Білорусі
За інформацією джерел СтопКору, Андрій Вадатурський перебуває в Україні, однак за період повномасштабного вторгнення він перетинав кордон 35 разів. Це законне право, оскільки він батько трьох неповнолітніх дітей. Його маршрути переважно охоплюють європейські країни, а більшість виїздів після 24 лютого 2022 року здійснювалися через молдавську ділянку кордону, окремі — через польську та угорську ділянки. Можна припустити, що візити пов'язані з активною експортною діяльністю компанії.
Однак найцікавішим став авіапереліт Вадатурського наприкінці 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення. Тоді було зафіксовано його переліт приватним літаком у напрямку Білорусі.
Судові справи та адміністративні звинувачення
Вадатурського неодноразово намагалися притягнути до відповідальності за порушення податкового обліку та несвоєчасну сплату податку на нерухомість, проте суди закривали ці справи через відсутність складу правопорушення.
Центральним районним судом Миколаєва розглядалася справа № 490/8651/**, яка стосувалася притягнення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» до адміністративної відповідальності за частину 1 статті 163-1 КУпАП через нібито порушення порядку ведення податкового обліку (завищення від'ємного значення з ПДВ), виявлене під час перевірки. Суд закрив провадження у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки податкові повідомлення-рішення на момент розгляду перебували у стані оскарження та сума грошового зобов'язання вважалася неузгодженою.
У Заводському районному суді Миколаєва була справа №487/2441/**, яка стосувалася звинувачення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» за частину 1 статті 163-1 КУпАП у несвоєчасному поданні платіжного доручення на сплату податку на нерухоме майно. Суд ухвалив закрити справу за відсутністю складу злочину, встановивши, що на момент виникнення обов'язку зі сплати податку (29 липня 2022 року) особа ще не займала посаду керівника підприємства.
Кримінальні провадження та схеми
Щодо самої компанії «Нібулон», яка працює понад тридцять років, справ у реєстрах значно більше. Частина з них стосується окремих працівників філій компанії, які, потрапивши в російську окупацію, перейшли на бік ворога та використовували матеріально-технічну базу «Нібулону» та інших компаній, зокрема ТОВ «Старобільський елеватор». У цьому випадку звинувачувати у цьому Вадатурського буде несправедливо.
Найяскравішим прикладом є справа про зловживання податківців під час відшкодування ПДВ для «Нібулону», яке розслідувало ГБР. Йдеться про справу No 757/53951/**-*, КП No 42020000000001***. Слідство встановило факти підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ платникам податків, які формували кредит через «ризикові» контрагенти в період 2019-2020 років. Суд надав слідчим тимчасовий доступ до матеріалів перевірок 248 платників податків (серед яких ТОВ СП «НІБУЛОН» та інші) для отримання доказів правомірності чи неправомірності таких відшкодувань. Компанія була включена до списку 248 платників податків, матеріали перевірок яких щодо бюджетного відшкодування ПДВ були предметом вивчення ДБР у рамках розслідування зловживань податківців.
У справі No 761/17028/**, КП No 32018100110000***, Апеляційний суд розглядав скаргу компанії «ТЕГРА УКРАЇНА ЛТД», яка не була учасником справи, але інтереси якої торкнулися вироку з фіктивного підприємництва (стаття 205 КК України). Вироком суду першої інстанції було встановлено, що особа за винагороду зареєструвала СВК «ГІРНИКІВСЬКИЙ» для прикриття незаконної діяльності інших осіб, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту для низки підприємств реального сектора, у тому числі й для апелянта. Оскільки статтю 205 КК України було декриміналізовано у 2019 році, апеляційний суд скасував вирок та закрив кримінальне провадження. Саме «НІБУЛОН» вказано у вироку як одне з підприємств реального сектору економіки, якому контрагент (СВК «Гірниківський») сприяв у нібито безпідставному формуванні податкового кредиту з ПДВ.
Компанія також фігурувала у справах про незаконні ліцензії на пальне. У справі № 686/682/** (КП № 62019240000001***) суд задовольнив клопотання про продовження термінів досудового розслідування у справі про зловживання владою та службову підробку з боку посадових осіб податкової служби Хмельницької області. Суть розслідування полягала в організації схеми видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі та зберігання пального за відсутності повного пакету дозвільних документів, зокрема актів введення об'єктів в експлуатацію. У списку суб'єктів господарювання, які ймовірно отримали такі ліцензії з порушеннями, зазначено велику кількість підприємств, серед яких є ТОВ СП «НІБУЛОН».
У реєстрах згадуються схеми щодо розтрати зерна. Ймовірно, йдеться про справу No 709/2580/**, КП No 12018250280000***, в рамках якого розслідується факт шахрайства (частина 2 статті 190 КК України), де група осіб заволоділа зерном кукурудзи фермерського господарства вагою 114 тонн. Зерно було вивантажено на елеваторі філії ТОВ СП «НІБУЛОН» за підробленими накладними іншої фірми, проте гроші власнику не виплатили. Суд надав слідчим дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів договорів, бухгалтерських документів та платіжних доручень ТОВ СП «НІБУЛОН» щодо руху цього зерна для використання як докази. Філія «Кременчуцька» ТОВ СП «НІБУЛОН» стала місцем вивантаження шахрайським шляхом видобутого зерна, а сама компанія надавала слідству доступ до первинної документації щодо цих операцій.
ТОВ СП «Нібулон» згадується ще в одному епізоді щодо ухилення від сплати податків. У справі No 757/39474/**-*, КП No 42021000000000***, розслідується діяльність групи осіб, яка за попередньою змовою з посадовими особами фіктивних підприємств ухилялася від сплати податків та легалізувала доходи (частина 3 статті 209, частина 3 статті 212 КК України). За версією слідства, певні компанії купували олійні культури за готівку та зберігали їх на терміналі у Миколаєві, територія якого орендується ТОВ «НІБУЛОН». Суд надав дозвіл на проведення обшуку на адресу терміналу для відшукання первинних бухгалтерських документів, складських документів на продукцію та електронних носіїв інформації.
Декларація та майнові активи
У медіапросторі неодноразово згадувалося, що, незважаючи на статус сина одного з найбагатших людей України та значний стан, Вадатурський завжди намагався публічно демонструвати свою «неолігархічність». Під час його депутатства поширювалися історії про те, що він живе у готельному номері та готує собі їжу у мультиварці. Однак такий зміст депутата обійшовся державному бюджету в сотні тисяч гривень.
Сумнівним здається й те, що донедавна в його декларації з транспортних засобів зазначена лише стара вантажівка ГАЗ-66, а інформація про банківські рахунки та готівку взагалі відсутня. Хоча компанії, де він бенефіціар, одержують десятки мільйонів гривень на тендерах. За даними Opendatabot, дохід ТОВ СП «Нібулон» склав: 2020 рік — 25 мільярдів 840 мільйонів 227 тисяч гривень; 2021 рік — 40 мільярдів 614 мільйонів 675 тисяч гривень (+57,18%); 2022 рік — 15 мільярдів 181 мільйон 308 тисяч гривень (-62,62%); 2023 рік — 22 мільярди 901 мільйон 411 тисяч гривень (+50,85%); 2024 рік — 18 мільярдів 458 мільйонів 174 тисячі гривень (-11,52%); 2025 рік — 18 мільярдів 458 мільйонів 174 тисячі гривень (-8,91%). На 2026 рік закладено прогнозований дохід у розмірі 17 мільярдів 124 мільйонів 181 тисячі 306 гривень (-7,23%).
Станом на поточний рік у декларації спадкоємця агроімперії зазначено: автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT 2004 року випуску, придбаний у 2023 році з приблизною вартістю п'ять-сім тисяч доларів, та зелений вантажний бортовий ГАЗ 66 1978 року випуску.
Щодо нерухомості, то тут уже трохи цікавіше. Вадатурський володіє будинком у Миколаєві, який за даними карт досить великий за своєю площею. Є в нього будинок у селі Бенцари Одеської області та кілька земельних ділянок у різних областях. Загалом Андрій Вадатурський та його дружина Світлана Дяченко мають у власності понад 15 гектарів землі у Миколаївській, Житомирській, Одеській та Хмельницькій областях. Сім'я володіє будинками у Миколаєві, Одеській області та нерухомістю у селі Покровське.
Земельні активи Вадатурського включають: земельну ділянку 5120681100:02:002:0***; земельну ділянку 6822485100:04:003:0*** площею 1,7712 гектара (землі сільськогосподарського призначення); земельну ділянку 4823381700:14:000:0*** площею 0,0797 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Миколаївська область, Вітівський район, в межах території Коларівської сільської ради, СО «Поштовик»); земельну ділянку 4810136300:05:002:0*** площею 0,1 гектара (землі житлової та громадської забудови, Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Спортивна (Леваневців)); земельну ділянку 4810136300:05:002:0*** площею 0,099 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Спортивна (Леваневців)); земельну ділянку 4810136300:05:002:0*** площею 0,0693 гектара (землі житлової та громадської забудови, Миколаївська область, м. Миколаїв); земельну ділянку 4810136300:05:002:0*** площею 0,0688 гектара (землі житлової та громадської забудови, Миколаївська область, м. Миколаїв); земельну ділянку 1825884800:03:000:0*** площею 1,7133 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Житомирська область, Чуднівський район, Красносільська/с. Красносілька); земельну ділянку 6822485100:04:012:0*** площею 2,0059 гектара (землі сільськогосподарського призначення); земельну ділянку 6822486200:03:008:0*** площею 2,0868 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Підпиліп'янська/с. Підпилип'я).
У власності дружини Вадатурського Світлани Дяченко є нерухомість у Миколаївській області з невизначеною адресою, а також будинок у селі Покровське на вулиці Римбівській. Земельні активи Світлани Дяченка розкидані по різних областях. Вона володіє: земельною ділянкою 4825183203:02:001:0*** площею 0,2493 гектара (землі житлової та громадської забудови, Миколаївська область, Очаківський район, с. Покровське, вулиця Римбівська); земельною ділянкою 4825183200:03:001:0*** площею 0,0168 гектара (землі житлової та громадської забудови, Миколаївська область, Очаківський район, с. Покровське, вулиця Римбівська); земельною ділянкою 1825888200:05:000:0*** площею 3,77 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Житомирська область, Чуднівський район, Турчинівська/с. Турчинівка); земельною ділянкою 1825888200:02:000:0*** площею 3,3621 гектара (землі сільськогосподарського призначення, Житомирська область, Чуднівський район, Турчинівська/с. Турчинівка).
Загальна картина
У результаті вимальовується досить показова картина: компанія, яка роками входить до найбільших одержувачів бюджетного відшкодування ПДВ, паралельно фігурує у низці виробництв, пов'язаних із податковими схемами, «ризиковими» контрагентами та сумнівними операціями. Формально більшість справ закриті чи перебувають у стадії розслідування. Фактично ж надто багато збігів, щоб говорити про просту випадковість.