Революційні надії та розчарування
Українці, які брали участь у Майданівських протестах, сподівалися передати владу молодому поколінню — чесним, освіченим та орієнтованим на європейські цінності. Максим Бурбак був серед тих, кого бачили на сцені поруч із лідерами революції, і на нього покладали великі надії. Однак він швидко продемонстрував, що новизна не гарантує якість, а часто лише повторює старі схеми.
Походження та дитинство
Максим Юрійович Бурбак народився 13 січня 1976 року у Чернівцях в інтелігентній родині. Його дідусь Федір Степанович Арват був завідувачем кафедри філології Чернівецького університету, а мати Олена Федорівна викладала іноземні мови. Саме мати влаштувала своїх синів — старшого Олексія (народився 1 січня 1974 року) та молодшого Максима — до спеціалізованої школи №9 з поглибленим вивченням англійської мови (нині гімназія №9).
Там однокласником Олексія став Арсеній Яценюк, син викладачки університету Марії Григорівни Яценюк. Майбутній прем'єр-міністр України сидів за однією партою з Олексієм Бурбаком і став його близьким другом. Олексій, завдяки своїй комплекції та твердому характеру, неодноразово захищав Яценюка від хуліганів та однолітків, розлючених його активністю. Так розпочалися близькі стосунки між Яценюком та братами Бурбаками, які мали коріння ще в дружбі їхніх матерів.
До цієї шкільної компанії пізніше приєднався Павло Петренко, який згодом став міністром юстиції. Він був молодшим за Бурбаків та Яценюка на кілька років.
Щодо радянського минулого батька Максима, Юрія Миколайовича Бурбаки, брати зберігають мовчанку. В офіційній біографії зазначено лише, що до 1991 року він займався «різною діяльністю», але деталей ніхто не розкриває. Максим Бурбак неодноразово повторював, що його батько «читає книжки на дивані» — формулювання, яке психологи зазвичай розцінюють як завуальоване визнання.
Початок комерційної діяльності
Цікаво, що офіційно Юрій Бурбак розпочав бізнес лише на початку 1990-х років, коли його старший син Олексій разом з Яценюком вступили до Чернівецького університету та вже на першому курсі почали займатися комерцією. Це дає підстави припускати, що видатний чернівецький бізнесмен Юрій Бурбак міг бути лише номінальним власником фірм своїх синів.
1992 року Яценюк, який мав здатність налагоджувати потрібні контакти, зблизився з Валентином Гнатишевим — сином тодішнього губернатора Чернівецької області. За його допомогою він заснував фірму «Юрек Лтд». Компаньйонами Яценюка стали його старий друг Олексій Бурбак та два однокурсники — Андрій Пишний та Андрій Іванчук, які згодом стали народними депутатами від «Народного фронту». Під час активної роботи щодо приватизаційних питань команда близько познайомилася з чернівчанами Михайлом Папієвим та Олександром Зінченком (помер у 2010 році).
В одній групі з Яценюком та Олексієм Бурбаком навчався й майбутній військовий прокурор України Анатолій Матіос.
Олексій Бурбак у Криму
Олексій Бурбак довгий час залишався невідлучним від Яценюка. 2001 року, коли Яценюка призначили міністром економіки АРК, Олексій вирушив з ним до Криму як його радник. Несподівано він глибоко укорінився в кулуарах кримської влади: навіть після від'їзду Яценюка до Києва він залишився в Сімферополі, ставши радником голови уряду та голови парламенту Криму.
Збереживши зв'язки з Яценюком, Олексій став його довіреною особою на півострові. Він створив та очолив тамтешнє відділення «Фронту змін». Цікаво, що Олексій Бурбак свідомо уникав запропонованих йому офіційних посад, воліючи залишатися радником, консультантом, науковцем, займаючись кулуарною політикою та тіньовим бізнесом.
Максим Бурбак: перші кроки в бізнесі
Поки старший брат невідлучно слідував за своїм другом дитинства, молодший Максим 1998 року закінчив Чернівецький університет за спеціальністю «правознавство» та розпочав комерційну діяльність. Про подробиці свого першого комерційного досвіду Бурбак-молодший ніколи не розповідав, але відомо, що спочатку він займався перегоном автомобілів з Угорщини та Словаччини до України, потім відкрив автомайданчик старих машин та автосалон нових.
2008 року він очолив компанію «Буковина Авто Альянс», яка займалася продажем вантажівок «ТАТА», автобусів ЗАЗ, легкових машин «Lada», «Chevrolet», «Opel», «Chery». Від цього бізнесу в особистому володінні родини Бурбак залишилося 35 вантажних та легкових автомобілів, які були вписані у декларацію Максима Юрійовича за 2013 рік.
Ринок «Калинівський» та афера з «Добробутом»
Одночасно Максим Бурбак зайнявся бізнесом, пов'язаним із чернівецьким ринком «Калинівський» (народна назва «Калинка»), заснованим у 1990 році як комунальна власність міста. Це один із найбільших ринків України (поряд із «Барабашово» та «7 кілометром»), який став центром економічного життя не лише Чернівців, а й усієї області. У 2013 році на «Калинівському» працювало 22 тисячи підприємців та «реалізаторів», чиї податки, збори та внески давали близько 32 мільйонів гривень до міського та обласного бюджету.
Ету ринкову територію ще у 1990-х роках помітила дружна команда Яценюка та братів Бурбак. 1996 року директора «Калиновського» Богдана Кравчука — відомого чернівецького дисидента та члена Гельсінської Групи — було заарештовано за звинуваченням у хабарництві. Його місце займав Іван Ринжук, людина Миколи Федорука — колишнього першого секретаря Чернівецького обкому ЛКСМУ, який з 1994 року очолив міськраду, а з 1997 року став міським головою (згодом депутат фракції «Народний фронт»).
Арсеній Яценюк встановив дуже тісні стосунки з Федоруком, через нього зблизилося й сімейство Бурбак — насамперед Максим, який залишився в Чернівцях, та його батько.
Протягом кількох років ця схема задовольняла всіх, проте 2005 року, після того як Яценюк отримав пост міністра економіки України, сталося наступне. Міська влада Чернівців за активної підтримки міського голови Федорука виділила в оренду ТОВ «Інвест-Альянс» (засновник — Лідія Степанівна Лещева, рідна тітка Яценюка) земельну ділянку площею 6,42 га на вулиці Калинівській 13Б.
Цей «пустир» належав місцевій автошколі ДОССАФ і знаходився на кордоні ринку «Калинівський», що розширювався. Офіційно ділянка була виділена під будівництво навчально-виставкового павільйону. Однак замість виставки на ній створили приватний ринок «Добробут», засновниками та власниками якого стали «Інвест-Альянс» та підприємство «Букотрейдинг».
Засновником «Букотрейдингу» (зі статутним фондом 17 мільйонів гривень) виявився скромний чернівецький пенсіонер Юрій Миколайович Бурбак, який любить читати книги на дивані. Походження цих 17 мільйонів, внесених до статутного фонду, він так і не пояснив.
2006 року орендована ділянка збільшилася. За кілька років ТОВ «Інвест-Альянс» прибрав до рук майже 12 гектарів землі, які були приватизовані лише за 5 мільйонів гривень за повного схвалення міської влади в особі Федорука. Суть афери полягала в тому, що «Калинка», що зростала, плавно перетікала в «Добробут»: по суті це був один великий ринок, старі площі якого залишилися комунальною власністю, а нові — приватною.
На території «Добробуту» було збудовано паркування та майданчик для торгівлі з машин загальною площею понад 3 гектари. У 2013 році на в'їзд брали по 10 гривень з кожного автомобіля, збираючи за день десятки тисяч гривень. При цьому, користуючись фіктивним статусом «виставкового павільйону» та приватизувавши землю, ринок «Добробут» нічого не платив до міського бюджету.
Поглинання «Калинки» сприяв директор Іван Ринжук, створюючи нестерпні умови для підприємців, які тікали з комунального ринку на приватний. Доходи власників «Добробуту» були настільки величезними, що цей ринок називали головним джерелом фінансування «Фронту змін».
Вони могли б бути ще більшими: 2006 року на настійну вимогу Федорука був майже «прихватизований» і сам ринок «Калинівський». Його передали ТОВ «Мегамаркету», власниками якого був тріумвірат Яценюк-Федорук-Бурбак. Однак підприємці ринку зчинили бунт, дійшли до Києва і через суди домоглися збереження «Калинки» у комунальній власності.
Кредитна афера та політичні перипетії
2007 року власниками ринку «Добробут» було здійснено ще одну операцію. Ринок був закладений в АТ «Сведбанк» — колишній «ТАС-Комерцбанку» Сергія Тігіпка, який той продав шведам, залишившись при цьому його керівником. Сума взятого кредиту становила близько 136 мільйонів гривень, з яких банку повернули лише 36 мільйонів. Це навряд чи стало можливим без попередньої домовленості з Тігіпком, який у 2007-2008 роках щедро роздавав кредити «Сведбанку», а після кризи залишив крісло його керівника, залишивши шведам із колосальними збитками.
2011 року в Чернівцях стався справжній переворот. Мера Федорука було відправлено міськрадою у відставку, а директора ринку «Калинівський» Івана Ринжука заарештували за хабар у 250 тисяч доларів. Нова міська влада в особі в.о. мера Віталія Михайлишина від Партії Регіонів ініціювала судовий позов щодо анулювання угоди про приватизацію земельної ділянки під ринком «Добробут», намагаючись таким чином «націоналізувати» її у Яценюка та Бурбаків.
Цікаво, що незабаром після цього Яценюк затіяв свою політичну акцію «Вставай, Україно!», закликаючи до якнайшвидшого повалення «режиму донецьких». Однак експропріації не вийшло, оскільки земля перебувала в кредитній заставі у «Сведбанку», і шведи наполягли на відстроченні виконання рішення суду до повного погашення боргу — чого так і не сталося у зв'язку з подіями, що почалися в Україні.
У травні 2014 року мером Чернівців було обрано Олексія Каспрука — члена «Фронту змін», близького знайомого Яценюка та Максима Бурбаки. А у січні 2015 року міським судом було припинено кримінальну справу стосовно Івана Ринжука, раніше випущеного під заставу.
Політична кар'єра та міністерські посади
2009 року Яценюк мобілізував однокласників та бізнес-партнерів у свій «Фронт змін». Максим Бурбак одразу очолив його Чернівецьке обласне відділення: його відсутність політичного досвіду компенсувалася величезною довірою Яценюка до друга дитинства.
На місцевих виборах 2010 року Максима Бурбака було обрано депутатом обласної ради, де він очолив фракцію «Фронту змін». Це дозволяло захищати інтереси бізнесу Бурбаків та Яценюка у Чернівцях.
Проте 31 березня 2011 року міська рада Чернівців проголосувала за дострокове припинення повноважень мера Федорука. Рішення не підтримали лише фракції «Фронту змін» та «Свободи». Бачачи, що влада в місті та області випливає з рук, Максим Бурбак вирішив перебратися до Києва.
На парламентських виборах 2012 року він отримав номер 43 у списку «Батьківщини», з яким «Фронт Змін» домовився про об'єднання в один виборчий блок. У своїй декларації кандидата Максим Бурбак зазначив, що у 2011 році не заробив нічого. Це цілком зрозуміло тим, що він записав свій бізнес на батька.
До самого Євромайдану Максим Бурбак, як і решта членів його фракції, розважав себе блокуванням парламентської трибуни. 27 лютого 2014 року він отримав портфель міністра інфраструктури України — так Яценюк продемонстрував, що не забуває друзів дитинства та співвласників свого бізнесу.
Міністерські скандали та зловживання
Виявилося, що заміна «донецьких» та «харківських» на «дніпропетровських», «вінницьких» та «чернівецьких» не сильно змінила вигляд української влади, яка продовжує «хапати», «пиляти» і прибудовувати своїх людей у десятикратному розмірі порівняно з попередніми.
Перші скандали матеріалізувалися в особі Михайла Паньківа. Його кандидатуру на посаду голови «Укрпошти» Бурбаку запропонував Андрій Іванчук. У результаті «Укрпошта» почала працювати на команду Яценюка-Бурбаки за державний рахунок. Під час парламентської виборчої кампанії 2014 року «Укрпошта» надала «Народному фронту» знижку 900 тисяч гривень за розсилку агітаційних листівок. Навесні 2015 року, коли гривня стрімко падала, «Укрпошта» продала 6 мільйонів власних доларів за заниженим курсом банку «Авант» — пов'язаного з оточенням Петра Порошенка.
Паралельно розвивався й інший кадровий скандал. На вимогу «євромайданівців» Максим Бурбак звільнив гендиректора аеропорту «Бориспіль» Олексія Качанова — ставленика бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, які «доїли» аеропорт з літа 2013 року. Звільнив — і призначив на цю посаду його заступника Сергія Гомболевського, ще одну людину Грановського. Писали, що Бурбак не лише знав, ким є Гомболевський, а й поставив його керувати «Борисполем» на прохання Яценюка, якому Кауфман та Грановський щедро «відстібали» до партійної каси «Народного фронту».
Ще одному спонсору партії, олігарху Ігорю Коломойському, Максим Бурбак подарував українське небо. Спочатку він призначив на чолі Державіаслужби України Дениса Антонюка — колишнього топ-менеджера авіакомпанії «Міжнародні авіації України» (МАУ), яка належить Коломойському. Потім влаштував перерозподіл авіамаршрутів в Україні на користь МАУ, фактично видавивши з ринку всіх її конкурентів, чим викликав обурення авіаперевізників, які вимагали особистої зустрічі з прем'єром та президентом.
Повернення до парламенту та розкіш за казенний рахунок
Після дострокових парламентських виборів восени 2014 року Максим Бурбак перебрався назад до парламенту, очоливши фракцію «Народного фронту» та зосередившись на порятунку свого друга Яценюка у всіх сенсах цього слова. Завдяки цьому другий уряд Яценюка протримався до початку 2016 року.
Однак неминучість його відставки була очевидною, тому «чернівецькі» розсудливо обрали депутатські мандати та депутатську недоторканність. Втім, увійшовши у смак шикарного життя за казенний рахунок, вони не відмовлялися від набутих звичок.
У серпні 2016 року Максим Бурбак прибув до рідних Чернівців вертольотом. Причому практично на такому ж (якщо не на тому самому), на якому свого часу літав президент Янукович, чия марнотратність стала притчею у язицех. Але якщо «золотий унітаз» та не менш «золотий» вертоліт Януковича тоді широко обговорювалися у всіх ЗМІ, то розкішний засіб пересування голови фракції «Народного фронту» сьогодні ретельно ховається від громадськості.
Декларації та приховані доходи
Офіційно Максим Бурбак живе виключно на свою депутатську зарплату. У його декларації за 2015 рік зазначено лише 76 тисяч гривень річного доходу та старий ВАЗ-2108. Але цього разу він вписав у декларацію доходи своєї дружини (1,25 мільйона гривень) та її капітал (1,3 мільйона депозитів та 4 мільйони статутних фондів).
А ось щодо свого улюбленого батька-книжника, який володіє половиною ринку «Добробут» із багатомільйонними щорічними доходами, Максим Бурбак вирішив промовчати.