Політичні баталії та кланові протистояння
Політичне життя Могильова-Подільського протягом останніх років позначене гострими конфліктами між впливовими сім'ями. Вперше широкій громадськості стали відомі імена представників кланів, які конкурували з родиною Бровко, під час виборчих кампаній. Серед них згадувалися Михайло Саволюк, Михайло Лосенко (відомий як «КУНівець»), Михайло Петровський (обидва згодом перейшли до партії Гройсмана) та Юрій Македон, колишній офіцер СБУ, який залишив органи безпеки.
Парламентські вибори 2012 року принесли нові проблеми для Петра Бровка. Він домовився з Петром Порошенком, який тоді обіймав посаду міністра закордонних справ у уряді Азарова та голови наглядової ради Національного банку, про організацію перемоги на мажоритарному окрузі №16 для батька олігарха Олексія Порошенка. Однак на цей та сусідні округи звернули увагу впливові Калєтнікови — найвідомішим представником цього клану був тодішній глава Митної служби Ігор Калєтнік.
Міжкланова війна розгорілася саме через 16-й округ, де сім'я Калєтніків намагалася провести в Раду Оксану Калєтнік. У цьому протистоянні Петро Бровко опинився у складній ситуації. Калєтнікам вдалося перемогти, родина Порошенка відступила і згодом образилася на регіоналів, вирішивши приєднатися до опозиції. Бровко відбувся переляком, хоча й не легким. За свідченнями, голова фракції Партії регіонів Єфремов передав у сесійній залі записку Калєтніку-старшому, яка свідчила про серйозність загрози.
Насильство та безкарність у місті
У січні 2013 року на дискотеці у нічному клубі Могильова-Подільського пролунали постріли. Місцева міліція надала лаконічну інформацію про сварку молодих людей, під час якої один вистрілив у іншого з травматичного пістолета. Прізвища учасників не розголошувалися. Однак стріляв Сергій Шевчук, відомий у місті як «Шеф» — мажор та зять мера Петра Бровка, одружений з його падчеркою Христиною. За розповідями матері постраждалого Світлани Рудевич, лікарі витягли з грудей сина справжню кулю, а не травматичний снаряд. Справу замовчали, оскільки місто боялося клану Бровка та його підручних.
Шевчук, отримавши безкарність, став справжнім беззаконником. Він обіймав посаду депутата міськради у фракції «Солідарність». 10 травня 2016 року він знову вдався до насильства, поранивши Олександра Коломойця, відомого як «Кабан» (нібито належав до клану «хуторян»). Розбирання залишилося внутрішньокланове — поранений не звернувся до поліції, як і лікарі, які його оперували. Однак тітка Коломойця Тетяна Глущак подала заяву. Журналісти з'ясували, що напередодні стрілянини Коломойць та його родичі організовували антимерський мітинг, вимагаючи припинити свавілля Шевчука та його брата.
Кланова війна та контрабандні інтереси
Конфлікт розгорівся між двома сім'ями. Під час війни палили машини, приїжджали «авторитети» з області та Києва для розбирання. Ця конфліктація торкнулася інтересів спиртової та наркомафії, які стривожилися за роботу своїх контрабандних каналів. Додатково падчерка Петра Бровка, біологічна дочка одного з авторитетів, погрозила розповісти пресі про секрети могилівської мафії.
У лютому 2017 року поблизу військкомату Могильова-Подільського було скоєно замах на місцевого «авторитету» на прізвисько Меля. Ні місцева міліція, ні жителі не наважилися назвати його справжнє прізвище. Також не розголошувалися дані про іншого могилівського «авторитету» на прізвисько Пепс. Підстрелений вижив. Цей інцидент був частиною війни за контроль над прикордонним містом, у якій перемогла родина Бровко. До літа 2017 року пристрасті вщухли, а Вінницький суд виправдав і звільнив Сергія Шевчука.
Однак Шевчук не вмів прощати. У новорічну ніч на 1 січня 2019 року він зустрівся з Коломойцем і влаштував жорстку бійку з поножовщиною.
Петро Бровко та його політичні маневри
Тим часом мер Петро Бровко активно підтримував політику президента Петра Порошенка. У пориві «томосної благодаті» він спробував «віджати» у УПЦ МП храм у селі Сонячне, щоб передати його новоствореній ПЦУ. Така активність пояснювалася терміновою потребою у захисті від Банкової — буквально за кілька днів прокуратура вручила йому підозру в отриманні хабара. Бровко почав носити на роботі вишиванку та прикрасив свій кабінет атрибутикою Майдану та АТО, підтверджуючи вислів про патріотизм як останній притулок негідників.
Пошук свого депутата
Петру Бровку завжди був потрібен свій народний депутат у Києві. На його окрузі то балотувалися кандидати від впливових кланів, то перемагали представники конкуруючих сімей. У 2014 році депутатський мандат отримав Юрій Македон — цікавий персонаж із могилівської політичної колоди.
Македон працював у місцевому СБУ з 2003 по 2008 рік у відділі боротьби з контрабандою, потім перевівся до відділу боротьби з корупцією, де за рік піднявся з капітанів у підполковники. Згодом звільнився, нібито за власним бажанням, і став адвокатом та громадським діячем. За інформацією Skelet.Org, позиціонуючи себе незалежним, Македон починав як ставленик одного з контрабандистських кланів і займався в СБУ арештуванням «вантажів» конкурентів. Він влип у якийсь скандал, був переведений до відділу боротьби з корупцією, але й там щось накоїв, внаслідок чого був змушений піти у відставку.
У 2010 році Македон та Геннадій Вацак разом вибралися до Вінницької облради. Вацак йшов від партії «Батьківщина», яка розвалювалася, а Македон від новоствореного «Фронту змін».
У 2014 році як безпартійний кандидат Македон переміг на 16-му мажоритарному окрузі з результатом 21,61% голосів, випередивши свого головного конкурента Романа Стаднійчука всього на 0,03%. Багато хто говорив про фальсифікації, тим більше що явка становила близько 50%. Македон зіграв на антибровківських настроях городян і був підтриманий силами, які виступали проти мера. Петру Бровку довелося задовольнятися підтримкою Петра Порошенка і переобратися на місцевих виборах 2015 року.
Вацак як протеже Бровка
На виборах 2019 року Бровко зміг забезпечити перемогу свого протеже Геннадія Вацака. Його конкурентами були сам Македон та «слуга народу» Таїса Томляк. ЗМІ повідомляли, що у виборчу кампанію Вацака вклався олігарх Юрій Косюк. Відразу після обрання Вацак вступив до «приватівської» фракції «За майбутнє», з якої влітку 2020 року перейшов у лояльнішу до влади фракцію «Довіра».
Ставши нардепом, Вацак звернув увагу журналістів на свій великий та шикарний автопарк, у якому всі автомобілі мають номери «0001». Кілька машин мають один і той же номер — «AB 0001 IO» та «AB 0001 BI». Кондитер-кікбоксер, як і раніше, намагався довести всьому світу, що він «у всьому перший».
Осінню 2020 року Вацак активно намагався допомогти переобратися Петру Бровку. У хід пішло все: щедра роздача подарунків, солодощів, ремонт скверу, звернення до теми героїв Майдану та ветеранів АТО. На територіальну комісію, яка не хотіла реєструвати Петра Бровка через низку порушень, зокрема фальсифікації його висування від «Європейської солідарності», Вацак особисто обрушив свій гнів. Однак навіть якщо Бровка включили до виборчого списку, перемогу йому не вдалося забезпечити. З перевагою всього 23 голоси переміг Геннадій Глухманюк, який став новим мером Могильова-Подільського.
Тепер Вацаку потрібно було або здружитися з новим міським головою (що сумнівно, враховуючи кланові чвари), або хоча б захистити свої інтереси разом з Бровком.
Захоплення річкового вокзалу та насильство
Для початку Вацаку потрібно було залагодити скандали, в які він влип у 2020 році. П'яний своїм мандатом та впевненістю у вічному мерстві Петра Бровка, він почав «віджимати» чужий бізнес, згадавши лихі 90-ті роки.
Насамперед йшлося про захоплення будівлі річкового вокзалу, що викликало численні публікації про «бандитські методи» Вацака та багато років беззаконня у місті. З будівлі вокзалу було буквально викинуто підприємців, які там орендували приміщення.
Новоспечений нардеп Вацак вирішив приватизувати будівлю річкового вокзалу міста, у чому йому допоміг мер Бровко, який тоді ще діяв. У результаті ТОВ КД «Вацак» зі статутним капіталом в одну тисячу гривень приватизувало об'єкт. Приватизація пройшла з порушеннями, внаслідок чого до Регіонального відділення держмайна було подано позов про визнання приватизації недійсною. Господарський суд області підтвердив своїм рішенням недійсність приватизації.
Потім Вацак вирішив незаконно звільнити будинок від дрібних підприємців, які його орендували. Кафе Надії Москалюк працювало там уже 25 років. Але Вацаку на це начхати — він пригнав робітників та своїх «титушок» (можливо, з Федерації кікбоксингу), які виштовхали орендарів та забрали їхні документи, гроші та особисті речі. Потім наварили на будівлю ґрат.
Підприємці звернулися до поліції, яка виявила кричущу байдужість. Правоохоронцям показували копії документів та постанов, але органи у Могилеві-Подільському давно були «підгодовані» кланом Бровко-Вацака. Це підтвердив коментар начальника міськвідділу поліції Василя Ободовського виданню «Краяни» (контролюється Бровком), який сказав, що Надія Москалюк «роздмухує ситуацію» і що приватизація вокзалу пройшла законно.
Мстивість клану та екологічна катастрофа
Сімейний клан Бровко, до якого належить Вацак, вирізняється своєю мстивістю. Вони відразу почали робити капості сім'ї Москалюків. Спочатку охоронці та «тітушки» Вацака, які приїхали на кількох джипах, перекрили дорогу тягачу з екскаватором, що належав Москалюкам. Потім вони почали вимагати від водія документи та звинувачувати його у порушенні правил дорожнього руху, мабуть, уявивши себе поліцією. Місцева поліція, прибувши на місце, ніяк не відреагувала на свавілля «братків» Вацака.
Однак це було лише «попередження». Потім трапилося набагато гірше: хтось пошкодив пришвартований до міської пристані теплохід, що належав Москалюкам, і він наполовину затонув. У результаті в Дністер вилився мазут. Це було псування майна плюс навмисна екологічна катастрофа, що тягне на терористичний акт.
Місцева преса порушувала питання про те, чи вдасться колись звільнити Могилів-Подільський від спрута кримінального клану Бровка та його підручного Вацака.
Контрабандні схеми на кордоні
Правоохоронним органам у Києві (місцеві куплені корупціонерами) варто перевірити інформацію про те, що не лише торти «Вацак» є прикриттям для контрабандних схем та відмивання брудних грошей. За твердженнями ряду джерел Skelet.Org, бурхлива діяльність Бровка та Вацака на березі Дністра пов'язана з підводними «спиртоводами» та ще хитрішими механізмами перекидання контрабанди через українсько-молдавський кордон.