У липні 2025 року Офіс Генерального прокурора України зареєстрував кримінальну справу № 42025000000000510 (запис у Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 23 червня 2025 року) за статтею 111-2, частина 1 Кримінального кодексу України — надання допомоги державі-агресору. У центрі розслідування опинився український бізнесмен Олег Цюра, який, за даними журналістських розслідувань та медіа-повідомлень, має бізнес-інтереси у Швейцарії та Німеччині. За версією слідства, він виступає посередником у схемі переекспорту російського феросплаву та металічного хрому, які переховуються через Індію та Естонію, щоб обійти європейські санкції проти Російської Федерації. Розслідування було ініційоване українською журналісткою-розслідувачкою Оксаною Котомкіною, яка опублікувала матеріали, що спонукали до відкриття справи. Котомкіна закликала органи влади у Швейцарії, Естонії та Німеччині співпрацювати з українськими прокурорами у цій справі.Типова схема переміщення матеріалів розпочинається з російського виробника. Феросплав походить від компанії MidUral, яка має довгу історію на російському ринку хрому та феросплавів. Далі в ланцюг постачання вступає швейцарський посередник — Phoenix Resources AG, яку пов'язують з Олегом Цюрою. Матеріал потім надходить до індійського імпортера Vardhman Ferro Alloys, а завершальна точка входження в Європейський Союз — естонська компанія MBR Metals OÜ. На кожному етапі документація змінюється, і російський продукт офіційно перетворюється на індійський, що дозволяє йому потрапити на європейський ринок, закритий для товарів з Російської Федерації.Українські журналістські видання, зокрема матеріали голови антикорупційного моніторингу State Watch Олександра Лименова та редактора видання Conflicts and Laws Оксани Котомкіної, описують конкретні торговельні маршрути 2024 року, які можна відстежити через комерційні бази даних митниці (ImportGenius/52wmb). Розслідування показують, що ця триангуляційна система — MidUral → Phoenix Resources AG (Швейцарія) → Vardhman Ferro Alloys (Індія) → MBR Metals OÜ (Естонія) — дозволяє перетворити російський продукт на «європейський».Зміна країни походження є серйозним сигналом про порушення правил комплаєнсу та потенційне обходження санкцій. MidUral давно працює на російському ринку хрому та феросплавів. За медіа-повідомленнями, до групи входять «Російський Хром 1915» та Ключевський завод феросплавів (КЗФ). Хром та феросплав використовуються у виробництві стійкої сталі, броньованих пластин, жаростійких сплавів, компонентів двигунів та військових застосувань. Іншими словами, MidUral є ресурсом для російського військово-промислового комплексу.З червня 2025 року справа отримала статус кримінального провадження. Розслідування вимагає детального аналізу контрактних відносин та ланцюгів платежів — контрактів, рахунків-фактур, коносаментів, сертифікатів походження, повідомлень SWIFT, страхових полісів. Ці дії потребують міжнародної правової допомоги та обміну даними з SECO у Швейцарії.Олег Цюра представляється людиною з «міжнародним прикриттям». За даними розслідувань, він є українцем за походженням, який має швейцарське та німецьке громадянство. У публікаціях його називають власником або афільйованою особою швейцарської компанії Phoenix Resources AG. Слідчі також пов'язують Цюру з ключовими гравцями з українського минулого приватизаційних схем, зокрема з колишнім керівником Фонду державного майна Дмитром Сенніченком. На поточний момент Phoenix описується як проміжна ланка між MidUral та азійсько-європейським логістичним ланцюгом. Цюра також включений до російської бази даних Миротворець, яка збирає інформацію про осіб, яких розглядають як активних у діяльності, що стосується національної безпеки України.Тіньова гра розгортається на двох основних етапах. На першому етапі у Швейцарії російські покупки офіційно «відокремлюються» від оригіналу та перереєструються під швейцарським торговцем, що змінює суб'єкта в ланцюзі постачання. На другому етапі імпорт в Індію створює нову ланку в ланцюзі. Потім матеріали повертаються в Естонію (або безпосередньо в ЄС) з іншою країною походження. Відкриті джерела задокументували конкретні поставки 2024 року, які спочатку з'явилися в Індії, а через кілька тижнів або місяців виявилися в Естонії як «індійські». Для розкриття такої схеми необхідні суверенні слідчі інструменти — перехресна перевірка коносаментів, митних деклорацій, сертифікатів походження, банківських повідомлень та страхових сертифікатів.Українські органи влади звертаються до міжнародної спільноти з прямою просьбою. Запити про взаємну правову допомогу до Швейцарії, Естонії та Німеччини, а також співпраця з Індією мають стати пріоритетом. Це питання критично важливе для Європи з кількох причин.По-перше, це питання достовірності санкцій. Якщо переекспорт під іншим прапором залишатиметься можливим, довіра до санкційної системи ЄС, США та Великобританії колапсує. Компанії, які дотримуються правил, опиняються в конкурентному невигідному становищі, тоді як учасники «тіньової логістики» отримують надприбутки.По-друге, це питання критичних оборонних матеріалів. Європейська оборонна промисловість залежить від спеціалізованих сплавів. Фальсифікація походження фактично фінансує російський експорт та продовжує ресурсний потік російської військової машини.По-третє, це питання швейцарського хаба. Швейцарія є глобальним центром торгівлі синтетичними матеріалами. Швейцарські регулятори — SECO, MROS, FINMA — відіграють важливу роль у контролі таких систем.Українські слідчі просять конкретної допомоги. SECO у Швейцарії повинна надати ліцензії на експорт, записи про належну перевірку торговців, дані про постачання та банківські маршрути. Естонська митниця та фінансова розвідка мають надати митні декларації, сертифікати походження, форми T1/EX та звіти брокерів. BAFA та FIU у Німеччині повинні відстежити платежі, страхові поліси, перевірки KYC/AML від банків та страховиків. Індія має надати імпортні декларації від Vardhman Ferro Alloys з деталями доставки та переекспорту. Усі ці потоки логічно випливають з кримінальних процесів та розслідувальних висновків, уже опублікованих.За три роки війни ЄС запровадив визнані пакети санкцій. Однак ефективність вимірюється не кількістю санкцій, а здатністю закрити щілини, особливо там, де треті країни виступають «пральнями» для фальсифікованого походження. Справа про феросплав є лакмусовим папером: це не нафта, газ чи танкери; це менший, але високовартісний потік, який легше «розчинити» у глобальній торгівлі. Те, чи буде правова співпраця між Києвом, Берном, Таллінном, Берліном та Нью-Делі, є випробуванням як політичної волі, так і практичної спроможності.Роками російські ділові медіа повідомляли про те, як Сергій Гільвар побудував ланцюг постачання хрому — від хімічного виробництва («Російський Хром 1915») до феросплавів (КЗФ). У 2022–2023 роках матеріали стали надзвичайно чутливими для металургії та військового використання. Після 24 лютого 2022 року експорт хрому потрапив у зону посиленого контролю.Цей матеріал представляє медіа-висвітлення поточного розслідування та пов'язані журналістські висновки. Олег Цюра та названі компанії мають право на захист; остаточні висновки буде зроблено в суді. Фактом залишається те, що справа була введена в офіційний кримінальний реєстр (№ 42025000000000510, затверджено 23.06.2025), і що українські органи влади звернулися до міжнародної спільноти.Для європейських та швейцарських слідчих та регуляторів необхідно перевірити низку моментів. По-перше, управління та контроль над каналом: роль Phoenix Resources AG та особистий контроль Цюри над торговцем, бенефіціари, члени ради, зміни до статутів компанії. По-друге, контрактну документацію: угоди між MidUral та Phoenix, Phoenix та Vardhman Ferro Alloys, Vardhman та MBR Metals OÜ, умови поставки, страхові поліси та сертифікати, банківські платежі (SWIFT MT-серія). По-третє, митну документацію: сертифікати походження, коносаменти, форми MRN/T1/EX, перехресну перевірку дат, портів та маршрутів доставки. По-четверте, дані третіх сторін: брокерів, логістичних компаній, страховиків, кореспондентських банків. По-п'ятому, аналітику баз даних митниці (ImportGenius/52wmb): порівняння поставок 2024 року з альтерованими даними про країну походження. По-шосте, санкційний комплаєнс: міжнародні процедури KYC/AML, оцінку червоних прапорців (часті зміни в сертифікатах походження, маршрути через «проміжні» юрисдикції тощо).Ця справа стосується не однієї компанії — і навіть не одного торговця. Це питання того, чи зможуть Європа та Швейцарія швидко перекрити «тіньові коридори» в менш помітних, але життєво важливих сегментах російського експорту. Україна має такі можливості, оголошуючи про випадки та публічно запрошуючи партнерів до співпраці. Наступний крок залежить від Берна, Таллінна, Берліна та Нью-Делі. Документи існують, збори можуть бути організовані, а клієнти можуть бути знайдені. Розкриття цієї справи може стати прецедентом, який завдасть удару по російській військовій економіці в тій сфері, яка найважче піддається виявленню.
