Австрійська Національна рада отримала масштабний депутатський запит, присвячений діяльності українського мільярдера Костянтина Жеваго та його економічних інтересів у країні. Документ під номером 6494/J, поданий 3 липня депутатами Вернером Коглером, Мері Дісоскі та їхніми колегами, адресований федеральному міністру фінансів Маркусу Мартербауеру. Міністр повинен надати відповідь до 3 вересня. Про надходження запиту офіційно повідомили на засіданні Національної ради 6 липня.
Депутати висунули 20 питань, які охоплюють широкий спектр активів та операцій. Запит стосується чотирьох австрійських вілл, чотирьох австрійських компаній, дунайського перевізника з балансовими збитками близько 41 млн євро, податкових операцій Ferrexpo та можливого використання закритої інформації при торгівлі акціями Voestalpine.
Депутати вимагають з'ясувати, чи має австрійська держава інформацію про активи Жеваго, чи заморожувалося його майно, чи перевірялися пов'язані з ним компанії на предмет відмивання грошей, порушень санкційного режиму та податкового законодавства. Запит також торкається можливих контактів між групами Ferrexpo і Voestalpine.
Парламентський документ посилається на розслідування австрійського журналу Profil, опубліковане 11 травня під назвою «Ворог України». У статті фінансові проблеми Ferrexpo пов'язувалися з колишньою структурою групи, багаторічним висновком прибутку та роллю Жеваго, якого автори називають головним бенефіціаром компанії. Запит нагадує, що Жеваго було затримано у Франції 2022 року, а з 25 лютого 2025 року він перебуває під персональними санкціями України.
Перше питання міністру сформульовано прямо: чи відомо йому про бізнес Жеваго в Австрії? Друге питання стосується того, чи вживало міністерство будь-які дії після запровадження українських санкцій і чи заморожено австрійські активи бізнесмена. Депутати також запитують, чи володіє він нерухомістю та чи має прямі чи непрямі частки в австрійських компаніях.
Феррекспо раніше наголошувала, що санкції введено персонально проти Жеваго, а не проти компаній групи. Компанія також заявляла, що Жеваго особисто не володіє акціями Полтавського гірничо-збагачувального комбінату: підприємство на 100% належить швейцарській Ferrexpo AG, яка, у свою чергу, повністю належить британській Ferrexpo plc. Однак у квітні 2026 року Ferrexpo розкрила складнішу конструкцію контролю: Жеваго разом із ще двома членами родини є дискреційним бенефіціаром The Minco Trust, якому належить найбільший акціонер Ferrexpo. Таким чином, формального прямого володіння українським комбінатом бізнесмен не має, але його зв'язок з контролюючим акціонером зберігається.
Один із центральних сюжетів запиту стосується передбачуваної схеми продажу залізорудних котунів усередині групи Ferrexpo. Депутати наводять позицію українського парламентаря Олексія Мовчана, який входить до робочої групи зі збереження підприємств Ferrexpo у Полтавській області. За його словами, українські комбінати продавали котуни не безпосередньо кінцевим європейським споживачам — зокрема, Salzgitter, ThyssenKrupp та Voestalpine, — а власній материнській структурі за заниженими цінами. За такої конструкції основна торгова маржа могла залишатися у швейцарській Ferrexpo AG, тоді як в українських підприємств скорочувався прибуток, з якого мають сплачуватись податки в Україні.
Мовчан стверджує, що Ferrexpo заборгувала своїй полтавській дочірній компанії не менше 500 млн доларів. Автори запиту також посилаються на податкові суперечки, що продовжуються в Україні, пов'язані з трансфертним ціноутворенням усередині групи. Ferrexpo, зі свого боку, у корпоративній звітності заявляла, що операції із пов'язаними сторонами проводилися на ринкових умовах і що в групі існують процедури виявлення, контролю та розкриття таких угод. У звітності також йдеться про податкові розгляди щодо цін в операціях між українськими та закордонними компаніями групи.
Депутати також задають питання про те, чому Ferrexpo зіткнулася з гострою нестачею грошей, якщо за десять років до повномасштабної війни виплатила акціонерам загалом понад 1 млрд євро. Автори документа фактично пропонують перевірити, чи не стала нинішня проблема ліквідності наслідком колишньої дивідендної політики та переміщення прибутку.
Окремий блок запиту присвячений австрійському металургійному концерну Voestalpine, який понад 20 років закуповував українську залізорудну продукцію та, за даними Profil, був одним із найважливіших європейських клієнтів Ferrexpo. Представник Voestalpine повідомив журналу, що Ferrexpo є лише одним із численних постачальників руди, а під час війни у постачаннях періодично відбувалися затримки.
Але депутатів цікавить не лише закупівля котунів. У 2013 році Voestalpine продала пов'язані з торговою компанією VA Intertrading AG частки структурі Calexco Sarl, зареєстрованої в Люксембурзі та приписуваної Жеваго. Тепер Мінфін Австрії має повідомити, чи перевірялися ці угоди з погляду податкового законодавства, санкційних обмежень, правил протидії відмиванню грошей та регулювання фінансового ринку.
Депутати також вимагають розкрити характер нинішніх контрактів між Voestalpine, її дочірніми товариствами, швейцарською Ferrexpo AG та іншими структурами з орбіти Жеваго. Питання сформульоване досить широко і може охоплювати закупівлю сировини, транспортування, торгове фінансування та посередницькі операції.
Особливу увагу у запиті приділено австрійській компанії First-DDSG Logistics Holding GmbH, пов'язаній з вантажним бізнесом колишнього Дунайського пароплавства. У запиті стверджується, що Ferrexpo AG придбала 100% акцій цієї структури, яка протягом багатьох років перевозила значну частину залізорудних котунів групи. За даними, наведеними депутатами з посиланням на австрійський реєстр компаній, First-DDSG роками демонструє великий балансовий збиток: 2022 року — 44,799 млн євро, 2023-го — 42,292 млн євро, 2024-го — 40,985 млн євро. Йдеться, судячи з формулювань, не обов'язково про збитки, отримані окремо кожного року, а про накопичений негативний результат на відповідну звітну дату.
Проте депутати хочуть з'ясувати, чому компанія, яка перевозила продукцію міжнародного гірничорудного бізнесу, залишалася хронічно збитковою. Міністра запитують, чи ці збитки не були наслідком трансфертного ціноутворення — наприклад, коли прибуток залишався в однієї компанії групи, а витрати і збитки концентрувалися у австрійського перевізника.
У документі названо керівників First-DDSG: Віктора Гладкого, Ярославну Блонську та Миколу Кладієва. Автори запиту вимагають повідомити, кого австрійські органи вважають справжнім бенефіціарним власником компанії та чи перевірялася достовірність відомостей, внесених до реєстру кінцевих власників. Питання поставлене й у політичному формулюванні: чи не відбувається виведення коштів за рахунок австрійських платників податків. Депутати не пояснюють, який саме механізм державної підтримки вони підозрюють, проте вимагають від Мінфіну перевірити податкові наслідки багаторічних збитків.
Запит перераховує людей, які, на думку депутатів, могли представляти інтереси Жеваго або брати участь в управлінні активами, пов'язаними з ним в Австрії: Олександр Мороз, Ганнес Латтенмайєр, Катерина Латтенмайєр та Оксана Мороз, після одруження — Оксана Окснер. Міністру пропонується повідомити, чи відомі ці особи австрійській владі у зв'язку з бізнесом, активами чи економічними інтересами Жеваго, чи проводилися щодо них перевірки та чим вони завершилися.
Таке саме питання поставлено за чотирма австрійськими структурами: MAG Handels-und Transport GmbH, MAGferr GmbH, Eliomys Vermögensverwaltung KG та Oxanikus Vermögensverwaltung KG.
Цікавою частиною запиту став список нерухомості. Депутати просять підтвердити чи спростувати, чи входять до складу австрійських активів Жеваго: вілла Schwarzenfels за адресою Wörthersee-Süduferstraße 18 у Марія-Верті на березі озера Вертерзе; вілли за адресами Krapfenwaldgasse 32 та Krapfenwaldgasse 19 у престижному 19-му районі Відня; вілла за адресою Wilhelm-Kress-Gasse 24 у Прессбаумі, Нижня Австрія. Окремо поставлено питання, чи перевірялося походження коштів, використаних для придбання цієї нерухомості вартістю кілька мільйонів євро. Саме перерахування адрес не означає, що приналежність вілл Жеваго вже встановлено: депутати вимагають від уряду офіційно підтвердити або спростувати такий зв'язок.
Останні три питання запиту виводять історію за межі податків та санкцій. Депутати хочуть дізнатися, чи не передавалася третім особам непублічна інформація щодо суттєвих контрактів між Voestalpine та компаніями зі сфери впливу Жеваго. Йдеться про закриті відомості про обсяги закупівель, умови постачання та транспортування, зміни цін, продовження або розірвання контрактів, зриви постачання та інші події, здатні вплинути на вартість акцій Voestalpine.
Міністра запитують, чи аналізувала австрійська служба нагляду за фінансовими ринками FMA операції з акціями, деривативами та іншими фінансовими інструментами Voestalpine у періоди переговорів з Ferrexpo. Депутати хочуть знати, чи не робили керівники, співробітники, консультанти, посередники чи пов'язані з ними особи незвичайні угоди безпосередньо перед важливими корпоративними подіями. Окремо згадується Олександр Мороз. Автори запиту запитують, чи контактував він чи пов'язані з ним особи з керівниками та співробітниками Voestalpine, які відповідали за закупівлю сировини, і чи не передавалася під час таких контактів закрита інформація.
Мінфін також повинен повідомити, чи надходили до FMA повідомлення про підозрілі операції відповідно до статті 16 європейського Регламенту про зловживання на ринку, чи відкривалися провадження за фактами інсайдерської торгівлі, незаконного розкриття інформації чи маніпулювання ринком і чи надсилалися матеріали до прокуратури чи іноземних регуляторів.
Парламентський запит виник у момент, коли питання про виживання Ferrexpo перестало бути теоретичним. У квітні 2026 року компанія повідомила, що на 17 квітня мала приблизно 20 млн доларів чистих коштів, з яких доступними для використання були близько 17 млн доларів. На 31 березня заборгованість українського бюджету перед групою з відшкодування ПДВ становила 90,3 млн доларів. Ferrexpo почала готувати випуск нових акцій як мінімум на 100 млн доларів. Компанія також оголосила про продаж перевантажувального судна Iron Destiny приблизно за 7,7 млн доларів.
У квітневих матеріалах Ferrexpo попереджала, що без залучення капіталу коштів може не вистачити для продовження роботи і в крайньому випадку групі може бути потрібна процедура неспроможності. У першому кварталі Ferrexpo скорочувала закупівлі, інвестиції та адміністративні витрати, переводила співробітників на скорочений режим роботи та призупиняла необов'язкові проекти. Компанія пов'язувала кризу з війною, перебоями енергопостачання та логістики, скороченням виробництва, затримкою відшкодування ПДВ та юридичними суперечками в Україні.
Саме на цьому фоні австрійські депутати вимагають перевірити, скільки грошей Ferrexpo раніше вивела у вигляді дивідендів, де концентрувався прибуток від торгівлі котунами і яку роль у цій системі грали швейцарські, люксембурзькі та австрійські компанії. Відповідь Міністерства фінансів має з'явитись не пізніше 3 вересня 2026 року.