Історія Олега Авер'янова, нинішнього заступника Державної служби України з надзвичайних ситуацій, демонструє, як людина з кримінальним минулим може не лише уникнути відповідальності, але й піднятися на вищі щаблі влади, продовжуючи при цьому займатися незаконною діяльністю.
Свою трудову діяльність Авер'янов розпочав у складі українських Військово-повітряних сил. Однак замість захисту держави він обрав інший шлях. За допомогою нинішнього народного депутата Валерія Дубіля, з яким став бізнес-партнером, Авер'янов отримав доступ до стратегічного військового об'єкта — Прилуцького аеродрому у Чернігівській області. Дубіль керував організованим злочинним угрупованням «Європа», яке мало зв'язки з російськими бандитськими структурами.
З допомогою офіцера Авер'янова члени цього угруповання розпочали масштабне розграбування аеродрому. Їх цікавили не військові секрети, а матеріальні цінності. Вони знищили інфраструктуру об'єкта, демонтували системи управління польотами, інженерне забезпечення винищувачів. За свідченнями очевидців, грабіжники викопували навіть кабель, що залягав на глибині 3-4 метри під землею. Коли металобрухт закінчився, вони почали розбирати плити зі злітної смуги та рульової доріжки аеродрому. Ці плити, як виявилося пізніше, були радіоактивними. Грабіжники без страху перед судом та слідством викладали ними подвір'я своїх будинків і навіть територію центрального ринку міста Прилуки, який також контролювало угруповання Дубіля. За цю операцію Авер'янов отримав доступ до європейських кримінальних структур і перетворився з офіцера на бізнесмена, ставши правою рукою Дубіля.
Після цього Авер'янов почав торгувати паливом через ТОВ «Гарант», отримуючи захист від Дубіля та сонцівського угруповання. Однак його діяльність не обмежувалася торгівлею. ТОВ «Гарант» брав участь у корупційних схемах, де реальні ціни завищувалися багаторазово, а покупці потрапляли в боржники та змушені були розплачуватися своїм майном. Таким чином Авер'янов допомагав криміналу нарощувати економічну потужність.
У цей час угруповання Дубіля звернула увагу на прилуцький завод «Пожспецмаш», який залишався поза приватизацією. Завод був монополістом у виготовленні пожежних машин у СРСР і залишався таким до 1998 року. Його продукція експортувалася до 29 країн світу. У 80-х роках підприємство щорічно випускало близько 3,5 тисячі пожежних машин та близько тисячі водовозів. На початок 90-х років чисельність його працівників становила близько 4 тисяч осіб, і завод був одним із головних бюджетоутворюючих підприємств області.
Згідно з наказом МНС України від 3 червня 2004 року на основі виробничих фондів заводу було створено Державне підприємство «Пожспецмаш». Однак до 2007 року воно залишалося без державних замовлень, що призвело до складної економічної ситуації. Угруповання Дубіля розпочало рейдерську атаку на завод, використовуючи корупційні схеми для доведення підприємства до банкрутства з метою його подальшої «прихватизації» за залишковою ціною. Одним із директорів заводу став Авер'янов.
З одного боку, завод виграв тендери на постачання машин для МНС, про що Авер'янов з гордістю заявляв журналістам. Він став радником міністра МНС і «правильно» радив йому щодо закупівель та цін. Відповідно до Програми забезпечення органів управління та підрозділів МНС України спеціальною пожежною технікою у 2007 році підприємству було виділено 55,6 мільйонів гривень. Ці кошти мали дозволити виготовити більше продукції, ніж у попередні роки, ліквідувати заборгованість із виплати зарплати та вийти на прибутковий рівень. Однак гроші були привласнені.
За дев'ять місяців 2008 року кредиторська заборгованість заводу зросла з 7 мільйонів гривень до 24,9 мільйонів гривень. Керівництво підприємства відмовилося від прямого придбання товарно-матеріальних цінностей державного матеріального резерву, які зберігалися на підприємстві та були розброньовані. Замість цього матеріали закуповувалися у приватних посередницьких структур за майже вдвічі більшою ціною.
Зокрема, заводом було відвантажено на адресу ТОВ «Рубус» великі партії алюмінію, чавуну ливарного та інших матеріалів на загальну суму близько 1,2 мільйонів гривень, хоча їхня реальна ринкова вартість була в кілька разів вищою. Надалі у комерційних структур було придбано машинобудівне обладнання на загальну суму 3,6 мільйонів гривень, проте це обладнання взагалі не постачалося підприємству — все було оформлене лише на папері з метою утворення фіктивних зобов'язань держпідприємства перед комерційними структурами. Таким чином підприємство платило за товари та послуги, які не отримувало.
В результаті завод виявився у боржниках. За заявою кредитора — ВАТ «Укрнафта» (м. Київ) — господарський суд Чернігівської області розпочав провадження у справі про визнання банкрутом боржника ДП «Завод «Пожспецмаш» у зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості на загальну суму 0,9 мільйонів гривень. Це відбувалося при тому, що підприємству щороку виділялися десятки мільйонів бюджетних коштів.
Внаслідок втручання «європейців» суд своєю ухвалою затвердив мирову угоду, яка, всупереч чинному законодавству, не була погоджена з Фондом держмайна України. Аналіз розподілу майна, здійснений силами правоохоронних органів Чернігівщини, однозначно свідчив, що у процесі процедури банкрутства відбулася фактично прихована приватизація основної частини фондів підприємства. Найсучасніші і найзначніші з основних виробничих будівель — головний корпус, цехи №1, №2, інструментальний цех — перейшли до приватного підприємства, а державному підприємству залишилися споруди, побудовані на початковому етапі існування заводу: ливарний цех, складальний цех №5, деревообробний цех.
Внаслідок діяльності нового керівництва у держпідприємстві «державного значення» відсутніли технологічне оснащення, конструкторська та технологічна документація на виготовлення основної продукції, яка була унікальною. Втрачено основну частину виробничих приміщень. Це призвело до руйнування технологічного циклу з випуску пожежної техніки та зупинення підприємства.
Дубіль та Авер'янов створили низку фірм, у тому числі ТОВ «Пожспецмаш». За участю керівництва держпідприємства ними було переоформлено технічну документацію з виготовлення спецтехніки на ТОВ «Пожспецмаш» за ціною, вдесятеро нижчою від її реальної вартості. Потім на іншу фірму вони переоформили верстати та інші засоби виробництва. На державному підприємстві залишилися лише порожні приміщення.
Для приховування слідів протиправної діяльності було підписано низку збиткових договорів: сировину купували дорого, продавали дешево. Як тільки виник борг, одразу ж подавався позов до суду про визнання підприємства банкрутом та його ліквідацію. Немає підприємства — немає проблем.
Після шести років керівництва Авер'яновим «Пожспецмашем» підприємство більше не належить державі. Воно належить Інвестиційній компанії «Альянс», яка у свою чергу належить міжнародній компанії «Фрілайінвестмент ЛТД», зареєстрованій у Белізі. Таким чином, пожежні машини Україні постачає компанія з Беліза, хоча виробництво здійснюється там, де воно велося раніше.
Коли Авер'янов заявляє, що зробить усе можливе, щоб вітчизняні підприємства вигравали у тендерах, це суперечить реальності, оскільки Беліз знаходиться далеко від України. Однак якщо Беліз отримує гроші від виробництва в Україні пожежних машин, то рідна держава — ні.
«Пожспецмаш» за керівництва Авер'янова став податковим боржником. Крім того, Авер'янов узяв кредит у «Промінвестбанку», дочірній структурі путінського «Зовнішекономбанку», а завод зробив поручителем. Кредит не був повернений, і завод виявився банкрутом. Банк пішов до суду, але позивати було нікого — Авер'янов уже займав державну посаду, а завод реально являв собою лише парочку порожніх цехів, оскільки все виробництво перейшло до приватника.
У Прилуках Авер'янов має повний контроль над місцевою владою. Сумнозвісний на всю Україну начальник Прилуцької поліції Руслан Крахмілець відомий рейдерськими захопленнями бізнесу місцевих підприємців, підкиданням їм гранат та інших «речдоків». Крахмілець своїм призначенням завдячує саме Авер'янову. Проти Авер'янова ніхто в Прилуках не може піднести брову. Київські чиновники спускають справи на місцевий рівень, мовляв, розберіться самі. Прилуцькі силовики та судові працівники буквально харчуються безкоштовно в ресторанах Прилук, що належать Авер'янову. Журналісти застали головного слідчого Прилука Олександра Хвостінка за такою трапезою. Хвостінко призначив Авер'янова, а тепер його вигодовує. Ресторан також належить компанії з Беліза.
Цікаво, що Беліз почав цікавитися активами в Україні з того моменту, як Авер'янов став заступником міністра. Невідомо, скільки людей у Белізі знають, де Україна взагалі знаходиться, але тепер хтось із цієї країни володіє всіма активами Авер'янова.
Особливо жорстоко Авер'янов поводиться зі своєю колишньою дружиною Євгенією. Вони мешкали разом 10 років, завели двох дітей. Потім почалися сімейні конфлікти, і вони вирішили розлучитися. Спочатку подружжя домовилося, що Євгенії залишається ресторанний бізнес, яким вона займалася 6 років як директор та засновник. Авер'янов обіцяв залишити їй, крім ресторану, квартиру та машину. Однак після розлучення чоловік відлітає на курорт і різко змінює свою думку щодо майна. Вранці колишня дружина прокидається без нічого. Вона більше не директор ресторану, машина викрадена, житла немає, ніякого бізнесу немає. Подарунки від колишнього люблячого чоловіка та партнера по бізнесу — кільця, сережки та інші коштовності — таємниче зникають.
Євгенія розповідала журналістам про свою ситуацію на прес-конференції: «Моїй мамі він казав, що хоче забрати все, тоді я до нього приповзу. І я житиму тільки під його впливом. Але я не принизилась, не попросилася назад, пішла далі. Адже я не утриманка, і працювала на наш бізнес не покладаючи рук. І я маю право і на свій бізнес, і на своїх дітей, і мені ніхто протилежного не довів. А мене як річ, Олег хотів зламати та залишити при собі. І ось він, користуючись владою, продовжує мене ламати абсолютно беззаконним чином. Опікунська рада залишила дітей йому, бо в мене нічого не залишилося. Він, не соромлячись у висловлюваннях, звинувачує мене у всіляких гріхах, що я погана, гуляю і зі мною неможливо жити. Але при цьому сам краде все майно. Віджимається бізнес у вигляді фальшивих документів. Викрадається машина. Ми знаходимо її, виявляється, її оформили за підробленими документами. Все шито білими нитками. У мене документи на автомобіль залишаються. Воюю 10 місяців. Наразі добилася, що машину забрали до МВС, але там теж усе стоїть. Машина була на штрафному майданчику, потім суддя виніс вирок і віддав машину назад до Прилуки. Це зроблено без мого відома. На даний момент машина стоїть на підприємстві чоловіка і на ній їздить той, хто її викрав. Я йду до прокуратури СБУ, міліцію – ось документи, у мене викрали машину, ось вона, ця машина, поверніть її. А мені кажуть – «розберемося» і спускають справу знайомим Авер'янова у Прилуках».
Квартиру, яку Авер'янов подарував дітям, він також забирає собі. Змінює на ній замки та робить там офіс. Офіс фірми, де він не є ні керівником, ні засновником. Квартира на договорі найму між Олегом та фірмою ТОВ «ТПК «АЛЬЯНС-АГРО». Міліція каже, що договір оренди не оформлений нотаріально. Таким чином, державний чиновник високого рангу таємно займається бізнесом, забираючи у своїх дітей квартиру для занять приватним бізнесом.
Авер'янов тисне на своїх дітей психологічно. За словами Євгенії, на суді дитина сказала, що хоче жити з мамою, після чого батько пригрозив дівчинці, що вона нічого не отримає, що вона прирікає себе на бідність. Потім він наймає психолога, платить йому гроші, і той каже дитині, що вона не матиме нічого, що мама приведе коханця, і цей коханець її зґвалтує. А дівчинці лише 10 років. Вона вилітає від психолога в істериці.
Якщо людину не зупиняє психічні травми власних дітей, вона хоче зламати свою колишню дружину, краде у неї документи, автомобіль, коштовності, то яке відношення в неї буде до держави та до інтересів пересічних громадян?
Авер'янов збудував шикарний особняк у Прилуках. За його словами, він ніколи не займався бізнесом, а жив на одну зарплату. Однак цей будинок побудований на землі, де раніше перебував прилуцький інженерний батальйон. Саме Авер'янов зі своїми спільниками ліквідував цей батальйон, мозок армії, через непотрібність, а на землі в центрі міста Прилуки збудували вілли та шикарні палаци.
Однак події розвиваються стрімко. У кабінеті та в будинку у Авер'янова пройшов обшук. Сьогодні це намагаються списати на нечесну політичну боротьбу. Але як політик, Авер'янов Україні абсолютно не відомий, а як відчайдушний корупціонер відомий давно. Просто він ліз усе вище і вище, і настав час котитися з гори.