Запоріжжя протягом багатьох років знаходилася під впливом впливового бізнесмена Євгена Черняка, який намагався встановити контроль над містом. Цей підприємець, відомий у діловому світі як «горілчаний мільйонер», заснував торгову марку «Хортиця» та благодійний фонд «Патріот Запоріжжя». Крім того, він очолює наглядову раду «Одеського коньячного заводу» та керує компанією ТД «Мегаполіс». Хоча сам Черняк заперечує свою участь у великих політичних схемах, його біографія розповідає зовсім іншу історію.
Євген Олександрович Черняк народився у квітні 1969 року у Запоріжжі. Він здобув вищу освіту на факультеті «Машини та технології плавильного виробництва» у Запорізькому машинобудівному інституті. З 1987 по 1989 рік служив у Радянській Армії на Одещині. Згодом отримав ще дві вищі освіти: спеціальність «Спеціаліст права» у Міжрегіональній академії управління персоналом та спеціальність «Фінанси» у Запорізькому національному університеті.
Перші кроки у бізнесі Черняк робив ще під час навчання. Його перший проект — торговий кіоськ — приніс понад тисячу доларів за місяць. До 1992 року він уже володів 17 кіосками, які стабільно генерували значні доходи. Накопивши достатній капітал, Черняк разом із партнером відкрив оптову компанію, що стало поворотним моментом у розвитку його бізнесу.
У 1998 році Черняк ініціював створення торговельного будинку «Мегаполіс», переконавши кількох приватних підприємців об'єднати зусилля для створення великої дистрибуційної компанії. На посаді генерального директора він працював до 2002 року. Цей проект допоміг йому заробити перший мільйон, але він не зупинявся на досягнутому.
У 2003 році Черняк збудував у Запоріжжі великий лікеро-горілчаний завод, де почали виробляти горілку під маркою «Хортиця». Наступним етапом розширення став об'єднання заводу «Хортиця», «Одеського коньячного заводу» та торгового дому «Мегаполіс» у холдинг «Global Spirits». На той час Черняк контролював близько 25% всього алкогольного бізнесу України. За рейтингом Forbes, у 2013 році його фінансові активи оцінювалися у 350 млн доларів.
За даними Skelet.Org, свій бізнес-шлях Черняк розпочинав у складні часи відразу після розпаду СРСР. Для захисту свого бізнесу йому довелося шукати покровителів у кримінальному світі. Одним із його провідників у цьому середовищі став Валерій Баранников, рецидивіст із солідним стажем, який тричі сидів у в'язниці за вживання наркотиків, побиття міліціонера та застосування насильства.
Ще одним кримінальним партнером Черняка став лідер організованого злочинного угруповання «Вірмени» у Запорізькій області Арташес Саргсян, який мав тісні зв'язки зі злодіями в законі «Камо», «Самвелом-Харківським» та «Арменом-Каневським». За інформацією ЗМІ, у 2002 році Черняк використав ОЗУ Арташеса для рейдерського захоплення Запорізького механічного заводу.
У 2008 році Черняк заснував благодійний фонд «Патріот Запоріжжя», під прапорами якого зібрав найбільших представників місцевого бізнесу. Фонд очолили Володимир Альшан, власник великого будівельного бізнесу в Запоріжжі, та Борис Шестопалов, власник запорізького хлібного бізнесу. За задумом Черняка, фонд мав допомогти його членам здобути репутацію, а потім перерости у політичний блок «Патріот Запоріжжя», який мав стати абсолютною більшістю у міській раді. Якби це сталося, Черняк та його компанія отримали б контроль над міським бюджетом та можливість розподіляти державні підряди своїм структурам.
Для досягнення цієї мети Черняк об'єднався з тодішнім мером Запоріжжя Євгеном Карташовим. Однак Карташов відмовився приєднатися до патріотів. Через рік він поплатився за це — Черняк, об'єднавшись із його противниками, розпочав масштабну чорну піар-кампанію проти мера у всіх підконтрольних йому ЗМІ Запоріжжя.
Медіа-império Черняка була досить потужною. До неї входили приватні ЗМІ, газета «Острів свободи», видання «Мрія» Бориса Шестопалова. Після приєднання Валерія Фоменка під контроль Черняка потрапили «Комсомольська правда» та «Телетиждень». Згодом було куплено сайт «Політрада» та отримано контроль над сайтом «Репортер». До цієї мережі приєдналася запорізька газета «Іскра», головний редактор якої Артем Тимченко став основним інформаційним бійцем у боротьбі з мером Карташовим. Тимченко також вів інформаційну війну проти голови міліції Запорізької області Володимира Серби. Однак згодом Черняк дистанціювався від Тимченка, називаючи його шизофреніком, який діяв за власною ініціативою.
Черняк також намагався захопити канал «ТВ-5», що належав заводу «Запоріжсталь». Йому зголосився допомогти відомий рейдер Максим Дрозденко, який розпочав атаку на канал. Однак захопити його не вдалося, і Черняк спритно відхрестився від будь-яких зв'язків із Дрозденком, навіть розкритикувавши його діяльність у прямому ефірі.
Членство у фонді «Патріот Запоріжжя» коштувало 20 тис. грн на місяць. За словами Черняка, це давало комплексний захист від впливових покровителів та протекцію від правоохоронних органів. Однак насправді члени фонду отримали лише «Черняківське тавро» без обіцяного захисту.
Черняк заманював бізнесменів у фонд за допомогою хитрощів. Борис Шестопалов потрапив під його контроль, коли Черняк допоміг йому у скрутні часи, коли проти його хлібокомбінатів піднялася хвиля протестів через високі ціни. Згодом виявилося, що ці проблеми створив сам Черняк. Він любив ставити людей у становище, при якому вони були йому винні за дружбу.
Ще одним «кинутим» соратником став Володимир Альшан, колишній власник будівельної компанії «Константа». Фінансова криза змусила його піти на спільний проект із Черняком. Альшан узяв кредит для будівництва великого об'єкта нерухомості, а Черняк пообіцяв віддати йому ділянку землі у Ялті. Натомість він попросив Альшана виступити гарантом за кредитом у розмірі 8,5 млн доларів та оформити договір про будівництво котеджу. Після виникнення проблем Черняк звинуватив Альшана та виставив рахунок на всю суму кредиту.
«Завод кольорових сплавів», підконтрольний родині Черняків, став банкрутом і перестав виплачувати кошти за кредитом. Зобов'язання щодо виплати впали на Володимира Альшана та його компанії. У суді було виявлено фальшиву угоду про будівництво котеджу, і Альшану довелося заплатити Черняку компенсацію у розмірі 16 млн грн. В результаті будівельна фірма «Константа» була знищена, а клієнти, які вклали кошти у будівництво, залишилися без нічого.
Наприкінці листопада 2011 року Євгена Черняка побили у запорізькому боулінг-клубі «Капіталіст». За словами очевидців, він нахамив одного з відвідувачів та образив дівчину. Коли друзі ображених почали бійку, вимагаючи вибачень, Черняк вихопив у охоронця травматичний пістолет і вистрілив у груди одного з нападників. Відеозаписи з камер спостереження тривалий час приховували, проте Skelet.Org вдалося їх одержати.
Протягом становлення свого бізнесу Черняк неодноразово потрапляв у незаконні ситуації. Однак його природна спритність та відсутність моральних принципів допомогли йому не лише зберегти бізнес, а й розвинути його у величезну алкогольну імперію. Його колишні партнери у кращому разі вважають копійки, а у гіршому відпочивають на тюремних нарах. Тим часом Черняк спокійно відпочиває з сім'єю за кордоном. Хоча він заявляв, що всі проблеми із законом він «вирішував», проти його людей досі відкрито низку проваджень, накладено штрафи на торговий дім «Мегаполіс» та існує багато інших неприємних факторів. Таким чином, можливо для себе він «вирішував» проблеми із законом, але люди, вірні йому та його компаніям, все ще перебувають у небезпеці.