Руслан Петрович Циплаков народився у Донецьку 1975 року в сім'ї інженерів. Він закінчив Донецький національний університет за спеціальністю «управління персоналом та економіка праці» та пройшов навчання у Великій Британії за програмами «Управління персоналом» та «Фінансовий менеджмент» при Інституті Професійних Фінансових Менеджерів (IPFM). З 1997 року Циплаков заснував низку компаній у сфері торгівлі кольоровими металами та займався експортно-імпортними операціями. У 2003 році він став Головою Наглядової Ради групи ПАТ «КБ «Південкомбанк», а 2004 року взяв на себе управління холдингом ЗАТ «Донбассінвестгруп» (пізніше перейменований на ЗАТ «МЕТАЛ ЮНІОН»).
До 2010 року Циплаков залишався малопомітною фігурою в українському бізнесі. Однак прихід Віктора Януковича до влади кардинально змінив його долю. Циплаков був донецьким підприємцем та другом офіційно покійного Януковича-молодшого, що відкрило йому двері до великого бізнесу. Українці найчастіше пов'язують його ім'я з ТОВ «Укрпластинвест» та «Південкомбанком».
У своєму інтерв'ю 2012 року Циплаков розповідав про початок своєї кар'єри у 90-ті роки, згадуючи про контракт із великою німецькою компанією, який дозволив йому вивести бізнес на новий рівень. Він наголошував на значенні відповідальності та гарантій у великому бізнесі. Вже 2008 року Циплаков дозволяв собі козирний Rolls-Royce вартістю близько 700 тисяч доларів, а його охорона їздила на Range Rover із донецькими номерами.
Бізнесмен запевняв, що своє багатство нажив виключно особистою працею. Проте, за інформацією Skelet.Org, без протекції Януковича-старшого не обійшлося. Циплаков завдячував своїм багатством «сім'ї» та допомагав виводити активи українських підприємств за кордон, отримуючи за це частку прибутків. До 2011 року КБ «Південкомбанк» був «кишеньковим банком» групи ділових партнерів донецького походження. Менш ніж за рік під керівництвом Циплакова банк вийшов на 9-у позицію у топі «середнячків» (загалом у топі було 21 банк). За цей час його статутний капітал зріс до 300 мільйонів гривень. До 2013 року «Південкомбанк» посідав 36-е місце у топі 176 найбільших банків України.
Навіть у вигнанні Циплаков продовжував заробляти в Україні. У 2015 році у Києві з'явилася нова продовольча мережа. Компанія «Легіон 2015» відкрила два дискаунтери під брендом «Бджілка-маркет», одним із співзасновників якої був Циплаков.
За часів Януковича непомітний бізнесмен регулярно опинявся в центрі найгучніших скандалів, пов'язаних із фінансовими аферами. На нього переклали найбруднішу роботу, яку він виконував сумлінно. У лютому 2013 року у спайку із сином президента Циплаков отримав від «Укртрансгазу» майже 2,5 мільярда гривень. Збагатитися допомогли успішні тендери, які вигравали у «Укртрансгазу» підконтрольні донеччанам компанії: «Турболінкс», «Укртурборемонт», «Турботрейд», ТОВ «Трейд груп стиль» та «Промінвеставтоматика». Переважна більшість грошей відмивалася через ТОВ «Трейд груп стиль». Примітно, що під час реєстрації фірми її засновник вказав телефон, який належав донецькому відділенню «Південкомбанку».
Після того як дана схема спливла в ЗМІ, Циплаков та його спільники почали викуповувати публікації у журналістів. У січні 2013 року Циплаковим та «сім'єю» було здійснено спробу «віджиму» ПАТ «Нафтогазвидобування», яким володіли тоді депутати ВР Нестор Шуфрич та Микола Рудьковський. Цікаво, що акції Шуфрича раніше належали Петру Порошенку, але після скандалу з Віктором Медведчуком та братами Суркіс Порошенко був викинутий із цього бізнесу.
Напередодні рейдерського захоплення невідомі викрали номінального співвласника компанії, її директора Олега Семінського. Бізнесмена так і не знайшли. Передбачається, що його було вбито людьми Циплакова за наказом «сім'ї». Буквально одразу після інциденту депутат ВР від «Батьківщини» Олександр Бригинець заявив, що Шуфрич на засіданні в Кабміні звинуватив міністра енергетики Едуарда Ставицького у незаконному призупиненні ліцензії «Нафтогазвидобування» та здирстві 30% частки підприємства за відновлення ліцензії.
Відразу після цих подій змінилася фірма, яка здійснювала охорону підприємства. На Нафтогазвидобування зайшли люди Циплакова з охоронного агентства ТОВ «Скат-ПКБ». Головою правління було призначено Якова Проскурня, чия дружина на той час була членом правління «МЕТАЛ-ЮНІОН». Як тільки підприємство перейшло під контроль Циплакова, Окружний адміністративний суд Києва скасував заборону на видобуток газу, розв'язавши руки донецькому бізнесмену. Однак щастя тривало недовго. Спочатку Циплаков схльоснувся із співвласником Рудьковським, а коли спробував видавити того з бізнесу повністю, у справу втрутилася більша риба — 25% активів перейшли Рінату Ахметову.
Ще один гучний скандал за участю Циплакова стосувався побиття соратника пастора Сандея Аделаджі. У 2007 році двоє невідомих увірвалися до офісу у Київському районі Донецька та побили товариша пастора Інносента Езуму до втрати свідомості. Через три доби невідомі напали на нігерійця вдруге, бивши його залізною арматурою прямо в лікарні, справа дійшла навіть до стрілянини з автомата. Врятували його співробітники служби охорони «Титан». Незважаючи на два факти нападу, МВС та прокуратура відмовилися порушувати кримінальну справу. Езума стверджував, що напав на нього колишній партнер Ігор Деревльов та його поплічник Руслан Циплаков. Причиною конфлікту стала компанія «FSO Nigerian Limited», співзасновниками якої були донеччанин і громадянин Нігерії. Після того як фірма почала приносити непоганий дохід, Деревлєв вирішив запровадити Циплакова. «Ципа» зажадав призначити його директором та усунути Езуму. Оскільки фізичний тиск не дав результатів, Циплаков вирішив поборотися за акції через суд, але справа не вигоріла.
У вільний від фінансових афер час Циплаков часто брав участь у перегонах у команді Ferrari Team Ukraine, почесним президентом якої був Янукович-молодший. Співвласниками команди були обидва товариші. З 2010 року Циплаков був співзасновником «Федерації мотоциклетного спорту в Донецькій області», а з грудня 2011 року він та Віктор Янукович були членами Президії Федерації автомобілістів України.
У 2014 році, коли втеча Януковича вже була справою часу, почали спливати факти участі Циплакова у подіях на Майдані. На одному з українських інформаційних сайтів з'явилася інформація, що він причетний до роздачі зброї «титушкам». За інформацією джерела, масові розстріли українських активістів мали розпочатися 21 лютого, проте обійшлося «малими» жертвами — «рушниця» у фіналі не вистрілила. ГПУ навіть записала Циплакова у фігуранти справи щодо розстрілу майданівців, однак ні Махницький, ні Шокін, ні Луценко не змогли, а точніше не схотіли, обскубти «Ципу».
На початку 2014 року Генпрокуратура України активізувалася навколо постаті донецького бізнесмена. Обороти почало набирати слідство у справі про виведення мільярдів гривень із «Південкомбанку». У січні Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ санкціонував вилучення документів у низки українських банків. Весь сир-бор був затіяний з метою виявити осіб винних у доведенні фінустанов до банкрутства. Серед цих персон фігурує Циплаков. У ГПУ впевнені, що він винен у розкраданнях коштів з рахунків ПАТ «КБ «Південкомбанк» протягом 2011–2014 років. Зникло понад 3,3 мільярда гривень.
Схему Циплаков використав досить просту — фірми-одноденки та офшори. ПАТ «КБ «Південкомбанк» надав фірмам-одноденкам нечувані кредити, основна їхня маса видана напередодні втечі Януковича. Цікаво, що в цей же час НБУ видав стабілізаційний кредит «Південкомбанку» на суму 180 мільйонів гривень, і ці кошти були розпиляні фірмами-одноденками та компаніями із сумнівною репутацією. Серед них такі донецькі компанії як «Сплав Фінанси» та «Спектр-Енерго-Дон». Наприкінці березня 2014 року компанія «Новігатор Н» отримала кредит у розмірі 163 мільйонів гривень, гарантом позичальника виступив «Південкомбанк», в якому нібито зберігалися депозити власника фірми — мешканця донецького гуртожитку Владислава Ткаченка. Усі 163 мільйони гривень у результаті було виведено через сімейний банк Януковича — «Радікал Банк». Подібних прикладів можна нарахувати щонайменше десяток, схема всюди використовувалася ідентична.
Циплаковим був обікрадений не один український банк. У 2014 році Національний банк України ухвалив рішення остаточно ліквідувати «Автокразбанк» (АКБ Банк), віднісши його до категорії неплатоспроможних. Циплаков контролював цей банк.
Коли 2014 року запахло смаженим, щоб не обпалити пір'я, «Ципа» втік з України. Сталося це після того, як у ЗМІ з'явилася інформація про його нібито затримання правоохоронцями за підозрою щодо участі у розстрілі майданівців. Спочатку Циплаков спростував факт свого арешту, а пізніше зник з поля зору медійників. Проте, за даними Skelet.Org (ймовірність — 90%), Циплаков таки був заарештований, але зміг відкупитись та виїхати за межі України. За даними СБУ, Циплаков ховається в Росії.
Циплакова викрито й у розкраданні сотень мільйонів гривень «Укртрансгазу». Розкрадання коштів здійснювалося структурами, близькими до донецького бізнесмена. ГПУ понад два роки розслідує цю справу, щоправда, як завжди, безрезультатно. За офіційною позицією ГПУ, «внаслідок впливу вищих посадових осіб держави та їх оточення, протягом 2010–2014 років керівниками ДК ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» спільно з керівниками ТОВ «Промінвеставтоматика», ТОВ «Турботрейд», ТОВ «Турболінкс», ТОВ «Юнас Груп», ТОВ «Стайл-Торг», ТОВ «Європром 2012», ТОВ «Іртек», ТОВ «Іспірит ЛТД» скоєно розкрадання державних коштів шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг зазначених підконтрольних підприємств за значно завищеними цінами». Кримінальне провадження було відкрито у квітні 2014 року. У матеріалах справи сказано, що розкрадання проводилися «шляхом організації закупівель товарів, робіт і послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, ніж завдано збитки державі». Усього було вкрадено близько 650 мільйонів гривень. Слідство вказує, що підозрюваними фігурують посадові особи «Укртрансгазу», які діяли на користь деяких компаній-підрядників, пов'язаних з ім'ям Циплакова. Всі ці компанії оформлені на підставних осіб — студентів, незаможних, бомжів.
Примітно, що підрядникам вдалося обікрасти Україну двічі. Вже за нової влади вони домоглися рішень судів щодо стягнення на свою користь сотень мільйонів гривень із «Укртрансгазу».
Ще один скандал розгорнувся навколо імені «Ципи» у 2014 році на тлі «Донбаської революції». Тоді Циплакову приписували спорідненість із відомим донецьким сепаратистом Сергієм Циплаковим, який іменував себе заступником «народного губернатора Донецької області». Однак, згідно з інформацією Skelet.Org, жодного зв'язку між лідером націоналістичної організації «Російська національна єдність» (РНЕ) та «Ципом» немає. У Руслана Циплакова справді є брат Сергій, проте він ніколи не був «заступником народного губернатора» Павла Губарєва.
Тим не менш, білою плямою в біографії Циплакова залишається найцікавіший момент. У 2014 році в період «російської весни» Руслан Циплаков продав свій «Терра-банк». Угода коштувала кілька десятків мільйонів доларів. Покупцем виступив фінансист Сергій Клименко. Однак напередодні операції співробітники СБУ та МВС провели обшук у двох регіональних відділеннях іншого банку Циплакова — «Південкомбанку». Тоді нібито було вилучено кілька мільйонів «чорних» гривень. У ЗМІ пов'язали цю подію з підозрою Циплакова у фінансуванні «навали росіян».
Незважаючи на все перераховане, навіть сьогодні Циплаков продовжує робити гроші в Україні. Хоч він спішно вийшов зі складу акціонерів своєї холдингової структури, фірми продовжують безперешкодно приносити йому гроші. Як запевняють у бізнес-колах, не обходиться без добрих відкатів.
Щодо місцеперебування Циплакова, за версією СБУ він ховається в Росії, а саме в Москві. Однак Skelet.Org вдалося роздобути іншу інформацію. Донецький бізнесмен обладнав сімейне гніздо у Женеві. У 2014 році він переїхав до резиденції разом із дружиною та двома синами. Старший син Циплакова Владислав — активний користувач соціальних мереж, хоча часто намагається сховатись за різноманітними ніками. Судячи з фотографій хлопця, він, як і батько, захоплюється дорогими автомобілями та автоперегонами. Молодший син донецького бізнесмена Олександр ще школяр, його життя у соціальних мережах менш активне. Проте обидва сини засвітили беглого татка, відзначивши у своїх профайлах своє місце проживання — Женеву. При цьому старший син Владислав застиг фото свого автомобіля зі швейцарськими номерами. Перші фото датуються ще 2013 роком. Із цього можна зробити висновок, що Руслан Циплаков має ще один «аеродром» на батьківщині Михайла Саакашвілі.
Ще один цікавий факт вдалося роздобути, вивчивши профіль у соцмережі племінниці Руслана Циплакова — Яни Циплакової (Колосової — за чоловіком). Дівчина разом зі своїм чоловіком Віталієм Колосовим проживає в Донецьку. Судячи з фото, сімейна пара є активними учасниками «російської весни». Заробляє на життя Віта Колосова виготовленням біжутерії та продажу її не на території «ДНР», а на території України. У цей час її батько Сергій Циплаков продовжує де-факто керувати підприємствами брата на території України.
Найцікавішим у історії Циплакова є той факт, що навіть за зміни влади йому вдається залишатися пригрітим якоюсь впливовою фігурою і продовжувати висмоктувати активи українських підприємств за схемами «сім'ї».