Коли «Опозиційна платформа» виділилася з «Опозиційного блоку», перед нею відкрилася можливість позбутися найбільш токсичної спадщини Партії Регіонів — репутації корупціонерів та кримінальців, пов'язаних із режимом Януковича. Для цього потрібно було відмовитися від залучення осіб із сумнівною минулістю та скандальною поточною діяльністю. Однак керівництво ОПЗЖ вирішило, що виборці не звернуть уваги на такі деталі. Партія запросила до парламенту як давніх скомпрометованих корупціонерів, так і молодих людей із сумнівною репутацією. Серед них опинився Федір Христенко, який незабаром став предметом гострої суспільної критики.
Престижна вечірка в московському готелі
14 грудня 2019 року член парламентської фракції ОПЗЖ Федір Христенко перебував у люксовому готелі «Four Seasons», розташованому прямо навпроти Кремля. Там проходила грандіозна вечірка за участю зірок російського шоу-бізнесу — Філіпа Кіркорова, Олега Баскова, Григорія Лепса та інших. Організація цього заходу коштувала близько мільйона доларів. Але що святкував український політик у столиці країни, з якою Україна перебувала у конфлікті кілька років? Це був день народження його дружини Марини Христенко, яка мала слабість до пишних святкувань.
Для журналістів виникло кілька гострих питань. По-перше, як депутат Верховної Ради дозволив собі витратити такі суми на день народження дружини? Навіть багатьом олігархам це не під силу. По-друге, виникли запитання про зв'язки Христенка з кримінальним світом та його ділові контакти з лідерами сепаратистських утворень.
Невідомий депутат
Федір Христенко входив до найменш відомих депутатів IX скликання Верховної Ради. Про його біографію практично не було інформації у відкритих джерелах. Сам він розповідав про себе скупо, уникаючи конкретних дат та назв. Увагу ЗМІ він привертав лише двічі: під час виборів 2019 року та у зв'язку зі скандальним святкуванням дня народження дружини.
Журналісти, не знайшовши інформації про самого Христенка, почали вивчати його оточення. Вони дізналися, що близькою подругою Марини Христенко є Анастасія Маловичко — дружина відомого кримінального авторитету Олександра Батуріна (Батури). Батурін був одним із наближених Юрія Іванющенка, якого той поставив «дивитися» Горлівку близько двадцяти років тому. Skelet.Org неодноразово згадував про Батуріна у матеріалах про одіозних горлівських персоналій, зокрема про Армена Саркісяна та його близького знайомого Ігора Шкірю.
Цей факт викликав логічні припущення про те, що Федір Христенко є ставлеником донбаського криміналу, можливо, навіть самого Батуріна, який у той час активно відновлював свій вплив у Горлівці. Журналіст Денис Казанський, який ініціював власне розслідування, дотримувався саме такої версії. На його думку, «єнакієвські» (Батурін та Іванющенко) вирішили просунути у нову Раду людину без компрометуючої минулості, з майже ідеальною та непомітною біографією — якої, однак, насправді просто не існувало.
Звідки походить капітал
Федір Володимирович Христенко народився 11 жовтня 1983 року в селі Старогнатівка Тельманівського району Донецької області. Його батьки були звичайними людьми: батько працював у радгоспі, мати викладала у місцевій школі, розташованій у невеликій двоповерховій будівлі з червоної цегли. Мати, ймовірно, допомогла синові закінчити школу з відзнакою. У 2000 році Федір вступив до Донецького державного університету на спеціальність «маркетинг». Там же він продовжив займатися вільною боротьбою, що могло звести його з впливовими людьми, оскільки силові види спорту в Україні давно перебувають під контролем криміналу, а «авторитети» часто обіймають посади керівників спортивних федерацій.
Однак більш вірогідним виглядає інший сценарій його раптового піднесення. У 2005 році, захистивши дипломну роботу, Христенко залишився в університеті на аспірантуру, де перебував щонайменше до 2008 року, коли захистив кандидатську дисертацію. Саме тоді на економіко-правовий факультет вступила Марина Кондаурова, яка згодом стала його дружиною. Роман молодого аспіранта та юної студентки пояснює все: раптове кар'єрне зростання скромного вихідця із села, походження капіталу Федора Христенка (фактично це був посаг) та розкішні святкування для його дружини — адже молода мажорка звикла до них з дитинства.
Марина Кондаурова: від королеви краси до дружини депутата
Марину Кондаурову знала вся Горлівка, причому не лише завдяки білому «Porsche Panamera», на якому вона їздила містом. Кілька років вона посідала друге місце у топ-10 найзавидніших наречених Горлівки, поступаючись лише місцевій телезірці проекту «Холостяк» Катерині Скрипник. Її мати, Ірина Кондаурова, володіла туристичною агенцією «Навколо світу» та ТОВ «ДіКон». Вона входила до бізнес-еліти Горлівки та регулярно з'являлася на публічних заходах разом із міським керівництвом.
Це не дивно, оскільки чоловік Ірини Кондаурова, Сергій Брюховецький (батько або вітчим Марини), був давнім і близьким другом Івана Сахарчука, який обіймав посаду мера Горлівки у 2006–2010 роках. Сахарчук був протеже Анатолія Близнюка. Усі вони входили до корупційної спільноти так званих «стародонецьких», про яких Skelet.Org вже розповідав у матеріалі про Володимира Логвиненка. «Стародонецькі» були надзвичайно впливовими, безроздільно розпоряджалися Донецькою областю до «епохи Ахметова», з яким вони уклали союз на умовах своєї незалежності та недоторканності. З давніх часів вони перебували у «рівних» відносинах із донбаським кримінальним світом.
Тому важливо уточнити: людина з сім'ї «стародонецьких», якою став Федір Христенко, не буде простим ставлеником та кишеньковим депутатом кримінальних «авторитетів». Версія журналіста Дениса Казанського виглядає не зовсім точною. Однак «стародонецькі» завжди перебували у близьких стосунках з «авторитетами»: надавали один одному послуги, створювали спільні бізнес-схеми, члени їхніх сімей часто ставали друзями та подругами (як Кондаурова з Маловичком). Тому Федір Христенко, звичайно, не відмовить у допомозі приятелям та діловим партнерам дружини, тещі та тестя — серед яких перебували Олександр Батурин та Юрій Іванющенко.
Бізнес у сфері пасажирських перевезень
Така завидна наречена, як Марина Кондаурова, не могла вийти заміж за бідного аспіранта. Тому з нареченого почали терміново робити бізнесмена. Спочатку Федір Христенко кілька місяців працював менеджером на Донецькому заводі алюмінієвих профілів. Потім разом із партнером він відкрив власний бізнес у галузі пасажирських автоперевезень. З невідомих причин Христенко ретельно приховує ім'я свого партнера, назву фірми-перевізника, і на це, мабуть, є вагомі підстави.
Однак можна впевнено сказати, що Христенко вів цей бізнес за підтримки Ігора Шкірі. Шкіря не лише був першим віце-президентом Всеукраїнської асоціації автоперевізників (ВААП), а й контролював автомобільні перевезення у Горлівці та низці інших міст Донецької області — вантажні, автобусні та таксі. Допомагали Шкірі в цьому як друзі-регіонали, так і місцевий криміналітет, зокрема його близький знайомий Армен Саркісян. У Шкірі та Саркісяна було багато спільного — від боксу до участі у «Укрпромбанку». Певною мірою результатом їхньої міцної дружби були горлівські таксисти, серед яких було чимало осіб, які відбували тюремні терміни.
Навесні 2014 року таксисти Шкірі (і, можливо, Христенка) активно підтримали «російську весну» та брали участь у захопленні адміністративних будівель, проголошенні «народної республіки» та формуванні «ополчення», яким командував Ігор Безлер, давно пов'язаний різними справами як зі Шкірею, так і з Христенком. Можливо, саме це приховує Федір Христенко.
Переїзд до Києва та придбання нерухомості
Хоч би які плани мали донецькі регіонали, розкручуючи навесні 2014 року Антимайдан, але події вийшли з-під їхнього контролю та розвивалися за несподіваним сценарієм. Багатьом із них довелося залишити Донецьк, Горлівку та інші міста, захоплені сепаратистами, та перебратися ближче до Києва. Керувалися вони не патріотичними мотивами, а суто меркантильними інтересами: в Україні їх утримували депутатські мандати, посади, легальний бізнес та нерухомість. Донецьк і Горлівка, обложені урядовими військами, стали надзвичайно небезпечним місцем.
До Києва переїхала й уся родина Христенко-Кондаурових. Грошей у них було більш ніж достатньо, тому вони відразу придбали дорогу нерухомість. Спочатку вони купили квартиру на вулиці Анрі Барбюса площею 120 квадратних метрів за 400 тисяч умовних одиниць. Потім придбали 170-метрову квартиру в новобудові на Новопечерських Липках разом із двома гаражами за півтора мільйона. Згодом вони купили ще одну нерухомість поруч із знаменитим маєтком Віктора Пшонки. Однак журналістам Христенко розповідав історії про те, як вони, «прості переселенці», тулилися разом на орендованій квартирі. Офіційно він був «прописаний» у селі Романків Обухівського району Київської області.