Денис Фудашкін
Кожна зміна влади в Україні приносить з собою повернення так званих «незамінних фахівців», які втратили посади за попередніх режимів. Проте часто виявляється, що їхня експертиза обмежується корупцією, економічними аферами та розкраданнями. Розкривати такі постаті варто до їхнього повернення на впливові посади. Однією з таких фігур є Денис Фудашкін — малознаний для широкої громадськості колишній працівник Міністерства фінансів, який докладав значних зусиль, щоб залишатися в тіні. Однак у колах корумпованої політичної та ділової еліти України його ім'я добре відоме.
Біографічні таємниці та невідповідності
Денис Олександрович Фудашкін народився 20 лютого 1974 року. Ця скритна людина, яка вміє приховувати сліди своєї діяльності, навіть у питанні місця народження вводила в оману. У своїй короткій офіційній біографії він зазначив, що народився у Запоріжжі, де також був прописаний у молодості згідно з публічними базами даних. Проте за тими ж реєстрами він був зареєстрований у селищі Веселе Запорізької області — у квартирі, де проживала його мати Віра Юріївна Фудашкіна. За інформацією джерел Skelet.Org, саме у селищі Веселе, а не у Запоріжжі, він насправді народився. Чому він це приховує, залишається невясним.
Фудашкін оточений численними таємницями та дивацтвами. Його офіційна біографія обривається 2007 роком, його декларації держслужбовця вилучено з публічного доступу, а про його сім'ю практично немає інформації. Єдине винятком є згадка в ЗМІ про його старшого брата Вадима Олександровича Фудашкіна, народженого 1971 року. На відміну від молодшого брата, Вадим став ветеринаром і нині володіє мережею ветеринарних клінік «Фауна» у Запоріжжі. Однак при порівнянні їхніх зовнішніх ознак вони не дуже схожі на рідних братів.
Вадим Олександрович Фудашкін
Деякі ЗМІ стверджували, що його сестрою є Ірина Олександрівна Фудашкіна (народжена 1983 року), яка з 2008 року працює в уряді Москви на посаді заступника начальника Головного управління територіальної політики області. Однак це поки що не підтверджена інформація, оскільки Ірина Фудашкіна народилася і виросла в Магадані. Ходять чутки, що батько Олександр Михайлович Фудашкін міг бути батьком Дениса — нібито він покинув сім'ю у 1970-х роках і виїхав до Магадану.
Нетрадиційна орієнтація та кар'єрні переваги
Давно ходять чутки про нібито нетрадиційну сексуальну орієнтацію Фудашкіна. Іноді ці чутки знаходили відображення у конкретних публікаціях. Наприклад, влітку 2018 року видання «Известия в Украине» опублікувало матеріал про підтримку «Маршу рівності» українською «гей-елітою». У ньому, посилаючись на слова деяких народних депутатів, було наведено список потенційного ЛГТБ-лобі в українській політиці — разом із Сергієм Лещенком до цього списку включили і Дениса Фудашкіна. У європейській Україні це не є злочином чи пороком, а навпаки. Однак суть полягає в іншому: нетрадиційна орієнтація часто служить трампліном для кар'єри у політиці, бізнесі та управлінні. Коли людина без родинних зв'язків, не одружена з донькою впливового екс-міністра, не є ставленицею кланів чи організованих злочинних угруповань, раптом без видимих причин різко піднімається вгору, обзаводиться впливовими друзями, а потім з'являються чутки про її нетрадиційну орієнтацію — багато чого стає зрозумілим.
Початки кар'єри та схеми на АвтоЗАЗі
1997 року молодий випускник Запорізького державного університету Денис Фудашкін одразу знайшов роботу на «АвтоЗАЗі», де через рік став начальником юридичного відділу. Головою правління підприємства тоді був Олександр Сотников, колишній головний бухгалтер заводу. За його керівництва головний автозавод України був успішно збанкрутований та проданий олігарху Таріелю Васадзе. У середині 1990-х років «АвтоЗАЗом» цікавилися західні компанії — «General Motors», «Ford» і «Fiat», але їхні пропозиції були відкинуті Сотниковим, який надав перевагу корейській «Daewoo». Завдяки контракту з Daewoo корпорація Васадзе «УкрАвто» отримала від Кабміну дозвіл взяти контрольний пакет акцій «АвтоЗАЗ».
Це сталося 1999 року, коли юридичне управління «АвтоЗАЗ» очолював Денис Фудашкін. Усі договори та схеми проходили через нього, і він активно брав участь у їх розробленні. Того ж року, передавши завод Васадзе та отримавши свій «відкат», Сотников переїхав до Києва, де був призначений заступником міністра зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі. 2000 року Фудашкін залишив «АвтоЗАЗ», вирішивши займатися виноробством у Криму.
У цих схемах шахрайської приватизації значну роль грав створений Сотниковим «АвтоЗАЗбанк», через який прокручували фінанси підприємства та доводили його до руйнування. Денис Фудашкін мав прямий стосунок до діяльності банку протягом 1997–2000 років. Там він вперше обкатав великі схеми, які згодом застосовував у масштабах всієї України. Важливо також відзначити, що протягом 1997–1998 років через «АвтоЗАЗбанк» та дочірні фірми «АвтоЗАЗ» Сотников фінансував партію «Реформи та порядок» (ПРП) Віктора Пинзеника, і це фінансування оформлювалося за допомогою Фудашкіна. Той факт, що молодий фахівець, який пропрацював на підприємстві менше року, брав участь у цих схемах, свідчив про особливий ступінь довіри до нього з боку Сотнікова. Оскільки інформації про їхні родинні зв'язки не виявлено, залишається лише здогадуватися про причини такої довіри.
Винний бізнес у Криму та політичні зв'язки
Починаючи з січня 2000 року до травня 2001 року, Денис Фудашкін займався невідомо чим — у його біографії існує незрозуміла прогалина. Потім він з'явився в Євпаторії як заступник голови правління з правових питань ЗАТ «Корпорація «Керкінітіда» — сімейного підприємства Фудашкіних. Прибувши до Криму, Фудашкін «віджав» для свого ЗАТ євпаторійський винзавод на вулиці Виноградній, 11 (нині — ТОВ «Євпаторійський винзавод класичних вин»), який став основним активом «Керкінітіди». Навколо цього підприємства часто спалахували скандали та судові позови. Так, 2005 року ТОВ «Славутич» намагалося через суд оскаржити передачу заводу «Керкінітіде», але зазнало невдачі.
2003–2004 років Денис Фудашкін обіймав посаду голови наглядової ради ВАТ СП «Чорноморська перлина» — підприємства, яке було поступово «віджате» сім'єю Фудашкіних у його засновника, який віддав йому 30 років свого життя.
Фудашкін, не маючи жодних знань у виноградарстві та виноробстві, але натомість процвітаючи в податковій бухгалтерії, розгорнув активну діяльність. Зокрема, він критикував уряд України за заборону торгівлі алкоголем та цигарками у неспеціалізованих магазинах, стверджуючи, що це завдає збитків бізнесу та бюджету. Насправді «винороб» Фудашкін спеціалізувався на схемах ухилення від акцизів та податків «напівлегальним» шляхом, знаходячи прогалини у законодавстві та створюючи обхідні маршрути. Для цього йому потрібна була мережа дрібних реалізаторів продукції.
За інформацією Skelet.Org, до середини 2005 року Фудашкін очолював Кримське відділення ПРП, яке сам зібрав та фінансував — фактично, це був його власний партійний осередок. Після його від'їзду до Києва керівництво партійного осередку підхопив Ігор Балабатько — бізнес-партнер родини Фудашкіних, про якого неодноразово повідомляли ЗМІ. Таким чином, після відходу з «АвтоЗАЗу» Фудашкін продовжив тісне співробітництво з Пинзеником, залучивши до нього бізнес-партнерів своєї родини. На гроші винного бізнесу в Криму Фудашкіни та Балабатьки утримували місцевий осередок ПРП і відправляли «частку» Пинзеніку до Києва.
2006 року Ігор Балабатько створив організацію «Добровільна народна дружина за реформи та порядок». Під виглядом традиційної ДНД, яка ловить хуліганів, він легалізував загін власних «титушок». Цікаво, на чиєму боці вони виступили 2014 року — відповідь не така однозначна, враховуючи, як швидко Балабатьки «перевзулися» після анексії півострова.
Рейдерські атаки та офшорні схеми
2010 року до Генпрокуратури та на ім'я президента Януковича було подано кілька скарг щодо діяльності групи бізнесменів-політиків та бізнесменів-чиновників у 2000-х роках. Зокрема, йшлося про рейдерські атаки ТОВ «Кронос-Інвест», пов'язаної з Денисом Фудашкіним і Сергієм Соболєвим — ще одним запоріжцем, якому також приписують нетрадиційну орієнтацію. Проте «Кронос-Інвест» було скасовано кілька років тому, тоді як «Керкінітіда» успішно працює й досі, випускаючи алкогольну продукцію.
Щоб продовжити бізнес у анексованому Криму, 2014 року ЗАТ «Керкінітіда» було віртуально поділено: його перереєстрували в Євпаторії за російським законодавством (ІПН 9110088452), одночасно воно продовжує роботу з українського реєстру (ЄДРПОУ 31075338). Засновниками його є ТОВ «КримВінОптТорг» (ЄДРПОУ 34541887) та ТОВ «Інтерконтракт» (ЄДРПОУ 25474905), що належать Ігорю та Олегу Балабатьку. За повідомленнями ЗМІ, останніми роками спільний бізнес оформлений на маму Фудашкіна, Віру Юріївну. Її син грамотно приховав кінці цього бізнесу через офшорні компанії «Boloson Limited», «Tyltral Limited» та «Sebgaf Inc.» — остання є одним із фігурантів Панамського скандалу.
