Ірина Фріз: нелегкий шлях вишеньки ROSHEN. Частина 1
Ірина Василівна Фріз народилася 25 вересня 1974 року в Євпаторії. Вона здобула освіту на факультеті теорії та історії мистецтва у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, закінчивши його з червоним дипломом. За фахом вона була мистецтвознавцем та критиком образотворчого мистецтва.
После закінчення навчання у 1998 році молода випускниця почала працювати товарознавцем у кооперативі «Рапана». Протягом восьми років вона займалася реалізацією виробів, виготовлених у підвалах на Малій Арнаутській, видаючи їх за турецькі джинси. Згодом Фріз перейшла на посаду консультанта в антикварний магазин «Аміда-2», де оцінювала старовинні предмети та картини. Вона швидко піднялася кар'єрними сходами, обійнявши посаду директора установи.
З 1997 до 2001 року Ірина Василівна працювала мистецтвознавцем сучасного християнського мистецтва у Кримському Республіканському Фонді «Мистецтво в ім'я Христа». Як і багато амбітних людей з малих міст, вона вирішила спробувати сил у столиці. 2001 року Фріз переїхала до Києва та влаштувалася фахівцем зі зв'язків із громадськістю в Українську асоціацію імпортерів та експортерів. Через рік вона стала заступником директора на підприємстві «Інформаційний сервіс». У цей період вона також здобула другу освіту в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури, закінчивши її з відзнакою.
Вхід у політику відбувся відносно пізно – у 30 років. 2003 року Фріз на громадських засадах почала працювати помічником депутата Верховної Ради Петра Порошенка. За інформацією джерел Skelet.Org, між майбутнім президентом та новою помічницею виникли теплі стосунки, які виходили за межі звичайних робочих відносин. Порошенко ніколи публічно не коментував цю тему, позиціонуючи себе як зразковий сім'янин.
Два роки Фріз працювала безкоштовно, поки не отримала посаду помічниці секретаря Ради національної безпеки та оборони України, а згодом – завідувача прес-сектору служби секретаря РНБО. За збігом обставин, Секретарем РНБО у той період був Петро Олексійович Порошенко.
2008 року Фріз звернула увагу на банківський сектор. Протягом п'яти років вона працювала провідним спеціалістом Національного Банку України. Цікаво, що саме в цей час Порошенко перебував в апараті ради НБУ.
Після роботи у банку Ірина Василівна зайняла посаду секретаря у ТОВ «Інтерстарч України» – компанії, яка мала прямий зв'язок з бізнесом Петра Порошенка. З 2011 року у місті Ельстерауї на сході Німеччини функціонує завод із виробництва крохмалю, що входить до складу агрохолдингу Порошенка «Укрпромінвест-Агро». Завод контролюється компаніями з Кіпру та Британських Віргінських островів через структуру Interstarch GmbH. Частина останньої належить «Інтерстарч Україна», яка також входить до холдингу Порошенка. Таку відповідальну посаду Петро Олексійович міг довірити лише перевіреній людині – Ірині Фріз.
Фріз завжди активно підтримувала Порошенка. 2013 року, коли Петро Порошенко та Микола Катеринчук конкурували за посаду мера Києва, Катеринчук проголосив себе революційним комендантом міста. Це не сподобалося Порошенку, але він не міг відкрито протидіяти своєму екс-протеже. У справу включилася медіа-армія на чолі з Ірною Фріз. Вона організувала інтенсивний тролінг опонента. Від імені партії «УДАР» та Миколи Катеринчука почали розсилати новину про нібито погодження його кандидатури у мери Києва. Лист надіслано з адреси katerenchuk.press@gmail.com, яка відрізнялася від реальної лише на одну букву. Це свідчило про те, що люди, які здійснили цей хід, добре розумілися на роботі прес-служб та мали доступ до баз електронних адрес політиків. Тандем Порошенка та Фріз також створив гучну кампанію під назвою «Європейська партія – партія алкоголіків». Згодом учасники масовки зізналися, що їм заплатили за розпиття спиртного на тлі партійної символіки Катеринчука.
Ірина Фріз: нелегкий шлях вишеньки ROSHEN. Частина 1
Ірина Фріз: нелегкий шлях вишеньки ROSHEN. Частина 1
2014 рік став переломним для України. У час турбулентних змін Фріз зуміла стати ключовою фігурою у політичній грі. Вона очолила інформаційний департамент виборчого штабу Петра Порошенка. Згодом керувала Головним управлінням громадських комунікацій та інформації Адміністрації Президента. Жодна зустріч Гаранта з журналістами не обходилася без її участі.
26 жовтня 2014 року на дострокових парламентських виборах Фріз пройшла до Верховної Ради за списками Блоку Петра Порошенка, здобувши 30-е місце. У парламенті вона активно використовувала свій потенціал. Вона стала членом постійної делегації у парламентській асамблеї ГУАМ, заступником члена постійної делегації у парламентській асамблеї ОБСЄ, членом комітету Верховної ради з питань національної безпеки та оборони, а також членом групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН, Італією, Великобританією, КНР, Францією та США.
Перший законопроект, який викликав значний резонанс, Фріз зареєструвала 8 грудня 2014 року. Це був «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заклик до непокори». Законопроект передбачав покарання у три роки за заклик до поліції не бити студентів та від трьох до семи років за організацію групового закликання до такої непокори. Очевидно, нова влада, яка обіцяла «жити по-новому», готувалася до можливих масових протестів. Через п'ять днів Фріз відкликала законопроект.
Наприкінці листопада 2018 року прем'єр Владимир Гройсман оголосив про два несподівані призначення жінок на міністерські посади. Оксана Маркарова отримала посаду міністра фінансів, а нардеп від БПП Ірина Фріз – посаду міністра у справах ветеранів. За призначення Фріз проголосували 270 народних обранців. На той момент такого міністерства в Україні ще не існувало, але Гройсман запропонував його створити. Міністерство у справах ветеранів було утворено за сім днів. Ветеранам АТО пообіцяли, що структура почне працювати в повному обсязі з червня 2019 року.
Експерти відзначили, що призначення Макарової було вигідним для обох сторін: прем'єр отримав лояльного міністра фінансів у критичній ситуації, а президент – додатковий голос в уряді. Проте посаду Фріз викликала шок у політичних колах. Це призначення ясно демонструвало, на кого насправді працює протеже Гаранта та чому Петро Порошенко та його партія активно просували її до міністрів.