Політичні потрясіння 2014 року та російсько-українська війна кардинально змінили ландшафт українського великого бізнесу. Серед постраждалих виявився харківський політик та підприємець Олександр Фельдман, чий фінансовий крах став однією з найпоказовіших історій занепаду в українській бізнес-еліті.
У 2012 році, до революції, Фельдман здавався недоторканним. Журнал «Фокус» оцінював його капітал у 375 млн дол., що дозволило йому посісти 42-е місце у рейтингу найбагатших українців. На той час він контролював практично всі великі харківські ринки, володів портфелем комерційної нерухомості у центрі міста та планував розширення на міжнародний рівень. За оцінками компетентних осіб, лише ринок «Барабашово» генерував йому щомісяця не менше 3 млн дол. готівки.
Однак революція та початок військового конфлікту змінили все. До 2015 року його рейтинг впав на 46-е місце з оцінкою 170 млн дол. Більшість активів були закладені, продані або передані у погашення боргів. Від колишньої імперії залишилися лише ринок «Барабашово» та земельна ділянка під «Екопарком». При цьому сам «Барабашово» вже не приносив дохід у попередніх обсягах і працював переважно на обслуговування банківських кредитів.
У 2018 році ситуація погіршилася. Фельдман опустився на 62-е місце з умовною оцінкою 102 млн дол. Замість планів розвитку головного базару міста, його основною метою стало збереження останніх активів. Корпоративні борги стали непідйомним тягарем, і він був змушений постійно залучати позики від заможних осіб.
Падіння було видно й за рейтингами у «Форбсі». У 2019 році він посідав 80-е місце з 69 млн дол., а у 2020 році вперше за багато років взагалі не потрапив до рейтингу, не набравши навіть мінімальної суми для включення.
Проблема боргів почалася набагато раніше. За визнанням самого Фельдмана, ще у 2009–2010 роках його концерн «Авек» був боржником банків на суму понад 100 млн дол. Цей борг не зник, а лише був переведений у національну валюту.
У 2011–2012 роках у ЗМІ з'явилася інформація про його особисті зобов'язання. Він позичив 23,82 млн грн у екс-прокурора Харківської області Василя Сінчука. По 10 млн грн він взяв у свого батька Бориса Фельдмана та у помічника Руслана Шапіро. Крім того, мав борг перед нардепом Валерієм Писаренком у розмірі 2,5 млн грн.
Особливо показовою була історія з харківським банкіром Вадимом Вишневським. У 2011 році Фельдман позичив у нього 2 млн дол. Цей борг не був відображений у податковій декларації Фельдмана і залишився б таємницею, якби не смерть Вишневського. Його сім'я викладала боргові розписки в інтернет, щоб перестрахуватися від можливого невиконання зобов'язань.
У 2015 році Фельдман отримав нові кредити у різних банках на суму 53 млн грн. За словами банківських інсайдерів, це стало можливим завдяки домовленостям із представниками попередньої влади, які дозволили перевести приватні борги у державні банки. Ці борги були покриті схемами із заставами та рефінансуванням, при цьому збитки несла держава.
У 2016 році ЗМІ повідомляли про борг у 140 млн грн. Нові кредити йому надавали державні банки «Приватбанк» та «Укрсоцбанк». У 2018 році журналісти Bihus.Info склали рейтинг депутатів-боржників, де Фельдман посів 4-е місце за розмірами офіційних боргів.
На початку 2020 року стало відомо про додаткові позики. Комерційний індустріальний банк видав йому ще 10 млн грн. Надія Шаломова, дружина Бориса Ложкіна, позичила 5 млн 400 тис. грн. Митрополит Харківський та Богодухівський Онуфрій дав 5 млн 160 тис. грн. Депутат облради від партії «Наш край» Андрій Стронов позичив 500 тис. грн, а директор «Фельдман-екопарку» Віталій Ільченко – 300 тис. грн.
Фельдман почав займати гроші у своїх підлеглих та знайомих громадських осіб. Серед харківських бізнесменів та заможних депутатів став популярним жарт про те, як Фельдман замість вітання просить позику, спочатку на 100 тис. дол., а потім на 5 тис., коли чує відмову.
Офіційна сторона історії була лише верхівкою айсберга. За інформацією інсайдерів, корпоративний борг структур Фельдмана становить не менше 150 млн грн, а особисті борги – не менше 200 млн грн. Остання частина боргу давно не забезпечена ніякими активами і обслуговується за схемою фінансової піраміди: нові позики беруться для погашення старих.
Паралельно у концерні «Авек» та благодійних проектах Фельдмана стала звичайною практикою невиплата зарплат та «обдиралівка» орендарів на «Барабашово». Навіть конфлікти з опонентами набули фінансового підґрунтя.
Люди, які довго знають Фельдмана, вважають, що причина його краху – невміння вести бізнес та схильність до авантюр. Перші кредити, отримані у 2010-х роках для реалізації конкретних бізнес-проектів, були витрачені на політику, самопіар, показову благодійність та особисте споживання. Значну частину коштів розкрали та неефективно витратили менеджери концерну «Авек», які змінювалися щорічно.
Нічого нового не створювалося, бізнес не розвивався і не диверсифікувався. Єдиним джерелом доходів було збільшення орендних платежів на «Барабашово» та оптимізація податків.
Наступні кредити виходили вже для обслуговування старих зобов'язань або тому, що було простіше займати, ніж заробляти. Коли закінчилися ліквідні застави, почалася хвиля багатомільйонних особистих запозичень.
Те, що відомо про особисті борги Фельдмана у ЗМІ, – це лише верхівка айсберга. Офіційно визнані борги, які потрапили в ЗМІ, ще мають шанси на повернення. Неофіційні позики без належного юридичного оформлення або видані бізнес-структурам Фельдмана часто залишаються необачною благодійною пожертвою, особливо якщо кредитор не має можливості провести взаємозалік. Про це знають великі орендарі «Барабашова». Тому перед позиченням Фельдману варто ретельно перевірити його кредитну історію та забезпечити належне юридичне оформлення розписок.