Відставка Хатії Деканоїдзе з посади голови Національної поліції України викликала хвилю занепокоєння в українському суспільстві та серед громадських активістів. Багато спостерігачів відкрито говорили про тиск на Деканоїдзе з боку системи та впливу Арсена Авакова. Коли розпочалися пошуки нового керівника, виконувати обов'язки голови Нацполіції призначили першого заступника Деканоїдзе Вадима Трояна. Однак сама Деканоїдзе на брифінгу висловила сумніви щодо придатності Трояна для цієї посади, що спровокувало підвищену увагу медіа та громадськості до його біографії.
Вадим Троян походить з Харківської області. Він закінчив Національний університет внутрішніх справ у Харкові та деякий час працював слідчим у Лозівському міському відділі міліції. У 2004 році він звільнився з органів, що збіглося з періодом відродження громадської організації «Патріот України», з якою Троян тісно пов'язав своє життя.
«Патріот України» — це мілітаристський ультраправий рух, найпотужніший осередок якого розташовувався у Харкові. Організація займалася військовими вишколами, маршами та іншою діяльністю. Вона відзначалася радикально негативним ставленням до іноземців, вождизмом, авторитаризмом та небайдужістю деяких своїх діячів до спадщини німецького націонал-соціалізму. Саме в цей період Троян активно контактував з Андрієм Білецьким, який згодом став одним із засновників та першим командиром полку МВС «Азов».
За деякими джерелами, «Патріот України» у Харкові виконував роль охорони джерел доходів мера міста Геннадія Кернеса. Організація отримувала фінансування від Олексія Липчанського, одного з власників компанії «Тріолан». Серед власників цієї ж компанії був і Арсен Аваков. Цікаво, що Андрій Білецький публічно позитивно висловлювався про Кернеса, називаючи його, незважаючи на корупцію та шахрайство, «найкращим мером в Україні».
Після призначення Трояна начальником Київської поліції у 2014 році журналісти звернули особливу увагу на його «патріотівський» період. Троян пояснював, що перебував у організації лише короткий час. За його словами, у 2005 році він одружився, переїхав до Києва та дистанціювався від «Патріота України». Однак на Марші Патріотів 2008 року в Києві під час сутичок з міліцією було затримано як самого Трояна, так і його друга Андрія Білецького. Правову допомогу Трояну надавав Ярослав Бабич, один із засновників «Азову».
З 2010 по 2012 рік Вадим Троян очолював ТОВ «Одеські цифрові комунікації», яке входило до складу компанії «Тріолан». Після звільнення він став директором ТОВ «Сіті Інвестком». Нинішнім директором цієї фірми є Меркулов Денис Юрійович, який раніше займав аналогічну посаду в «Тріолані». У відкритих реєстрах щодо «Сіті Інвестком» знаходяться два судові рішення, пов'язані з кримінальним провадженням за статтями 209 та 205 Кримінального кодексу України — «Легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом» та «Фіктивне підприємство».
Можна припустити, що з початком масових затримань у 2011 році членів «Патріота України», включаючи самого Андрія Білецького, Вадим Троян відійшов від організації. За свідченнями очевидців, між давніми друзями виник конфлікт. Білецький, перебуваючи під слідством, навіть заборонив своїй дружині контактувати з Трояном. Проте дружба Трояна з дружиною Білецького Юлією продовжувалася.
Той факт, що Вадим Троян на початку збройного конфлікту на Сході України вступив до батальйону «Азов» і займав там посаду заступника командира, свідчить про те, що конфлікт 2011 року, ймовірно, вичерпався. Період його діяльності в «Азові» був коротким. У 2014 році Троян балотувався до Верховної Ради, зареєструвавшись у 58-му виборчому окрузі Маріуполя, але реєстрацію було скасовано. Потім він спробував балотуватися з 51-го округу у Горлівці, однак вибори там не відбулися.
Після цього Вадим Троян почав стрімко піднятися по службовій драбині в правоохоронних органах. За інсайдерськими джерелами, він скористався можливістю отримати прискорене звання у системі внутрішніх справ завдяки перебуванню в зоні АТО. Його швидке призначення на посаду голови київської поліції також наводить на такі ж думки. Водночас у відкритій інформації описується участь Трояна у визволенні Мар'їнки та Маріуполя.
Олександр Волков прокоментував отримання Трояном звань: «Вадим Троян, який раніше працював менеджером на підконтрольному Арсену Авакову підприємстві, отримав звання майора у 2014 році. Точна дата невідома, але це сталося між 5 травня (день створення БПСМОП Азов) та 30 жовтня 2014 року (день перед призначенням Трояна на посаду начальника ГУ МВС України в Київській області). У званні майора поліції Троян прослужив не більше 6 місяців. Згідно з чинним на той момент Положенням про проходження служби, термін вислуги у званні майор поліції становить 4 роки».
Дострокове отримання спеціального звання, відповідно до статті 35 Положення, можливе після закінчення не менше половини терміну вислуги. Отже, Троян мав прослужити у званні майора щонайменше 2 роки. Однак він прослужив менше 6 місяців. Точна дата присвоєння Трояну звання полковника невідома, але з 7 листопада 2015 року він фігурує в усіх ЗМІ вже у цьому званні. Це означає, що у званні підполковника він прослужив не більше року замість належних 5 років (при достроковому отриманні — щонайменше 2,5 років).
Кар'єрний шлях Трояна розвивався так: 31 жовтня 2014 року його призначено начальником ГУ МВС у Київській області. 7 листопада 2015 року — начальником ГУ Нацполіції у Київській області. 4 березня 2016 року — першим заступником голови НПУ Хатії Деканоїдзе. І, нарешті, 16 листопада 2016 року він став виконуючим обов'язки голови Національної поліції України.
26 липня 2015 року у своїй квартирі знайшли мертвим Ярослава Бабича — одного з засновників «Азову», який активно займався фінансовою допомогою батальйону та мобілізаційним штабом. Бабич був близьким товаришем Вадима Трояна і, як уже згадувалося, витягував його та Білецького з райвідділків. Усі, хто займається альтернативним розслідуванням загибелі Бабича, включаючи СБУ, упевнені, що мотивом було бажання азовської верхівки отримати велику суму коштів, які Бабич відмовлявся ділити. Ярослав збирав фінансову допомогу на потреби батальйону, і всі кошти спрямовував бійцям.
Реакція товаришів Бабича на його вбивство була дивною. Реакція ж Вадима Трояна взагалі не вписувалася у жодні рамки. За словами дружини Бабича Лариси, Троян саботував розслідування та переконував її не робити шуму. Інші азовці намагалися присоромити жінку за те, що вона очорнює Азов, а сам Андрій Білецький розповідав телеканалам, що це 100% самогубство. З цим явно не згідні криміналісти та сексопатологи.
20 липня 2016 року у центрі Києва було підірвано відомого журналіста Павла Шеремета. Журналіст тісно контактував з Андрієм Білецьким, але останнім часом зацікавився ситуацією навколо Одеського припортового заводу, до якого почав виявляти зацікавленість і Арсен Аваков. За кілька днів до вбивства Шеремет жалівся друзям, що за ним хтось стежить. Як виявилось пізніше, за ним стежили правоохоронні органи. «Внутрішнє службове розслідування у Національної поліції виявило факти незаконного зовнішнього спостереження за журналістами, політиками та високопоставленими співробітниками поліції. За даними джерел, незаконним спостереженням займався керівник кримінального блоку Національної поліції Вадим Троян», — писали ЗМІ, зокрема Голос ЮА.
З якою метою велося незаконне спостереження за журналістом, можна лише здогадуватися. Варто зауважити, що в межах розслідування вбивства було виявлено низку підозрілих номерів. «Відповідно до клопотання, ці номери одночасно і нетривало працювали в зоні місця проживання та паркування Павла Шеремета. 16 серпня слідчий групи слідчих ДСУ Національної поліції Анджей Подоляк подав до Печерського райсуду ряд клопотань з проханням про доступ до даних кількох мобільних номерів», — писали в Українській правді.
Приблизно місяць тому на завод АТЕК, де займалася своєю діяльністю «Інженерна група Азов» (згодом «Арей»), було здійснено напад самими азовцями. Інженерна група діяла автономно від полку та Білецького, хоча й для нього. У певний момент азовці вирішили, що всі розробки інженерів повинні належати лише їм, і викрали незавершений танк. Незважаючи на факти спроб рейдерського захоплення та викрадення машини (танку), яка, згідно з документами, не належала жодній формації «Азову» чи навіть Національній гвардії України, київська поліція включила режим саботажу. Близько двох тижнів з початку конфлікту слідчі органи нічого не зробили, доки суд не змусив відкрити кримінальне провадження. Факт того, що викрадений танк знаходився в Урзуфі на базі «Азову», також нікого не хвилював.
«У ніч з 13 на 14 листопада 2016 року було пограбовано офіс Благодійного фонду. З боку правоохоронних органів — жодної передбаченої законом дії! У провадженні ДСУ СБ України знаходяться кримінальні справи за статтею 113 (диверсія) Кримінального кодексу України щодо знищення цехів, що перебувають в оренді Інженерної Групи, та статтею 410 (особливий період) Кримінального кодексу України. У Національній поліції України без жодного руху знаходяться 5 заяв Інженерної групи «Арей» щодо грабежу майна, самоправства, перешкоджання законній господарській діяльності. Бездіяльність поліції обжалована у суді, однак рішення суду про проведення слідчих дій не виконується», — йдеться у заяві Благодійного фонду освітніх інновацій, яка займалася фінансуванням розробок ІГ «Арей».
Виходить, що всюди, де «Азов» якимось чином причетний до кримінальної діяльності, слідчі органи київської поліції не можуть нічого зробити. І практично скрізь безпосередньо «засвічується» Вадим Троян. Організація Дорожний контроль опублікувала відео, на якому Вадим Троян розмовляє з Сергієм Чоботарем про «відкати» та інші методи незаконного заробітку у правоохоронних органах.
Підсумовуючи аналіз біографії Вадима Трояна, стають зрозумілими натяки Хатії Деканоїдзе щодо некомпетентності та неоднозначності цієї особи. Безумовно, всі ці білі плями у життєписі нинішнього виконуючого обов'язки головного поліцеського повинні були б перевірені відповідними органами. Крім того, очевидно, що такі особи не повинні допускатися до роботи у правоохоронних структурах. Проте, розуміючи явний зв'язок цієї людини з Арсеном Аваковим, даний стан справ є закономірним. Достатньо дослідити біографію Іллі Ківі, самого Авакова та інших подібних діячів сучасної України.