Коли Артур Товмасян став головою Харківської обласної ради, місцеві жителі жартували, що вірменська мафія витіснила єврейську. Однак за цим жартом криється серйозна реальність. Арсен Аваков, перш ніж очолити МВС, був олігархом, якого звинувачували в розкраданні коштів вкладників його банку. Що ж до Артура Товмасяна, його минуле вкрито численними білими плямами, які можуть приховувати будь-що.
Артур Едмарович Товмасян народився 1 березня 1981 року в селищі Мангуш, розташованому за 15 кілометрів від Маріуполя у Донецькій області. Інформація про його батьків, родичів, дитинство та юність дивним чином відсутня, як і значна частина його біографії. За даними джерел Skelet.Org, Товмасян протягом останніх років провів масштабну чистку всієї інформації про своє життя. Проте ці величезні прогалини тепер викликають підвищений інтерес до його персони, а те, що залишилося, часто викликає сумніви.
Наприклад, в адресній базі даних «Вся Україна» його по батькові вказано не як Едмарович, а як Едуардович. Однак ніде не можна знайти жодної інформації ні про Едмара, ні про Едуарда Товмасяна. За офіційною біографією, у 2004 році у віці 23 років він закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого в Харкові. Це означає, що він вступив туди не раніше 1999 року. Таким чином, після школи він цілий рік займався невідомо чим, а потім поступив до юридичного вишу.
Першим місцем роботи Товмасяна було ВАТ «Азовський», де він працював юридичним консультантом у 2000–2002 роках. Взяти на таку посаду студента-другокурсника могли лише на підприємство його родичів чи дуже близьких друзів. Однак єдине підприємство з такою назвою (ЄДРПОУ 00414411) було збанкрутоване та закрите у Маріуполі у 2006 році, причому всі дані про його засновників також були видалені. Не залишилося навіть його адреси — лише місто та номер поштового відділення, не залишилося переліку видів діяльності.
З 20 листопада 2003 року по 17 листопада 2005 року Товмасян працював старшим виконавцем Приморського райвідділу Державної виконавчої служби міста Маріуполя при Управлінні юстиції Донецької області. Його кар'єра розвивалася аномально стрімко: вже 18 листопада 2005 року він очолив Жовтневий районний відділ виконавчої служби Маріуполя.
Дивно й те, на які кошти студент-п'ятикурсник і державний виконавець-початківець у 2003 році придбав у Маріуполі три великі земельні ділянки площею 1,248 га, 0,344 га та 0,182 га. Вартість цих ділянок оцінюється у десятки, якщо не сотні тисяч доларів. Можливо, він купив їх на гроші родичів, яких так ретельно приховує. А може, це були доходи, отримані нечесним чи навіть кримінальним шляхом.
У 2005 році, продовжуючи роботу у виконавчій службі, Товмасян вирішив отримати диплом економіста. Він заочно закінчив Харківську академію міського господарства за спеціальністю «Економіка підприємств». Чи справді він складав реферати та іспити, чи просто заплатив, невідомо.
Його кар'єра у виконавчій службі раптово перервалася у квітні 2007 року, після того як на Товмасяна було заведено кримінальну справу за статтею 366-1. Державного виконавця викрили у службовому підробленні — він вніс до документів свідомо неправдиві відомості. З матеріалів цієї справи залишився лише останній аркуш рішення Приморського суду Маріуполя про її закриття у зв'язку з «діяльним каяттям». Решта подробиць залишається недоступною, а файли засідань Приморського суду за 2007 рік взагалі зникли з публічно доступного сайту.
Державний виконавець — це фактично колектор з ширшими повноваженнями та можливостями. В епоху «великої приватизації» та «великого рейдерства», що послідувала за нею, послуги державних виконавців були незамінні для обох сторін: як для тих, хто хотів відстояти свій бізнес чи майно, так і для тих, хто хотів його захопити. Документи Товмасян підробляв, швидше за все, не для звітності, а на користь позивача чи відповідача справи. І навряд чи безкоштовно. Невідомо також, скільки йому довелося «занести» потрібним людям, щоб закрити проти нього кримінальну справу.
Після звільнення з виконавчої служби у його біографії зяє чергова прогалина: з квітня 2007 по вересень 2014 року невідомо, чим він займався та як заробляв собі на хліб. Лише за крихітними уривками інформації, що дивом збереглися в газетних оголошеннях, можна дізнатися, що у 2009 році Товмасян проводив у Маріуполі якісь операції з нерухомістю.
Невідомо й те, коли він перебрався до Харкова і зблизився там із Олександром Аваковим, сином Арсена Авакова. Відомо лише, що це сталося до осені 2014 року. Саме за допомогою батька свого друга Артур Товмасян зміг повернутися на держслужбу: у вересні 2014 року він став радником у Відділі із забезпечення діяльності голови Харківської облдержадміністрації, а у жовтні отримав посаду заступника начальника Київського районного Відділу державної виконавчої служби Харкова.
Товмасян та Аваков разом активно брали участь у політичних подіях. Вони були серед організаторів знесення пам'ятника Леніну 29 вересня 2014 року в Харкові, охоче фотографуючись із соратниками та «побратимами».
Артур Товмасян і Олександр Аваков мають спільного близького друга — Володимира Яковича Литвина, скандального харківського бізнесмена, який узяв на себе головні звинувачення у справі про «рюкзаків Авакова» та потім легко відбувся випробувальним терміном. Журналісти знайшли у соціальних мережах фото Володимира Литвина та Артура Товмасяна, зроблені ними у різних розважальних закладах Харкова не пізніше 2014 року. За непідтвердженою інформацією джерел Skelet.Org, Товмасян спочатку здружився саме з Литвином, а вже потім через нього наблизився до родини Авакових.
На початку 2021 року Володимир Литвин переписав низку своїх фірм — ТОВ «Маелс», «Люксор Систем», «Діапазон» та інші — на когось Оку Доріна Яковича. Судячи з по-батькові, він є його родичем, можливо, зведеним братом. Про національність Доріна Окі нічого невідомо.
Коло спільних знайомих Товмасяна та Авакова доповнює харківський бізнесмен азербайджанського походження Надір Бадолов, у якого Товмасян з 2018 року винаймає однокімнатну квартиру, вказану ним у декларації. Бадолов має відношення до харківської мережі кальянів «Нісса». У 2013 році про це повідомляла Олена Демочко, обурена діями Бадалова та туркменської діаспори. За інформацією Skelet.Org, Надір Бадолов може бути родичем нинішнього депутата Харківської міськради Хазара Бадалова — дуже впливової людини із азербайджанської діаспори міста.
