Американка українського походження Уляна Супрун очолила Міністерство охорони здоров'я України як виконавець обов'язків 1 серпня 2016 року за особистим запрошенням президента Петра Порошенка. Її призначення сприймалося як прихід до влади відповідальної людини, готової реформувати корумповану медичну систему. Однак це був скоріше експеримент уряду з посадженням на керівну посаду людини поза системою, яка мала обмежене розуміння управління охороною здоров'я.
Уляна Надія Супрун (у дівоцтві Юрків) народилася в Детройті, США, у 1963 році. Її родина мала глибокі українські корені. Бабуся Уляни Марія Волощук походила з Волині та активно брала участь у визвольному русі 1930–1940 років. Дідусь Іван Юрків служив поручиком в армії УНР у 1919 році, а під час Другої світової війни займав посаду коменданта так званої «української поліції», створеної ОУН у 1941 році. Після війни сім'я емігрувала спочатку до Західної Німеччини, а потім до США.
Батько Уляни Джорд Юрків займався купівлею-продажем акцій у США. Вигідні угоди дозволили йому стати акціонером та віце-президентом компанії North American Controls, яка займалася виробництвом військової техніки. Це забезпечило дітям матеріальне благополуччя. Уляна виховувалася в націонал-патріотичному дусі, відвідувала українську школу та церкву, брала участь у скаутській організації «Пласт». Батьки вперше привезли дочку в Україну, коли їй було 11 років, і згодом сім'я кілька разів поверталася на Батьківщину.
Освіту Уляна здобула в медичному коледжі університету Мічігану. У 1989 році вона отримала диплом лікаря-радіолога зі спеціалізацією на діагностиці захворювань молочних залоз. Навчання на цій спеціальності коштувало 450 тисяч доларів, тому було доступне лише дітям багатіїв. Додатково Супрун навчалася радіології в лікарні Генрі Форда, де паралельно очолювала «жіночий» департамент, та в госпіталі Сінаї Грейс. За українськими мірками вона була лікарем-рентгенологом. У США це високооплачувана посада з мінімумом відповідальності — рентгенівське обстеження коштувало від 300 до 500 доларів.
Після закінчення навчання Уляна познайомилася з канадцем українського походження Марком, і вони переїхали до Нью-Йорка. Уляна влаштувалася радіологом у приватну клініку. Молода пара активно займалася громадською діяльністю, беручи участь у різноманітних проукраїнських проектах. У 1990 році Уляна стала членом Українського конгресового комітету Америки, який об'єднував українську діаспору в 44 країнах. Подружжя регулярно приїжджало в Україну з гуманітарними та інтелектуальними місіями. У 1992 році вони навіть святкували другу річницю незалежності України в столиці.
Під час одного з приїздів у Київ у Марка запалився апендикс, і операцію робили в українській лікарні. За словами Уляни, вона була вражена різницею між медичними послугами в Україні та Америці. Цей епізод вплинув на її подальше ставлення до української медицини.
З 1995 до 2013 року Супрун входила до Спілки української молоді в Нью-Йорку, де два роки очолювала Раду з надання гуманітарної допомоги українцям. Вона також обіймала посаду президента Українсько-американської асоціації громадянських свобод. У 2000 році Супрун разом з колегою заснувала клініку Medical Imaging of Manhattan у центрі Нью-Йорка. Спеціалізація закладу — радіологія жіночих захворювань: мамографія, ультразвукова діагностика, біопсія. Це був по суті дорогий діагностичний кабінет, який лише діагностував, але не лікував. Американці мають звичку регулярно проходити обстеження, а послуги коштували 300–500 доларів. Керувала клінікою Уляна протягом 8 років. На основі цього Skelet.Org робить висновок, що Супрун не вивчала та не працювала в тактичній медицині — її напрями були лабораторна та діагностична робота.
У 2004 році подружжя активно підтримувало Помаранчеву революцію з Америки. Вони були головними організаторами мітингів та демонстрацій українських американців у Вашингтоні та Нью-Йорку, відповідали за інформаційну складову, пояснюючи події в Україні американським журналістам, політикам та конгресменам. Після перемоги «помаранчевих» Уляна змогла займатися науковою діяльністю. У 2006 році вийшла її наукова публікація у співавторстві під назвою «Радіаційно-пов'язана позаскелетна остеосаркома грудної стінки». Однак після Помаранчевої революції і аж до Євромайдану 2013 року Уляна та Марко не проявляли активності в допомозі Україні. Їхня волонтерська діяльність затихла, перетворившись на номінальне членство в комітетах та союзах.
У 2012 році сім'я Супрун продала будинок у Нью-Йорку та закрила прибутковий бізнес, щоб здійснити мрію подорожувати світом. За рік вони об'їхали половину земної кулі. У 2013 році, незадовго до Майдану, подружжя почало розглядати Україну як постійне місце проживання, хоча спочатку планували жити в Лондоні. Розгін студентів на Майдані змінив їхні плани.
Уляна приїхала в Україну першою, за місяць після початку Євромайдану, потім приїхав і Марко. Під час Революції 2014 року подружжя опинилося у своїй стихії. Марко працював з іноземними журналістами та знімав документальне кіно, а Уляна стала волонтером Медичної служби Майдану, допомагаючи пораненим майданівцям і присутня під час гарячих зіткнень. Однак вона сама визнавала, що її досвіду було замало для надання кваліфікованої допомоги. Супрун неодноразово говорила, що таку допомогу мають надавати люди з іншим рівнем підготовки. Вона також не приховувала того факту, що не змогла допомогти пораненому бійцю, який згодом помер.
Для видимості після таких заяв потрібно було створити щось волонтерське. Навесні 2014 року Супрун з чоловіком заснували волонтерську громадську організацію «Захист Патріотів». Уляна почала шукати військових медиків та експертів з тактичної медицини для тренінгів. Для перших слухачів курсів вона привезла експертів із Каліфорнійського центру медицини катастроф — медиків та тренерів, які працювали в «гарячих точках». Курси для військових тривали 3 дні, для медиків спеціальних військ — 7 днів. За словами волонтерів, цього часу достатньо, щоб із недосвідченої людини зробити наполовину лікаря. Для погано підготовленої української армії весни 2014 року навіть такі курси, засновані на стандартах НАТО, були рятівними.
«Захист Патріотів» забезпечував українських бійців покращеними індивідуальними аптечками стандарту НАТО. Гроші для придбання гуманітарного вантажу сім'я волонтерів збирала за кордоном — у Канаді та Америці. У зону АТО було поставлено 11 тисяч рятівних наборів вартістю 100 доларів кожен. Однак аптечки отримували далеко не всі бійці.
Несподівано волонтер почала різко висловлюватися щодо використання бійцями кровоспинного препарату Celox, який активно закуповували для забезпечення воїнів медикаментами. Супрун назвала його небезпечним для життя і почала рекламувати препарат аналогічної дії Квіклот, який з 2008 року застосовується в армії НАТО. Проте заміни препаратів не відбулося.
У середині 2014 року Уляна Супрун стала директором з гуманітарних ініціатив Всесвітнього конгресу українців. Волонтерська родина тісно спілкувалася з представниками Правого Сектору.
У липні 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ про надання українського громадянства Уляні Супрун та її чоловікові «як особам, ухвалення яких у громадянство України становить державний інтерес». Під час зустрічі волонтерка передала Порошенку медичну аптечку та запропонувала йому пройти курс з тактичної медицини.
За кілька місяців Супрун стала позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Це призначення було потрібне для подальшого просування кар'єрою. Свою діяльність у ВР Уляна Супрун поєднала з роботою в Українському католицькому університеті у Львові, де стала директором «Школи реабілітаційної медицини». У школі навчали фізичних терапевтів та ерготерапевтів.
За рік після надання українського громадянства Уляна Супрун отримала ще один подарунок від президента — пропозицію працювати в Міністерстві охорони здоров'я. Вона погодилася. 22 липня 2016 року волонтер стала першим заступником міністра охорони здоров'я України з питань АТО, а через 5 днів її призначили виконавцем обов'язків міністра охорони здоров'я замість звільненого Олександра Квіташвілі.
До американки крісло міністра пропонували 15 чиновникам, але всі відмовилися, посилаючись на те, що все вже розкрадено «попередниками». Це призначення було надзвичайно вигідне для уряду: воно дозволяло поважати американців, давало надію громадянам, що прийшла розумна американська тітка, яка всіх вилікує. Петро Порошенко не намагався посадити в крісло «свою людину» — він беззаперечно віддав посаду «іноземному кадру».
1 серпня 2016 року Уляну Супрун представили широкому загалу як нового голову МОЗ. На першому брифінгу глави МОЗ стався казус. Виявилося, що Супрун слабо орієнтується в тому, що відбувається в українській медицині, і плутає вакцину та сироватку. Тоді у всіх на слуху був випадок з маленькою дівчинкою з Дніпра, яка захворіла на правець. Хвороба прогресувала, у дитини почалися судоми, а в місті не знайшлося протиправцевої сироватки. Препарат шукали всім світом через соцмережі та народних депутатів. На щастя, сироватку знайшли. Цей випадок став проблемою національного масштабу.
На брифінгу Супрун ставили питання щодо цієї ситуації. Проте її відповідь здивувала. На чільне місце вона поставила те, що дитина не була щеплена, і пообіцяла особисто перевірити наявність вакцин від правця в регіонах. Потім вона пустилася в міркування про вакцинацію та непоінформованість батьків. Мабуть, Супрун не знала, що в Україні банально немає вакцин. Більше того, йшлося не про щеплення, а про протиправцеву сироватку, якої не було в країні.
На брифінгу Уляна Супрун не представила програму реформування медичної галузі, як це зазвичай роблять новопризначені міністри. Вона пообіцяла озвучити реформи восени.
Уряд поставив перед Супрун завдання реформувати систему охорони здоров'я, яке сам не міг вирішити чверть століття. Американська волонтерка таки всіх здивувала своїми ініціативами.
Щодо закону про донорську трансплантацію, на брифінгу Супрун розповіла зворушливу історію про те, що її добрий друг в Америці вже 16 років чекає на трансплантацію. Вона запевнила всіх, що в рамках державної політики лобіюватиме закон про донорську трансплантацію в Україні. У квітні ВР у першому читанні ухвалила законопроект №2386а-1, авторами якого були народні депутати Ольга Богомолець та Оксана Корчинська. Законопроект дозволяє трансплантацію органів від померлих людей, якщо за життя вони дали на це згоду.
Суть законопроекту — презумпція згоди: якщо громадянин за життя не написав заяву про заборону взяття органів та інших анатомічних матеріалів, вважається, що він надав таку згоду «за умовчанням». Коротко кажучи, після смерті тіло будь-якого українця може піти на потребуючі органи. Такий закон приймається не на користь хворих співгромадян, яким подібні операції просто не по кишені, а задля забезпечення біологічним матеріалом пацієнтів закордонних трансплантологічних клінік. З адміністрацією президента Порошенка документ уже погоджено, а представники МОЗ розпочали роботу зі створення координаційного центру трансплантології. Кабмін готовий збільшити кошти на відправку пацієнтів для пересадки органів за кордон.
Через 2 тижні після призначення Уляна Супрун видала наказ № 835 «Про проведення клінічних випробувань лікарських препаратів та затвердження суттєвих поправок». Згідно з наказом, на українцях тестуватимуть ліки закордонного виробництва від раку, шизофренії, ревматоїдного артриту, легеневих хвороб та пневмонії. Нові препарати розроблені у США, Франції, Швейцарії. Випробовуватимуть ліки не лише на дорослих, а й на дітях. У документі передбачено 97 запитів щодо клінічних досліджень.
Українські чиновники відхилили всього 2 запити — тестування ліків від псоріазу та дитячого препарату від депресій (від Росії та Данії). 16 експериментів дозволили беззастережно, до 80 попросили внести деякі зміни. До піддослідних зарахували Харківську, Запорізьку, Полтавську, Київську, Черкаську, Вінницьку, Херсонську області. Таким чином, українці стають піддослідними кроликами, оскільки про тестування їх не попереджають.
За тим самим законом на Заході людям, які приймають невипробувані препарати, платять гроші — у середньому по 1000 доларів. Однак в Україні про це не йдеться. Люди будуть дякувати закордонним фармкомпаніям за надання експериментальних таблеток, тому що вони безкоштовні. Також наказ не передбачає страховки від негативних наслідків участі у клінічних випробуваннях та компенсації при ускладненнях та погіршенні стану здоров'я.
Але не все так просто. За даними Skelet.Org, директори клінік, які дозволили у себе експерименти з новими ліками, одержують від фармкомпаній від 10 до 50 тисяч доларів. Відкати вони понесуть американській волонтерці, яка заварила цю схему.
Щодо реформи екстреної медицини, Уляна Супрун хоче прибрати з бригад швидкої допомоги лікарів та замінити їх на парамедиків — фельдшерів без вищої освіти. Зараз у машині швидкої 3–4 особи: лікар, фельдшер, санітар та водій. За задумом міністра, їх має залишитися двоє — фельдшер і санінструктор, який одночасно буде водієм. Таким чином, пацієнту не ставитимуть діагноз, а просто транспортуватимуть до найближчого лікувального закладу. В умовах поганих доріг, завантаженості лікарень та недбалого ставлення до пацієнта це може призвести до смерті.
Парамедики безсилі, коли йдеться про набряк легень, інсульт, інфаркт, больовий шок. Вони не мають права проводити реанімацію. Також Супрун пообіцяла відкрити кол-центри, де лікарі консультуватимуть по телефону, а швидка допомога виїжджатиме лише в дійсно екстрених ситуаціях.
Щодо програми «Онкологія», з'явилася інформація, що у 2017 році МОЗ не має наміру приймати цільову програму державної допомоги «Онкологія». Це означало б, що мільйони людей приречені на хворобливу смерть від онкологічних захворювань. Однак МОЗ заявило, що відмови від фінансування онкохворих не передбачається, і назвало інформацію фейком. Міністерство також пообіцяло збільшити кошти на закупівлю препаратів для хворих на рак.
Проте Уляна Супрун активно пропагує, що замість лікування онкології МОЗ має концентруватися на її профілактиці. Невідомо, як плакат «Обережно, рак!» і маса реклами допоможуть людям з цією недугою. Однак ясно, до чого хилить Супрун. Профілактика у її понятті — це профілактичний огляд. Як відомо, Уляна — просунутий рентгенолог із «діагностичним кабінетом». Її головне прагнення — зробити всі профілактичні послуги платними та заробляти на незаможних українцях, для яких рак звучить як вирок.
Щодо підвищення доступності ліків, Уляна Супрун прагне запровадити механізм відшкодування вартості ліків українцям. Зокрема, компенсація передбачається за препарати від серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. Незабаром ці ліки люди зможуть придбати в аптеці за рецептом, який гарантуватиме знижку 50–70%. Тільки не зрозуміло, за які гроші проводитиметься ця ініціатива.
Щодо тендерної монополії, яка, за заявами всіх чиновників, є головною причиною корупції, другий рік закупівля ліків здійснюється через міжнародні організації. Супрун заявила, що у 2015 році на закупівлі ліків заощадили понад 790 мільйонів гривень порівняно з 2014 роком. Однак із цим нововведенням серйозні проблеми. Цього року 90 днів ліки для онкохворих дітей, закуплені МОЗ через міжнародну організацію Crown Agents, які постачають ТОВ «Людмила фарм», перебували на складі тимчасового зберігання на Київській митниці ДФС. Причина — відмова ТОВ «Людмила фарм» здійснювати необхідні митні процедури.
Міністерство пішло на поступки — приватна фірма передала право власності міжнародної організації за умови повного звільнення з податків. Чи буде й надалі МОЗ настільки лояльним до приватних структур, які постійно «пилять» гроші?
Всі ці ініціативи говорять лише про одне — сьогодні в Україні відбувається комерціалізація системи охорони здоров'я. Країна переходить до страхової моделі, за якою всі послуги стануть платними.
Як тільки Уляна Супрун сіла в крісло міністра, вона одразу ж відкрила другий вхід до МОЗ, який було закрито протягом останніх років. Також вона дістала статую Гіппократа, що пилилася багато років у підвалі міністерства, і поставила її в центрі холу. Уляна ходить на роботу не у брендовому одязі, а у вишиванці. Найчастіше пішки та з рюкзачком на плечах. Вона категорично не приймає взуття на підборах, а сукню вдягає в окремих випадках.
Не зважаючи на все це, голова МОЗ — гривневий мільйонер. За підсумками 2015 року Супрун отримала трохи більше 129,6 тисяч гривень, і ще у неї 58,1 мільйона гривень перебуває на рахунках за кордоном, згідно з її декларацією. Дивно, що патріотка не довіряє українським банкам. І ще дивніше, що гроші лежать просто у банку. Американці зазвичай вкладають кошти у цінні папери. Можливо, є одне пояснення — гроші отримані нещодавно, і Уляна ще не знайшла, куди їх вкласти.
Як заробітну плату минулого року Супрун отримала 36 тисяч гривень, тобто за місяць зарплата становила 3 тисячі гривень. Також подружжя Супрун має квартиру загальною площею 100 квадратних метрів.
Останній скандал пов'язаний з тим, що Уляна Супрун намагається заблокувати призначення Наталії Шолойко на посаду держсекретаря МОЗ, щоб «проштовхнути» на цю посаду «свого» кандидата — нинішнього заступника міністра охорони здоров'я з питань європейської інтеграції Оксану Сівак. Шолойко перемогла у конкурсі на посаду держсекретаря МОЗ. Проте Супрун виступила проти її призначення, заявивши, що обрана чиновниця має конфлікт інтересів, але не уточнила, у чому саме.
Це дивно, оскільки буквально нещодавно Шолойко призначили заступником директора з реєстрації та фармаконадзору Державного експертного центру МОЗ, і це призначення узгоджували з головою МОЗ.