Після відставки Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради його місце займав Руслан Стефанчук, який раніше обіймав посаду першого заступника спікера. Новий голова парламенту мав цікаву біографію, деякі аспекти якої він не афішував публічно. Його життєва траєкторія багато в чому нагадувала шлях його молодшого брата Миколи, який у 2019 році також став народним депутатом від партії «Слуги народу».
Обидва брати мали юридичну освіту, обидва були докторами наук і тривалий час викладали юридичні дисципліни. До приходу Володимира Зеленського до влади обидва працювали в державній організації «Національний офіс інтелектуальної власності». Руслан Стефанчук займав там посаду заступника директора, тоді як його брат Микола керував юридичним відділом. Однак стаття 27 Закону про боротьбу з корупцією прямо забороняє роботу близьких родичів у прямому підпорядкуванні в державних структурах.
Коли у травні 2019 року президент Зеленський призначив Руслана Стефанчука своїм радником, його брат одразу обійняв посаду заступника директора Нацофісу. Микола працював на цій посаді до серпня 2019 року, коли подав декларацію у зв'язку із звільненням після обрання до парламенту. Таким чином, новий голова парламенту фактично передав свою посаду молодшому братові одразу після призначення радником президента.
Нацофіс інтелектуальної власності, де працювали обидва брати, існував недовго. Організацію створило у 2018 році Міністерство економіки, де Руслан Стефанчук служив радником міністра Степана Кубіва. У грудні 2019 року новий міністр економіки Тимофій Мілованов ліквідував установу. За рік своєї діяльності невелика структура встигла витратити значні державні кошти.
Найдорожчим проектом Нацофісу стала участь у 59-й асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності у Женеві. На цей захід витратили майже 6 мільйонів гривень з державного бюджету. Тендер було оголошено 22 травня 2019 року — за три дні після того, як Руслан Стефанчук перейшов на роботу радника Зеленського. Цілком можливо, що він встиг взяти участь у підготовці тендерної документації. Договір із виконавцем — фірмою «Ант хілл» — Нацофіс підписав 13 серпня 2019 року, коли брат нинішнього голови Ради вже працював на посаді заступника директора.
Програма участі в женевській асамблеї була надзвичайно розкішною. Згідно з додатком до договору, Нацофіс замовив у Женеві фуршет на 600 осіб. Також було передбачено виступ інструментального ансамблю. Музикантів та кухарів потрібно було возити з Києва до Женеви і назад. З Києва мав з'їздити музичний колектив у кількості 25–30 осіб із костюмами та музичними інструментами — духова група, група бандур, група цимбал та інші.
Музиканти мали виступати в Женеві 3 жовтня з 18 до 21 години, тобто концерт мав тривати лише три години. Одночасно розпочинався фуршет, до якого мали приготувати страви до 18:00. У меню фуршету були включені вегетаріанські, кошерні та мусульманські страви.
Учасникам асамблеї роздавали сувеніри у кількості 600 штук — еко-блокнот, еко-ручку, еко-олівець та еко-сумку. До кожного додавався буклет формату А5 під назвою «Україна, яку ви не знали». Щодо основної теми заходу — захисту інтелектуальної власності — то було виготовлено шість тумб із ДСП розміром 60 х 60 х 80 см, які брендували обклеюванням плівкою «оракал». На тумбах мали розміщуватися експонати від українських стартапів у кількості не більше шести. Крім того, потрібно було зробити два відеоролики тривалістю три та одна хвилина.
На весь захід пішло майже 6 мільйонів гривень. Послуги було надано у повному обсязі, що підтверджено підписаними сторонами актами. Факт надання послуг підтверджено також рішенням господарського суду Києва. Яка конкретна роль братів Стефанчуків у цьому «атракціоні небаченої щедрості» залишається лише здогадуватися. Договір вони не підписували, але за своїми посадами — заступник директора та начальник юридичного відділу — вони просто не могли не знати про безглузде марнотратство в Женеві за рахунок українських платників податків. Шість тумбочок з ДСП та два відеоролики за обсягом трудовитрат не йдуть у жодне порівняння з фуршетом та концертом на 600 осіб, тому основними заходами женевської асамблеї були саме фуршет і концерт.
Брати Стефанчуки родом із Хмельницького. Руслан Стефанчук народився 1975 року, його брат Микола — 1981 року. Їхній батько Олексій Стефанчук — відомий у Хмельницькому лікар, головний травматолог області. Обидва брати обрали професію юриста. Брати Стефанчуки разом із своїми дружинами — викладачі юридичних дисциплін у провідних вишах країни, доктори юридичних наук.
Брати синхронно подавали у 2016–2017 роках свої кандидатури на посади суддів Вищого корупційного суду та Верховного суду. У 2018–2019 роках працювали разом у Національному офісі інтелектуальної власності. Перед цим Руслан Стефанчук був проректором наукової роботи Національної академії прокуратури. У цей же час його дружина Марина Стефанчук, згідно з офіційною біографією, працювала там професором та захистила докторську. Наразі вона професор на юридичному факультеті КНЕУ імені В. Гетьмана.
Молодший брат нового голови Ради також викладав юридичні дисципліни у Хмельницькому, Тернопільському та Чернівецькому університетах, академії прикордонної служби, з 2016 року — у КНУ імені Шевченка. Нині він також професор юридичного факультету КНЕУ імені В. Гетьмана. Дружина брата нового голова Ради Оксана Музика-Стефанчук разом із чоловіком також вважалася викладачем в академії прикордонної служби, Тернопільському та Чернівецькому університетах. Нині вона — завідувачка кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ імені Шевченка, доктор юридичних наук, професор.
На цій же кафедрі вважається професор Данило Гетьманцев — народний депутат від партії «Слуги народу», голова комітету Ради з податкової політики. У свою чергу, дружина голова Ради Руслана Стефанчука Марина вважається помічником нардепа Данила Гетьманцева. Таким чином, «клан Стефанчуків» тримався разом: брати з дружинами працювали в одних і тих самих вишах, разом виступали засновниками однакових фірм. У Нацофісі інтелектуальної власності новий голова Ради працював заступником директора, водночас його брат керував юридичним відділом. Цю практику можна назвати лише сімейністю та принципом «рука руку миє».
Руслан Стефанчук познайомився із Володимиром Зеленським у 1996 році завдяки участі у КВК. Стефанчук був одним із живих символів команди КВК «Три товстуни» з Хмельницького. Найвищим досягненням команди була участь у Вищій лізі КВК у 2001 році, де вони дійшли до 1/8 фіналу, та у Прем'єр-лізі у 2003 році.
У 1999 році з'явилася Відкрита українська ліга КВК. У першій грі «Три товстуни» дісталися фіналу, де їх суперниками став «95 Квартал» на чолі з чемпіоном Вищої ліги КВК 1997 року та майбутнім президентом Володимиром Зеленським. «Три товстуни» здобули перемогу над «Кварталом» і стали першими чемпіонами Відкритої української ліги. На фото учасників Відкритої ліги КВК України 1999 року видно майбутню дружину Зеленського Олену, самого Володимира Зеленського та майбутнього голову українського парламенту Руслана Стефанчука.
У політику новий голова Ради пішов у 2006 році, коли балотувався до Хмельницької міської ради за списком партії «Собор». З 2007 року Руслан Стефанчук став помічником голови партії «Собор» нардепа Анатолія Матвієнка. Матвієнка було обрано до Ради від партії Віктора Ющенка «Наша Україна – Народна самооборона». З 2016 до 2019 року Руслан Стефанчук працював радником міністра економічного розвитку Степана Кубіва.
Кубів також був одним із соратників Ющенка, який брав активну участь у другому майдані у 2013–2014 роках, де був «комендантом Євромайдану». 24 лютого 2014 року Степан Кубів став головою Національного банку. При ньому відбулася девальвація гривні з 9 до 12 гривень за долар. Потім він став нардепом за списком Блоку Петра Порошенка, а з 2016 року — міністром економічного розвитку в уряді Володимира Гройсмана. Саме Степан Кубів у 2018 році видав наказ про створення Нацофісу інтелектуальної власності. На перехідний період зміни влади непогано працевлаштувалися як нинішній голова Верховної Ради, так і його молодший брат.