Прихід до парламенту за списками президентської партії колишніх членів Партії регіонів може створити серйозні проблеми для Петра Порошенка. У невідфільтрованих виборчих списках «Солідарності» опинилися як давні «януковичі», так і політики з інших попередніх проектів. Це становить ризик для голови партії: такі люди, які почуваються комфортно за будь-якої влади, можуть згодом відвернутися від партійного лідера, підставити його або ж тихо перейти до нового політичного проекту. Одним із таких молодих політиків старої генерації, які потрапили до парламенту за списками «Солідарності», є В'ячеслав Соболєв, депутат Київської обласної ради та член комісії з питань бюджету та фінансів. За чутками, які циркулюють у парламентських коридорах, на закритому засіданні фракції БПП, де мають визначитися з партійними представниками на майбутніх довиборах до Верховної Ради, розглядається саме кандидатура Соболєва. Однак персона В'ячеслава Соболєва не є широко відомою серед виборців, тому оцінити його політичну діяльність за конкретними результатами складно. Офіційного веб-сайту він не має, а його сторінка у Facebook переповнена святковими привітаннями.Прес-служба політика регулярно розповсюджує фотографії його відвідин дитячих садків, шкіл, пологових будинків, спортивних заходів зі школярами та святкувань на честь Дня захисту дітей. На регіональних телеканалах виходять аналогічні сюжети про його діяльність. Коли ж мова заходить про політичні питання у його постах, то йдеться не про завершені справи, а про обіцянки: модернізація шкіл та дитячих садків, запобігання незаконній вирубці лісів, запуск проекту «соціальні аптеки» з цінами виробника. Проте політика слід оцінювати за справами, а не за передвиборчими обіцянками.Щоб зрозуміти, хто насправді є цей потенційний кандидат до парламенту, варто розглянути його політичний шлях. На момент обрання депутатом Київської обласної ради у 2015 році Соболєв був безпартійним, безробітним за офіційними даними, а його місцем проживання значився Донецьк. Він переміг на виборах 25 жовтня 2015 року, однак це сталося на тлі великого скандалу. Напередодні виборів на його адресу посипалися звинувачення у спонсорстві тероризму. Йому приписували, що його мережа супермаркетів «Обжора» працює в окупованій «ДНР» і сплачує податки бойовикам. Справді, у цих магазинах у окупованих регіонах були проблеми: на входах вивішували прапори «ДНР», а на касах роздавали листівки з агітацією за сепаратизм. У відповідь партія «Солідарність» пообіцяла очистити свої лави, а сам Соболєв мав зняти свою кандидатуру, якщо звинувачення підтвердяться. Однак інформацію спростували. Сам Соболєв заявив, що не має жодного відношення до супермаркету: він був одним із засновників компанії у 2007 році, але того ж року вийшов зі складу власників.Журналіст із Донецька Денис Казанський дав різко негативну оцінку Соболєву, назвавши його «найяскравішим представником донецьких, другом Януковича, зятем російського олігарха та спонсором ДНР». Казанський писав, що це випадок, коли ситуація настільки погана, що забирається дар мови. Хоча зв'язок із мережею «Обжора» вдалося спростувати, Соболєв так і не дав жодних пояснень чи вибачень перед виборцями за своє політичне перефарбування. Люстрації не було, жодної відповідальності також.Політичну кар'єру В'ячеслав Соболєв розпочав активно у 2002 році. Його обрали депутатом Донецької міської ради у виборчому окрузі № 64 (Петровський район). На участь у виборах його висунула районна організація Спілки «За єдність, згоду та відродження», політоб'єднання, створення якого приписують Леонідові Кучмі, а очолював його Віктор Янукович. Очевидно, що на той момент молодий бізнесмен був прихильником ідей Партії регіонів та свого земляка.Як і Янукович, Соболєв походить із Єнакієвого. У Донецькій міській раді він займався питаннями розвитку підприємницької діяльності та торгівлі, очоливши відповідну комісію. Ці галузі відомі своєю корумпованістю, і, отримавши над ними контроль, молодий політик успішно розвивав свою підприємницьку діяльність: розширювалася мережа магазинів «Обжора», процвітав дрібніший бізнес. Однак у деяких публікаціях Соболєва вказують лише як номінального власника «Обжори» та інших бізнесів. За цими твердженнями реальним власником нібито був Нуруліслам Аркаллаєв, колишній народний депутат від Партії регіонів та кримінальний «авторитет» з прізвиськом «Нурік». Про наближеність Соболєва до впливових кіл свідчить і його одруження з дочкою російського олігарха Бориса Шпігеля. ЗМІ, які писали про це одруження, характеризували Соболєва як друга Віктора Януковича молодшого. Сам Шпігель, який публічно виступав проти «київської кривавої хунти», є колишнім російським сенатором, фармацевтичним магнатом та одним із лідерів російської єврейської громади. Соболєв так і не спростував ці зв'язки з «Сім'єю» та дружбу з Віктором Януковичем, а його мовчання можна розцінювати як згоду.З квітня 2005-го по травень 2006-го Соболєв працював заступником мера Донецька Олександра Лук'янченка. На той момент він уже був членом Блоку Юлії Тимошенко. Це був період президентства Віктора Ющенка. Соболєв тісно дружив із «помаранчевими», і подейкують, що навіть стояв біля витоків донецької «Нашої України». На той час він мав велику популярність серед своїх земляків, однак його критикували за те, що він «вибивав» земельні ділянки для будівництва своїх магазинів у Донецьку. Щодо торгової мережі «Обжора», то з 2005 року Соболєва вказували лише як зовнішнього консультанта з питань розвитку бізнесу. Простежуються також його зв'язки з Юрієм Єхануровим. У 2005 році Соболєв очолив Донецьку регіональну Асоціацію роботодавців, а президентом Всеукраїнської асоціації роботодавців був «нашоукраїнець» Юрій Єхануров, який на той час був головою Дніпропетровської обласної держадміністрації, а з вересня 2005-го став прем'єр-міністром України.З квітня 2006-го до вересня 2007-го В'ячеслав Олександрович працював у Раді національної безпеки та оборони України державним інспектором у відділі проблем інформаційної безпеки управління державної та інформаційної безпеки Департаменту з питань державної безпеки апаратної ради.Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах у 2010 році Соболєв знову змінив політичні орієнтири на користь Партії регіонів. Ймовірно, завдяки цьому він отримав посаду у «Нафтогазі». З лютого 2010 року його призначили заступником голови правління НАК «Нафтогаз України», а пізніше він став головою правління. У березні 2011-го, після приходу до керівництва компанією команди Януковича, він написав заяву про звільнення за власним бажанням. Соболєва також вважають близьким до міністра часів Януковича Юрія Бойка. Коли президентом став Янукович, енергетику в країні контролював саме Юрій Бойко на посаді профільного міністра. Соболєв отримав посаду заступника голови правління «Нафтогазу» майже одночасно із призначенням Бойка. Немає сумнівів, що всі посади у «Нафтогазі» узгоджувалися у Міненергетики, і без Бойка такі питання не вирішувалися.Після Євромайдану політичні симпатії Соболєва знову змінилися. На сьогоднішній день його патроном називають першого заступника голови Київської обласної державної адміністрації та голову київського партосередку «Солідарності» Льва Парцхаладзе. Останній також є політиком-хамелеоном: свого часу він очолював фракцію «Сильна Україна» у Київській міськраді, хоч до цього був у складі фракції «Блоку Віталія Кличка». У серпні 2011-го він навіть заявив, що підтримує лідера партії Сергія Тігіпка та готовий увійти до складу фракції Партії регіонів у міськраді, однак цього так і не сталося. «Політичне перефарбування» В'ячеслава Соболєва може свідчити про його роль зв'язувальної ланки між представниками старої та нової влади. Вихідець із Єнакієвого ні з ким із політичних сил з різними поглядами публічно не сварився.
