← Назад

Сергій Семочко: від проституційного бізнесу до спецслужб. Портрет кар'єриста без моралі

2019-05-21 07:47 · Skelet — Склеп · creator

Відкрити оригінал

Сергій Семочко, досьє, біографія, компромат

Сергій Семочко: цинічний пройдисвіт зі спецслужб. ЧАСТИНА 1

Службова траєкторія Сергія Семочка демонструє глибину деградації, якої досягли правоохоронні органи та розвідувальні структури України в період президентства Петра Порошенка. Існує ймовірність, що нова адміністрація Володимира Зеленського продовжить цю традицію, залучивши Семочка на ще вищу посаду. Команда Зеленського виявляла готовність приймати осіб, які служили попередникам, особливо тих, хто заявляв про незаконне звільнення через неправдиві звинувачення або принципово протестував проти корупції та свавілля. Указом президента від 12 квітня 2019 року Семочко був звільнений з посади першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки, де він перебував лише півроку, з серпня 2018 року. Його призначив туди сам Порошенко. Причиною звільнення стало журналістське розслідування програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом», матеріали якої були підтверджені перевірками СБУ та НАБУ. У сім'ї скромного українського офіцера, який декларував виключно власну зарплату, виявилася нерухомість вартістю понад 8 мільйонів доларів.Однак НАБУ швидко припинила розпочате проти Семочка розслідування, посилаючись на рішення Конституційного Суду про скасування кримінального покарання за незаконне збагачення. Проте проти нього свідчили й інші обставини, зокрема наявність близьких родичів із громадянством Російської Федерації та кримською пропискою. Скандал, розпочатий журналістами, був підтриманий командою Зеленського, яка висунула звільнення Семочка пунктом №7 своїх вимог до Порошенка. Тоді ж почали циркулювати чутки про те, що Семочко ведить таємні переговори щодо свого працевлаштування за нового президента і легко може трансформуватися з корупціонера та агента ФСБ на невизнаного героя та патріота. Особливо враховуючи те, що Семочко і Зеленський мають спільного покровителя у особі власників «Привату».Офіційна біографія Сергія Олексійовича Семочка, народженого 1 листопада 1972 року в Ялті, ретельно очищена від деталей. Він має молодшого брата Андрія. Далі в офіційному житієписі йде прогалина аж до 2014 року, коли колишній працівник УСБУ Криму Семочко раптово з'явився на посаді заступника начальника обласного УСБУ Одеси після виїзду з анексованого півострова.Проте існує й неофіційна біографія. Складена з розрізнених фрагментів інформації та різних чуток, вона розповідає про людину, яка очолювала українську контррозвідку та розвідку, але була далека від образу легендарного розвідника Штірліца. Його можна порівняти з Лівою Задовим, який прийшов до ГПУ з лав махновців. Однак навіть той працював на благо держави, на відміну від Семочка, який завжди керувався виключно особистою користю.Дитинство та юність Семочко вилучив зі своєї офіційної біографії, що видається дивним, адже він міг би похвалитися успіхами в навчанні. Очевидно, він не бажав розкривати імена своїх однокласників та друзів молодості. Щодо його життя на початку 1990-х років інформація суперечлива. За однією версією, після військової служби він займався бізнесом, потім приєднався до кримінальних структур, де вже були його знайомі, а в середині 1990-х вирішив вступити на службу до МВС. За іншою версією, він пішов у правоохоронні органи одразу після демобілізації, а потім, носячи погони, завів зв'язки у напівкримінальному та кримінальному світі. Однак усі версії однозначно вказують, що Семочко піднявся завдяки тому, що на жаргоні називають «волохатим золотом» – проституції.У курортній Ялті проституція існувала й за радянських часів, але на початку 1990-х років вона фактично «легалізувалася» в тому сенсі, що на неї просто не звертали уваги з боку закону. Однак її використовували всі, кому не ліньки. Кримінальні угруповання на ній заробляли, корумповані міліціонери харчувалися від неї, а для правоохоронних органів повії та місця їх проживання традиційно були джерелами інформації. Саме там розпочав свою кар'єру молодий Сергій Семочко.Готель «Ореанда» в Ялті, побудований ще за царських часів, протягом XX століття вважався елітним закладом. Після Громадянської війни там розташовувався будинок відпочинку ЦВК, перед Другою світовою війною – санаторій НКВС, після неї – санаторій Міноборони, за часів Хрущова його передали «Інтуристу». В незалежній Україні він довго залишався єдиним п'ятизірковим готелем. Саме там знімали знаменитий фільм «Асса», який досить вірно зобразив те, що відбувалося в номерах готелю на той час. Після розпаду СРСР готель уже не курирував КДБ, але МВС виявляло до нього великий інтерес, оскільки «Ореанда» стала одним із центрів відпочинку новоспечених бізнесменів, корумпованих чиновників та представників кримінального світу.За даними Skelet.Org, їх обслуговували «дівчата» Наталії Загітової – сутенерки, відомої під прізвиськом «Мама Чолі» (на честь персонажа мексиканського телесеріалу), яка розгорнула в «Ореанді» свій сервіс. Саме Мама Чолі стала першою сходинкою кар'єри Сергія Семочка. За повідомленнями ЗМІ, Семочко починав прапорщиком в Управлінні №7 (спостереження та розшук) і був поставлений виборцем в «Ореанді». Однак залишається неясним, в якому саме відомстві він служив, оскільки «сімка» існувала як у радянському КДБ (хоча в СБУ цей відділ називався інакше), так і в МВС. У КДБ-СБУ звання прапорщика зазвичай давали молодим співробітникам без вищої освіти, тоді як у МВС їм присвоювали сержантські звання. Проте у 1996 році Семочко вже точно був працівником МВС.Залишається лише гадати, оскільки сам Семочко ретельно приховує свою службову біографію. Звернемося до неофіційної інформації з різних джерел. Одні стверджують, що Семочко спочатку почав працювати в «Ореанді», влаштувавшись туди за допомогою друзів, а потім його завербував МВС, і він став співробітником «сімки». Інші це заперечують, стверджуючи, що в «Ореанду» Семочко був направлений як оперативник-початківець. Однак усі джерела сходяться на тому, що він працював разом з Мамою Чолі – чи то допомагав їй доглядати за «дівчатками», чи то виконував інші функції. За чутками, Семочко навіть був формально одружений із громадянкою Загітовою, хоча вона за віком могла бути його матір'ю. Цей факт повторювали багато джерел. Skelet.Org припускає, що це могло бути його службовим завданням або ж він збирався таким чином отримати її спадок.Під час виконання цього завдання Сергій Семочко накопичив свій перший капітал і завів численні корисні знайомства серед посадових осіб, бізнесменів та представників кримінального світу. Потім сталося наступне: Семочко здобув «липовий» диплом про вищу освіту та отримав омріяні лейтенантські погони. Однак носив їх недовго. У 1996 році його з гучним скандалом вигнали з МВС – офіційно за підроблений диплом. Про цей випадок писали багато ЗМІ.Проте що насправді сталося, залишається невідомим. Ходили лише чутки. По-перше, за готель «Ореанда» розгорнулася велика боротьба. Готель перейшов у розпорядження «лужниківської» організованої злочинної угруповання, представленої в Україні кримінальним авторитетом Максимом Курочкіним (Максом Бешеним) та його компаньйоном, бізнесменом Олександром Бабаковим, який став офіційним власником готелю. Курочкіна вбили у Києві 2007 року. Бабаков живий і здоровий, нині є членом Ради Федерації РФ, був одним із лідерів партії «Справедлива Росія», потім увійшов до керівництва путінського «Об'єднаного народного фронту».По-друге, молодий лейтенант Семочко вже настільки опанував роль корупціонера та «перевертня в погонах», що перестав належним чином поважати своє міліцейське начальство і ділитися з ним прибутком. Він почав вести власну гру, використовуючи напрацьовані зв'язки, інформацію та гроші. Це стало характерною рисою його характеру – він неодноразово перестрибував через голову свого безпосереднього керівництва, «кидав» та підставляв начальників у своїх інтересах. Очевидно, саме через це він ніде довго не затримувався.Після скандального звільнення Семочко два-три роки пропрацював у якихось «приватних структурах». В його офіційній біографії про це немає жодної згадки. Можливо, тому, що ці структури належали людям, зв'язок із якими Семочко не бажав розголошувати. Здогадатися, хто були ці люди, нескладно: нові господарі «Ореанди» Максим Курочкін та Олександр Бабаков. Вони не тільки не вигнали Маму Чолі з її «дівчатками» та молодими «чоловіками», а й взяли її під свій «дах», тож бізнес Загітової процвітав в «Ореанді» до самого вбивства Курочкіна в 2007 році. Оскільки новим господарям потрібна була служба безпеки готелю або приватна охоронна компанія з «титушками» для захоплень кримської нерухомості, Семочко легко знайшов роботу. Так він почав працювати на «лужниківців», які здобули в Україні популярність під брендом «Російського клубу», відкритого ними 2004 року для політичної підтримки Віктора Януковича. «Російський клуб» об'єднував команду російських політтехнологів під командуванням Гліба Павловського. За їхньою ширмою, під наглядом віце-голови клубу Курочкіна, діяли агресивні російські бізнесмени-рейдери, які прибирали до рук українські обленерго, готелі та ринки.Незабаром керівництво УМВС Ялти змінилося, а Сергій Семочко накопичив достатньо грошей та покровителів, щоб повернути собі міліцейські погони і навіть піти вгору службовими сходами. Чи отримав він справжній диплом, хоча б якусь комерційну «академію», невідомо – можливо, він досі не має ні юридичної, ні взагалі вищої освіти. Тоді у нього трапилася чергова зміна інтересів, у ході якої він кинув своїх колишніх господарів і навіть свою першу наречену.На початку 2000-х років молодий і гарний офіцер МВС Сергій Семочко, який мав гроші та впливові зв'язки, знаючи премудрості спокушання, зумів зачарувати мешканку Ялти Тетяну Миколаївну Лисенко. Тетяна Лисенко, народжена 1963 року, була старшою за Семочка. Вона вже мала двох дітей від попереднього шлюбу – Станіслава та Анастасію, які нині мають власні сім'ї.Під час журналістського розслідування вдалося розкрити факт, який Семочко ретельно приховував: Тетяна Лисенко є родичкою дружини Олени Боголюбової, подружжя олігарха Геннадія Боголюбова, рівноправного компаньйона Ігоря Коломойського та співвласника групи «Приват». Як вони познайомилися, можна лише гадати: можливо, це була випадкова зустріч і любов з першого погляду, а можливо, Семочко, дізнавшись про розлучену родичку дружини олігарха, вирішив не втрачати цю можливість. Так у Боголюбова з'явився перший зять-пройдисвіт. Другим потім став чоловік його дочки Дмитро Чернявський.Третьою, молодшою дитиною Сергія Семочка та Тетяни Лисенко є Ілля. Його називають сином Семочка, але чи є він сином і Лисенко, невідомо – така секретність! Плутанину вносить те, що раніше Ілля навіть підписувався у блогах прізвищем батька, проте тепер офіційно носить прізвище Лисенка. Чому – цікаве питання.Журналісти виявили чимало матеріалів про багаторічні близькі стосунки родини Лисенків та Боголюбових. Фото Тетяни Лисенко та її дітей біля та всередині будинку Боголюбових у Козині (Конча-Заспа), інформацію про те, що у Києві Семочко та Лисенко купили собі квартиру в тому ж будинку, що й дружина та дочка Боголюбова. Також виявилися свідчення про те, що у 2013 році Тетяна Лисенко продала Олені Боголюбовій земельну ділянку у Лівадії.Плоди роману скромного ялтинського міліціонера з рідною впливового олігарха не змусили на себе чекати. Одразу після першого Майдану Сергій Семочко отримав посаду радника нового міністра МВС Юрія Луценка, який, як відомо, також не має юридичної освіти. Як то кажуть, свій до своїх!Найцікавіше було те, що відбулося далі. Згадаймо події 2006–2007 років: війну за дніпропетровський ринок «Озерка» між Максимом Курочкіним та «приватівцями», яка закінчилася арештом, а потім вбивством Макса Бешеного. На боці «приватівців» виступав глава МВС Юрій Луценко, який обіймав цю посаду до грудня 2006 року. Радником якого був Сергій Семочко. Легко здогадатися, що Семочко не лише порадив Луценку заарештувати Курочкіна, а й передав компрометуючу інформацію про свого колишнього господаря. Потім Курочкіна вбили – зокрема тому, що він міг почати розповідати про справи в готелі «Ореанда». Враховуючи те, що вбивцю Курочкіна так і не знайшли, а підозру було пред'явлено колишньому співробітнику спецназу МВС, виникає багато припущень. За даними Skelet.Org, організували вбивство Курочкіна його ж колишні партнери – «лужниківські». Луценко до моменту цього вбивства вже пішов у відставку, передавши посаду Василю Цушку. Сергія Семочка прилаштували на роботу в СБУ, яке на початку 2007 року очолив спритний пройдисвіт Валентин Наливайченко.Добре знаючи політичні захоплення тодішнього президента Віктора Ющенка, Наливайченко задовольняв його виставками голодомору (з фальшивими фото, взятими з архівів Нансена та американської Великої Депресії) та реабілітацією ОУН-УПА, а сам розгорнув бурхливу корупційну діяльність. За тією ж методикою працював і Сергій Семочко, призначений в УСБУ Криму: він завів тісну дружбу з лідерами кримськотатарського «Меджлісу», які мали підтримку київської «помаранчевої» влади, і вдавав, що бореться з радикально проросійськими рухами Криму. Водночас активно розвивав сімейний бізнес у сфері туризму, нерухомості та пасажирських перевезень. За інформацією джерел Skelet.Org, звично «підробляв» хабарами, відкатами, «зливом» інформації та участю в земельному рейдерстві.Зі зміною влади у Києві справи у Семочка продовжували йти чудово. Він піднімався службовими сходами, увійшовши до складу керівництва УСБУ автономії. У 2011 році він не соромився взяти собі службову квартиру в Ялті – яку одразу приватизував навпіл із неповнолітнім сином Іллею. Мабуть, тоді його стосунки з Тетяною Лисенко, яка була власницею багатої нерухомості, ще не були офіційно оформлені.

готель Оренада, Ялта, та Семочко

Ялта, готель "Ореанда", початок 90-х.


Готель «Ореанда», побудований ще за царських часів, протягом усього XX століття вважався елітним: після Громадянської війни там був будинок відпочинку ЦВК, перед Великою Вітчизняною санаторій НКВС, після – санаторій Міноборони, за Хрущова його передали «Інтуристу», а в незалежній Україні він довго був єдиним п'ятим. Саме там знімали знаменитий фільм «Асса», в якому загалом вірно зобразили те, що тоді відбувалося в її номерах. Після розпаду СРСР готель вже не курирував КДБ, проте до нього мало великий інтерес МВС, оскільки «Ореанда» стала одним із центрів відпочинку новоспечених бізнесменів, злодійкуватих чиновників та «братви». За даними Skelet.Org
, їх задовольняли «дівчата» Наталії Загітової – сутенерки, відомої під прізвиськом «Мама Чолі» (на честь персонажа мексиканського телесеріалу), яка розгорнула в «Ореанді» свій сервіс. І ось саме Мама Чолі стала першою сходинкою кар'єри Сергія Семочка.
Максим Курочкін на прес-конференції

Максим Курочкін (Макс Шалений)

По-перше, за "Ореанду" розгорнулася велика боротьба. Готель перейшов у розпорядження «лужниківської» ОЗУ, представленої в Україні кримінальним авторитетом Максимом Курочкіним (Максом Бешеним) та його компаньйоном, бізнесменом Олександром Бабаковим, який став офіційним власником готелю. Курочкіна, як відомо, вбили у Києві 2007 року. А ось Бабаков живий і здоровий, зараз є членом Ради Федерації РФ, він був одним із лідерів партії "Справедлива Росія", потім увійшов до керівництва путінського "Об'єднаного народного фронту".
Олександр Бабаков, Справедлива Росія

Олександр Бабаков

Тетяна Лисенко, дружина Семочко

Тетяна Лисенко з дітьми на тлі будинку Боголюбових

#СергійСемочко #СБУ #корупціяУкраїни #спецслужби #розслідування #Приват #ОреандаЯлта #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування