Олексій Савченко, депутат Верховної Ради від БПП, нещодавно став переможцем конкурсу на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації. Його репутація, однак, позначена численними скандалами та контроверсійними епізодами. Раніше він працював у київському УБОЗ МВС, а потім побудував кар'єру в банківському секторі, одночасно займаючи посади у спорті та розважальному бізнесі. За оцінками медіа, він належить до найбагатших членів пропрезидентської фракції.
ЗМІ часто називають Савченка «людиною-оркестром» через його різноманітні ролі. Він керував столичним УБОЗом, працював банкіром, володів футбольним клубом, очолював Федерацію самбо України та концерн «Укрспирт», а також спробував себе у музичній кар'єрі. Люди, які його знають, стверджують, що його характер поєднує жорсткість та вольові якості з умінням знаходити спільну мову з представниками різних груп суспільства. За чутками, у нього буйна вдача, яка, ймовірно, сформувалася під час роботи в УБОЗ. Ходять легенди про його вибухові реакції — нібито одного разу він кинув стільцем у заступника у створеному ним «Партнер-Банку».
ЗМІ неодноразово писали про його причетність до «темної сторони банківського бізнесу» та називали його «фахівцем із особливих операцій». Йому приписують вибивання грошей у підприємців, створення «конверт-банків» для системи МВС, низку кримінальних та корупційних схем з відмивання мільйонів на Укрпошті, а також фіктивне банкрутство «Авант-Банку». Серед його близьких знайомих найчастіше згадуються колишній генеральний прокурор Віталій Ярема та екс-глава Держслужби охорони та екс-міністр оборони Валерій Гелетей. Всі троє познайомилися під час роботи у київському УБОЗ.
Банківська діяльність Савченка розпочалася у 2003 році, коли він залишив УБОЗ. У 2004–2005 роках він очолив службу безпеки «Родовід банку» та паралельно працював заступником голови правління Дениса Горбуненка. Після «помаранчевої» революції він опинився біля керма правління ВАТ «Азія Універсал Банк», який був представництвом киргизького банку і не мав права вести операції на території України, хоча міг проводити певний спектр міжнародних фінансових операцій через батьківський банк.
У 2006 році Савченко заснував власний «Партнер-банк», який пізніше продав російському мільярдеру Володимиру Антонову. Фінустанова була перейменована на КонверсБанк, а Савченко став головою його наглядової ради. Згодом контроль над КонверсБанком перейшов до групи бізнесменів на чолі з Вадимом Столаром. Однак Савченко залишався в цьому бізнесі на період продажу, а пізніше, «разом зі своїми людьми», придбав «Авант-Банк».
Коли влітку 2014 року Віталій Ярема став Генеральним прокурором, «Авант-Банк» почав обслуговувати багато державних структур, включаючи ГПУ. Зокрема, у фінустанови намагалися перевести зарплатні рахунки співробітників Генпрокуратури. Наприкінці 2015 року на банк стали надходити скарги клієнтів про затримку платежів, що стало підставою для введення куратора Нацбанку. Куратор підтвердив, що дії менеджменту банку свідчать про початок виведення активів. Йшлося про іпотечні застави, які дісталися «Авант Банку» від «Дельта Банку» незадовго до його банкрутства. За допомогою судових схем право вимоги по кредитах і самі іпотечні застави переводилися в іншу фінансову установу — «Агрокомбанк», яку очолює Євген Березовський, перший заступник голови ради директорів «Дельта Банку». Таким чином, факти виведення та відмивання грошей з «Аванта» були представлені в наявності, проте рятувати банк ніхто не поспішав, і незабаром він збанкрутував.
Колишні керівники «Авант-Банку» заплуталися у коментарях щодо ролі Савченка, Яреми та Гелетея у розвалі фінустанови. Голова правління «Авант-Банку» Веніамін Лебедєв заявив, що Олексій Савченко обіймав посаду в.о. голови правління з вересня 2011 року по 18 травня 2012 року, а потім — голови правління банку. З 18 травня 2012 року він уже не брав участі в операційному управлінні банком, а до січня 2014 року обіймав посаду голови наглядової ради. Сам же Савченко дав зовсім іншу версію: «Щодо «Авант-Банку». В мене просто слів немає. Ну, не банкрутував я «Авант»! Запитайте Лебедєва, Ярему, Гелетея. Ми намагалися врятувати «Авант-Банк» усіма силами, але не зуміли вижити за тих умов, які створив НБУ. Звинувачуйте Гонтарєву, звинувачуйте Олександра Дубинського, який не дихав до «Авант-Банку», але не нас — не екс-власників банку. Адже ми трималися до останнього!»
Посадовців називають «чернігівською вирішальною» Києва через його тісні зв'язки з кримінальним світом області. На футбольній ниві Савченко зійшовся з горілчаним магнатом Павлом Клімцем, який у 2008 році купив у нього 50% клубу «Десна». Саме Клімець у 2010 році, після приходу до влади Януковича, лобіював Савченка на посаду керівника державного концерну «Укрспирт». Допомагав йому також його старший партнер із банку «Родовід» Юрій Іванющенко. Однак на цій посаді Савченко протримався недовго, і, за чутками, змушений був піти через повну профнепридатність.
Савченко відзначився і у шоу-бізнесі. Починаючи з 2008 року, він знімав кліпи та записав три альбоми у стилі шансон, а також став переможцем Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар» у Вітебську. Щодо спортивних досягнень, він є кандидатом у майстри спорту з боксу та кікбоксингу, призером відкритого чемпіонату Європи з боїв без правил, а також президентом Всеукраїнської громадської організації «Національна Федерація самбо України». Народний обранець часто ділиться у соціальних мережах фото свого голого торсу, вкритого татуюваннями.
Нещодавно конкурсна комісія найвищого корпусу держслужби обрала Савченка на посаду голови Миколаївської облдержадміністрації. Відкритий конкурс на вакансію ініціював Президент Петро Порошенко у серпні. Резервним кандидатом став Артем Ващиленко. Спочатку Савченко демонстрував бажання здобути губернаторську посаду. Раніше його вже сватали до керівних кабінетів Чернігівської та Житомирської областей. Однак раптово він зробив кілька заяв про небажання ставати головою Миколаївської ОДА, стверджуючи, що «реально нічого в цьому не тямлю» і просячи припинити спекуляції на цю тему. Такі відповіді більше схожі на лукавство, а справжньою причиною, мабуть, є страх опинитися на посаді, де будь-яка його дія розглядатиметься під мікроскопом, і корупційні зв'язки чи афери не пройдуть. «Я не хочу повторювати долю мого доброго товариша Макса Мельничука» (скандально відомого звільненого екс-губернатора Київщини), — нещодавно зізнався Савченко. Судячи з його репутації, такі побоювання видаються цілком обґрунтованими.