Володимир Прокопів
Коли Віталій Кличко залишив посаду мера Києва, це стало лише початком масштабної антикорупційної операції, яку розпочала команда Зеленського проти столичної влади. Очікується, що низка посадовців, яких Кличко підтримував протягом п'яти років його керівництва містом, можуть втратити свої посади в міській адміністрації та Київраді. Серед найбільш вірогідних кандидатів на звільнення та можливий арешт називають Володимира Прокопіва, заступника мера та секретаря міськради, чия репутація давно викликає серйозні питання.
Прокопів Володимир Володимирович народився 21 серпня 1983 року в Івано-Франківську. Його батько, Володимир Васильович Прокопів, був викладачем у Івано-Франківському педагогічному інституті, який згодом став Прикарпатським національним університетом, де він завідує кафедрою фізики та хімії твердого тіла. Мати, Зіновія Михайлівна, працювала інженером-технологом.
Після закінчення ліцею у 2000 році Володимир вступив до батьківського університету на кафедру «Радіофізика та електроніка», вважаючи цей напрямок більш перспективним. Однак після отримання диплома у 2005 році він переїхав до Харкова, де працював директором представництва страхової компанії «ОСТРА» у регіоні. Паралельно він заочно навчався у Національно-економічному університеті (колишня філія Київського інституту народного господарства) і отримав у 2007 році диплом адміністративного менеджера.
Анатолій Матвієнко
Карієра Прокопіва суттєво змінилася завдяки його знайомству з двома впливовими фігурами: народним депутатом Анатолієм Матвієнком та його племінником Сергієм Березенком. Прокопів-старший залучав свого сина до суспільно-політичної діяльності з молодих років, розуміючи цінність встановлення ділових контактів. У 1999 році він створив для свого 16-річного сина громадський рух «Екосвіт», записавши його засновником та керівником.
У 2002 році, будучи 19-річним студентом, Володимир Прокопів балотувався до Івано-Франківської міськради і вже розглядався як один із місцевих лідерів молодіжних рухів правоцентристського спрямування. Під час «помаранчевої революції» він перебував у Харкові, де очолював молодіжний виборчий штаб коаліції «Сила народу», створеної на підтримку Ющенка.
Сергій Березенко розпочинав свою громадську діяльність у 2004 році, очоливши молодіжну організацію при партії «Собор», лідером якої був його дядько Матвієнко. Під час виборчої кампанії Ющенка та «помаранчевої революції» Прокопів і Березенко знайшли один одного не на вулицях, а в теплих штабах, де домовлялися про розподіл влади.
Сергій Березенко
На початку 2006 року Березенко залишив «Собор» і вступив до «Блоку Леоніда Черновецького», за списком якого потрапив до Київради і одразу став радником нового міського голови. Вскоре Березенко запросив до Києва Прокопіва, який залишив харківське представництво «ОСТРО» і став помічником-консультантом у нардепа Анатолія Матвієнка. Коли Березенка призначили начальником Головного управління у справах сім'ї та молоді КМДА, він одразу взяв Прокопіва до свого управління.
У квітні 2007 року Прокопів отримав посаду головного спеціаліста Відділу оздоровлення, праці та соціальної роботи при Головному управлінні у справах сім'ї та молоді. Того ж року він разом із Павлом Тарасюком став засновником київського міського осередку «Українського молодіжного Собору». Освоївшись у КМДА, Прокопів за місяць був призначений заступником начальника свого відділу. На цій посаді він пропрацював до грудня 2009 року, коли звільнився або був звільнений з причин, які він не розкривав.
Перед звільненням Прокопів заснував ТОВ «ВП Груп» (ЄДРПОУ 36884378) і був його генеральним директором. Однак у 2010 році він переписав фірму на свою дружину Віру Андріївну Прокопів (у дівоцтві Штурмай), а керувати нею поставив свого старого друга Олега Ружило, якого привіз із Івано-Франківська.
Після звільнення Прокопів знову влаштувався помічником нардепа Анатолія Матвієнка. На виборах 2012 року він був його уповноваженим та представником партії «Собор» на мажоритарному окрузі №17 у Вінниці. Того ж року Прокопів захистив дисертацію кандидата хімічних наук на батьківській кафедрі у Івано-Франківську.
Під час другого Майдану Прокопів активно залучився до процесу, але не на вулицях, а в теплих штабах, де домовлявся про розподіл влади та посад. Наприкінці лютого 2014 року він отримав посаду спеціаліста Відділу контролю земельного законодавства у Державній інспекції сільського господарства (ДІСГ). За три тижні його призначили заступником директора Департаменту контролю за використанням та охороною земель ДІСГ.
За інформацією незалежних журналістів, призначення Прокопіва мало на меті захоплення та розподіл деяких земельних ділянок у Київській та Вінницькій областях. Після завершення цієї операції його вирішили повернути до КМДА.
Сергій Березенко, який керував тоді Київським виборчим штабом Порошенка, включив Прокопіва до виборчого списку союзного «УДАРу» на виборах до Київради, дав йому прохідне місце №29. У травні 2014 року Прокопів став співголовою фракції «УДАР-Солідарність» та головою Комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. Ця посада є надзвичайно важливою в корупційних схемах столичної нерухомості, як добре відомо з публікацій про будівельну мафію Києва.
На місцевих виборах у жовтні 2015 року Прокопіва знову обрали до Київради, але не за списком, а як мажоритарного кандидата від БПП по округу в Голосіївському районі. Буквально одразу, 1 грудня 2015 року, його обрали секретарем Київської міської ради та одним із заступників міського голови.
Ланцюжок Прокопів-Березенко-Матвієнко являє собою ще одне щупальце мафіозного спруту столиці, який роками витягує мільярди з київського бюджету. У його призначенні переплелися кланові інтереси родини Матвієнка-Березенка, друзів Кличків та оточення Порошенка.