Аналізуючи результати суспільно-політичних змін в Україні, можна помітити певну закономірність. Як «помаранчева революція» 2005 року, так і «Революція гідності» 2014 року, по суті, стали внутрішньоелітними переворотами з передбачуваними наслідками. Насильницьким шляхом було подолано старі структури, однак механізми прийняття рішень, де корупція займає центральне місце, залишилися незмінними. Це пояснюється тим, що орієнтація еліт, сформована в період первісного накопичення капіталу в 1990-х роках, важко піддається трансформації. Змінюється лише зовнішня форма, тоді як внутрішня суть залишається незмінною. Саме в цьому контексті показовою є історія Михайла Михайловича Бейліна.
При вивченні цієї персоналії перше, що привертає увагу, — це обмежена кількість інформації про нього у відкритих джерелах. У більшості медійних повідомлень Бейлін представляється як юрист та ресторатор, позаштатний радник голови Адміністрації Президента України Бориса Ложкіна. Однак його діяльність набагато ширша. Він був керівником рекламної компанії «Promotion Technologies», віце-президентом Всеукраїнської рекламної асоціації, членом Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, членом правління Міжнародної асоціації маркетингових ініціатив та керівником колекторської компанії «Укрборг». Щодо його політичних уподобань, то інформація обмежується участю у парламентських виборах 2014 року, де він йшов під номером 83 у списку Блоку Петра Порошенка.
Особливий інтерес викликає зв'язок Бейліна з Юридичною компанією «Астерс» (до 2008 року вона називалася ЮК «Шевченко, Дідковський та партнери»), де він працював консультантом з ефективності підприємств. Серед засновників компанії значиться екс-міністр екології Ігор Шевченко, якого неодноразово звинувачували в корупції. Він був звільнений з посади Верховною Радою на вимогу «Народного фронту» та «Радикальної партії».
Компанія «Астерс» надавала широкий спектр юридичних послуг. Вона консультувала «Ощадбанк Росії» щодо кредиту в 700 млн доларів, виданого «Метінвесту» Ріната Ахметова. Компанія працювала з агрохолдингом «Мрія», фінансовим радником якого був представник Ротшильдів Джованні Сальветті. «Астерс» надавала послуги «Миронівському хлібопродукту», що належить раднику Президента України Петру Порошку. Компанія також консультувала словацького оператора системи транспортування газу Eustream щодо правових питань, пов'язаних із реверсним постачанням газу в Україну зі Словаччини, та готувала трансакційні документи, підписані словацькою компанією з ПАТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України».
Знаменно, що щодо колишніх співвласників агрохолдингу «Мрія» Головне слідче управління МВС України проводило розслідування за звинуваченням у шахрайстві кредиторам, зокрема ПУМБ, завдавши шкоди на суму 1,3 млрд доларів. Як авторитетна юридична компанія надавала консультаційні послуги особам, щодо яких велося розслідування, залишається неясним. Варто також згадати, що партнеркою ЮК «Шевченко, Дідковський та партнери» була Ірина Назарова, яка подавала позов проти приватизації Криворіжсталі у 2005 році, маючи на руках одну акцію. Таким чином, вона використовувалася як «брухт» у боротьбі з Віктором Пінчуком. Згодом Назарова стала помічником голови Фонду державного майна Валентини Семенюк, яка згодом померла. Завод дивним чином перейшов у володіння Лакшмі Міттала.
За повідомленнями ЗМІ, Михайло Бейлін «доглядає» Міністерство інфраструктури, яке очолює Андрій Пивоварський. Такі твердження не є безпідставними, якщо врахувати біографію Пивоварського. До переходу у 2012 році на роботу до групи компаній «Континуум» покійного Ігоря Єрємєєва, Пивоварський був керівником інвестбанківського підрозділу інвестиційної компанії Dragon Capital. За час роботи у цій компанії він провів кілька IPO українських активів, включаючи розміщення акцій Davento (девелоперський підрозділ «Велика Кишеня»), «Фуршет», KP Media та Clubhouse (оператор мережі готелів).
Юридична компанія «Астерс» не лише активно співпрацювала з Dragon Capital, а й надавала консультації Державному агентству автомобільних доріг України щодо приватного розміщення внутрішніх облігацій на суму 14 млрд гривень (орієнтовно 1,75 млрд доларів США). Згідно із законом, «Укравтодор» підпорядкований Мінінфраструктурі.
Серед політиків, які представляють пропрезидентські сили, поширеною є позиція щодо неприпустимості призначення в керівництво державних підприємств «своїх» людей, незалежно від політичної приналежності, оскільки це суперечить курсу на боротьбу з корупцією. Однак щирість таких заяв викликає сумніви. Факти говорять про інше. У лютому 2015 року виконувачем обов'язків керівника ДП «Укрзалінпостач» було призначено Євгена Хорощака, який до цього працював радником у компанії Dragon Capital. Це державне підприємство входить до сфери управління «Укрзалізниці», яка є структурним підрозділом Міністерства інфраструктури України з Пивоварським на чолі.
Хорощак сам заявляв журналістам, що на цю посаду його порекомендував Михайло Бейлін, поставивши завдання докорінного реформування підприємства. «Реформування» завершилося у грудні 2015 року після низки гучних викриттів та звинувачень у корупції. Було виявлено порушення під час проведення тендерів із закупівлі кріплень для рейок, де переплата склала 7 млн гривень. Згодом віце-прем'єр-міністр України Валерій Вощевський звинуватив Хорощака в порушенні закупівель палива, що мало не паралізувало рух на всіх шести залізницях.
Про участь Бейліна у призначенні Олександра Завгородня на посаду виконувача обов'язків керівника «Укрзалізниці» розповідав журналістам і сам Завгородній, який вирішив розвивати «сімейний» бізнес за рахунок держави і неодноразово «засвітився» у корупційних скандалах.
Ще одним приводом для підозр Бейліна в тіньовому управлінні та лобізмі стала історія з голосуванням за проект закону «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». Згідно із законопроектом, заборгованість за кредитом конвертується за офіційним курсом Національного банку України в момент укладання кредитного договору, а курсова різниця списується банками. Реструктуризації підлягають усі споживчі кредити, отримані на придбання будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості. Законопроект був прийнятий у третьому читанні 2 липня 2015 року 229 голосами «за».
На думку експертів, у прийнятті цього закону були зацікавлені насамперед колектори, які скуповували у 2009–2013 роках проблемні кредити з величезним дисконтом. Якщо основна сума кредиту та відсотки по ньому будуть перераховані за старим курсом, то позичальники гаситимуть заборгованість не в банки, а в колекторські компанії. Однією з найбільших таких компаній є «Укрборг», де працював Михайло Бейлін. Основним бенефіціаром компанії є керуючий партнер Юридичної компанії «Астерс» Олексій Дідковський.
Голосування членів Блоку Петра Порошенка за цей законопроект викликало обурення екс-глави СБУ Валентина Наливайченка. «Має місце поновлення цинічної та зухвалої корупції в парламенті. У мене є питання до Юрія Луценка. Як у його фракції з'явився «дивлячий»? Цей «дивлячий» залякує депутатів і тисне на них під час голосування з будь-яких питань!» — заявляв Наливайченко, явно натякаючи на Бейліна.
Тим часом «дивиться» вміє не лише «тиснути» та «залякувати». Користуючись жаргоном Наливайченка, він вміє кого треба «гріти». Сума «гріва» визначається посадою, про що свідчить надбанням громадськості «чорна бухгалтерія», в якій прописані доплати чиновникам і навіть міністру в доларах США.
З наведеного матеріалу можна зробити такі висновки. По-перше, судячи з відгуків про компанії, які очолював Михайло Бейлін, його ефективність як керівника викликає запитання. Водночас його амбітність, жвавість характеру та вміння заводити зв'язки дозволили йому домогтися заступництва у найвищих ешелонах української влади.
По-друге, найбільший інтерес викликає позиціонування Бейліна як юриста компанії «Астерс». Сфери інтересів компанії та консультаційні послуги, що надаються її співробітниками міністерствам і відомствам, великому бізнесу, включаючи бізнес-партнерів Петра Порошенка, міжнародним фінансовим інститутам, дають підстави говорити про високий рівень інформованості Михайла Бейліна та його доступ до інформації ексклюзивного характеру, чим пояснюється інтерес до нього з боку Адміністрації Президента України.
По-третє, набір певних якостей та високий рівень поінформованості дозволяють використовувати Михайла Бейліна як комунікатора з представниками фінансово-промислових груп, а також здійснювати негласний нагляд за роботою певних міністерств та відомств. Що стосується діалогу з представниками великого бізнесу та політичних сил, то «легенда» про успішного ресторатора створює сприятливу атмосферу для неформальних контактів.