Міністерство інфраструктури України в останні часи постійно перебуває в центрі суспільної уваги. Медіа обговорюють підвищення вартості залізничних квитків, заборону польотів російських літаків над українським повітрям, плани розбудови нового портового комплексу на Чорному морі та розширення міністерських повноважень за рахунок функцій Міністерства регіонального розвитку. На чолі цієї установи стоїть 38-річний Андрій Миколайович Пивоварський, учасник другого постмайданного призову, який прийшов на посаду після БЮТівця Максима Бурбака з першого уряду Арсенія Яценюка. Молодий міністр отримав у медіа прозвисько «хлопчик-яппі».
Міністерство інфраструктури історично вважається установою з високим рівнем корупції. Це пояснюється специфікою його роботи: величезна кількість державних тендерів, розпорядження дорогами, контроль над усіма видами транспорту та радіочастотами. Достатньо згадати скандали часів керівництва Георгія Кирпи та Євгенія Червоненка, щоб зрозуміти, що проблема не нова.
Пивоварський не став винятком. Skelet.Org раніше повідомляв про його корупційні зв'язки з компанією ТІС, яка збудувала незаконну гідроспоруду біля порту Південний. Журналісти також писали про скандали, пов'язані з призначенням керівників Укрпошти, та про те, що у серпні цього року Пивоварський був першим претендентом на виліт із Кабміну. Однак тоді йому вдалося залишитися на посаді.
До призначення міністром Андрій Миколайович не мав жодного стосунку ні до державної служби, ні до інфраструктури. Його кар'єра розпочалася у компанії Dragon Capital, звідки вийшло чимало людей, які згодом перейшли на державну службу. Skelet.Org раніше писав про те, як співробітники Dragon Capital під керівництвом Томаша Фіала уникають податків та порушують українське законодавство. Потім Пивоварський очолив компанію «Континуум», до якої входять нафтові та харчові активи покійного депутата Ігоря Єрємєєва та його партнера, також депутата Степана Івахіва.
Єремєєв та Івахів організували у парламенті групу «Воля народу», яка поступово зростала за рахунок залучення мажоритарників. Хоча група не входила до офіційної коаліції, вона голосувала синхронно з більшістю за всі ініціативи Петра Порошенка. За деякими даними, саме це голосування було платою за призначення Пивоварського до Кабміну за квотою БПП. Від такого розташування Єремєєв отримував прямий прибуток: його компанія «Вог-рітейл» стала практично ексклюзивним постачальником ПММ для Укрзалізниці та ДП «Адміністрація портів України». Його харчові компанії почали постачати продукти для поїздів та літаків. За деякими даними, покійний Єремєєв активно цікавився портами, зокрема Миколаївським та Одеським, а також Одеським припортовим заводом. Наявність «кишенькового» міністра була б для нього критично важливою для реалізації цих планів.
Існує й альтернативна версія походження Пивоварського на посаду. За цією версією, його протежував керівник Dragon Capital Томаш Фіала, який нібито особисто рекомендував його Петру Порошенку, з яким у нього добрі стосунки. На користь цієї версії говорить велика кількість експертів з інвестиційного фонду, які працюють або співпрацюють із міністерством. Вони переважно займаються оцінкою об'єктів Мінінфраструктури з погляду їхньої можливої приватизації. Спочатку йшлося про приватизацію Укрзалізниці, але їй вдалося відстояти свій статус, як і Укрпошті та морським портам. Однак є й інші потенційні об'єкти приватизації: Київський автовокзал та 24 автостанції у Києві та області, Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, будівля інституту післядипломної освіти моряків та річковиків, державна стивідорна компанія, Дунайське пароплавство, «Інфлот», річкові порти. Усі ці підприємства вже приватизовані або готуються до приватизації. Саме на таких угодах заробляють інвестиційні фонди на зразок Dragon Capital. Цілком можливо, що за Пивоварова клопотали як Ігор Єремєєв, так і Томаш Фіала одночасно.
Зайнявши посаду, Андрій Миколайович не встигає вилазити зі скандалів. Найрезонанснішим був скандал із призначенням головою Укрзалізниці Олександра Завгороднього. Пивоварський призначив його без жодного конкурсу на підставі публікацій у Фейсбуці, які сподобалися міністру. Згодом Завгороднього затримали на непрозорих тендерних закупівлях та передачі вигідних вантажоперевезень приватним компаніям.
Інший гучний скандал стосувався дороги Львів-Краковець. Вона мала бути концесійною проектом, де держава та приватний інвестор розділяли б видатки. Натомість будівництво повністю профінансувала держава, набравши кредити під державні гарантії.
Значна увага була приділена й скандалу навколо Іллічівського порту та його керівника Юрія Крука. У жовтні цього року одеський губернатор Михайло Саакашвілі прибрав Крука з посади. Однак Пивоварський відразу призначив його своїм радником. З Саакашвілі виник ще один конфлікт, пов'язаний із лоукостером «Атлас Джет». Голова Державіаслужби Денис Антонюк, підлеглий Пивоварському, спочатку відмовляв авіакомпанії у дозволі літати до Одеси. Після особистого втручання одеського губернатора, який поскаржився президентові, Антонюк таки видав дозвіл. Антонюка лише усунули з посади, але не звільняли, тому він цілком може відновитися через суд.
Частина скандалів виникла не через злу волю міністра, а через банальну відсутність компетенції. Цього літа Пивоварський заявив, що ліквідував Укравтодор — установу, яку автомобілісти ненавидять настільки, що вішають на машини відповідні наклейки. Насправді він ліквідував лише ДК «Автомобільні дороги України», а сама установа продовжує існувати. Некомпетентністю викликана й реформа, за якою 65% доріг мають передати місцевій владі. Фахівці стверджують, що місцеві органи влади просто не потягнуть такий фінансовий тягар. Укрзалізниця досі не може сформувати обґрунтовані тарифи та представити їх суспільству — це також свідчить про відсутність компетенції у міністра, який не може змусити залізничників розкрити ці розрахунки. Крім того, Пивоварський зробив заяву, в якій назвав річковий транспорт перспективною галуззю. Це звучить дивно в країні, де річкові порти лежать у руїнах, а річковий флот давно розпиляно на металобрухт.
У сфері піару Пивоварський досяг певних успіхів. Заяви міністерства звучать практично щотижня, кожна бравурніша за попередню. Анонсуються все більш грандіозні плани реформування галузі. Сам Андрій Миколайович справляє приємне враження: він європейський, інтелігентний, має американську освіту, і йому хочеться вірити. Однак зусилля піарників щодня зводяться до нуля. Практично всі українці є клієнтами підприємств Мінінфраструктури — вони їздять дорогами, потягами, користуються мобільним зв'язком. На власному досвіді вони відчувають різницю між заявами міністра та суворою реальністю.
У липні цього року з'явилися борди з написом: «Пиво+Бейліс= А тато знає?». Тато — це Порошенко, пиво — Пивоварський, а Бейліс — позаштатний радник президента Михайло Бейлін, близький до Бориса Ложкіна та інфраструктури, яку той курує в Адміністрації президента. Плакат натякав на якісь конфлікти між ними за спиною Петра Порошенка. Ініціатором цих публічних натяків вважають одного з керівників БПП депутата Ігоря Кононенка, який сам хотів зайняти посаду міністра інфраструктури. Він непрозоро натякнув на це в інтерв'ю журналу Фокус.
Послідували й інші борди: «Абсент + Совіньйон Блан. Папа знає все», «Яєчний лікер + самогон. Папа знає все» та «Рогань + Коньяк. Батько знає все». Совіньйон Блан — це Максим Бланк, заступник директора Укрзалізниці, Рогань — Арсен Аваков, а Яєчний лікер — Арсеній Яценюк. Тролінг автору цієї кампанії явно сподобався.
Вже дуже скоро, 11-12 грудня, Верховна рада заслухає звіт Кабінету міністрів про виконану роботу. Ситуація складна: може злетіти навіть сам прем'єр-міністр. Радикальна партія вийшла з коаліції і швидше за все голосуватиме за відставку чи недовіру просто із принципу. У БПП також намітився бунт «15 спартанців». Батьківщина вагається. Юлія Тимошенко ходила на антитарифну акцію до Олега Ляшка і явно натякає, що може піти. Прем'єру доведеться торгуватися, здаючи хлібні місця ситуативним партнерам, здатним продовжити політичне життя Яценюка. З великою ймовірністю вже виставлені на торги посади міністра охорони здоров'я та міністра ПЕК. Але цих двох посад може й не вистачити, тоді доведеться складати АПК та Мінінфраструктури. Цілком можливо, що вже за два тижні Андрій Пивоварський повернеться до ближчого та зрозумілішого бізнесу інвестиційного банкіра або управління якоюсь компанією. На початку грудня реально можуть виграти все: і він сам, і інфраструктура країни, і Україна.