Народний депутат України Сергій Пашинський став фігурантом чергового кримінального розслідування. За інформацією Національного антикорупційного бюро, його звинувачують разом із журналісткою Тетяною Чорновіл, депутатами від фракції «Народний фронт» Павлом Дзюбликом і Вадимом Кривенком та міністром юстиції Павлом Петренком у замаху на злочин та протиправному використанні службового становища. Це не перший раз, коли Пашинський потрапляє під пильну увагу правоохоронців та медіа. Проте саме він залишається найцікавішою фігурою серед звинувачених — у різні часи його називали «сірим кардиналом» Юлії Тимошенко, соратником Олександра Турчинова та близькою людиною Андрія Портнова.
Біографія та ранні роки
Сергій Пашинський народився у жовтні 1966 року в Рівненській області. Вищу освіту здобув у Київському педагогічному інституті імені Горького (нині НПУ імені М.П. Драгоманова). За офіційною версією, після закінчення навчання близько дев'яти років працював у комерційних структурах. Однак за інформацією джерел, він мав репутацію «злісного» перекупника з кримінальними зв'язками.
Під час розпаду Радянського Союзу Пашинський працював у банку «Україна», де займався сумнівними операціями — видавав кредити власним фірмам та компаніям із сумнівною репутацією, часто пов'язаним із криміналом. За спостереженнями джерел, він мав здатність просочуватися в керівництво будь-якої компанії, розвалювати її та розкрадати активи.
Банківські скандали
У 1999 році Пашинського призначили заступником голови «Ощадбанку України». За інформацією ЗМІ, це призначення ініціювали Віктор Медведчук та Ігор Бакай. Менше ніж за рік роботи з банку несподівано зникло близько чотирьох мільйонів доларів США, які призначалися для виплат компенсацій українцям старше 80 років. Прокуратура звинуватила Пашинського у розкраданні, і його заарештували у 2002 році. Проте він недовго перебував у в'язниці — за його власними словами, йому допомогли «могутні» покровителі. За чутками, Ігор Бакай особисто «вирішував питання» щодо його звільнення.
Під час роботи в «Ощадбанку» Пашинський потрапив у ще один неприємний епізод. Будучи аматором випити та розважатися, він часто напивався на робочому місці у кабінеті правління. Під час однієї з таких вечірок, перебуваючи в компанії жінок найдавнішої професії (за інформацією ЗМІ, там була оргія), він попрямував до центрального сховища банку та вимагав від охоронців видати йому гроші, очевидно, щоб продовжити «банкет» або вразити своїх супутниць. За цей епізод його не встигли покарати, оскільки він потрапив під арешт через справу про розкрадання.
Політична кар'єра
У 2002 році Пашинський вперше спробував балотуватися до Верховної Ради у складі блоку «Проти всіх», але незадовго до голосування його кандидатуру знято. Хвилі «помаранчевої революції» винесли його на посаду особистого радника прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, на якій він пробув майже півроку з лютого до серпня 2005 року. Вислужившись перед Юлією Володимирівною та її покровителями, у серпні 2005 року був призначений генеральним директором держкомпанії «Укррезерв».
Після його приходу на цю посаду компанію звинувачували у «тіньових махінаціях» усі — від простих народних депутатів до Генеральної прокуратури та Президента. Довго красти на цій посаді йому не вдалося, його змусили піти у відставку.
Народним депутатом Пашинський став уперше у травні 2006 року у складі «Блоку Юлії Тимошенко». З того часу він залишався незмінним депутатом України, змінювалися лише назви партій, які він представляв: у V-VI скликаннях — БЮТ, у VII скликанні — «Батьківщина», у VIII скликанні — «Народний фронт». У Раді він займався питаннями паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а також стратегічними питаннями розвитку паливної енергетики.
Рейдерські схеми
У 2007 році Пашинський намагався рейдерським шляхом захопити харківський завод «Турбоатом». За інформацією ЗМІ, його дії були пов'язані з лобіюванням інтересів російського олігарха Костянтина Григоришина, який мав бізнес в Україні. Основними фігурантами цієї справи були наближені до Комуністичної партії Володимир Петренко, член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, секретар Міжвідомчої комісії Кабінету міністрів України з питань протидії протиправним поглинанням та захопленням підприємств (голова якої — Віце-прем'єр Микола Азаров), та Валентина Семенюк, член Соцпартії та голова ФГ. Обидва вони особисто виїжджали на об'єкт під час конфліктної ситуації та підтримували Віктора Суботна, якого намагалися усунути з посади генерального директора «Турбоатому».
Другу спробу рейдерського захоплення Пашинський здійснив щодо «Укртатнафти». Разом із близько 50 «молодими людьми міцної статури» він намагався захопити «Кременчуцький нафтопереробний завод». Однак це не вдалося через просту причину — того дня завод охороняло кілька загонів внутрішніх військ, а на самому заводі перебував міністр паливно-енергетичного комплексу Юрій Продан.
Фабрика «Житомирські ласощі»
У 2010 році до відомої на всю Україну кондитерської фабрики «Житомирські ласощі» змінилися власники. Нічого дивного в цьому не було б, якби не виявилося, що попередні господарі зовсім не хотіли залишати бізнес — їх просто змусили. За словами Юрія Лещинського, власника фірми Delta Capital, якій раніше належали «Житомирські ласощі», фабрику у них віджали тодішні народні депутати з «Блоку Юлії Тимошенко» Сергій Пашинський та Андрій Портнов.
У листопаді 2010 року під час зборів акціонерів контроль над фабрикою було передано одному з її головних колишніх менеджерів Ігорю Бойку. Це сталося фактично тому, що озброєна охорана не пустила частину власників на збори, де вирішувалася доля компанії. Охоронці обґрунтовували це тим, що вони «охороняють приймальню депутата Пашинського» і нічого не знають про акціонерні збори.
На причетність Пашинського до «віджиму» фабрики вказує також його зв'язок з іншим організатором «перерозподілу прав власності» Олексієм Темненком. З цією людиною він у 2005-2006 роках працював разом в «Укррезерві», де провернув чимало тіньових махінацій.
Майданівський епізод
Під час активної фази Євромайдану Пашинський став фігурантом дуже дивного епізоду. За його сприяння з Майдану було вивезено снайперську гвинтівку, яка знаходилася в багажнику машини людини, наближеної до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, — Юрія Саболти. За оцінкою джерел, це відео доводить причетність Пашинського та Авакова до стрілянини на Майдані, оскільки працівник МВС, якого «врятував» Пашинський і який вивіз докази з Майдану, безпосередньо пов'язаний із Аваковим.
Після революції зв'язка «Аваков-Турчинов-Пашинський» спрацювала ефективно. Вони влаштовували хаос, імітували бурхливу діяльність і отримували дивіденди від цього. Турчинов став першим виконувачем обов'язків президента України, а згодом головою РНБО. Аваков став міністром МВС. Пашинський був призначений в.о. глави Адміністрації президента, і подейкували, що він повинен був стати віце-прем'єр-міністром, однак через внутрішній конфлікт це не сталося.
Сучасний статус
Сергій Пашинський залишається досить значущою фігурою в українській політиці. Той факт, що його зараз намагаються «злити», може означати початок нового переділу влади в політичних колах. Чим скінчиться справа з новими звинуваченнями, поки що незрозуміло, адже Пашинський — майстер виходити із ситуацій «сухим із води». Тим часом Національне антикорупційне бюро продовжує розслідування, ЗМІ приписують йому роман з Тетяною Чорновіл, а також говорять про те, що він лобіює інтереси свого сина, сприяючи його призначенню на керівні посади у держкомпаніях. Журналісти виявили особняк Пашинського вартістю 20 мільйонів доларів. Водночас він продовжує спокійно реалізовувати свої «політичні» та «чиновницькі» махінації.
