Леонід Іванович Пасічник народився 15 березня 1970 року у родині правоохоронця. Його батько, Іван Сергійович, присвятив органам внутрішніх справ 26 років, працюючи в структурах ОБХСС СРСР. У 1975 році сім'я переїхала до Магадану, де батько займався охороною золотих копалень. Пасічник-молодший отримав освіту в Донецькому вищому військово-політичному училищі, а згодом розпочав кар'єру в Службі безпеки України.
Професійна діяльність Пасічника в СБУ включала роботу на посадах начальника підрозділу боротьби з контрабандою головного відділу «К» Управління СБУ в Луганській області та начальника Стаханівського міжрайонного відділу. Його ім'я стало відомим завдяки операції, проведеній 15 серпня 2006 року на контрольно-пропускному пункті «Ізварино».
Оперативники СБУ протягом тривалого часу накопичували інформацію про контрабандну діяльність у Луганській області. Хоча спочатку характер вантажу залишався невідомим, рівень конспіративності, з яким діяли зловмисники, свідчив про серйозність операції. Контрабандисти використовували автомобіль «SUBARU Legacy» чорного кольору, який завантажували та заправляли в Луганську перед довгою поїздкою до Росії без зупинок.
Пасічник припустив, що через кордон переміщується готівка. Він організував перекриття двох можливих маршрутів: через КПП «Ізварино» у Краснодонському районі та через «Должанський» у Свердловському районі. Під виглядом митників на пост «Ізварино» вирушила група його співробітників, а сам Пасічник супроводжував автомобіль від Луганська.
Коли водій «SUBARU» повернув у бік Свердловська, Пасічник зв'язався з групою на посту та зупинився неподалік. О 13:40 автомобіль заїхав на контрольно-пропускний пункт. Водієві запропонували заповнити митну декларацію, у якій він вказав близько 14 тисяч російських рублів. Після підписання документа власника машини направили до ангару для поглибленого огляду.
Пасічник розумів, що контрабанда знаходиться у схованці, але її потрібно було знайти. Він занепокоївся тим, що доведеться розбирати обшивку дверей дорогого автомобіля, якому було всього два місяці. Спочатку огляд багажника не дав результатів. Однак Пасічник припустив, що схованка може знаходитися між заднім сидінням та багажником, особливо враховуючи, що в багажнику була газобалонна установка, яка займала весь простір.
Коли співробітники витягли задне сидіння, виявилося, що воно хиталося та було відкручено. За спинкою сидіння знайшлися пачки грошей — доларів та рублів. Пасічник прибув на пост, щоб особисто контролювати ситуацію. Виявилося, що контрабандист запропонував його підлеглому, Олександру, розійтися «по-хорошому» — половину суми, мільйон доларів, за умови, що операція залишиться невідомою.
Олександр повідомив про спробу підкупу прикордонникам та митникам, а потім доповів про це керівництву. У схованці виявилося 1 940 000 доларів США та 7 243 000 російських рублів, що на той момент становило за курсом НБУ 11 160 132,6 гривні. На пост прибув спецпідрозділ «Альфа» та слідча група Управління СБУ. Пасічник розставив бійців «Альфи» по периметру автомобіля та не допускав до грошей сторонніх осіб, поки валюту не перерахували та не оформили необхідні документи.
Валюту упакували в два великі мішки, які потім доставили до Луганська під охороною офіцерів «Альфи» та машини супроводу. Щодо походження контрабандної валюти, Пасічник відмовився надавати детальну інформацію, зазначивши, що робота в цьому напрямі ще ведеться, але з упевненістю можна сказати, що гроші були здобуті незаконним шляхом.
Пасічник наголошував на важливості принциповості для оперативників, які працюють на лінії боротьби з контрабандою. Контрабандисти часто готові до підкупу правоохоронців та компрометації людей, які виявили слабкість. Для переміщення великих партій товарів вони використовують великовантажні автомобілі «КРАЗ», «Урал», «МАЗ», які нерідко не реагують на вимоги оперативників і навмисне створюють аварійні ситуації. За роки служби Пасічника у підрозділі боротьби з контрабандою було чимало випадків, коли доводилося переслідувати такі машини на легковиках по бездоріжжю.
У березні 2007 року президент України вручив Пасічнику медаль «За військову службу в Україні» за виявлену принциповість та професіоналізм при проведенні операції. Це була його перша державна нагорода.
Пасічник часто розповідав про уроки честі та принциповості, які викладав йому батько. Коли Леонід був хлопчиськом, сім'я жила у Магадані, де батько обслуговував золоті копальні. Іван Сергійович неодноразово розкривав крадіжки золота, затримуючи партії від 20 до 30 кілограмів краденого дорогоцінного металу. На початку 1980-х років він затримав злочинців, які викрали 60 кілограмів золота і готувалися переправити його на «материк». Ті запропонували йому хабар у розмірі 200 тисяч радянських карбованців, але батько відмовився. Він часто повторював синові: «Живи чесно, за статутом – завоюєш честь та славу». Батько мав багато нагород, як відомчих, так і державних.
За інформацією colonelcassad, 9 жовтня 2014 року Пасічник був призначений міністром держбезпеки ЛНР. На той момент йому було 37 років, і попереду його чекали нові виклики та відповідальність. Примітно, що на офіційному сайті СБУ досі розміщена стаття, яка розхвалює міністра МДБ ЛНР і стверджує про його принциповість та відмову від хабарів ще до початку військових подій. Стаття описує урочистості з нагоди 15-річчя Служби безпеки України в Національній опері України, де президент вручав державні нагороди найкращим працівникам спецслужби, серед яких був і Пасічник.