Українська політична сцена нагадує складну екосистему, де різні гравці постійно змагаються за владу та вплив. Серед них виділяється фігура Андрія Парубія — колишнього голови Ради національної безпеки і оборони та нинішнього першого заступника голови Верховної Ради. Його політична зірка зійшла під час революційних подій на Євромайдані, де він очолював створену за його ініціативою «Самооборону Майдану». Однак його біографія містить низку епізодів, які викликають серйозні питання щодо його діяльності та зв'язків.
З дитинства до політики
Андрій Парубій народився у січні 1971 року у Червоноградi. За інформацією місцевих жителів, він народився з вродженою вадою — заячою губою, яку вдалося виправити лише через кілька хірургічних операцій. У шестирічному віці йому поставили діагноз легкої розумової відсталості. Співробітники Червоноградської міської лікарні підтвердили, що в дитинстві він мав серйозні проблеми зі здоров'ям, і без довідки від психолога його навіть не хотіли приймати до школи.
Незважаючи на цей діагноз, Парубій успішно закінчив школу та престижний Львівський державний університет імені Івана Франка. Згодом навчався в аспірантурі на кафедрі соціології та політології у Львівському політехнічному університеті. У студентські роки він активно займався громадською діяльністю, став лідером молодіжної організації «Спадщина» та одним із організаторів перших протестів проти радянської влади. У 1989 році його заарештували за проведення незаконного мітингу.
Політичний старт
Після розпаду СРСР у 1990 році Парубій став депутатом Львівської обласної ради, обійнявши посаду секретаря з питань молоді та спорту. Того ж року разом із Олегом Тягнибоком він заснував Соціал-національну партію України, яка згодом трансформувалася у партію «Свобода». З 1994 по 1998 рік він працював депутатом Львівської міської ради, очолюючи депутатську групу.
У 1997 році Парубій став фігурантом кримінальної справи, пов'язаної з масовими зіткненнями біля пам'ятника Івану Франку у Львові. У цих сутичках брали участь комуністи, члени Соціал-національної партії та ветерани ОУН-УПА. Парубія та інших учасників звинувачували у завданні тілесних ушкоджень, насильстві та погрозах убивства. Розгляд справи тривав майже сім років і був закритий у червні 2004 року без покарання винних, включаючи самого Парубія.
У 1999 році він очолював редакцію журналу «Орієнтири», що публікував науково-політичні матеріали. У 2002 році Парубій знову став депутатом Львівської облради, цього разу на посаді заступника голови.
Револьційна діяльність та парламентські скандали
Під час «Помаранчевої революції» Парубій виконував обов'язки коменданта «Українського дому» у Києві. У 2006 році він очолював фракцію блоку «Наша Україна» у Львівській облраді. Року 2007 вперше став народним депутатом від партії «Наша Україна – Народна самооборона», входячи до депутатської групи В'ячеслава Кириленка «За Україну».
У січні 2010 року під час ефіру програми «Шустер Live» Парубій побився з Олегом Ляшком. Ляшко приніс документи, що підтверджували розкрадання фінансових коштів у розмірі 250 млн грн, але Парубій намагався завадити йому донести цю інформацію до глядачів.
Наприкінці квітня 2010 року Парубій разом із Юрієм Гримчаком спробували зірвати засідання Верховної Ради, на якому мала бути ратифікована угода про продовження перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні до 2042 року. Опозиційні політики закидали спікера парламенту Володимира Литвина яйцями та підпалили у приміщенні Ради димові шашки. Київська прокуратура порушила кримінальне провадження за групові дії за попередньою змовою та втручання у діяльність державного службовця. Однак регламентний комітет Верховної Ради відмовився розглядати можливість зняття депутатської недоторканності з Гримчака та Парубія.
Комендант Майдану: скандали та звинувачення
Під час Євромайдану Парубій обіймав посаду коменданта Майдану у Києві. За його ініціативою була створена «Самооборона Майдану», яка стала основою оборони мітингувальників. Однак його діяльність на цій посаді супроводжувалася низкою скандалів.
По-перше, нардеп Сергій Пашинський звинуватив Парубія у «фінансовій неохайності» та розкраданнях грошей Майдану. У ЗМІ з'явилися матеріали про те, що коштом, призначеним для потреб майданівців, Парубій купив собі кілька об'єктів нерухомості.
По-друге, після вибуху 6 лютого в Будинку профспілок Парубій разом із активістами та іншими депутатами відмовився пускати на місце події слідчу групу. За даними міліції, там вибухнуло кілька боєприпасів, але Парубій стверджував, що там не було і не могло бути зброї. За цим фактом було порушено кримінальну справу за статтею про недбале зберігання бойових припасів. На думку правоохоронців, це підтверджувало, що майданівці мали зброю та боєприпаси, які приховували від громадськості.
По-третє, екс-глава СБУ Олександр Якименко заявив, що винним в обстрілі людей 18-20 лютого слід вважати Парубія. Якименко аргументував це тим, що снайпери стріляли з будівлі філармонії, яка була підконтрольна майданівцям та особисто контрольована Парубієм. За його словами, зброя не могла потрапити до цієї будівлі без відома Парубія. Крім того, було багато свідків того, що після закінчення стрілянини з приміщення консерваторії вийшла група людей у якісному екіпіруванні зі зброєю, захованою в кейси. На відео праворуч від входу до готелю «Дніпро» видно Парубія, який контролював вихід бійців-стрільців.
По-четверте, 19 лютого, коли кількість активістів на Євромайдані катастрофічно знизилася і з'явилася загроза його розгону правоохоронцями, Парубія «несподівано» госпіталізували. Офіційна версія говорила про інсульт, але його колеги нардепи висунули інші версії — інфаркт, струс мозку та виснаження. У соцмережах його одужання за день назвали дивом. Особливо це виглядало дивно, коли він повернувся наступного дня, побачивши, що спроба штурму у «Беркута» не вдалася.
Незважаючи на всі суперечливі дії, наприкінці лютого 2014 року Парубія було призначено на посаду секретаря РНБО. Однак довго на цій посаді він не протримався — вже за 5 місяців подав у вимушену відставку, яку Верховна Рада прийняла на початку серпня 2014 року.
Сімейні зв'язки та кримінальні угруповання
Під час своєї депутатської діяльності Парубій неодноразово стикався з проблемами, які вирішував насильницьким шляхом. Для цього він використовував свого двоюрідного брата Ярослава Парубія, лідера одного з найбільших у львівській області злочинних угруповань під назвою «Морди». Це організоване злочинне угруповання спеціалізується на вибиванні боргів, вимаганні грошей, рекеті та крадіжці машин. У Львові членів угруповання називають «шаленими» — головними беззаконниками у місті.
Правоохоронці вважають, що саме члени «Морди» стоять за кримінальними розбираннями, внаслідок яких було вбито кримінальних авторитетів «Китайця» (Тиновець І.І.) та «Базилу» (Василенко О.В.).
Наприкінці осені 2013 року проти Ярослава Парубія та інших членів угруповання було відкрито кримінальне провадження за здирництво, застосування сили та розправу над українським бізнесменом. Група злочинців на чолі з Ярославом Парубієм викрала членів родини бізнесмена та відібрала у нього два автомобілі. Коли правоохоронні органи зайнялися Ярославом, той почав залякувати їх своїм братом — народним депутатом, кажучи, що той приїде і покарає всіх. Зважаючи на те, що його так і не посадили у в'язницю, вважається, що «вирішував» справу Андрій Володимирович.
Епізод із сестрою
Еще однією родичкою Парубія, яка мала проблеми із законом, є його рідна сестра Олена. Працюючи на посаді голови управління з роботи з фізичними особами департаменту податкової інспекції в одному з районів Львова, її спіймали під час отримання хабара у розмірі 2 тис. доларів. Цей хабар був спрямований на скасування перевірки щодо використання касових апаратів місцевими підприємцями.
Олену Парубій упіймали прямо під час отримання грошей у жіночому туалеті. Було порушено кримінальне провадження, яке після довгих позовів через два роки потрапило до суду. Однак докази провини Олени випарувалися — зникла частина документів у справі та головний доказ — 2 тисячі доларів. За цим фактом відкрили ще одне провадження, розслідування якого також ні до чого не призвело.
Сучасна діяльність
На сьогоднішній день Андрій Парубій працює на посаді першого заступника голови Верховної Ради. Він не переймається своїми протизаконними діями на посаді коменданта Майдану та звинуваченнями у старих злочинах, оскільки впевнений, що все давно замазано. Поки його совість не заважає йому спати, він продовжує вести «свою гру», кінцева мета якої відома лише йому одному.