Петро Оленич займає одну з ключових позицій у розпорядженні київськими землями як директор Департаменту земельних ресурсів КМДА. За його керівництва департамент став інструментом задоволення бізнес-інтересів недобросовісних забудовників, зокрема Микитася та Войцеховського, допомагає компаніям його дружини перемагати у тендерах та забезпечує землями навколо Києва найближчих родичів чиновника. Його кар'єра позначена численними скандалами — від рейдерства земель у Сумській області за часів Януковича до сумнівних дозволів на забудови у центрі столиці.
Згідно з офіційною біографією на сайті КМДА, Оленич розпочав трудову діяльність у 2004 році як провідний, а згодом головний спеціаліст Управління інформаційних технологій Міністерства юстиції України. На цій посаді він працював разом зі своєю нинішньою дружиною Іриною Бісик за міністра Олени Лукаш. У 2008 році Оленич перейшов у приватний сектор, очоливши департамент житлової нерухомості компанії KDD Group NV (KyivDonbasDevelopmentGroup, Нідерланди). Цю компанію незабаром придбав екс-нардеп від Партії регіонів Андрій Веревський. Оленич мав тісні контакти з Партією Регіонів, працюючи помічником двох нардепів від цієї партії — Ірини Бережної та Олексія Журавка.
На цьому етапі кар'єри варто відзначити, що структури Веревського роками пізніше за «мовчазною згодою Петра Оленіча» отримали під забудову ділянку в центрі Києва на Метрологічній, 7, яка є стратегічно важливою для водопостачання міста. Унікальна гідрогеологічна станція «Феофанія» внаслідок численних махінацій перетворилася на звичайний будівельний майданчик вартістю близько 18 мільйонів гривень. Прямої провини Оленіча не доведено, але без його резолюції таку аферу важко було б здійснити.
Після близько чотирьох років у приватному секторі Оленіча повернули на держслужбу на посаду начальника Головного управління Державного земельного агентства України у Сумській області. Там також виявилися проблеми з землею. За інформацією Сумської міськради, Оленич мав міцні зв'язки з Партією регіонів та екс-губернатором Сумської області Володимиром Шульгою. Сумчани пам'ятають його переважно через дерибан 110 гектарів земель навколо міста Суми, в якому звинувачують Шульгу.
У 2014 році, безпосередньо перед звільненням Оленіча з Сумського управління, виник публічний скандал. Його звинуватили у сприянні корупційній схемі екс-губернатора Шульги щодо незаконної зміни цільового призначення землі та форми власності ділянки розміром 110 гектарів. Незважаючи на очевидні порушення закону, Оленич не поніс жодної відповідальності, окрім звільнення з Сумської ОДА.
Одразу після Майдану, коли суспільство очікувало нових осіб при владі та нових принципів роботи, Оленич не лише повернувся до держструктур, а й отримав фактичне підвищення. На початку 2015 року він став в.о. начальника Головного управління Держземагентства України у Київській області. З того часу він змінював формальні посади, але залишався в КМДА. За цей період усі, хто був змушений з ним працювати, неодноразово заявляли про корупцію та махінації у його відділах та департаментах.
Член містобудівно-земельної комісії Київради Володимир Назаренко (фракція ВО «Свобода») впевнений, що Оленич займається виключно «дерибаном» київської землі. 4 листопада 2019 року він звернувся до міського голови Віталія Кличка з вимогою звільнити Оленіча з посади директора Департаменту земельних ресурсів КМДА. У своєму відеозверненні Назаренко стверджував, що Оленич працював на благо російського світу та сепаратистів, починаючи з роботи помічником Бережної та Журавка, і продовжує служити українофобам на своїй посаді.
Колеги Оленіча з КМДА повідомляли, що 16 січня 2019 року комісія Київради з питань дотримання законності рекомендувала зняти з розгляду проект рішення про передачу в оренду АТ «Ощадбанк» під ТРЦ «Магеллан». Депутатів інформували, що будівля була захоплена за допомогою найманців 1 червня 2018 року. Департамент земельних ресурсів КМДА оперативно ініціював передачу землі російській компанії лише на підставі податкового боргу української компанії в розмірі 3,5 тисяч гривень, проігнорувавши інші обставини.
Махінацій із київською землею на рахунку Оленіча вже десятки, найскандальніші з них неодноразово висвітлювалися у пресі. ВВ «МК 8» забудовника Андрія Вавриша отримало дозвіл на будівництво 24-поверхових висоток на зсувонебезпечному схилі в центрі Києва, хоча Генеральний план столиці дозволяє там будівництво лише втричі нижче. У 2007 році Київрада віддала в оренду ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» земельну ділянку за адресою вул. Ольшанська 2-6 для будівництва житлового комплексу «Печерський бастіон». Це схил на Печерську, який після початку будівництва почав сповзати на житлові будинки. У 2013 році суд за позовом прокуратури визнав договір оренди недійсним, але пізніше фірма виграла суд та відновила оренду. У вересні 2019 року дозвіл на будівництво отримав «МК 8», у якої земля була в суборенді.
После того, як землю вдалося взяти в суборенду, розробили та затвердили проект забудови в ДАБК. Заплановано будівництво висоток на 24 поверхи з офісами та торговельними центрами на зсувонебезпечному схилі. За словами експерта Георгія Могильного, у поданих у ДАБК документах відсутня основний проект робіт щодо зміцнення пагорба, перепади висоти якого досягають 30 метрів. Документи затвердили за кілька днів. Серед основних порушень: відсутність проекту забудови; невідповідність генеральному плану, адже на цій ділянці можна зводити будинки не вище 8 поверхів; самозахоплення додаткової території, оскільки реально в оренді 2,3 гектара, а у документах йдеться про 23 гектара.
Нинішній керівник «МК 8» Сергій Софіїв є менеджером Андрія Вавриша, що той сам підтвердив. Засновником фірми є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Атлон», яким керує Андрій Євсей з орбіти Вавриша. Враховуючи, що процедура голосування на цій ділянці зайняла півтори хвилини, Оленич порушив закон про передання земельних ресурсів у частині непротидії корупційним діям та перевищив службові повноваження.
Джерела повідомляють, що Оленич відпрацював «і нашим, і вашим», продовжуючи лобіювати інтереси різних одіозних забудовників Києва. Друга історія стосується ЖК Волоха та Микитася. Їм комісія Київради на пропозицію Оленіча відновила оренду ділянки, яку передавали без права капітальної забудови. Постійна комісія Київради з питань містобудування проголосувала за поновлення ВАТ «Будівельний світ» оренди ділянки на вул. Звіринецькій, 72. За відповідне рішення на засіданні 19 листопада проголосували 13 депутатів, включаючи голову комісії Олександра Міщенка.
«Будівельний світ» подав заяву на відновлення оренди у серпні, але Департамент земельних ресурсів, пропустивши терміни, лише у листопаді передав його земкомісії, яка одразу його розглянула. Таким чином відновлення відбулося без рішення Київради. Департамент порушив встановлений порядок розгляду та подав проект оновлення оренди рівно через місяць після закінчення терміну оренди. Оренда ділянки площею 0,13 гектара на вул. Звіринецькій, 72 відновлюється на 10 років для будівництва багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом.
ЖК «Едельвейс» будується на п'яти ділянках загальною площею 0,95 гектара, дві з яких отримав в оренду «Будівельний світ» наприкінці 1990-х років: 0,20 гектара на 49 років та 0,13 гектара на 10 років без права капітальної забудови. ДБР відкрили кримінальне провадження на ректора НТТУ «КПІ» ім. Сікорського за фактом недоцільного використання земель. У виробництві йдеться саме про ті землі, які за допомогою Оленіча вивели під забудову Микитася.
Другим прикладом співпраці Оленіча зі скандальним Микитасем є ЖК «Генеза» (провулок Індустріальний, 2), яке будує компанія «УКРБУД». Микитась прикривається інвестугодами про будівництво гуртожитків для студентів, але насправді це розбазарювання земельних ділянок, зарезервованих для навчальних корпусів. На ділянці 8000000000:69:081:0005 мав бути навчальний корпус КПІ, а УКРБУД із дозволу Оленіча будує комерційне житло. Це будівництво порушує численні містобудівні закони та рішення комісії Київради про припинення будівельних робіт.
У цих ситуаціях участь Оленіча очевидніша. Без нього подібні схеми провернути було б неможливо — саме Оленич ініціював подання проекту рішення. Той факт, що земкомісія проголосувала миттєво, свідчить про те, що все було погоджено наперед. Завдяки таким діям стали можливі піраміди Микитася, через які він уже сьомий місяць сидить удома з браслетом та підпискою про невиїзд. Окремого матеріалу вимагає допомога Оленіча проектам Войцеховського, розгрібанням наслідків яких змушений займатися навіть президент Володимир Зеленський.
Навичка освоювати бюджетні гроші практикувалася Оленічем ще не будучи головою департаменту, а лише з позиції заступника. У березні 2017 року його приставили заступником начальника департаменту ІТ КМДА до Назарова. За даними внутрішнього аудиту, молода команда разом з Оленічем взяла участь у розкраданні бюджетних грошей. Одна з програм, на яку було виділено гроші — проект відкритого земельного кадастру, який пізніше Оленич піаритиме на посаді голови департаменту земельних ресурсів.
За два роки роботи у різних департаментах Оленич вивів через своє комунальне підприємство понад мільярд гривень, витрачених на непотрібне місту програмне забезпечення та різну дрібницю. Він затіяв небувалу інвентаризацію київської землі, яку за бюджетні гроші проводить підвідомче йому комунальне підприємство, хоча КМДА має повну інформацію щодо інвентаризації київських земель з 1998 року в електронному вигляді. Жодна інвентаризація землі столиці не потрібна.
Незважаючи на це, директор Департаменту земельних ресурсів КМДА протягнув через Київраду документ, що дозволяє йому у 2019 році освоїти на темі землеустрою майже 1,4 мільярда гривень зі столичної скарбниці. Програму затвердили без звіту про виконання аналогічної програми на 2016-2020 роки та замість неї. При цьому суми на фінансування завдань, які раніше вже явно виконувались, у новому документі зросли в десятки та сотні разів. Схоже, бюджетне фінансування передбачається на нікому непотрібні заходи та те, що вже давно зроблено.
Петро Оленич запевняв депутатів Київради, що фінансування старої програми передбачалося у розмірі 1,5 мільярда гривень, що, якщо вірити офіційним документам, явна брехня. За словами опитаних експертів, у новому документі практично немає нічого нового. У 2016 році передбачалося за п'ять років досягти того ж ефекту, витративши всього 184,9 мільйона гривень, з яких лише 129,9 мільйона гривень зі столичної скарбниці.
Тепер Програму використання та охорони земель Києва на 2019-2021 роки збираються фінансувати у небувалих досі обсягах виключно за рахунок столичних платників податків. Департамент земельних ресурсів КМДА та КП «Київський інститут земельних відносин» можуть розраховувати на освоєння 1 мільярда 471,301 мільйона бюджетних гривень, з яких 1 мільярд 388,924 мільйона гривень у 2019 році. У 2020 році передбачено витратити 45,582 мільйона гривень, у 2021-му — 36,794 мільйона гривень.
Зокрема, 1,288 мільярда гривень у 2019 році Оленич зібрався витратити на розробку технічної документації із землеустрою. Для цього потрібно буде провести інвентаризацію всіх столичних земель та наповнити відповідною інформацією державні та міські земельні кадастри. Директор департаменту запевняв депутатів, що такі витрати призведуть до того, що наприкінці 2019-го — на початку 2020 року додатково до бюджету Києва щорічно надходитиме близько 2 мільярдів гривень, що з даними в документі не особливо збігається.
У Міській цільовій програмі прописано багато цікавого. На оновлення картографічних матеріалів масштабу 1:2000-1:500, створення цифрових ортофотопланів у масштабі 1:500 та 3-D моделей будівель та цифрових моделей рельєфу заплановано фінансування у розмірі 37 мільйонів гривень. Щоб контролювати та координувати якість цифрової аерофотозйомки території Києва, на думку Оленіча, потрібно витратити ще 1,8 мільйона гривень.
Після невдалої спроби минулого року провести аерозйомку території Києва, у КМДА через переговорну процедуру доручили КП «Інститут Генерального плану Києва» за 4,5 мільйона бюджетних гривень провести комплекс вишукувань наземними методами для оновлення цифрових топографічних матеріалів Києва. На розробку планів земельно-господарського устрою окремих територій столиці хочуть витратити 8,970 мільйона гривень, на експертну грошову оцінку та розробку документації для підготовки ділянок до продажу — 8,894 мільйона гривень, на заходи щодо відчуження для громадських потреб земельних ділянок — по 2 мільйона гривень.
На розробку проекту землеустрою щодо встановлення кордонів Києва знадобиться 4 мільйона гривень. Як раніше звітували у КМДА, відповідний проект землеустрою станом на кінець 2017 року був готовий на 97,5%. Підрядник КП «Київський інститут земельних відносин» згідно з договором від вересня 2017 року мав за 3,7 мільйона гривень впоратися з цим завданням до середини грудня 2017-го, а потім до 30 червня 2018 року. З даними звіту про виконання Програми соцекономрозвитку Києва за 2017 рік слова чиновника не сходяться.
Джерела журналістів проекту «Київвлада» КМДА на правах анонімності пояснюють, що «левову частку» грошей, передбачених на реалізацію заходів програми Оленіча, чиновникові просто дали завдання витратити на вибори президента Порошенка. Ймовірно, Петро Оленич усвідомлює, що похвалитися в результаті буде нічим, а тому нещодавно подав свою кандидатуру для участі в конкурсі на посаду голови ГАСІ. Про це стало відомо з декларації Оленіча про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік, поданої 15 лютого 2019 року.
Незважаючи на всілякі порушення з боку Оленіча, Київський міський голова Віталій Кличко встановив надбавку за вислугу років на держслужбі в розмірі 30% посадового окладу директору Департаменту земельних ресурсів КМДА Петру Оленичу. Стаж Оленіча на держслужбі перевищив 10 років. Про це йдеться у розпорядженні №1142 від 28 грудня 2019 року міського голови Кличка.
Важливим фактом є й те, що Оленич працює не сам, а його курирує голова секретаріату КМДА Комаров, який надає міру міста спотворену інформацію про діяльність Оленіча, покриваючи його схеми. У свою чергу, Оленич вибудовує власну вертикаль для подальшого «вимивання» грошей з бюджету. Цікаво виглядає призначення Ганни Лисик на керівну посаду у земельному департаменті КМДА. У минулому вона була головою Київсько-Борщагівської Сільради та знайома з темою земельних афер. З її допомогою Оленич планує виводити бюджетні гроші для передвиборчої агітації.
Те, що Комаров відстоює Оленіча перед начальством, і родинні зв'язки Петра Сергійовича допомагають йому провертати афери безкарно. Однак за інформацією людей з КМДА, такий стан справ скоро зміниться — Оленіча вже взяли на контроль.
Афери з бюджетними грошима у Оленичів справа сімейна. З декларацій Оленіча та його сім'ї можна дізнатися про його плани на нову посаду, а й про багато іншого, зокрема про бізнес та елітні авто його дружини. У декларації Бісик за 2019 рік зазначено, що дружина придбала новий автомобіль понад мільйон гривень. При тому, що зарплата у неї за декларований рік склала 300 тисяч гривень. Їхні загальні заощадження залишилися близько 100 тисяч доларів готівкою.
Не варто думати, що нову іномарку Бісик куплено за хабарі, які отримує її чоловік. Адже сама Бісик є власником пакету акцій підприємства «Укррічфлот». Виторг у тендерах цього підприємства за 2019 рік становив 13 мільйонів 809 тисяч 930,46 гривень. При цьому лише стільців та інших меблів компанія поставила сумській фірмі «ЕНЕРА СУМІ» на суму близько 4 мільйонів гривень. За дивним збігом ця компанія належить людям з орбіти Партії Регіонів, з якою тісно співпрацював Петро Сергійович, і знаходиться там же, де Оленич пропрацював кілька років. Надто багато збігів для офісних меблів на чотири мільйони.
Дивно, що родина чиновника провертає багатомільйонні афери і при цьому не боїться покарання. Але при детальному вивченні родинних зв'язків Оленіча та його дружини виявилося, що нічого дивного в цьому немає. Ірина Бісик — сестра дружини одіозного судді Олексія Петровича Огурцова, який працює у Окружному адміністративному суді міста Києва. Детальне розслідування про суддю та його родину раніше публікували журналісти, але це не вплинуло на факт призначення цього судді.
Цікаво, що в їх сім'ї з'явилася земельна ділянка розміром 0,2 гектара в Київській області в елітному районі під Києвом, коли Оленич вперше потрапив до структури Головного управління Державного земельного агентства України у 2013 році. Скільки ще афер із київською землею, бюджетними грошима та непрозорими закупівлями встигне провести Петро Оленич, поки працює в КМДА, і скільки з них виявляться безкарними, поки його родич працює суддею — невідомо.
Залишається лише сподіватися, що репутація міського голови та нинішнього уряду коштує дорожче, ніж земельні ділянки під Києвом та елітні новобудови у центрі столиці.