У грудні перший заступник голови Київської державної адміністрації Ігор Ніконов оголосив про своє звільнення з посади. Це рішення викликало здивування серед українських політологів та експертів, оскільки Ніконов фактично був тією особою, яка спрямовувала діяльність мера Кличка, захищаючи його від численних проблем, хоча не завжди успішно. У політичних колах його називали «тіньовим мером» та «сірим кардиналом» столиці. Знайомство Ніконова з Віталієм Кличком сягає 90-х років, з того часу вони підтримували близькі стосунки. Питання про те, які таємниці криються у минулому Ніконова та які причини спонукали його розірвати зв'язки з давнім партнером Кличком, залишаються актуальними.
Народження та ранні роки
Ігор Ніконов народився у липні 1964 року в Ташкенті. Через два роки після народження його сім'я переїхала до України, оселившись у місті Олександрія Кіровоградської області. Вищу освіту він здобув на факультеті «Мости та тунелі» у Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту. За розподілом він був спрямований на роботу до «Київметробуду», де розпочав свою кар'єру, піднявшись від прохідника до інженера. У 1990 році Ніконов потрапив на роботу в проект «Республіка», який належав відомому газовому бізнесменові Ігорю Бакаю.
Роль у газовому бізнесі
За інформацією різних ЗМІ, корпорація «Республіка» отримувала значні прибутки від постачання газу з Росії та Туркменії, близько 500 млн доларів. У цій корпорації Ніконов займався плануванням складних бартерних схем. Саме Бакай познайомив Ніконова з майбутнім мером Кличком Віталієм та його братом Володимиром. Згодом Бакай залучив Ніконова до своєї наступної великої справи, призначивши його комерційним директором компанії «Інтергаз». Сам Ніконов неодноразово розповідав у інтерв'ю, що саме під час роботи на Бакая він накопичив свій «стартовий капітал». Не менш важливими виявилися й знайомства, які він завів у цей період. У компанії «Інтергаз» Ніконов познайомився з близьким оточенням Бакая — Дмитром Фірташем, Вагіфом Алієвим, Володимиром Крапівіним та Василем Горбалем. Усі ці люди згодом відіграли значні ролі у розвитку бізнесу Ніконова.
Попитка американського бізнесу та повернення до України
У 1999 році Ніконов спробував організувати бізнес у США. Переїхавши до Майамі, він зазнав невдачі у створенні власної бізнес-структури. За його словами, причиною було те, що, як і в Україні, для організації бізнесу там потрібні величезні зв'язки. Повернувшись до України, він зайнявся ідеєю побудувати у Києві хмарочос за американським зразком. Для реалізації цього проекту він залучив усі свої зв'язки та повноваження, що у 2001 році привело до створення компанії «К.А.Н.» — абревіатури від прізвищ партнерів Володимира Крапівіна, Вагіфа Алієва та Ігоря Ніконова. Компанія розпочала роботу зі створення величезного бізнес-центру «Домінант» у центрі столиці. Будівництво було узгоджено в рамках масштабної реконструкції міста, запущеної екс-мером Олександром Омельченком.
Розвиток девелопментного бізнесу
Після завершення проекту «Домінант» Вагіф Алієв його викупив, включаючи частки Ніконова та Крапівіна в «К.А.Н.». Однак Ніконов не бажав залишати успішний бізнес, тому він самостійно зареєстрував компанію «К.А.М. Девелопмент», зберігши частину старої назви через те, що під цим брендом уже було реалізовано масштабний успішний проект. За чутками, у цю фірму значну суму інвестували брати Клички, які на той час заробляли чималі гроші на боксерському рингу. У 2004 році «К.А.М. Девелопмент» реалізувала свій перший проект — розважальний центр Arena Entertainment, який згодом була продана колишньому партнерові Вагіфу Алієву. У 2005 році було збудовано бізнес-центр «Арена Сіті», який Ніконов також продав, цього разу Дмитру Фірташу. До найбільш успішних проектів «К.А.М. Девелопмент» входять: ТРЦ Ocean Plaza, ЖК «Комфорт Таун», ЖК Diamond Hill, ЖК «Паркове містечко», Офісний центр «Вітрило», Торгово-офісний центр Arena City, IQ Business centre та Бізнес-центр «101 Tower».
Зв'язки з Черновецьким та його оточенням
Через будівництво бізнес-центру «101 Tower» Ніконова пов'язують із діяльністю сім'ї колишнього мера Кличка Леоніда Черновецького. За інформацією ЗМІ, будівництво цього центру фінансував син Черновецького Степан. Примітно, що за часів правління Черновецького у Києві практично всі великі бізнесмени, крім Ніконова та кількох інших, стикалися з проблемами при будівництві. Ніконов тісно пов'язаний із деякими членами так званої «молодої команди» Черновецького. Зокрема, під час засідання Київського апеляційного суду, пов'язаного з позовом фірми Олександра Супруненка про стягнення близько 40 млн грн з Київради, Ніконов особисто дзвонив до суду і просив вирішити справу на користь компанії, яка подала позов.
Зв'язки з Льовочкіним та «епохою Януковича»
Ігор Ніконов тісно пов'язаний із колишнім головою адміністрації президента Януковича Сергієм Льовочкіним, якого також називають «сірим кардиналом» часів правління Федоровича. Компанії Льовочкіна будували житлові комплекси для бізнесу, використовуючи як підрядника фірму «К.А.М. Строй». Крім того, вони є сусідами по житловому комплексу «Золоті ворота» в Конча-Заспі, живучи через паркан один від одного. Їхню тісну дружбу підтверджує факт спільного сімейного відпочинку на Мальдівах минулого грудня, куди вони літали разом із представниками своїх сімей та прислугою, а повертались також разом через два тижні. Виникає питання, як вийшло, що Віталій Кличко взяв собі в помічники людину, яка тісно дружить, спілкується і навіть веде спільний бізнес з одним із ключових діячів «епохи Януковича».
Повернення людей «старого режиму» до влади
Виходить так, що Віталій Кличко, будучи активістом української революції, сам сприяв поверненню людей, пов'язаних із «родиною» Януковича до влади у Києві. Хоча, якщо бути чесним, вони її й не втрачали, просто змінилися особи. Після звільнення з посади першого заступника КМДА Ніконов, як він сам заявив, «займеться великими проектами». Для нього це дуже доречно, адже для лобіювання власних інтересів йому більше не потрібно постійно перебувати у Київраді — він уже купив достатню кількість депутатів. Тепер Ніконов з легкістю може «робити справи» поза межами впливу мера Кличка. Його рішення залишити посаду цілком логічне, оскільки платити групі депутатів набагато простіше, ніж одному «великому» Кличку. Хоча формально його було призначено позаштатним радником, здається, що між ними назріває серйозний конфлікт, який може спричинити чергову хвилю «боротьби компроматів». Залишається лише чекати та сподіватися, що новими «великими» проектами Ніконова не стануть чергові рейдерські захоплення підприємств у столиці.