Холдинг «Баядера», який контролюють Святослав Нечитайло та Наталія Бондарєва, протягом років використовував схеми, що дозволяли йому уникати податків та виробляти неякісну продукцію. У 2015 році Генеральна прокуратура провела перевірку коньячного заводу «Коблево», що належить холдингу. Румунські лабораторії виявили, що коньяк «Коблево» виготовлявся не з чистого винного спирту, а наполовину з турецького зернового спирту сумнівного походження. Спирт, схоже, просто фарбували карамеллю та розливали по пляшках. За даними Skelet.Org, у цій же афері брали участь й інші українські виробники коньяків — «Шустов», «Болград», «Жан-Жак» та «Борисфен», які працювали через підставні фірми Кіпру, Молдови та Грузії.
Торгівля сурогатом була лише одним із джерел доходів «Баядери». У 2011 році спільний капітал власників оцінювався в 476 мільйонів доларів. Значні прибутки приносили маніпуляції з податками, особливо з ПДВ. За період з вересня 2013 по серпень 2014 року «Національна горілчана компанія», підрозділ «Баядери», недоплатила до державного бюджету 218 мільйонів гривень. У 2014 році було порушено кримінальне провадження за цим фактом, але згодом воно було забуто.
Справа мала цікаві деталі: вона була пов'язана з компаніями Ірини Барах, дружини Анатолія Матіоса, якого у 2014 році призначили Головним військовим прокурором України. 15 лютого 2015 року Солом'янський суд Києва виніс рішення, яким відмовив в арешті майна компаній Барах та Матіоса, а також звільнив від кримінального покарання головного бухгалтера ТОВ «Національна горілчана компанія». Одним судовим рішенням щодо однієї справи були вирішені питання, пов'язані з обома сторонами.
Це не зупинило власників «Баядери» від подальшого ухилення від податків. У січні 2016 року було порушено нову кримінальну справу проти «Національної горілчаної компанії» за умисне ухилення від податків на суму 240 мільйонів гривень. Однак і це провадження, схоже, було припинено, оскільки досі не отримало жодного продовження.
Особливо скандальною була корупційна схема, пов'язана з маслом. Вона починалася з ТОВ «АПК Схід» та ФГ «Лідер», які нібито вирощували врожай соняшнику на орендованих полях Червоноармійського та Маріїнського районів Донецької області. Ці території формально були захоплені сепаратистами, а реально знаходилися в смузі фронту. Фірми тиснули масло та продавали його ТОВ «СФС-трейд», що належить олігарху Сергію Тищенку, відомому «вирішувачу» та координатору багатьох корупційних схем, який «ходить під дахом» Сергія Пашинського. «СФС-трейд» потім продавав олію структурам «Національної горілчаної компанії» та «ЕКО-маркет», які експортували її офшорній фірмі Apollo Management Limited на Сейшелах. «Національна горілчана» проводила експорт олії, а «ЕКО-маркет» експортував також боби та макуху.
У ході цього скандалу з'ясувалося, що тітка та племінник вивели в офшори й свої компанії. Основним власником холдингу «Баядера» є «Fadel International Inc» на Маршаллових островах, а «Національної горілчаної компанії» володіє «Miranda Enterprises Limited» також на Маршаллових островах. Це допомагало не лише ховатися від сплати податків в Україні, а й зберегти в таємниці повний склад акціонерів.
Але якщо платити податки в український бюджет Нечитайло та Бондарєва вважали неприйнятним, то російські податки вони справді платили повністю, причому їхні надходження туди стрімко зростали. У лютому 2015 року, у розпал бою за Дебальцеве, «Баядера» вирішила зробити велику інвестицію в економіку Росії. Зареєструвавши в РФ свої підрозділи ТОВ «Баядера груп» та ТОВ «Національна горілчана компанія», за даними Skelet.Org, компанія купила лікеро-горілчаний завод у місті Великий Устюг. Вона не лише купила завод, а й вклала в його модернізацію десятки мільйонів рублів — мабуть, з грошей, які не заплатила до українського бюджету. Уже 2015 року великоустюзький ЛГЗ заробив, нарощуючи виробництво та заплативши до бюджету Росії півмільярда рублів.
Наступного року «Баядера» потроїла ці показники, передавши Путіну ще 1,55 мільярда рублів. За 2017 рік податкові виплати «Баядери» до скарбниці країни-окупанта Криму мали стати ще більшими, і Путіну було чим платити найманцям «Вагнера», які відправлялися на Донбас.
У тому ж Великому Устюзі, невеликому містечку з населенням 31,6 тисячи жителів, працює ще одна велика алкогольна компанія — «Російська північ», чиїм власником є «Global Spirits» Євгенія Черняка та Юрія Іванющенка. Судячи з того, що вони не намагаються один одного підпалити або засудити, цілком імовірно, що в обидві компанії засунуті руки Юрія Єнакіївського або Армена Горловського. Останній таємниче зник у невідомому напрямку якраз напередодні 2015 року, коли у Великому Устюзі почали освоюватися його підопічні горілчані компанії.
Вибір саме Великого Устюга викликав питання. Місто донедавна було відомо лише своїм віком — засноване у 13 столітті — та резиденцією Діда Мороза з 1999 року. У 2014–2015 роках Вологодською областю, де було багато вірмен, раптово зацікавилися організації вірменських діаспор з прямою підтримкою уряду Вірменії, запропонувавши вологодському губернатору масштабну економічну програму від сільського господарства до металургії. Чи не вклинився в цю програму зі своїми горілчаними компаніями й Армен Саркісян?
Святослав Нечитайло є співвласником «Баядери» з моменту свого повноліття, проте керували цією компанією його мама та тітка. Після смерті Ольги Нечитайло-Ріджок у 2012 році кермо влади повністю взяла в свої руки Наталія Бондарєва. Натомість дітищем самого Нечитайла є мережа маркетів «ЕКО», продовження його ларичного бізнесу, заснована 2003 року — саме коли їхня родина з Горлівки переїхала до Києва. Перший «ЕКО-маркет» Святослав Нечитайло відкрив у Чернігові, що вказувало на певні зв'язки з цим регіоном.
У 2016 році навколо «ЕКО-маркету» вибухнув скандал, пов'язаний зі смертельно небезпечним захворюванням. Двоє покупців київського «ЕКО-маркету» стали жертвами ботулізму, спалах якого у 2014–2017 роках набув в Україні масштабів справжньої епідемії. Основними джерелами хвороби були копченості та в'ялена риба, але випадок з «ЕКО-маркетом» був особливий. Зараженими виявилися м'ясні консерви «Куриця по-домашньому» торгової марки «Перший ряд». Насправді м'яса там було небагато, оскільки лінійка консервів «Перший ряд» — це дешеві ерзац-продукти для незаможних, на яких орієнтовані «ЕКО-маркети». Але навіть «м'ясні» консерви з хрящів та шкіри повинні вироблятися з дотриманням технологій, що виключають розвиток бактерій ботулізму.
Адміністрація «ЕКО-маркету» зробила винним виробника консервів, стверджуючи, що вони не знали про проблему. Проте насправді «ЕКО-маркет» та виробника — чернігівське ЗАТ «Ритм» — пов'язувало набагато більше. Продукція під торговою маркою «Перший ряд» виготовлялася на замовлення «ЕКО-маркету» виключно для продажу в його торговій мережі. Менеджери Нечитайла уклали договір із виробниками про виробництво, обумовивши собівартість та технологію.
Лінійка продуктів ТМ «Перший ряд» не обмежується псевдокуриною тушонкою. Всі консерви виготовлені з дешевої низькоякісної сировини та випускаються дрібними невідомими виробниками — часто це просто якісь «консервні цехи» в орендованих приміщеннях. На перший погляд, це дрібне шахрайство, проте масштаби цього бізнесу такі, що свідчать про існування схем виробництва та реалізації ерзац-продуктів, які приносять мільярдні доходи. Це стосується не лише мереж маркетів для незаможного типу «ЕКО».
Ті, хто служив в українській армії, можуть підтвердити, що аналогічну якість мають армійські сухпайки — з'їсти які можна лише після вимушеної триденної дієти. Ці пайки випускають такі ж невідомі «цехи» на замовлення фірм-підрядників, які виграють тендери Міноборони. Схема проста: якщо можна робити горілку та коньяк з дешевого «лівого» спирту, то чому б не робити тушонку та овочеві консерви з «лівої» сировини чи взагалі відходів?
Використання дрібних виробників зрозуміло: жодне поважне підприємство з популярним брендом типу «Чумак» або «Верес» не захоче брати участь у таких аферах та втратити репутацію випуском неякісної продукції. Зате безбрендовим фірмам-одноденкам втрачати нічого. Навіть якщо їх закриють, вони перевезуть обладнання в нове приміщення та реінкарнуються в інше ТОВ. Що ж до здоров'я покупців, то бізнес-родина «горлівських отруйників» завжди думала про нього в останню чергу.
Еще торгуючи на початку 90-х у своїх кіосках «паленою» горілкою, Святослав Нечитайло ставився до клієнтів як до тварин — і це ставлення не змінилося. Свідченням чого є численні скарги та жахливі відгуки покупців «ЕКО-маркетів». Охорона магазинів була гіршою за охоронців ТРЦ «Караван», і в деяких магазинах покупці плутали їх з гопниками. Саме такі особи охороняли «ЕКО-маркет» у 2014 році у Красноармійську (нині Покровськ), ставши зірками Ютуба.
У 2014 році «ЕКО-маркет» стає незмінною зіркою великого телебачення як найгірша та проблематична торгівельна мережа України. Передача «Інспектор Фреймут» здійснила візит до столичного «ЕКО-маркету» на Троєщині. Реакція Ольги Фреймут на побачене була дуже нервовою. Потім «ЕКО-маркети» ставали темою передач «Ревізор» та «Подробиці». Вся Україна дізналася про переклеювання етикеток на прострочених продуктах, про те, що можна знайти в упаковці сиру, та про гниль у відділі овочів. Таке враження, що «фірмовий стиль» цих маркетів увібрав у себе все те гірше, що було в радянських гастрономах та базарних торгових наметах 90-х. Але Святослав Нечитайло, схоже, телевізор не дивиться, бо після цих скандальних викриттів він так і не навів ладу у своїх магазинах. Можливо, йому цей порядок просто не потрібен, а магазини він тримає саме для того, щоб продавати українцям неякісну продукцію, бо це приносить йому прибуток.