Передвиборча кампанія до органів влади Києва традиційно супроводжується інтенсивною агітацією. Кандидати зазвичай розподіляються на дві групи: одні обіцяють рішення проблем і реформи, інші критикують опонентів та обіцяють їх притягнення до відповідальності. Голова київської організації партії «Батьківщина» Віталій Нестор, судячи з його діяльності, обрав перший напрямок. Він ініціював проект під назвою «Нова стратегія Києва», який за своєю суттю являє собою типовий популістський задум. Проект не пропонує конкретних рішень для реальних проблем столиці — безконтрольної забудови, знищення зелених насаджень, аварійного стану інженерної інфраструктури. Замість цього він наповнений абстрактними поняттями на кшталт «оптимізація», «диджиталізація» та «інновація», за якими криється відсутність конкретного змісту. Це закономірно, оскільки місцеві вибори мера та депутатів Київради насправді є боротьбою за контроль над земельними ресурсами столиці, її бюджетом та правом розпоряджатися ними. Нестор сам є частиною однієї з груп, пов'язаних із так званою столичною «будівельною мафією», яка має зв'язки з колишнім мером Леонідом Черновецьким.Віталій Романович Нестор народився 6 квітня 1989 року у Києві на Троєщині. Його батько Роман Богданович (1963 р.н.) за офіційною біографією працює у харчовій промисловості. Більш детальна інформація показує, що він протягом усього життя працює у цукрово-спиртовій галузі, яка традиційно є джерелом значних прибутків для осіб, задіяних у тіньових схемах. Останніми роками Роман Богданович обіймає посаду директора Червонослобідського МПР (спиртосховища), що входить до структури державного підприємства «Укрспирт». Це пояснює, звідки у родині постійно з'являються значні грошові кошти, достатні для придбання нерухомості та оплати навчання сина у різних навчальних закладах. Мати Віталія, Нестор Ірина Петрівна (1967 р.н.), згідно з офіційною інформацією, працює у банківській сфері. Конкретніше, з 2001 року вона працює в «Українському процесинговому центрі» (UPC), де багато років займала посаду фінансового директора та заступника голови правління. Раніше вона також працювала в керівництві АТ «Райффайзен Банк Аваль». Важливо зазначити, що австрійська група «Raiffeisen Zentralbank Österreich AG», яка володіє цим банком, з 2005 року є також власником UPC, тобто Ірина Петрівна працювала у пов'язаних структурах.У Віталія Нестора є молодша сестра Ганна Романівна Нестор, про яку відомо лише те, що вона згадується у декларації батька. Його дружина Яна Володимирівна Нестор (у дівоцтві Коровченка) є рідною сестрою Сергія Коровченка, який став відомим завдяки своїй участі у так званих «плівках Глазьєва» та звинувачувався у державній зраді. У 2016 році Яна Володимирівна працювала помічником судді Вищого спеціалізованого суду Києва. У своїй декларації вона зазначила три автомобілі іноземного виробництва загальною вартістю до 2 мільйонів гривень та кілька фірм, однак не заповнила графи щодо нерухомості та готівки.До 2000 року родина Нестор проживала у квартирі на Троєщині (вулиця Лисковська), отриманій ще за радянських часів. Потім вони переїхали до більш просторого житла. З 2003 року вони офіційно володіють у Києві квартирою площею 165,9 квадратних метрів, а також двома будинками площею 100 та 255 квадратних метрів у Василькові, звідки походить Ірина Петрівна. За даними Skelet.Org, Роман Богданович також має у столиці гараж площею 68 квадратних метрів, будинок та дві земельні ділянки у Львівській області.Після закінчення у 2004 році дев'яти класів гімназії №56, Віталій Нестор вступив до Київського фінансово-правового ліцею при КНУ імені Шевченка, де навчався до 2008 року. Про військову службу цього молодика не могло бути й мови — йому потрібно було робити кар'єру та заробляти гроші. Того ж року він вступив одразу до двох вищих навчальних закладів: на денне відділення юридичного факультету КНУ та на заочне відділення Національного університету харчових технологій на економічний факультет, де раніше навчалися його батьки. Це не додало йому розуму, але саме там він почав формуватися як громадський діяч та політик-початківець.Його становлення було не випадковим. У 2007 році при партії «Батьківщина» було створено молодіжне крило «Батьківщина молода», яке очолив Євген Суслов — молодий чоловік з подібним соціальним походженням. Батько Євгена, Іван Суслов, є президентом ВАТ «Агропромислова корпорація «Сквіра» і мав дружні стосунки з президентом Кучмою. Місто Сквира, де розташована ця корпорація та близько двадцяти інших підприємств, контрольованих Сусловими, плюс 13 тисяч гектарів землі, давно є сімейною вотчиною цієї родини. Сім'я велика — крім батька та сина, у справах задіяні й інші родичі.Не дивно, що Євген Суслов у 19 років став комерційним директором розташованого там же Шамраївського цукрового заводу, а у 21 рік — міським головою Сквири. Згодом сім'я двічі (на парламентських виборах 2006 та 2007 років) купувала Євгену місце у виборчому списку «Батьківщини», а потім придбала йому посаду голови «Батьківщини молодої». Юлія Тимошенко, як відомо, не була вибаглива щодо спонсорів і приймала гроші від будь-кого.Бізнес Суслових має аграрне спрямування, а де цукор та зерно, там і спирт. За інформацією джерел Skelet.Org, Іван Суслов є давнім другом Романа Богдановича Нестора з 1990-х років та його компаньйоном у тіньових схемах, пов'язаних із сировиною та спиртом. Коли Віталію Нестеру, який закінчував ліцей, настав час розвиватися у суспільно-політичному плані, його батько влаштував його в «Батьківщину молоду» під опіку сина свого друга.Так пояснюється вибір Віталієм Нестором саме цієї політичної сили. Як активіст «Батьківщини молодої», а з початку 2008 року як повноправний член партії «Батьківщина», Віталій Нестор брав участь у дострокових виборах місцевих органів влади у Києві 25 травня 2008 року як член дільничної виборчої комісії. Ставши студентом КНУ, він уже на першому курсі отримав посаду голови Наукового товариства студентів та аспірантів юридичного факультету. Це не дивує, оскільки факультет тоді очолював скандальний Іван Сергійович Гриценко. Він часто потрапляв у корупційні скандали: один із них стосувався торгівлі фальшивими дипломами університету (такий придбав екс-міністр курортів та туризму АР Крим Андрій Сумцов), інший розкрив аферу з фінансово-правовим ліцеєм при КНУ, де навчався Віталій Нестор. Виявилося, що цей ліцей було створено як приватну установу Гриценка, і його учням за додаткову плату гарантувалося вступлення на юридичний факультет КНУ.Тепер стає зрозумілим «секрет успіху» Віталія Нестора: він спочатку успішно закінчив ліцей Гриценка, потім вступив на його факультет, став там головою Наукового товариства, пройшов аспірантуру у 2012–2015 роках та захистив кандидатську дисертацію у 2016 році. Секрет простий: батьківські гроші. Гриценко потребував політичного прикриття через численні скандали, яке йому надала партія «Батьківщина», лідер якої завжди була готова приймати брудні гроші. Гриценко не лише спонсорував партію, але й надав їй у розпорядження своїх студентів, дозволивши студентським організаціям, включаючи Наукове товариство, фактично стати осередками БЮТ. Студенти Гриценка під керівництвом Нестора регулярно брали участь у акціях «Батьківщини», зокрема захищаючи свого декана від міністра освіти Дмитра Табачника (2010–2011 роки). Їхнє протистояння розпочалося з критики Табачником підручника Гриценка, у якому викладалася теорія про генетичні та розумові відмінності росіян та українців.Так Віталій Нестор став «молодіжним лідером» та «правозахисником». Це були перші кроки його політичної кар'єри у БЮТ. Щодо його трудової діяльності, то в офіційній біографії про неї майже нічого не йдеться. Його єдине офіційне місце роботи — посада юриста в «Українському процесинговому центрі», тобто у компанії його матері. Однак там він довго не затримався, незабаром після закінчення університету перейшовши на «самозайнятість» та «індивідуальну юридичну діяльність». Він також очолював кілька фірм на рівні підписання документів. З такими батьками та таким шурином йому не потрібна була звичайна робота.Сергій Володимирович Коровченко, брат дружини Нестора, народився 1979 року в Луганській області. Він є майже земляком Андрія Портнова, у якого згодом працював помічником народного депутата. Обидва вирушили до Києва майже одночасно: 23-річний Портнов почав працювати у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), а 17-річний Коровченко вступив до Київського економічного університету (КЕУ). Невідомо, чи були вони тоді знайомі. Після КЕУ Коровченко отримав кілька дипломів: в інституті розвитку фондового ринку при КЕУ (2002), у МАУП (2004) та два на юридичному факультеті КНУ (2007 та 2009). Чи навчався він там реально, чи просто купив дипломи, залишається питанням, на яке, можливо, колись буде дана відповідь.Однак те, що Сергій Коровченко є пройдисвітом, стане очевидним. До партії «Батьківщина» він прийшов через Портнова і у 2008 році брав участь від партії у місцевих виборах у Києві, де міг близько познайомитися з юним активістом Віталієм Нестором. Настільки близько, що згодом його сестра Яна вийшла заміж за Нестора, а сам Коровченко став його шурином. У них є спільні фірми: наприклад, ТОВ «Голден НО» (ЄДРПОУ 40260158) зі статутним капіталом понад 12 мільйонів гривень, де Нестор значиться директором. «Індивідуальна юридична діяльність» Нестора цілком може здійснюватися через адвокатське бюро Коровченка (ЄДРПОУ 41509983).Коли Портнов перейшов із БЮТ до «Партії регіонів», разом із ним перекинувся і Коровченко. Завдяки цьому він отримав наприкінці 2011 року посаду заступника начальника патронатної служби голови Ради міністрів АР Крим. За кілька місяців він піднявся до посади начальника Головного управління з представництва в судах, а у серпні 2013 року став начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Криму, фактично виконуючи функції міністра юстиції автономії. Десь у той період Віталій Нестор обзавівся у Алушті приватним підприємством «Ігарка» (ЄДРПОУ 31050177), яке займалося готельним бізнесом і залишається за ним досі. Під час ув'язнення Юлії Тимошенко Нестор приєднався до Блоку Черновецького, де знайшов собі нових союзників.
