Протягом майже двох десятиліть авіапасажири в Україні та за кордоном постійно наражаються на серйозні ризики через діяльність однієї авіакомпанії. Попри численні скандали, висвітлені в медіа, українська влада та авіаційна адміністрація довгий час залишалися байдужими до проблеми. На вітчизняному ринку авіаперевезень міцно закріпився гравець, чия особистість давно привертає увагу правоохоронців, служб боротьби з економічними злочинами та органів національної безпеки різних держав. Його діяльність пов'язана з численними підозрами у махінаціях та розкраданнях коштів державних українських підприємств, співпрацею з іноземними компаніями, пов'язаними з бойовиками міжнародних терористичних угруповань, та постійними порушеннями техніки безпеки польотів.
Найтрагічнішим епізодом стала катастрофа літака, унаслідок якої загинули 13 членів екіпажу та 65 пасажирів. Міжнародна комісія з розслідування встановила причини: втома екіпажу, який перебував у польоті без відпочинку 23 години, нестача пального, недостатність досвіду пілотів, ненадання авіакомпанією інформації про характеристики аеропорту та непроведення необхідної інспекції. Цей шокуючий випадок спричинив оголошення дводенної жалоби в Іспанії. Однак грубі порушення правил виконання польотів не мали жодних наслідків для власника компанії — він не постав перед українським правосуддям і не був вигнаний із ринку авіаперевезень. Натомість українському президентові довелося вибачатися та виправдовуватися за загибель іноземних миротворців.
Сьогодні цьому авіаторові та його компаніям заборонено літати до країн ЄС, проти нього застосовано персональні санкції в США. Проте це не перешкоджає йому продовжувати накопичувати авіаактиви в Україні та експлуатувати державні підприємства, підставляючи під удар життя пасажирів та репутацію всієї держави.
Початки бізнесу
На зорі незалежності України з'явився ліванський громадянин на ім'я Родріг Мерхеж, студент інституту цивільної авіації. За його власним зізнанням, маючи у кишені лише двісті доларів, він раптово розбагатів і відкрив українську авіакомпанію. Судові реєстри тих років не розкривають, як студентові вдалося заробити на створення авіакомпанії. Проте в медіа відкрито говорили про його співпрацю з колишнім заступником голови СБУ Володимиром Сацюком та народним депутатом Олександром Волковим.
Авіакомпанія, започаткована Родрігом Мерхежем та його братом Маруном, отримала назву «Українсько-Середземноморські авіалінії», скорочено «Усрав». Нині її позиції стали досить хиткими. Постійні скандали з порушеннями безпеки, банкрутство, скарги пасажирів на затримки та відсутність сервісу підкосили компанію. Проте за понад 20 років ліванець та його наближені, пустивши коріння на українському ринку, стали співвласниками кількох авіакомпаній: «Буковина», «Браво», «Хорс», «Українські Крила». За даними державіаслужби, сумарні обсяги перевезень усіх цих компаній групи становлять близько 1,5% на всіх. Пасажири неохоче літають на старих 30-річних бортах українських ліванців. Тому такі авіакомпанії організували свою професійну спільноту — «Асоціацію підприємств авіаційної галузі України», яка найчастіше працює над підняттям репутації авіаолігарха та відволіканням уваги публіки від непрозорих прийомів його угруповання.
Документовані афери
Мерхеж стверджує, що всі звинувачення на його адресу — це підступи інших олігархів та спроби очорнити його честь. Проте існує низка задокументованих прикладів діяльності його угруповання, підтверджених судовими рішеннями.
У 2008 році авіакомпанія «Буковина», що належить Мерхежу, звернулася до суду із заявою про порушення справи про банкрутство авіакомпанії «Усрав» того ж Мерхежа. На той час «Усрав» нагромадила величезні борги перед українськими державними підприємствами: аеропортом «Бориспіль», Українським авіаційним метеоцентром, держпідприємством повітряного руху «Київцентраеро», а також Пенсійним фондом, Фондом соцстраху та іншими. У 2008–2011 роках «Усрав» почала «розмивати» свої борги перед державними підприємствами та Фондами, визнавши додаткові борги перед пов'язаними з Мерхежем компаніями: перед його компанією «Буковина» та перед фізичними особами — громадянами Лівану. При цьому представники реальних кредиторів — державних Фондів та державних підприємств, згідно з Протоколом №1 загальних зборів кредиторів від 14 червня 2013 року, нібито не з'явилися.
Це дозволило боржнику сформувати Комітет кредиторів, до якого увійшли виключно особи, пов'язані з боржником. А саме: громадяни Лівану Мерхеж Родріг та Мерхеж Шаді, ліванські компанії Air Company Berytos sal та JTR company sal, і авіакомпанія «Буковина», яка також належить Мерхежу. Цей «Комітет» негайно уклав угоду з боржником про перенесення терміну повернення боргів всім державним підприємствам на 20–25 років, на період 2028–2037 років. Думку держпідприємств щодо цього ніхто не запитав. Загальна сума неповернутої таким чином заборгованості становила понад 108 млн гривень, близько 20 млн доларів США за курсом того часу. Інформація про перенесення боргів перед державними підприємствами навіть без участі їхніх представників доступна у матеріалах так званої «Світової угоди від 3 липня 2013 року», ухваленої Господарським судом Києва.
Порушення та судові справи
Починаючи з 2007 року, коли Шевченківська податкова у Києві порушила проти авіакомпанії «Українсько-Середземноморські авіалінії» кримінальне провадження за частиною 3 статті 212 України (ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів у особливо великих розмірах), члени угруповання Мерхежа стали постійними фігурантами численних судових позовів та скандалів. Причиною були систематичні невиконання договірних зобов'язань перед контрагентами, насамперед державними підприємствами.
Ось кілька прикладів судових рішень за останні роки: рішення Господарського суду Києва від 17 грудня 2015 року у справі №910/29017/15 про стягнення з «Українсько-Середземноморських авіаліній» на користь державної компанії ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» заборгованості у сумі 329 тисяч гривень; ухвала Солом'янського районного суду Києва від 15 січня 2016 року про відкриття кримінального провадження стосовно генерального директора авіакомпанії у скоєнні кримінального злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України — порушення законодавства про працю та невиплату розрахунку за виконану роботу; рішення Господарського суду Києва від 15 лютого 2016 року у справі № 910/840/16 про стягнення з компанії на користь державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» заборгованості за послуги у сумі 45 тисяч гривень.
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 3 березня 2016 року у справі № 926/251/16 та від 5 травня 2016 року у справі № 926/699/16 передбачали стягнення з компанії «Буковина» на користь аеропорту «Буковини» заборгованості. Рішення Господарського суду Києва від 13 квітня 2016 року у справі № 910/2360/16 стосувалося стягнення з «Авіакомпанія ХОРС» на користь держпідприємства «Завод 410 ГА» боргу у сумі 115 тисяч гривень.
Найрезонансніше провадження було порушено господарським судом Чернівецької області за позовом ВАТ «Укргазпромбанк» у справі № 926/985/15 від 16 червня 2015 року про стягнення з ПрАТ «Авіакомпанія «Буковина» заборгованості у сумі 2,78 млн доларів США та 620 тисяч гривень.
Лютого того ж року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) заявив про факт виведення активів з ПАТ «Укргазпромбанк» шляхом переуступки прав вимог «з порушеннями норм чинного законодавства України та ознаками шахрайських дій». Було застосовано стандартну схему угруповання Мерхежа: заднім числом укладено фіктивні договори без участі кредитора — Фонду гарантування. Кримінальне провадження перебувало на розгляді Дніпровського РУ ГУ МВС України в Києві. За інформацією ФГВФО, неповернена таким способом заборгованість авіакомпанії «Буковина» становила близько 70 мільйонів гривень.
Компанії Мерхежа не поспішали виконувати судові рішення, оскільки юристи «Асоціації» пояснювали, що все це — підступи монополістів, а робота авіакомпаній Мерхежа «створює реальний ціновий ринок пропозицій, на користь українських пасажирів». Хоча за півріччя лише 1,5% українських пасажирів погодилося скористатися послугами компаній групи Мерхежа.
Проблеми безпеки та старіння флоту
Нічого дивного, що компанії ліванського авіаолігарха мають серйозні проблеми із забезпеченням регулярності та безпеки польотів. Трагедія під Трабзоном у 2003 році призвела до загибелі 75 людей. Тоді про ненадійність компанії попереджали самі іспанські військові та їхні союзники з НАТО, про що писала Німецька хвиля. Пілоти не послухали диспетчера, «чорні ящики» не працювали.
У 2007 році Державна авіаадміністрація України виявила низку грубих порушень в організації льотної роботи. Персонал постійно перебував у стані втоми, змушений працювати на знос із перевищенням усіх норм робочого часу та скороченням часу відпочинку. За даними Комісії, робочий час пілотів та бортпровідників часто становив від 14 до 24 годин за робочу зміну при нормі 12 годин. Безперервна робота без вихідних протягом 7–9 робочих днів була звичайною практикою. Ситуацію ускладнював критичний вік повітряних суден. Станом на 2016 рік середній вік літаків авіакомпаній «Усрав», «Хорс», «Браво», «Дарт», «Буковина» становив близько 30 років.
Факт старіння машин не змогли приховати навіть на офіційних сайтах компаній, де розповідалося про моделі літаків. Моделі сходили з конвеєра у 80–90-х роках минулого століття і давно вже не випускалися. Про авіапарк компанії неодноразово писали українські ЗМІ. Мали місце часті поломки, які призводили до значних затримок рейсів та виконання польотів із численними відстроченими дефектами. Державіаслужбі України були відомі численні факти порушення норм безпеки авіакомпаніями Мерхежа. Однак завдяки наявності в угрупованні агресивного піар-підрозділу та використанню методів переконання «з 90-х», авіаолігарх час від часу отримував сертифікати для своїх авіаперевізників. Така непринципова позиція авіаційної влади та інших регулюючих органів щосекунди загрожувала обернутися черговою трагедією в небі.
Міжнародні санкції та заборони
Авіаційна влада інших країн виявилася більш вимоглива і принципова. Кілька перевірок SAFA (Програми оцінки безпеки міжнародних авіаційних перевізників) встановили, що Мерхеж ігнорує вимоги щодо забезпечення технічного стану літаків. На підставі цього авіаційна влада Італії, а потім Німеччини заборонила у себе польоти «Українсько-Середземноморських авіаліній». Після чого Єврокомісія зовсім закрила їй польоти до ЄС.
З 2010 року українські пасажири все частіше скаржилися на сервіс авіакомпаній Мерхежа — на регулярні затримки рейсів. У результаті туроператори припинили замовляти у нього рейси, а держпідприємства вимагали передоплату за обслуговування. Правоохоронні органи почали все частіше звертати увагу на дії із ознаками шахрайства.
Недовго думаючи, Мерхеж знайшов додаткову нішу для свого бізнесу: надання послуг міжнародним терористам та постачання до країн, які перебувають під санкціями ООН. Цей бізнес був значно ризикованішим, ніж банальне неповернення грошей українським контрагентам. У 2013 році бізнесу Мерхежа було завдано суттєвого удару.
Після відповідної перевірки США запроваджують санкції щодо його основних авіакомпаній: «Буковини» та «Українсько-Середземноморських авіаліній». Як зазначається у повідомленні Мінфіну США, українським компаніям ставиться передача в оренду та продаж літаків іранським авіакомпаніям, які використовувалися для перевезень Корпусу вартових ісламської революції, Міноборони Ірану та ліванської Хізбалли, у тому числі для постачання вантажів до Сирії.
У документі говориться, що Um Air (ще одне ім'я авіакомпанії «Усрав») давала в лізинг одній з авіакомпаній Ірану літаки BAe-146 Avro RJ100 і навчала пілотів та інженерів цієї іранської компанії. Мінфін США також зазначає, що «Буковина» спільно з Um Air з 2010 року експортувала до Ірану десятки літаків. Американське відомство додає, що надані «Буковиною» літаки неодноразово використовувалися для польотів до Сирії. До Родріга Мерхежа (Rodrigue Elias Merhej) як основного власника компаній були введені персональні санкції в США.
После революції та нові схеми
Не поспішаючи зустрічатися з американськими детективами, Мерхеж влаштувався в Україні і почав видавати себе за міжнародного бізнесмена. Керівники та засновники компаній Мерхежа мають значний кримінальний досвід. Вони неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за численними статтями кримінального кодексу — «порушення правил повітряного польоту» (частина 1 статті 287 КК України, залучалася, наприклад, Мерхеж-Кравченко Олена з «Усраву»), «невиплата заробітної плати та встановлених законом виплат» (частина 1 статті 175 КК України, залучався Ілюк Роберт, керівник «Буковини»).
Після революції в Україні всі «налагоджені зв'язки» зникли. Здавалося б, які перспективи за нової влади можуть мати фігурант «чорних списків ЄС і США», напівкримінальний бізнесмен, лобісти якого втекли до Росії? Виявляється, можуть. Спритний ліванець не сумує і зараз, зробивши ставку на минуле. Як свій головний інструмент в інформаційній війні він використовує відоме російське інформаційне агентство, зареєстроване в Україні та відоме своєю односторонньою та упередженою позицією у висвітленні української теми. Той факт, що це ЗМІ представляє сьогодні ворожу для України країну-агресора, авіаолігарха зовсім не засмучує.
У авіакомпаніях Мерхежа працює кілька дрібних авіачиновників часів Януковича, яким не вдалося втекти разом із патроном. Вони сховалися від справедливої люстрації та народного гніву «під крилом» авіаолігарха. Більш відданих «солдатів» ліванцю не знайти. Не гидує він і використанням зв'язків у політичних та парламентських колах. Те, що цей метод давно застарів і зневажаємо в суспільстві, Мерхежа не турбує. Залучені ним кілька народних депутатів допомагають авіаолігархові не лише захищати його сумнівний бізнес, а й навіть впливати на державні призначення. Ліванець залишається вірним своєму давньому правилу — тримати в активі та використовувати лобістів із влади. Залишається лише здогадуватися, чим саме він їх цікавить, якщо народні обранці погодилися на російські телекамери повторювати меседжі його піар-служби.
Продовження діяльності
Абсурдно, але факт: фігурант «чорного списку» в Євросоюзі та в США, ключовий персонаж численних скандалів із викачування грошей із держпідприємств, олігарх Мерхеж продовжує запускати в небо старі літаки під гаслами «розвитку авіації», «нового шляху до ЄС» та «боротьби з олігархами».
До компаній, пов'язаних з Родрігом Мерхежем (Rodrigue Elias Merhej), відносяться: ТОВ «Українські середземноморські авіалінії» (код ЄДРПОУ 30180773), ПрАТ «Авіакомпанія Буковина» (код ЄДРПОУ 22838502), ТОВ «Авіакомпанія Браво» (код ЄДРПОУ 32259588), ТОВ «Дарт» (код ЄДРПОУ 25203307), ТОВ Авіакомпанія «Хорс» (код ЄДРПОУ 04937956), ТОВ «Авіакомпанія Українські Крила» (код ЄДРПОУ 40217935), а також «Асоціація підприємств авіаційної галузі України».