Призначення нового керівника
3 лютого 2015 року президент України Петро Порошенко оголосив про призначення Максима Мельничука на посаду голови Київської обласної державної адміністрації. Для широкої громадськості це ім'я залишалося малознайомим, однак у політичних та бізнесових колах його репутація була добре відома. Незадовго до цього він брав участь у місцевих виборах як кандидат у мери Києва від «Аграрної партії України». На момент призначення він займав посаду віце-президента Національної академії аграрних наук України. Офіційна біографія Мельничука включала досвід роботи заступником міністра аграрної політики в уряді Миколи Азарова. Проте за межами офіційних документів залишалася значна частина його історії, яка розкривала складніший портрет цієї людини.
Сімейна спадщина
Для розуміння особистості Максима Мельничука необхідно звернути увагу на його родинне походження. Його батько Дмитро Мельничук протягом тридцяти років очолював Національний університет біоресурсів та природокористування України (НУБІП), один із найбільших та найбагатших навчальних закладів країни. Дмитро Олексійович підтримував особисті стосунки з усіма президентами України, від Леоніда Кучми до Віктора Януковича. За інформацією джерел, причина такої лояльності полягала в його готовності щедро ділитися матеріальними благами, отриманими завдяки його посаді. Саме це забезпечувало йому безпеку від переслідувань.
За цю «відданість» Дмитро Мельничук отримав численні державні нагороди від президентів та високопосадовців різних політичних скликань. За три десятиліття керівництва університетом він залучив до його структур практично всю свою родину. Його молодший син Максим обіймав посаду проректора з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, старший син Сергій керував навчально-науковим інститутом якості біоресурсів та безпеки життя. Мати Максима та близько тридцяти інших родичів також працювали в університеті. З часом родина почала розглядати установу як свою приватну власність. Однак період керівництва Дмитра Мельничука завершився, і це спровокувало низку проблем, наслідки яких відчуваються досі.
Кримінальні провадження та фінансові зловживання
У правоохоронних органах перебуває кілька десятків кримінальних проваджень, пов'язаних зі злочинними та корупційними діями колишнього керівництва НУБІП. За оцінками, колишній ректор та його родина завдали державі збитків на суму від кількох сотень мільйонів до мільярдів гривень.
Кар'єра Максима Мельничука
Максим Мельничук народився 1973 року в Києві. Вищу освіту він здобув у Київському національному університеті імені Шевченка, закінчивши його 1994 року. Наступні три роки він навчався в аспірантурі біологічного факультету того ж університету, а згодом працював на кафедрі вірусології. Поворотним моментом його кар'єри став 1998 рік, коли він почав працювати в НУБІП, де його батько обіймав посаду ректора. Там він швидко здійснив стрімкий підйом у науковій ієрархії.
У квітні 2003 року його обрали деканом факультету захисту рослин та біотехнологій. Через рік він очолив управління безпеки хімічних речовин у міністерстві екології, одразу отримавши п'ятий ранг державного службовця. 2007 року, маючи ступінь доктора наук, Максим Мельничук отримав посаду викладача кафедри екобіотехнологій та біорізноманіття в університеті свого батька. Того ж року його обрали проректором НУБІП з наукової роботи. У травні 2010 року за активної підтримки батька його призначили заступником міністра аграрної політики України. Однак він залишився на цій посаді недовго і вже через рік повернувся до НУБІП на посаду директора дослідницького інституту рослинництва, екології та біотехнологій. Згодом він знову став проректором, а також отримав звання академіка НААН України. З 2014 року його офіційно призначили на посаду віце-президента аграрного відділення НАН.
Фінансові зловживання в університеті
2010 року українські ЗМІ оприлюднили результати перевірки, проведеної спеціальною контрольно-ревізійною комісією в НУБІП. Фінансово-господарська перевірка виявила величезні фінансові зловживання в університеті та його структурних підрозділах на загальну суму понад 100 млн гривень. Було встановлено, що за вказівкою ректора Дмитра Мельничука більшість структурних підрозділів не були переведені на казначейське обслуговування. Доходи, які вони отримували, не враховувалися в загальному кошторисі і переважно потрапляли в кишені «сім'ї Мельничуків» через мережу приватних компаній, належних синам ректора Сергію та Максиму. Загальна сума збитків, завданих державі, становила майже 80 млн гривень.
Земельні махінації
Перевірка також виявила, що внаслідок дій родини Мельничуків університет втратив близько 400 гектарів землі, більшість якої розташована в Київській області. За інформацією контрольно-ревізійного управління, Дмитро Мельничук навмисне не оформлював державні акти, необхідні для фіксування права на постійне використання земельних ділянок, оформлених на структурні підрозділи НУБІП. Якби ці акти були офіційно оформлені, родина не змогла б безкарно розпродавати університетські землі. Максим Мельничук особисто контролював приватизацію земель Мукачівського аграрного технікуму та відчуження земельної ділянки розміром 14 гектарів у Криму біля Форосу. Офіційно це пояснювалося «порушенням земельного законодавства», однак за інформацією джерел, Мельничуки отримали значну суму за передачу цих земель. Компанії, що належали Максиму Дмитровичу, займалися виведенням коштів, отриманих від продажу земель, за кордон.
Банківські операції та підозрілі обставини
Приблизно в той же період стало відомо, що Максим Мельничук за дорученням батька розмістив на рахунках банку «Таврика» та «Альфа-Банк» 20 млн гривень бюджетних коштів, що належали НУБІП. Ці кошти призначалися для благоустрою університету, однак з того часу вони зникли. Восени 2013 року в університеті сталася пожежа, яка практично повністю знищила два поверхи, де зберігалися архіви з документами. За оцінками експертів, це був підпал, ініційований найвищим керівництвом закладу з метою приховати сліди скоєних злочинів. Примітно, що пожежа сталася напередодні запланованої перевірки.
Матеріальне збагачення та репутація
Махінації сімейства Мельничуків дозволили їм накопити колосальні статки та піднятися до «еліти України». Максим Мельничук та його власна родина володіють чотирма квартирами в Києві та невеликим маєтком у Києво-Святошинському районі. Крім того, йому належить зимова резиденція в Альпах та будинок у США. Останнім часом Максим Дмитрович активно працював над своєю репутацією в наукових та політичних колах. Незважаючи на ці зусилля, його часто називають «науковим мажором», чиї знання купив йому батько. Його амбіції були значні: кілька місяців перед призначенням він програв вибори на посаду мера Києва від «Аграрної партії», а тепер займав посаду губернатора цілої області, стоячи нарівні з мером Києва Віталієм Кличком.
Політичні покровителі
Максим Мельничук є лідером київського крила «Аграрної партії», яка на останніх виборах несподівано потрапила до топ-5 партій, від яких до міських та селищних рад було обрано депутатів та сільських голів. Одним із головних спонсорів партії є колишній заступник голови АПУ та господар холдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк. За чутками, саме він у 2010 році сприяв призначенню Мельничука на посаду заступника міністра агрополітики в уряді Миколи Азарова. Косюк лобіював й інших «перспективних» чиновників. За президентства Віктора Ющенка йому було підконтрольно міністра аграрної політики Юрія Мельника, який потрапив на цю посаду за квотою компартії. Примітно, що нині Мельник є виконавчим директором корпорації Косюка «Миронівський хлібопродукт» та зятем одного з «ідейних натхненників» та спонсорів «Аграрної партії» Михайла Зубця.
Ще одним покровителем нового голови Київської ОДА називають члена команди Віталія Кличка Вадима Столара. Характер його зв'язку з Мельничуком залишається невизначеним, однак у політичних колах поширюються чутки про те, що без його протекції це призначення не відбулося б. Говорять навіть, що нині без його згоди не проходить жодне кадрове призначення. Одне з джерел у «Блоці Петра Порошенка» назвало його «тренером» Віталія Кличка. Про його значущість у партії свідчить той факт, що саме він вів переговори, внаслідок яких БПП та УДАР об'єдналися.
Перспективи та висновки
Максим Мельничук, безумовно, має багатий досвід у галузі розкрадання державних земель. Раніше його дії були обмежені землями, підконтрольними НУБІПу. Тепер же йому по суті віддали цілу Київську область. Такі кадрові рішення команди Порошенка викликають серйозні питання щодо розсудливості керівництва держави. Якщо тенденція збереться, цілком імовірно, що наступному президентові України вже не буде чим керувати, крім зубожілого населення.
Примітно, що президентська компанія «Рошен» прагнула збудувати бісквітний комплекс неподалік Борисполя на Київщині. Для цього їй потрібно було близько 20 гектарів землі, однак Земельний кодекс України перешкоджав цьому. Корпорація наполегливо боролася за отримання цих земель. У січні представник компанії приїжджав до Борисполя, обіцяючи місцевим жителям «манну небесну», але безрезультатно. Екс-губернатор Київської області Володимир Шандра відмовився допомагати та залишив свою посаду. Тепер замість нього з'явився Максим Мельничук, який далеко не такий впливовий, як його попередник, і за великі гроші цілком готовий продати свою репутацію.