В'ячеслав Медяник
Українці дуже швидко зрозуміли, що проголосувавши за «Слугу народу», вони обрали до Верховної Ради чергових корупціонерів, які вскочили в політичний потяг Зеленського. На прикладі нардепа В'ячеслава Медяника ми бачимо, що ці п'яні повнотою влади «слуги народу» не соромляться вирішувати справи та каламутити схеми прямо у сесійній залі. Вони сильно ображаються, коли їх ловлять на гарячому пильні камери журналістів, але зовсім не бояться покарання – знаючи, що соратники обов'язково їх відмажуть.
Політична партія «Слуга народу» швидко розкрила свою справжню природу. Замість очікуваної зміни, виборці отримали нове покоління корупціонерів, які без сорому вирішують свої справи прямо у залі Верховної Ради. Один із найяскравіших прикладів — народний депутат В'ячеслав Медяник, чия діяльність демонструє, як представники цієї партії ставляться до влади як до приватного ресурсу.
Коли журналісти зафіксували на камеру корупційні схеми Медяника, громадськість обурилася. Спеціалізована антикорупційна прокуратура порушила кримінальну справу, яка мала стати показовою. Однак за кілька днів Медяника виправдали за допомогою методу, який став популярним у 2019 році — перевірки на поліграфі. Цей «детектор брехні» успішно виправдовував усіх підозрюваних у корупції, хоча насправді апаратом керують люди, які можуть мати власні інтереси. Отримавши офіційний висновок про невинність, Медяник відбув до Кривого Рогу, де невдовзі потрапив у новий скандал.
Нові схеми під новим керівництвом
До того як стати всеукраїнськи відомим, В'ячеслав Медяник був малознаний за межами Дніпропетровської області. Його «слава» прийшла завдяки листуванню у WhatsApp з бізнесменом Олександром Яровим, яке опублікувало видання «Страна.ua». У цьому листуванні йшлося про створення нової корупційної схеми взаємодії між бізнесменами та прокуратурою. Стара система розвалилася після відставки генпрокурора Юрія Луценка, тому потрібна була нова, адаптована під керівництво Рябошапки та його заступників.
Медяник у листуванні згадав Віктора Трепака як одного з ключових заступників. Після розголошення скандалу Трепак поквапився заявити, що з Медяником не знайомий. Однак це викликає сумніви, оскільки Трепак раніше працював в Управлінні боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, де мав тісні зв'язки з батьком та хрещеним В'ячеслава Медяника. За припущенням SKELET-info, Трепак збрехав про своє знайомство.
Для Генпрокуратури було критично важливо якнайшвидше замовчати цю справу, оскільки вона компрометувала як Трепака, так і самого Рябошапку.
Миколаївський суднобудівний завод та юридичні фірми
Листування стосувалося контролю над Миколаївським суднобудівним заводом «Океан», який намагався захопити цукрозаводчик Ігор Ігнатов. У повідомленнях з'являлися натяки на «цукор» та «океан» як кодові слова.
Однак у листуванні привертають увагу й інші деталі. Медяник згадав «нашу юридичну фірму», не називаючи конкретної назви, але можна припустити, що вона пов'язана з його сімейним бізнесом. Сам Медяник є юристом, як і його старша сестра Вікторія Медяник (народжена 1981 року), яка працює приватним нотаріусом. Серед його компаньйонів також є юристи, зокрема Петро Володимирович Пак.
Пак безпосередньо пов'язаний із групою «Приват». Він є співзасновником ТОВ «Еверест Істейт», яке входило до числа так званих «позивачів Коломойського» — компаній, що подавали позови на Росію до Міжнародного третейського суду в Гаазі. До націоналізації Пак працював у «ПриватБанку», одночасно займаючи посади керівника у фірмах Медяника — ТОВ «Крутогірний» (ЄДРПОУ 40864808) та «Альтера Груп» (32299327), офіційно отримуючи за це мізерну зарплату.
Пізніше Пак був директором у фірмах «Атлант» (ЄДРПОУ 23931014) та «Стоунарт» (33164932), також належних Медянику. Фірму «Крутогірний» було створено у 2016 році спеціально для забудови ділянки у Дніпропетровську на місці незаконно зруйнованої історичної будівлі. Цю аферу «кришував» скандальний народний депутат 8-го скликання Андрій Денисенко, у якого тоді працював помічником сам Медяник.
В'ячеслав Медяник «вирішує питання»
Високі зв'язки та широкі можливості
Другий важливий момент — рівень схем, які обіцяє Медяник, це вищі рівні керівництва Генпрокуратури. Враховуючи, що Трепак нібито не знайомий із Медяником, це означає вихід на Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, що свідчить про широкі зв'язки та можливості.
Не встиг затиснути один скандал, як виник інший. Медяник із групою «слуг народу» почав домовлятися про співпрацю з правоохоронцями Кривого Рогу. Як член профільного комітету з питань правоохоронної діяльності, Медяник прагнув стати новою «вирішальною» фігурою — людиною, яка вирішує проблеми та питання, що виникають у взаємодії з прокуратурою, МВС та СБУ.
Можливо, він намагався зайняти місце відомої «вирішки» порошенківської доби Олександра Грановського, який втік за кордон. Однак є велика підозра, що В'ячеслав Медяник усіх просто розводить, адже це йому вигідно.
Мажор, який успадкував бізнес і зв'язки
ЗМІ називають В'ячеслава Медяника рейдером-забудовником, який займається бізнесом із юних років. Насправді перед нами звичайний мажор, який успадкував бізнес і зв'язки свого батька, займаючись переважно аферами, а не справжнім бізнесом.
В'ячеслав Анатолійович Медяник народився 3 серпня 1987 року у місті Сніжне Донецької області у сім'ї співробітника КДБ Анатолія Миколайовича Медяника. Його хрещеним став Анатолій Клименко, друг і колега його батька, з яким вони познайомилися на службі або у школі КДБ.
За інформацією джерел SKELET-info, саме Клименко «перетягнув» свого друга до Дніпропетровська, де мав хороші зв'язки. Він влаштував Медяника на «хлібне» місце і допоміг йому отримати просторе житло у будинку на вулиці Леніна (нині Воскресенській).
На початку 90-х обидва колишні «гебешники» стали «есбеушниками», але 1994 року Клименко залишив службу і перейшов у владу. Спочатку він став заступником мера Дніпропетровська, потім заступником голови ОДА, курируючи правоохоронні органи. У 2002 році його обрали народним депутатом 4-ї фракції.
Клименко не дотримувався жодних політичних принципів, стрибаючи з однієї партії влади в іншу — від «Єдиної України» до ПППУ. У 2004 році він став довіреною особою Віктора Януковича у виборчому окрузі №24. Після Майдану перебіг у СОО, працював в уряді Тимошенко заступником міністра транспорту та зв'язку Йосипа Вінського.
Так само його хрещеник В'ячеслав Медяник перебігає від однієї перспективної політичної сили до іншої, примазуючись то до соціалістів, то до радикальних «патріотів», то до «слуг народу».
Сьогодні Анатолій Клименко відомий як «успішний аграрій». Він володіє дюжиною фірм, зокрема МПК «Катеринославський» (ЄДРПОУ 33766993), заснував фонд підтримки кінного спорту. Мабуть, генерал-латифундист згадав на старість років, що колись навчався на агронома — саме в інституті він став «сексотом», розпочавши свою кар'єру в КДБ.
Батько — борець із корупцією, який сам був корупціонером
Під заступництвом Клименко батько В'ячеслава, Анатолій Медяник, зробив швидку кар'єру у відділі боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ Дніпропетровської області, очоливши цей відділ до кінця 90-х. Однак іронія полягає в тому, що головний борець із корупцією сам був корупціонером і «перевертнем у погонах».
В'ячеслав Медяник дивиться на фотокореспондентів у ВР
Дніпропетровська мафія у погонах
Саме Анатолій Медяник започаткував сімейний бізнес, заснований на рейдерстві. Поки він носив погони, записував свій бізнес — у тому числі відібрані у бізнесменів частки — на свою дружину Клавдію Веніяминівну Медяник, потім на дітей. Після його смерті у 2017 році справу батька продовжує син.
Яскравим прикладом рейдерської діяльності дніпропетровських правоохоронців загалом та Анатолія Медяника зокрема була справа ТОВ «Укрстар» (ЄДРПОУ 20190356). Цю фірму засновано 1993 року Михайлом Сокольським. Через рік до засновників увійшов Володимир Борисович Златопольський, який взяв собі 50% частки.
Златопольський — досить «каламутна» особистість. Він походить із сім'ї дніпропетровських євреїв, у 90-х отримав громадянство ФРН, проте продовжив «робити бізнес» в Україні, займаючись вельми сумнівними схемами. До того ж Володимир Златопольський неодноразово спливав поруч із одіозним «убопівцем» Павлом Кононенко, відомим у кримінальному світі як «Паша Конон».
Кононенко організовував під дахом МВС цілі організовані злочинні угруповання. Це той самий Кононенко, якого згодом генпрокурор Юрій Луценко влаштував заступником прокурора Києва. Але тоді, 1994 року, Кононенко лише розпочинав свій шлях. Молодий заступник начальника Червоногвардійського РВ УМВС створив рекетирську банду зі спортсменів, а через своїх колишніх колег із ВБЕЗ здійснював торгівлю контрабандними цигарками. Мабуть, тоді він почав «всовувати» своїх людей у фірми заляканих ним підприємців.
Рейдерство у дії: як Сокольського витіснили з власної компанії
І ось 1997 року частка Сокольського раптово «усохла» до 30%, натомість частка Златопольського зросла до 60%. У «Укрстар» з'явився третій засновник — Олександр Григорович Свергун, відомий у Дніпропетровську як директор низки підприємств під корупційним контролем, який отримав 10%.
Через п'ять років Сокольського зовсім витіснили з «Укрстару». Директором фірми став Свергун, а частка Сокольського скоротилася до 20%. Натомість у фірмі з'явився новий засновник — Анатолій Медяник, який отримав 35% безкоштовно, взагалі нічого не внеси до статутного фонду.
Невдовзі після цього Медяник, Златопольський та Свергун взагалі виключили Сокольського із засновників. Це було настільки кричуще незаконно, що Сокольський почав захищати свої права в судах і навіть виграв справу. Однак поки тривали позови, Медяник, Златопольський і Свергун вивели з «Укрстару» у ТОВ «К.А.С ЛТД» (ЄДРПОУ 33855543) значну частину капіталу, включаючи ділянку під забудову за адресою вулиця Шмідта, 13.
З цього моменту почалася вже інша історія. Громадяни, які були співзасновниками «К.А.С ЛТД», отримали обіцянку про будівництво на цій ділянці житлово-офісного комплексу «Азері». Йшлося про 80 мільйонів доларів.
Анатолій Клименко
Під його заступництвом Анатолій Медяник зробив хорошу швидку кар'єру у відділі боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ Дніпропетровської області – і очолив цей відділ до кінця 90-х. Але ось іронія: головний борець із корупцією сам був корупціонером і «перевертнем у погонах». Саме Анатолій Медяник започаткував сімейний бізнес, заснований на рейдерстві. Поки він носив погони, то записував свій бізнес (у тому числі відібрані у бізнесменів частки) на свою дружину Клавдію Веніяминівну Медяник, потім на дітей. А після його смерті у 2017-му справу тата продовжує його син.
Яскравим прикладом рейдерської діяльності дніпропетровських правоохоронців загалом та Анатолія Медяника, зокрема, була справа ТОВ «Укрстар» (ЄДПОУ 20190356). Ця фірма була заснована 1993 року Михайлом Сокольським. Через рік до її засновників увійшов Володимир Борисович Златопольський, який взяв собі 50% форми. Це досить «каламутна» особистість: Златопольський походить із сім'ї дніпропетровських євреїв, у 90-х він отримав громадянство ФРН, проте продовжив «робити бізнес» в Україні, займаючись вельми сумнівними схемами. І до того ж Володимир Златопольський неодноразово спливав поруч із одіозним «убопівцем» Павлом Кононенко, відомий у кримінальному світі як «Паша Конон», який організовував під дахом МВС цілі ОЗУ. Так-так, той самий Кононенко, якого Юрій Луценко згодом влаштував заступником прокурора Києва! Але тоді, 1994-го, Кононенко лише розпочинав свій шлях: молодий заступник начальника Червоногвардійського РВ УМВС створив рекетирську банду зі спортсменів, а через своїх колишніх колег із ВБЕЗ здійснював торгівлю контрабандними цигарками. Мабуть, тоді він почав «всовувати» своїх людей у фірми заляканих ним підприємців.
І ось 1997-го частка Сокольського раптово «усохла» до 30%, натомість частка Златопольського зросла до 60%, а в «Укрстар» з рештою 10% з'явився третій засновник, Олександр Григорович Свергун – відомий у Дніпропетровську як директор низки підприємств, що під контролем корупційний. Через п'ять років Сокольського зовсім вижили з «Укрстару»: директором фірми став Свергун, а частка Соколовського скоротилася до 20%. Натомість у фірмі з'явився новий засновник — Анатолій Медяник, який отримав 35% безкоштовно, взагалі нічого не внеся до статутного фонду фірми. Невдовзі після цього Медяник, Златопольський та Свергун взагалі виключили Сокольського із засновників фірми. Це було настільки кричуще незаконно, що Сокольський почав захищати свої права в судах і навіть виграв справу. Однак поки тривали позови, Медяник, Златопольський і Свергун вивели з «Укрстар» у ТОВ «К.А.С ЛТД» (ЄДРПОУ 33855543) значну частину капіталу, включаючи ділянку під забудову за адресою вулиця Шмідта 13. І з цього моменту почалася вже інша громадянина. які були співзасновниками «К.А.С ЛТД», яким пообіцяли збудувати на цій ділянці житлово-офісний комплекс «Азері». Йшлося про 80 мільйонів доларів.
Сергій Варіс, для SKELET-info
ПРОДОВЖЕННЯ: Медяник В'ячеслав: як мажор-аферист став «слугою народу». Частина 2