Питання про фінансування агресії на Донбасі та спонсорування тих, хто стоїть за нею, набуває все більшої гостроти з кожною втратою українського військовослужбовця. Серед осіб, які, за інформацією Skelet.Org, мають відношення до такого фінансування, виявляються люди, що публічно критикують агресію, зокрема представники пропрезидентської фракції БПП. Однією з таких фігур є Роман Мацола, який разом зі своїм братом Андрієм Мацолою заснував та є співвласником «Першої приватної броварні». Крім того, брати мають значні бізнес-інтереси у Росії, звідки надходять багатомільярдні суми до російської казни.Роман Миколайович Мацола народився 11 серпня 1974 року у селі Грушево Тячівського району Закарпатської області. Невдовзі родина переселилася до Львова, де 4 серпня 1977 року з'явився на світ його молодший брат Андрій. Батько Микола Васильович (1946 р.н.) та мати Марія Михайлівна (1952 р.н.) виховували синів у п'ятиповерховому будинку на вулиці Некрасова. За чутками, цей будинок був побудований спеціально для партійної номенклатури, медичних працівників та торговельних функціонерів, що суттєво відрізняло його від типової радянської забудови того періоду.Брати завжди залишалися скупими на деталі щодо своїх батьків та сімейного походження. Про матір вони розповідали лише те, що та з дитинства прищеплювала їм любов до батьківщини – хоча до 1991 року такою батьківщиною був СРСР, тому це твердження видається більш риторичним, ніж фактичним. Натомість дідуся Михайла по матері вони перетворили на персонажа рекламних роликів свого пива та розповідали журналістам різні історії про його діяльність. Залежно від джерела, він постає то як майстер деревообробки та знавець деревини, то як організатор сільськогосподарського кооперативу, що займався вирощуванням та збутом яблук.Родина Мацол залишалася однією з найзакритіших у вітчизняному бізнесі. До середини 2000-х років у медіа-архівах практично не було жодних згадок про них. Вихід на великий ринок з пивним бізнесом змінив цю ситуацію. У 2006 році Марія Мацола з'явилася як помічник на громадських засадах народного депутата Анатолія Рудника, колишнього директора «Укртрансгазу». Рудник у 2003 році став центральною фігурою скандалу, пов'язаного зі сливом конфіденційної інформації «Львівтрансгазу» іноземним компаніям. Однак Skelet.Org поки що не має детальної інформації про характер та глибину зв'язків між Марією Мацолою та Анатолієм Рудником.Щодо походження бізнесу братів, циркулюють різні версії. За однією з них, мати братів була звичайним лікарем, а самі вони на початку 1990-х років нібито пов'язалися з львівським напівкримінальним середовищем, «ходили під братвою» та з дитинства займалися спортом – Андрій особливо захопився боксом. Проте ця кримінальна версія походження їхнього бізнесу не має надійних підтверджень. Водночас медичний зв'язок матері підтверджується реєстраційними даними комунального підприємства «Амбулаторія сімейної практики» (ЄДРПОУ 33839427) у селі Тарасівка Тячівського району Закарпатської області. З 22 серпня 2016 року керівником цієї установи є Марія Михайлівна Мацола, а серед персоналу значиться й Марія Іллівна Мацола, ймовірно, родичка. Це видається дивним, адже керування амбулаторією у глухій провінції – навіть у рідних краях – виглядає дивним заняттям для людини, яка є співвласником величезного транснаціонального бізнесу, якщо тільки вона не вирішила приватизувати цю комунальну установу.Паралельно з керуванням амбулаторією Марія Михайлівна займається й іншим бізнесом у Закарпатті: торгівлею тютюновими виробами через ТОВ «Карпатторг» (ЄДРПОУ 32218473), засноване нею разом з чоловіком та синами. Як відомо, тютюновий бізнес у цьому регіоні часто пов'язаний із контрабандою, яка «дахується» місцевою мафійною структурою «цимбора». Крім того, торгівля тютюном та алкоголем суперечить моральному кодексу лікаря – якщо такий кодекс у лікаря взагалі існує. З іншого боку, чим більше попиту на цигарки, горілку та пиво, тим довша черга до лікаря.За більш реалістичною версією, сімейний пивний бізнес Мацол розвивався подібно до сімейної горілчаної імперії «Баядера» Нечитайло-Ріджок, які також є щедрими спонсорами російського бюджету. Згідно з цією версією, Марія Мацола була далеко не простим лікарем і ще за радянських часів займалася різними справами, включаючи «кооператорство». Одним з її кооперативів був «Конкурент», відкритий Марією Мацолою у партнерстві з Іваном Івановичем Іваськом (1946 р.н.). На початку 1990-х років цей кооператив був перереєстрований у ТОВ «Виробничо-комерційну фірму Конкурент». На той момент підприємство вже не займалося виробництвом, а здійснювало дрібнооптову торгівлю алкоголем, розвозячи його по магазинах та кіосках. Саме в цій фірмі Роман Мацола розпочав свою трудову діяльність після закінчення школи, влаштувавшись товарознавцем замість служби в армії. Варто наголосити, що оптова торгівля алкоголем у 1990-х роках була однією з найприбутковіших і водночас найнебезпечніших «бандитських тем», особливо у такому криміналізованому місті, як Львів. Для успішної діяльності в цій сфері потрібні були або потужні зв'язки у владі, або дуже тісні контакти з кримінальними структурами – в ідеалі й те, й інше. Справи у Мацол у 1990-х йшли нерівномірно: після кожного бандитського переділу міста їхні автомобілі підпалювали, а розширення до власного виробництва затягувалося. Проте вони не розорилися й до початку нового тисячоліття накопичили достатній капітал.Молодший брат Андрій Мацола в сім'ї сливає за «академіка» завдяки трьом освітам. Однак згаданий у його біографії «Львівський фінансово-кредитний коледж», який він нібито закінчив у 1996 році, не існує. У Львові за радянських часів функціонував фінансово-кредитний технікум, який згодом став Львівським банківським коледжем, а потім Львівським банківським інститутом – чи не могла б це бути помилка в біографії Андрія Мацоли? Другу освіту він здобув заочно у Тернопільській академії народного господарства (1996–2001), яка згодом перейменована на університет. Третю освіту також заочно здобув у Київській православній богословській академії Київського патріархату (2012). Це пояснює щедре спонсорство Андрія Мацоли на адресу УПЦ КП, яке церква винагороджує орденами з рук патріарха Філарета.У 1997 році їхня мати заснувала ТОВ «Олмар» (ЄДРПОУ 22411887) зі значним на той час статутним капіталом понад 100 тисяч доларів, що вже через рік стало головним сімейним підприємством. Роман Мацола став директором цієї фірми у 1998 році, потім передав посаду молодшому братові. З 1999 по 2012 рік Роман обіймав посаду заступника директора з комерції. У 2012–2014 роках він знову очолив «Олмар», потім звільнився і почав позиціонувати себе як людину з непрямим ставленням до сімейного бізнесу. Насправді це не відповідає дійсності: Роман Мацола завжди залишався повноправним компаньйоном свого брата Андрія, матері Марії Михайлівни та батька Миколи Васильовича.Брати Мацоли розповідають історії про те, що фірма «Олмар» спочатку мала лише старенькі «жигулі», на яких вони розвозили пиво львівськими забігайлівками. Такі розповіді журналістам зазвичай розповсюджуються для того, щоб приховати своє минуле та створити образ простих працьовитих бізнесменів, які піднялися «своїми руками» з нуля. Насправді це не відповідає дійсності: ті, хто у 1990-х розвозив пиво на жигулях, розвозить його досі, тільки на газелях. Власником великого бізнесу став той, хто мав змогу вкласти в нього значні суми грошей за підтримки впливових людей.«Олмар» розпочався як регіональний дистриб'ютор пива «Carlsberg» від компанії «Baltic Beverages Holding AB», яка на той момент була представлена в Україні групою «ВВН-Україна». У 1998 році ця група запустила виробництво пива на Запорізькому пивзаводі №2 «Славутич» і зацікавилася львівським пивзаводом «Колос» – найстарішим пивоварним підприємством України, яке з 1999 року стало називатися «Львівська пивоварня». Марія Мацола разом з синами розраховувала увійти до цього великого бізнесу, будуючи амбітні плани щодо львівського пивзаводу. Зрозуміло, що невелика фірма, яка розвозила ящики пива на ВАЗі, не могла б навіть мріяти про таке. Мацоли мали достатньо коштів і можливостей стати співвласниками найстарішої української пивоварні, проте сталася якась непередбачена подія, яка зруйнувала їхні плани та відкинула їх убік. Що саме трапилося, залишається сімейною таємницею, але відомо, що під час переговорів про розподіл часток із «ВВН-Україна» виник скандал, який переріс у серйозний конфлікт. За чутками, до цього були причетні львівські організовані злочинні угруповання, які навіть убили якогось «авторитету», але всі подробиці цієї історії ретельно приховані та забуті.У результаті у 1999 році «ВВН-Україна» придбала львівський пивзавод, якому дали нову назву «Львівська пивоварня», і він увійшов до складу новоствореної компанії «Carlsberg Ukraine». Мацоли на три роки залишилися практично без справ: спочатку їм замість часток запропонували займатися лише реалізацією пива, а потім «кинули» й з цим – обставини цього також залишаються невідомими. Тому їхні подальші стосунки з «Carlsberg Ukraine» були дуже натягнутими. У 2002 році Роман та Андрій Мацола вирішили відкрити власне пивне виробництво. Вони заснували ТОВ «Перша приватна пивоварня» (ЄДРПОУ 31978272), придбали у Львові старий радянський квасний цех на вулиці Джорджа Вашингтона (до 1992 року – вулиця Батальна), перейменували його на «Галицький пивовар» та паралельно продовжили випуск «Львівського квасу». Хоча вони позиціонували своє пиво як «унікальне, зварене за стародавніми рецептами», воно не користувалося великим попитом, оскільки це було звичайне пиво, виготовлене на застарілому радянському обладнанні. Крім того, торгувати таким пивом у тіні могутнього «Carlsberg Ukraine» не було жодних перспектив.За інформацією Skelet.Org, «Галицький пивовар» працював на межі рентабельності й виживав лише тому, що родина Мацол мала й інший, прибутковий бізнес, що дозволяло їм утримувати цей «пивний експеримент». Брати не втрачали оптимізму: витративши чимало коштів, вони придбали на тій же вулиці Вашингтона ще одну земельну ділянку та закупили імпортне обладнання. У лютому 2004 року замість «Галицького пивовара» на ринок вийшов бренд «Перша приватна пивоварня», який прославив братів Мацол на всю Україну. Проте цей успіх став і причиною скандальної історії про їхнє фінансування «терористів» та «російського агресора» на багатомільярдні суми.
