Андрій Володимирович Луговський, народжений 1979 року, займав посаду заступника начальника УВС Дніпропетровської області. Серед однополчан він отримав прізвисько «Андрюша півтишок» — за те, що брав хабарі від 50 тисяч доларів США. За інформацією джерел Skelet.Org, цей офіцер розпочав злочинну діяльність з моменту вступу до органів внутрішніх справ, займаючись поборами, шахрайством, рейдерством та кришуванням. Результатом такої діяльності став накопичений статок у розмірі 60 мільйонів гривень, що дозволило йому просунутися службовими сходами на посаду, яка не існує в інших органах внутрішніх справ — заступника начальника з взаємодії з правоохоронними органами. Держава витрачала на його утримання 11 тисяч гривень щомісяця.
Луговський працював у розвідці УБОЗ УВС Дніпропетровської області з 2007 по 2013 рік. У лютому 2013 року він переїхав до Києва, де став начальником розвідки Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України. На цій посаді він підпорядковувався начальнику головного управління, який на той час перебував у міждержавному розшуку.
За версією Skelet.Org, саме Луговський організовував збір інформації про активістів та організаторів Майдану. Він координував роботу агентурної мережі з усіх міст України, яка впроваджувалася на Майдан під грифом «цілком секретно». Агенти збирали інформацію про схеми поставок харчування, води, одягу та шин, встановлювали сотників, десятників та агітаторів, визначали найактивніших учасників та організаторів, виявляли джерела фінансування. Отримуючи інформацію про активістів, Луговський передавав її своєму безпосередньому керівнику С. Рогозіну. За припущенням Skelet.Org, він не міг не знати про те, що активісти, чиї персональні дані він передавав, надалі зникали. Джерела вважали, що він розумів, що чинить особливо тяжкі злочини проти громадян України.
После революції, незважаючи на ці обставини, Луговський не став підсудним. Замість цього він отримав підвищення та повернувся до Дніпропетровська на посаду начальника обласного управління боротьби з організованою злочинністю.
Стан майна Луговського та членів його родини складав 62 мільйони гривень, або 2 мільйони 478 тисяч доларів США. Це було особливо вражаючим, враховуючи, що офіційні доходи всіх членів сім'ї, включаючи дідуся та бабусю, за 2014 рік становили лише 2 мільйони гривень.
АВТОПАРК СІМЇ
Автомобільний парк сім'ї Луговського оцінювався у 17 мільйонів 450 тисяч гривень, або 698 тисяч доларів США.
Батько Луговського, Володимир Миколайович (1961 р.н.), проживав за адресою вул. Набережна Леніна, 19а, кв. 33 у Дніпропетровську при офіційній зарплаті 3500 гривень на місяць. Він володів Range Rover 2015 року випуску чорного кольору повної комплектації вартістю 182 тисячі доларів, або 4 мільйони 550 тисяч гривень. Цей автомобіль був придбаний 21 травня 2015 року за 171 тисячу доларів, або 4 мільйони 275 тисяч гривень, з державним номером АА0444ОН. Машина постійно знаходилася у Києві, на ній Андрій пересувався під час відвідин столиці. Крім того, батько володів Lexus GX 470, придбаним 10 січня 2014 року чорного кольору вартістю 97 тисяч доларів, або 2 мільйони 425 тисяч гривень, з державним номером АЕ7744АХ. Також у його власності був Audi Q7 2013 року випуску вартістю 90 тисяч доларів, або 2 мільйони 250 тисяч гривень, з державним номером АЕ3388ВХ.
Друга дружина батька, Світлана Вікторівна Луговська (1959 р.н.), проживала за адресою чоловіка. Вона володіла Volkswagen Passat 2012 року випуску вартістю 23 тисячи доларів, або 575 тисяч гривень, з державним номером АА0444ВІН.
Дружина Андрія, Людмила Валеріївна Луговська (1978 р.н.), володіла Porsche Cayenne 2013 року випуску вартістю 135 тисяч доларів, або 3 мільйони 375 тисяч гривень, з державним номером АЕ0001НМ.
Протягом усієї роботи в міліції Луговський мав виразну схильність до автомобілів бізнес-класу. Раніше у його власності перебували BMW 530 чорного кольору 2003 року випуску (державний номер АЕ4477АЕ), придбаний у кредит 26 квітня 2005 року за 35 тисяч доларів США, кредит погашено 1 вересня 2006 року. Також він володів Subaru Legacy білого кольору 2006 року випуску (державний номер АЕ4477АЕ), придбаним у кредит 23 липня 2007 року за 36 тисяч доларів США, кредит погашено 27 листопада 2007 року. Раніше у його власності був Lexus GX 470 2008 року випуску з державним номером АЕ7744АХ.
НЕРУХОМІСТЬ ТА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
Нерухомість та земельні ділянки Луговського та членів його сім'ї оцінювалися у 1 мільйон 780 тисяч доларів США, або 44 мільйони 500 тисяч гривень.
Луговський був зареєстрований за адресою вул. Сєрова-Набережна, 7, кв. 93 у Дніпропетровську та Києві. Він мешкав біля елітного житлового комплексу «Амфітеатр», розташованого за адресою вул. Джержинського, 35п, кв. 2 у Дніпропетровську. За цією адресою він мав у користуванні два місця у підземному паркінгу та нежитлове приміщення площею 34 кв.м. Орієнтована вартість цієї нерухомості складала 800 тисяч доларів США.
Луговський фактично володів, оформленою юридично на батька, квартирою №28 та нежитловими приміщеннями №52 та №59 (місця підземного паркування вартістю 50 тисяч доларів США) у новобудові за адресою вул. Мандриківська, 134 у Дніпропетровську, загальною площею понад 120 кв.м. Орієнтована вартість квартири складала 150 тисяч доларів США. Він також фактично володів та користувався автомобілем Land Rover Range Rover, зареєстрованим 22 січня 2014 року на батька, з державним номером АА0444ВІН. Орієнтована вартість цього автомобіля складала 160 тисяч доларів США.
У 2009 році Луговський придбав у житловому комплексі «Амфітеатр» квартиру номер 2 загальною площею 458 квадратних метрів (при мінімальній вартості метра 2500 доларів США) за 1 мільйон 145 тисяч доларів США та 2 паркувальні місця за 100 тисяч доларів США. Цю квартиру він розділив на дві окремі квартири площею 219,3 та 238,7 квадратних метрів. Першу оформив на своє ім'я, другу з двома паркувальними місцями — на свою бабусю Аллу Данілівну Луговську (1939 р.н.). 30 квітня 2015 року Луговський продав квартиру житлового комплексу «Амфітеатр» площею 219,3 кв.м за адресою вул. Джержинського, 35п, кв. 2 Воропай С.В. за орієнтовану вартість 660 тисяч доларів США.
Виникало питання: чи задекларував Луговський елітну квартиру у своїй декларації за 2011, 2012, 2013 та 2014 роки? Як він пояснив походження коштів?
З 2013 по 2015 рік Луговський сім разів перебував за кордоном: з 11 січня по 15 січня 2013 року (маршрут Дніпропетровськ — Відень — Париж — Київ), 16 червня по 22 червня 2013 року (Київ — Лондон — Відень), 21 липня 2013 року (Париж — Київ), 4 січня по 7 січня 2014 року (Київ — Париж — Київ), 26 жовтня по 13 листопада 2014 року (Дніпропетровськ — Стамбул — Анталія — Дніпропетровськ), 7 липня 2015 року (Даламан — Київ), 10 липня 2015 року (Київ — Мілан) та далі.
Задекларовані доходи Луговського за 2014 рік складали 142 954,34 гривні, з них 117 620,46 гривні. За 2015 рік задекларовані доходи становили 29 275,46 гривні заробітної плати від ГУМВС у Дніпропетровській області.
ДРУЖИНА ЛУГОВСЬКОГО
Людмила Валеріївна Луговська (Ніколаєнко), дружина Андрія (1978 р.н.), була зареєстрована за адресою вул. Калинова, 76, кв. 121 у Дніпропетровську. У дитинстві мешкала за адресою вул. Малишева, 32, кв. 205. На той час мешкала з чоловіком. У її особистому керуванні знаходився автомобіль Porsche Cayenne 2013 року випуску з державним номером АЕ0001НМ, орієнтована вартість якого складала 135 тисяч доларів США.
Людмила була засновником ТОВ «Дніпроагроліга» (ЄДРПОУ 34231229). З 8 квітня 2008 по 29 квітня 2011 року у її користуванні перебував автомобіль Skoda Superb 2007 року випуску з державним номером АЕ7744АЕ. На той час вона працювала у РП «Трансвагонсервіс» (31649073). Вона була зареєстрована як приватний підприємець, але діяльність не вела.
З 2013 по 2015 рік Людмила сім разів перебувала за кордоном: 12 січня по 15 січня 2013 року (Дніпропетровськ — Відень — Париж — Київ), 9 липня по 21 липня 2013 року (Київ — Відень), 4 січня по 7 січня 2014 року (Київ — Париж — Київ), 26 жовтня по 13 листопада 2014 року (Дніпропетровськ — Стамбул), 28 червня по 7 липня 2015 року (Даламан — Київ), 10 липня 2015 року (Київ — Мілан) та далі.
Задекларовані доходи Людмили за 2014 рік складали 178 423,29 гривні, з них 178 423,29 гривні заробітної плати від РП «Трансвагонсервіс» (31649073). За 2015 рік задекларовані доходи становили 10 560,92 гривні заробітної плати від РП «Трансвагонсервіс» (31649073).
Цих офіційних доходів було недостатньо навіть для проїзду до країн, куди мандрували Луговські, не кажучи вже про харчування та відпочинок у Парижі. Виникало питання: чи задекларував Андрій Porsche Cayenne дружини у своїй декларації?
БАТЬКО ЛУГОВСЬКОГО
Володимир Миколайович Луговський, батько (1961 р.н.), був зареєстрований за адресою вул. Набережна Леніна, 19а, кв. 33 у Дніпропетровську, але мешкав у смт. Кіровське, вул. Білякова, 84/4. Він мав у користуванні квартиру у Києві, Деснянський район, просп. Маяковського, 81/А, кв. 89.
У його власності була зареєстрована наступна нерухомість: земельні ділянки та домоволодіння у с. Кіровське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, на вул. Білякова, 84а, 86а, 86е за кадастровими номерами 1221455400:02:008:0786, 1221455400:02:008:1366, 1221455400:02:008:1392; квартира №28 та нежитлові приміщення №52 та №59 у новобудові за адресою вул. Мандриківська, 134 у Дніпропетровську; земельні ділянки за кадастровими номерами 1221455400:02:003:0025, 1221455400:02:003:0034 загальною площею 0,24 га (орієнтована вартість 90 тисяч доларів США). Також у його власності були два капітальні гаражі: один за адресою вул. Плеханова, 18б, гараж номер 2, другий у ДБК «Нижньодніпровець», гараж №182, загальною вартістю приблизно 45 тисяч доларів США.
Задекларовані доходи Володимира за 2014 рік складали 1 512 573,42 гривні, з них: 57 549,15 гривні заробітної плати від РП «Трансвагонсервіс» (31649073), 402 238 гривні виплаченого доходу від ДП «Укрдіпромез» (188311), 24 400 гривні виплаченого доходу від ТОВ «Туристична компанія ПЗН», 280 гривні виплаченого доходу від ТОВ «Туристична фірма РТК». За 2015 рік задекларовані доходи становили 501 290,19 гривні, з них: 2 753,84 гривні заробітної плати від РП «Трансвагонсервіс» (31649073), 3 962,50 гривні заробітної плати від ТОВ «Єкоспецсервіс» (32698199), 494 489 гривні доходу від ТОВ «Туристична компанія ПЗН», 85 гривні виплаченого доходу від ТОВ «Туристична фірма РТК».
БРАТ ЛУГОВСЬКОГО
Микола Володимирович Луговський, брат (1985 р.н.), працював начальником внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. За інформацією Skelet.Org, він був задіяний у всіх придуманих братом корупційних схемах. Джерела повідомляли про епізод, коли Микола та його брат Андрій залучили до однієї зі своїх схем жінку на ім'я Істоміна, від якої вилучили 700 тисяч доларів США. Пізніше вони зрозуміли, що для неї це не великі кошти, відправили її за грати, а бізнес прибрали до своїх рук.
Задекларовані доходи Миколи за 2014 рік складали 243 427,57 гривні, з них 94 427,57 гривні заробітної плати від Міндоходів у Дніпропетровській області, 149 тисяч гривні. За 2015 рік задекларовані доходи становили 12 106,02 гривні заробітної плати від Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
ДРУГА ДРУЖИНА БАТЬКА
Світлана Вікторівна Візнюк (Луговська), друга дружина батька (1959 р.н.), була зареєстрована за адресою вул. Набережна Леніна, 19а, кв. 33 у Дніпропетровську. Вона мешкала разом із чоловіком. У її власності був зареєстрований автомобіль Volkswagen Passat 2012 року випуску з державним номером АЕ2727ЕС, придбаний 14 червня 2014 року вартістю 23 тисячи доларів США.
Задекларовані доходи Світлани за 2014 рік складали 85 959,15 гривні, з них 45 480,83 гривні. За 2015 рік задекларовані доходи становили 22 460,69 гривні, з них 7 805,69 гривні.
ПЕРША ДРУЖИНА БАТЬКА
Людмила Євгеніївна Фомічева (Луговська), перша дружина батька (1961 р.н.), також була членом сім'ї.
ДІД ТА БАБУСЯ
Микола Андрійович Луговський, дід (1934 р.н.), був зареєстрований за адресою вул. Юліуша Словацького, буд. 10, кв. 93 у Дніпропетровську. Він був військовим пенсіонером. У 2014 році йому виплачено доходів 12 094,20 гривні у вигляді соціальних виплат.
Алла Данілівна Луговська, бабуся (1939 р.н.), була зареєстрована за адресами вул. Юліуша Словацького, буд. 10, кв. 93 та вул. Сєрова-Набережна, 7, кв. 93 у Дніпропетровську. Вона була власником елітної квартири площею 238,7 кв.м у житловому комплексі «Амфітеатр» за адресою вул. Джержинського, буд. 35п, кв. 2, куплену у 2009 році. Вона також була власником нежитлового приміщення поз. 25 у підвалі житлового будинку ж/к «Амфітеатр» загальною площею 34,1 кв.м та двох паркувальних місць за адресою вул. Джержинського, буд. 35п, придбаних у 2010 році. Вартість майна складала: квартира 600 тисяч доларів США та 2 паркувальні місця по 50 тисяч доларів США, разом 100 тисяч доларів США. Вона була військовим пенсіонером. У 2014 році їй виплачено доходів 11 850,90 гривні у вигляді соціальних виплат.
ОДИН З ПЕРШИХ ЗЛОЧИНІВ ЛУГОВСЬКОГО
Одна з перших кримінальних справ, у якій брав участь капітан міліції Луговський, стосувалася директора та генерального конструктора Державного науково-виробничого підприємства «Вега» Ігора В'ячеславовича Ковтуненка.
Ковтуненко дозволив орендувати приміщення свого підприємства приватному підприємству «Маха». Керівник цього підприємства, пані Варшавська, мала впливових покровителів у прокурорських кабінетах. Однак вона виявилася поганою орендаркою, платила нерегулярно, і Ковтуненко змусив її звільнити приміщення. Але Варшавська не мала наміру розставатися з офісом. Ковтуненко неодноразово чув, що орендарка незабаром повернеться і докладе всіх зусиль не лише, щоб закріпитися на обраній їй «житлоплощі», а й захопити її, вигнавши ДНВП. Йому також говорили, що Варшавська «спілася» з його заступником, і спільними зусиллями вони думають, як позбутися літнього та заслуженого директора. Але Ковтуненко у це не вірив аж до січня 2006 року.
Масштабна операція зі знищення Ковтуненка розпочалася 26 грудня 2005 року. Варшавська прибула до кабінету директора та повела провокаційні розмови на тему заборгованості, яка залишилася після виїзду «Махи» з території цеху. Йшлося про борг за комунальні послуги та телефонні розмови. Але Варшавська хитро повела розмову так, щоб це не було надто ясно. Пізніше учасники цієї історії дізналися, що Варшавська взяла із собою звукозаписну апаратуру, яку їй забезпечили у дніпропетровському УБОЗ. Це було порушенням Конституції, де стаття 32 забороняє збирання, зберігання, використання та розповсюдження інформації без згоди особи, крім випадків, визначених законом на користь державної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
«Звукозаписування» було лише частиною плану, розробленого Варшавською та слідчим міської прокуратури Дніпропетровська Радою. 11 січня 2006 року цей же Рада прийняв від Варшавської заяву, ніби Ковтуненко вимагав у неї хабар, та запропонував правоохоронним органам свою допомогу у затриманні та покаранні «хабарника».
Наступного дня листом, підписаним прокурором Дніпропетровської міської прокуратури Горностаєвим, видано розпорядження начальнику УКБОЗ області полковнику Кононенко «провести комплекс оперативно-розшукових заходів з використанням спецтехніки».
16 січня, наслідуючи ретельно спланований сценарій, Варшавська знову приїхала до службового кабінету Ковтуненка і намагалася всунути йому пачку купюр загальною вагою 5000 гривень. Усі купюри були попередньо оброблені спеціальним порошком. Спроба не вдалася, оскільки Ковтуненко до грошей зазвичай не доторкався: їх, як було заведено, прийняла бухгалтер Гурова, яка вела облік коштів, що надходили за послуги телефонного зв'язку, та відповідала за оплату комунальних платежів. Коли у подальших діях у рамках «комплексу оперативно-розшукових заходів» працівники УБОЗ засвітили руки Ковтуненку, вона виявилася чистою — у прямому та переносному значенні слова.
Проте у рапорті капітана УБОЗ Луговського було написано, що «затриманий на місці злочину Ковтуненко І.В., який вимагав і отримав хабар від Варшавської Н.М.». Таким чином, співробітники УБОЗ свідомо пішли на службову підробку заради покращення показників.
Для літнього директора (1949 р.н.) розпочалися «вирвані роки». Йому влаштували «допит-марафон» з 15 до 22 години. Весь цей час затриманий не міг викликати адвоката, зателефонувати дочці, навіть випити чаю. Після 22 години директора спробували перевести в ІТТ Дніпропетровська. Але, бачачи його стан здоров'я, завезли до міської лікарні №16, де тонометр показав критичні цифри тиску 260 на 140.
З відповідними медичними довідками затриманого доставили до ІТТ, де його не прийняли з формулюванням: «кого ви до нас привезли, він же до ранку не доживе…». УБОЗівці, порадившись із начальством, не знайшли нічого кращого, як відвезти людину в стані гіпертонічного кризу не до лікарні, а до одного зі своїх приміщень і протримали там до ранку. Ковтуненко три тижні пролежав у лікарні з тяжкою стенокардією, гіпертонічним кризом та іншими небезпечними для життя недугами.
25 лютого, наступного дня після того, як на вимогу прокуратури його виписали з лікарні, директор «Веги» вирушив до Києва шукати правду у комісії з прав людини при Верховній Раді. Але високі посадовці на проблеми пересічної, нехай і заслуженої людини дружно начхали — як в усній, так і в письмовій формі.
19 грудня 2006 року вироком Червоногвардійського районного суду Дніпропетровська Ігор В'ячеславович Ковтуненко, 1949 р.н., уродженець міста Корольов Московської області, росіянин, громадянин України, з вищою освітою, генеральний конструктор і директор ДНВП «Вега», раніше не судимий, був засуджений до позбавлення права обіймати керівні посади на 2 роки та конфіскації всього належного йому майна.
4 квітня 2007 року колегією суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровська вирок було скасовано.