Завод «Росава» у Білій Церкві, який колись був найбільшим виробником шин в Україні, нині символізує втрати, невиконані зобов'язання та сумнівні схеми, в яких задіяні олігарх Костянтин Жеваго та народна депутатка Анжеліка Лабунська. Виробництво припинило роботу у 2021 році після офіційного визнання банкрутства. Це сталося внаслідок фінансової кризи, яка охопила бізнес-імперію Жеваго. Саме він колись заклав «Росаву» як заставу під кредит у пов'язаному з ним банку «Фінанси та Кредит». Коли банк збанкрутував і Жеваго не зміг розрахуватися з боргами, підприємство опинилося під загрозою розпродажу. Власник спробував врятувати ситуацію через реорганізацію активів, проте контроль над заводом поступово втрачався. Незважаючи на пошуки інвесторів, продаж «Росави» виявився невдалим. Початкова ціна активів була знижена більш ніж на 40% — це свідчить про низький ринковий інтерес або навмисну підготовку до викупу за мізерну суму. За даними видання AutoConsulting, завод так і не зміг навіть частково відновити виробництво.Нині «Росава» продається частинами. Одну з них уже придбав колишній менеджер Жеваго, а інша залишається без покупців. У грудні 2018 року Господарський суд Київської області визнав завод банкрутом. У 2020 році ліквідатор «Росави» здав майно в оренду ТОВ «Преміорі», яке одразу ж укладло договір суборенди з ТОВ «Росава Тайєрс». Цей договір згодом довелося оскаржити у суді наступному ліквідатору. Власниками ТОВ «Преміорі» є компанія «Преміорі ЛТД» та Леонід Глиняний. Особа з таким самим ім'ям була головою наглядової ради ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» Костянтина Жеваго. Новий власник шинного заводу Леонід Глиняний наполягає, що не пов'язаний із Жеваго та не контактує з ним. Він заявив, що придбав у Фонду гарантування вкладів ту частину заводу, яка й так була у заставі його компанії «Базіс Траст». За його словами, саме ця частина має якісніше обладнання та більші виробничі потужності. Щодо іншої частини заводу, яку продає Нацбанк, Глиняний заявив про готовність купити її лише за умови суттєвого зниження ціни. Участь в аукціонах з придбання другої частини «Росави» він поки не планує.За даними медіа 190.today, народна депутатка від партії «Батьківщина» Анжеліка Лабунська нібито може бути причетна до масштабного «відмивання коштів» за допомогою компаній, які фактично контролює Костянтин Жеваго. Лабунська входить до числа найбагатших депутатів України. Вона задекларувала 145 млн грн заощаджень та володіє 16 земельними ділянками у Київській області. За інформацією телеграм-каналу «Джокер», Анжеліка Лабунська мала би власний фінансовий інтерес при спробі Жеваго повернути завод «Росава» у новий власник.Зв'язки Лабунської з олігархом Жеваго налагоджувалися протягом багатьох років. З 1995 до 2002 року вона очолювала юридичний департамент у його банку «Фінанси та Кредит». Згодом вона була помічницею Жеваго, коли той був народним депутатом 4 скликання (2002-2006 роки). Є підстави вважати, що нині Лабунська займається юридичним блоком Жеваго. Олігарх довгий час був одним із спонсорів партії «Батьківщина» та неодноразово балотувався до Верховної Ради від цієї політичної сили. У 2002-2006 роках Лабунська була директором ТОВ «Юридична компанія «Фінанси та Кредит Лекс» — структури, тісно пов'язаної з бізнесом Жеваго. Її адвокат Анатолій Рекун є співзасновником та головою адвокатського об'єднання «Фінанси та Кредит Лекс» і саме він організував збори акціонерів.У 2011 році Лабунська згадувалася у звинуваченнях щодо рейдерського захоплення майна Київського судноремонтного та суднобудівного заводу разом із тодішнім депутатом Жеваго. У 2007 році заступник голови Держкомпідприємництва Володимир Чміль заявив, що 75% рейдерських атак в Україні здійснюють особи, пов'язані з БЮТ. У списку фігурували юридичні фірми, які входили до орбіти Андрія Портнова, а також прізвища Лабунської та Жеваго як замовників гучних захоплень підприємств. Серед захоплених об'єктів називали: «Київдорбуд», «Київсоюздорпроект», Київську фабрику «Жовтень», ВАТ «Київвзуття», ЗАТ «Жовтневий універмаг», ЗАТ «Львівський ЦУМ», ВАТ «Мода», КЗАТ «Укрспецавтоматика», ЗАТ «Київський судноремонтний та суднобудівний завод».Анжеліка Лабунська тривалий час керувала ГО «Інститут розвитку Києва», яка входить до «Групи Костянтина Жеваго». Вона також очолювала благодійний фонд «ЛАВ», який також асоціюється з цією бізнес-групою. Лабунська володіє корпоративними правами на 47,13% ТОВ «Бізнес-центр Смородіна», яке займається орендою нерухомості у Києві. 45% частки їй подарував чоловік Віктор Барсук, ще 2,13% вона придбала у кіпрської компанії Blanciel Limited. Барсук — власник кількох підприємств, у 2016 році задекларував дохід від підприємницької діяльності на суму 4,8 млн грн. У грудні попереднього року Лабунська отримала від нього подарунки на суму понад 7 млн грн. Skelet.Org нагадує, що Віктор Барсук розлучився з Анжелікою Лабунською. Нова дружина адвоката — суддя Марина Дідиченко, яка взяла його прізвище. Вона розглядає справи, які точно не йдуть на користь олігарху. Зокрема, у 2021 році підсанкціональний бізнесмен Павло Фукс через компанію ФК «Інвестохілс Веста» став скуповувати борги різних підприємств. Суддя Марина Дідіченко-Барсук була серед суддівської колегії, що розглядала справу Фукса проти Жеваго.Згідно з декларацією та відкритими джерелами, Анжеліка Лабунська має значний стан. Готівка складає 24 млн грн, 2,3 млн дол США, 300 тис євро та 250 тис швейцарських франків. Нерухомість включає житловий будинок площею 1040 кв м та 16 земельних ділянок загальною площею понад 3,1 га у Київській області. Будинок розташований у селищі поблизу Києва, по сусідству з колишньою резиденцією втікача Віктора Януковича у Межигір'ї. Його вдалося ідентифікувати за кадастровими номерами земельних ділянок. Серед цінностей також ювелірні вироби на суму 3,5 млн грн, колекційні фігурки Lladro на 1,5 млн, хутряна шуба вартістю 470 тис грн, меблі на суму 888 тис грн.Анжеліка Лабунська фігурує у кількох судових процесах. Один із них — позов комунального підприємства «Київтеплоенерго» до неї та її сина Андрія Барсука через несплату комунальних послуг. Ймовірно, йдеться про заборгованість за опалення квартири у Києві. Провадження відкрито Печерським районним судом столиці. Сума боргу офіційно не розголошується, але справа набула розголосу, враховуючи майновий стан Лабунської. Крім того, депутатка є відповідачем у справі про податкову заборгованість — позов подало Головне управління ДПС у Київській області. Справа зареєстрована 10 червня 2025 року під номером 320/28977/25. Анжеліка Лабунська має репутацію однієї з найзавзятіших прогульниць парламенту. З початку 2022 року вона майже не з'являється на пленарних засіданнях Верховної Ради, хоча дистанційно бере участь у роботі профільного комітету. За даними Руху ЧЕСНО, з січня 2022-го до травня 2023 року Лабунська пропустила 84% голосувань. У вересні 2023 року її офіційно включили до переліку депутатів, які втратили право на отримання заробітної плати через відсутність понад 50% засідань. Окремо увагу медіа привернув інцидент, коли вона голосувала на засіданні Комітету, тримаючи в іншій руці електронну сигарету.
